Рішення

від 18.03.2019 по справі 520/11437/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 березня 2019 р. № 520/11437/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Андрущенко Д.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Свиридова М.В.,

відповідача - Ковальової М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДІКТ" (вул. Гвардійців Широнінців, б. 7А, офіс 7, м. Харків, 61153, код ЄДРПОУ 21762837)

до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕДІКТ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.11.18 р. №00000771421, яким ТОВ "ЕДІКТ" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 280208,75 грн., у тому числі 224167 грн. - за податковим зобов'язанням, 56041,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що Головним управлінням ДФС у Харківській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ЕДІКТ з питань правильності визначення повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ Івамар Трейд (податковий номер 41380072) за серпень, вересень 2017 року, ТОВ БК Елітстар (податковий номер 40028000) за травень 2016 року, ТОВ Вектор-Транс-Плюс (податковий номер 35554855) за жовтень 2016 року, ТОВ Стембіз (податковий номер 40865508) за січень 2017 року, ТОВ Дасата БУД (податковий номер 41388752) за січень 2018 року, ТОВ Фокс-Трейд ЛТД і податковій номер 39734197) за червень 2015 року, ТОВ Веструм (податковий номер 40348174) за серпень 2016 року, ТОВ Самміт-Агро-Трейд (податковий номер 41147764) за травень, червень, липень 2017 року, ТОВ Віоліт (податковий номер 39432084) за липень 2015 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг), в результаті чого був складений акт перевірки від 03.09.18р. №3681/20-40-14-21-07/21762837.

Перевіркою було встановлені порушення податкового законодавства з боку ТОВ Едікт та на підставі висновків акту перевірки було винесені податкові повідомлення - рішення:

від 24.09.18р. №00000591421, яким ТОВ ЕДІКТ збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 412 833,75 грн., у тому числі 330 267 грн. - за податковим зобов'язанням, 82 566,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

від 24.09.18р. №00000601421, яким до ТОВ ЕДІКТ застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510 грн.

ТОВ Едікт , користуючись правом, наданим п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України, оскаржило спірні податкові повідомлення - рішення до Державної фіскальної служби України.

Рішенням ДФС України від 19.11.18р. №37501/6/99-99-11-01-02-25 (далі - рішення ДФС України), яке було отримано 21.11.18р., скаргу платника податків було частково задоволено, спірні податкові повідомлення - рішення від 24.09.18р. №00000591421 та від 24.09.18р. №00000601421 було скасовано в частині встановлених перевіркою порушень по взаємовідносинах із ТОВ БК Елітстар , ТОВ Вектор-Транс-Плюс , ТОВ Стембіз , ТОВ Дасата БУД , ТОВ Веструм , ТОВ Фокс-Трейд ЛТД , ТОВ Віоліт , а в іншій частині податкові повідомлення рішення залишено без змін.

З урахуванням даного рішення ДФС України Головне управління ДФС в Харківській області винесло спірне податкове повідомлення - рішення від 28.11.18р. №00000771421 (отримано ТОВ Едікт 05.12.18р.), яким ТОВ ЕДІКТ збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 280 208,75 грн., у тому числі 224 167 грн. - за податковим зобов'язанням, 56 041,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вважає, що дане податкове повідомлення - рішення є протиправним та таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки реальність господарських операцій між ним та ТОВ Самміт-Агро-Трейд , ТОВ Івамар Трейд підтверджено первинними документами, обмежує законні права та інтереси позивача. У зв'язку з чим просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог на підставі доводів викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи адміністративного позову, суд дійшов наступного.

Судовим розглядом встановлено, що на підставі наказу від 17.05.2018 року №3548 виданого Головним управлінням ДФС у Харківській області (а.с.39) відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ЕДІКТ з питань правильності визначення повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ Івамар Трейд (податковий номер 41380072) за серпень, вересень 2017 року, ТОВ БК Елітстар (податковий номер 40028000) за травень 2016 року, ТОВ Вектор-Транс-Плюс (податковий номер 35554855) за жовтень 2016 року, ТОВ Стембіз (податковий номер 40865508) за січень 2017 року, ТОВ Дасата БУД (податковий номер 41388752) за січень 2018 року, ТОВ Фокс-Трейд ЛТД і податковій номер 39734197) за червень 2015 року, ТОВ Веструм (податковий номер 40348174) за серпень 2016 року, ТОВ Самміт-Агро-Трейд (податковий номер 41147764) за травень, червень, липень 2017 року, ТОВ Віоліт (податковий номер 39432084) за липень 2015 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг), в результаті чого був складений акт перевірки від 03.09.18р. №3681/20-40-14-21-07/21762837 (а.с.43-134, т. 1).

Перевіркою встановлені порушення:

1. абз. а п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.п. і, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами і доповненнями) в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на суму сумі 330 266,68 грн., в тому числі за травень 2016 року в сумі 20 333,33 грн., за серпень 2016 року в сумі 21 666,67 грн., за жовтень 2016 року в сумі 13 100,00 грн., за січень 2017 року в сумі 17 666,67 грн., за травень 2017 року в сумі 46 666,67 грн., за червень 2017 року в сумі 46 666,67 грн., за липень 2017 року в сумі 46 666,67 грн., за серпень 2017 року в сумі 46 666,67 грн., за вересень 2017 року в сумі 37 500,00 грн., за січень 2018 року в сумі 33 333,33 грн. що призвело:

- до заниження ПДВ до сплати в сумі 330 266,68 грн., в тому числі за травень 2016 року в сумі 20 333,33 грн., за серпень 2016 року в сумі 21 666,67 грн., за жовтень 2016 року в сумі 13 100,00 грн., за січень 2017 року в сумі 17 666,67 грн., за травень 2017 року в сумі 46 666,67 грн., за червень 2017 року в сумі 46 666,67 грн., за липень 2017 року в сумі 46 666,67 грн., за серпень 2017 року в сумі 46 666,67 грн., за вересень 2017 року в сумі 37 500,00 грн., за січень 2018 року в сумі 33 333,33 грн.

Не погоджуючись із фактами і даними, викладеними в акті перевірки, а також з висновками акту перевірки, ТОВ ЕДІКТ подало заперечення від 10.09.18р. №46 до акту перевірки (а.с.143-146, т. 1).

Листом ДФС від 19.09.18р. №39675/10/20-40-14-21-16 Про розгляд заперечень на акт перевірки було повідомлено, що ДФС заперечення ТОВ ЕДІКТ не задовольняє, а висновки акту перевірки залишає без змін (а.с.147-163, т. 1).

На підставі акту перевірки було винесені податкові повідомлення - рішення:

від 24.09.18р. №00000591421, яким ТОВ ЕДІКТ збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 412 833,75 грн., у тому числі 330 267 грн. - за податковим зобов'язанням, 82 566,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.164, т.1);

від 24.09.18р. №00000601421. яким до ТОВ ЕДІКТ застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510 грн (а.с.166, т. 1).

ТОВ Едікт оскаржило спірні податкові повідомлення - рішення до Державної фіскальної служби України (а.с.169-174, т. 1).

Рішенням ДФС України від 19.11.18р. №37501/6/99-99-11-01-02-25 скаргу платника податків було частково задоволено, спірні податкові повідомлення - рішення від 24.09.18р. №00000591421 та від 24.09.18р. №00000591421 було скасовано в частині встановлених перевіркою порушень по взаємовідносинах із ТОВ БК Елітстар , ТОВ Вектор-Транс-Плюс , ТОВ Стембіз , ТОВ Дасата БУД , ТОВ Веструм , ТОВ Фокс-Трейд ЛТД , ТОВ Віоліт , а в іншій частині податкові повідомлення рішення залишено без змін (а.с.175-189, т. 1).

З урахуванням даного рішення ДФС України Головне управління ДФС в Харківській області винесло податкове повідомлення - рішення від 28.11.18р. №00000771421, яким ТОВ ЕДІКТ збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 280 208,75 грн., у тому числі 224 167 грн. - за податковим зобов'язанням та 56 041,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.190, т. 1).

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до положень 14.1.36 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 22.1. ст. 22 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Приписами підпункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до підпункту 14.1.156 статті Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Порядок формування податкового кредиту передбачений статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 визначено, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Також, відповідно до пункту 198.3 статт198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З огляду на наведені приписи податкового законодавства, суми податку на додану вартість для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Перевіряючи правомірність віднесення позивачем сум по вищезазначеним господарським операціям до складу витрат, які підлягають оподаткуванню та формування податкового кредиту ПДВ суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За правилами частини першої ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до вимог п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З матеріалів справи судом встановлено, що під час перевірки було використано та надано до матеріалів справи копії наступних документів по контрагенту - постачальнику ТОВ Самміт-Агро-Трейд (податковий номер 41147764) за травень - липень 2017 року, а саме:

Договір на послуги з технічного обслуговування комп'ютерної техніки та периферійного обладнання, баз даних №б/н від 30.04.2017 року між ТОВ Самміт-Агро-Трейд ( Виконавець ) та ТОВ Едікт ( Замовник ). Предметом Договору є виконання робіт по щомісячному технічному обслуговуванню і сервера, з встановленню базою 1С Бухгалтерів, та комп'ютерного обладнання (а.с.221-222, т.1);

Договір про надання послуг з організації підбору автотранспорту №б/н від 30.04.2017 року м. Харків між ТОВ Самміт-Агро-Трейд ("Виконавець") та TOB Едікт ("Замовник"). Предметом якого є надання Замовнику послуг з організації підбору автотранспорту (а.с.223-225, т.1);

Договір про надання юридичних послуг №б/н від 30.04.2017 року м. Харків між ТОВ Самміт-Агро-Трейд ("Виконавець") та TOB Едікт ("Замовник") предметом якого є надання Замовнику визначені цим Договором юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних та господарських судах загальної юрисдикції України (а.с.229-231, т.1);

Договір про надання послуг з організації внутрішнього обліку та аналізу фінансового стану підприємства №б/н від 30.04.2017 року м. Харків між ТОВ Самміт-Агро-Трейд ("Виконавець") та TOB Едікт ("Замовник") предметом якого є надання Замовнику визначені цим Договором послуги з автоматизації бухгалтерського та податкового обліку (а.с.226-228, т.1).

Відповідно укладених договорів №б/н від 30.04.2017 року на адресу ТОВ Едікт за період травень-липень 2017 року було виписано податкові, акти прийняття-передачі наданих послуг на загальну суму 140 000,01 грн., у т.ч. за травень 2017 року ПДВ 46 666,67 грн., за червень 2017 року ПДВ 46 666,67 грн., за липень 2017 року ПДВ 46 666,67 грн. (а.с. 232-250, т.1, а.с. 1-17, т.2).

До матеріалів справи позивачем надано копії документів: акти про прийняття-передачі наданих послуг за травень - липень 2017 року №б/н від 16.05.2017, №б/н від 16.05.2017, №б/н від 17.05.2017, №б/н від 18.05.2017, №б/н від 01.06.2017, №б/н від 02.06.2017, №б/н від 03.06.2017, №б/н від 06.06.2017, №б/н від 03.07.2017, №б/н від 04.07.2017, №б/н від 05.07.2017, №б/н від 06.07.2017 (а.с. 232 - 243 т.1), підписані та завірені печатками зі сторони Виконавця директора ТОВ Самміт-Агро-Трейд ОСОБА_3 та зі сторони Замовника директора ТОВ Едікт - ОСОБА_4, а також видано податкові накладні ( а.с. 244 - 250 т. 1, а.с. 1-17 т.2).

Також додано копії реєстрів договорів до актів про прийняття - передачу наданих послуг (а.с. 8-10 т.3), рекомендацій по організації внутрішнього обліку до актів про прийняття - передачу наданих послуг (а.с. 15-18 т.3), розгорнутих звітів про кількість та фінансову якість підібраного автотранспорту до актів прийняття - передачу наданих послуг (а.с. 49-95 т.3).

Як встановлено судом під час розгляду справи позивачем у ході перевірки було надано перевіряючім, а до матеріалів справи наступні первинні документи з контрагентом - постачальником ТОВ Івамар Трейд (податковий номер 41380072) за серпень - вересень 2017 року:

Договір на послуги з технічного обслуговування комп'ютерної техніки та перефірійного обладнання, баз даних №б/н від 31.07.2017 року між ТОВ Івамар Трейд в особі директора ОСОБА_5 ( Виконавець ) та ТОВ Едікт , ( Замовник ). Предмет Договору є виконання робіт по щомісячному технічному обслуговуванню і сервера, з встановленню базою 1С Бухгалтерів, та комп'ютерного обладнання (а.с.18-19, т.2);

Договір про надання послуг з організації підбору автотранспорту №б/н від 31.07.2017 року між ТОВ Івамар Трейд ("Виконавець") особі директора ОСОБА_5, та TOB Едікт ("Замовник"). Предметом договору є надання Замовнику визначені цим Договором послуги з організації підбору автотранспорту (а.с.20-22, т.2);

Договір про надання юридичних послуг №б/н від 31.07.2017 року між ТОВ Івамар Трейд ("Виконавець") особі директора ОСОБА_5 та TOB Едікт ("Замовник") предметом якого є надання Замовнику визначені цим Договором юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних та господарських судах загальної юрисдикції України (а.с.26-28, т.2);

Договір про надання послуг з організації внутрішнього обліку та аналізу фінансового стану підприємства №б/н від 31.07.2017 року м. Харків між ТОВ Івамар Трейд ("Виконавець") особі директора ОСОБА_5 та TOB Едікт ("Замовник") предметом якого є надання Замовнику визначені цим Договором послуги з автоматизації бухгалтерського та податкового обліку (а.с.23-25, т.2).

Відповідно укладених договорів №б/н від 31.07.2017 року на адресу ТОВ Едікт за період серпень-вересень 2017 року було виписано податкові накладні, акти прийняття-передачі наданих послуг на загальну суму 84 166,67 грн., у т.ч. за серпень 2017 року ПДВ 46 666,67 грн., за вересень 2017 року ПДВ 37 500,00 грн. (а.с.29-49, т.2).

Також додано до матеріалів справи копії реєстрів договорів до актів про прийняття - передачу наданих послуг (а.с. 6-7 т.3), рекомендацій по організації внутрішнього обліку до актів про прийняття - передачу наданих послуг (а.с. 13-14 т.3), розгорнутих звітів про кількість та фінансову якість підібраного автотранспорту до актів прийняття - передачу наданих послуг (а.с. 95-133 т.3).

Суд відзначає, що дослідивши надані до матеріалів справи копії актів про прийняття - передачу наданих послуг по вказаних контрагентах, встановлено, що вони не відповідають приписам ч.2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88.

Так, згідно ч.2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88 встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В наданих позивачем актах про прийняття - передачу наданих послуг не зазначено змісту та обсягів господарської операції, одиниць виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі). Так, у вказаних актах лише перелічено у загальних рисах назви послуг, наприклад: Організація роботи з профілактики виникнення і поверненню наявної дебіторської заборгованості тощо, без зазначення вартості цієї послуги, а також конкретизації того, в чому саме полягає така організація роботи, а також профілактика та повернення заборгованості та що конкретно було виконано, вартість кожної такої конкретної дії.

Навпаки, пункти 2 та 3 актів, після перелічення у п.1 назв послуг у загальних рисах, містять лише загальну вартість послуг та загальну суму до сплати, що суперечить вимогам чинного законодавства щодо первинного документа бухгалтерського обліку.

Крім того, відповідно до витягу з ЄДРЮО та ФОП засновником та керівником ТОВ Самміт-Агро-Трейд є ОСОБА_3 (а.с. 134-140, т.3).

Як вбачається з акту перевірки ГУ ДФС у Донецькій області складено податкову інформацію щодо ТОВ Самміт-Агро-Трейд (податковий номер 41147764) від 17.04.2018 року №232/05-99-46-03 з питань проведення фінансово - господарських операцій з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за період червень 2017 року.

З метою встановлення та опитування керівника, головного бухгалтера та засновника ТОВ "Самміт-Агро -трейд" гр. ОСОБА_6 (іпн НОМЕР_1) на адресу ГУ ДФС у Житомирській області за місцем реєстрації даного громадянина (АДРЕСА_1) раніше спрямований відповідний запит за №22362/10/05-1921-04 від 14.06.2017 року.

Опитування засновків та посадових осіб щодо причетності до створення та діяльності; порушені кримінальні справи; результати відпрацювання податкових ризиків; інше:

В ході розгляду матеріалів ГУ ДФС у Житомирській області щодо відпрацювання ТОВ Самміт-Агро-Трейд (ЄДРПОУ41147764), оперативним управлінням Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області встановлено, що ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, зареєстрована та постійно мешкає за адресою-АДРЕСА_1,будучі директором, головним бухгалтером та засновником підприємства ТОВ Самміт-Агро-Трейд (ЄДРПОУ 41147764), яке знаходиться на податковому обліку у Центральному відділенні Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, надала письмові пояснення щодо непричетності до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства.

В матеріалах справи міститься копія письмового пояснення від 13.12.2018 року ОСОБА_6, наданого старшому оперуповноваженому з ОЗС ВОСА ПДВ ОУ ГУ ДФС у Житомирській області майору податкової міліції Тисленоку Олегу Сергійовичу, згідно яких громадянин на ім'я ОСОБА_9 запропонував їй оформити на її ім'я товариство в місті Києві за винагороду в 1000 грн. на що та погодилась й підписала в податковій, в банку, деякі документи, а також поставила свій підпис на чистому аркуші бумаги на прохання ОСОБА_9. Про те, що на її ім'я зареєстровано ТОВ Самміт-Агро-Трейд (ЄДРПОУ 41147764)їй не відомо, жодних документів які стосуються афнансово-господарської діяльності товариства, а саме: податкових накладних, договорів, рахунків та інших документів вона не підписувала, довіреностей від свого імені на здійснення фінансово-господарської діяльності вона не надавала, звітність до податкових органів, документів щодо виготовлення печатки не підписувала й не подавала (а.с. 189-190т.2).

У постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 у справі за позовом ТОВ Нафта до Шосткинської МДПІ про визнання висновків перевірки неправомірними, визнання чинним договору, скасування податкових повідомлень-рішень (справа № 21-421а11) міститься правовий висновок, відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію по подібних справах, наприклад: постанова Верховного Суду від 23 червня 2018 року у справі №2а-4715/11/1470, постанови від 24.05.2016 у справі № 21-5332а15, від 14.06.2016 у справі № 21-1318а16, від 22.11.2016 у справі № 21-2430а16).

У відповідності до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 20.01.2016 у справі за позовом ПАТ МТС Україна до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень: … надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

При цьому, висловлюючи свою позицію щодо оцінки доданих до матеріалів справи пояснень посадових осіб платника податків - постачальника товарів (послуг), Верховний Суд України вказав, що сам факт того, що на момент розгляду справи щодо офіційних осіб контрагентів не було постановлено вироків, не може спростовувати достовірність їх пояснень відносно характеру укладених угод і фактичного здійснення за цими угодами операцій .

У свої постанові від 11 квітня 2018 року у справі №810/48/13-а (адміністративне провадження №К/9901/624/18) Верховий Суд вказав, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій є передчасними, та такими, що зроблені без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України, через наявність в матеріалах справи пояснень, відібраних в ході подальшого оперативного супроводження кримінальної справи співробітниками ГВПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС громадянина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, який згідно реєстраційних документів є одноосібним засновником, директором та бухгалтером Приватного підприємства АВП-Буд , в яких ОСОБА_8 повідомив, що до реєстрації ПП АВП Буд він відношення не має, участі у веденні господарської діяльності підприємства не приймав, договорів з контрагентами та звітних документів не складав та не підписував.

У цій постанові Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки податкові накладні виписані від імені підприємства та від особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності цього підприємства, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами, відповідно посвідчувати факт придбання товарів.

Щодо ТОВ Івамар Трейд при проведенні перевірки контролюючим органом враховано наявність вироку Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/11940/18 провадження № 1-кп/761/1453/2018 від 31.05.2018 відносно керівника ТОВ Івамар Трейд (код ЄДРПОУ 41380072) ОСОБА_5, обвинуваченого у вчинені злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України.

З дослідженого в судовому засіданні вироку Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/11940/18 провадження № 1-кп/761/1453/2018 від 31.05.2018, слідує, що судом при розгляді кримінальної справи встановлено, що відповідно до обвинувального акта ОСОБА_5 на початку червня 2017 року, перебуваючи у м. Києві поблизу станції метро Лук'янівська познайомився з невстановленою слідством особою, який запропонував йому зареєструвати на своє ім'я підприємство, на що він погодився.

Не маючи наміру здійснювати господарську діяльність підприємства, зазначену у статутних документах ТОВ Івамар Трейд , а також не маючи засобів для ведення господарської діяльності, усвідомлюючи протиправний характер запропонованих йому дій як майбутнього керівника та власника вказаного підприємства, усвідомлюючи, що вказане підприємство придбавається ним для здійснення незаконної діяльності невстановленими досудовим розслідуванням особами, ОСОБА_5 погодився на таку пропозицію та надав відомості невстановленій досудовим розслідуванням особі для створення документів для перереєстрації підприємства на своє ім'я, а саме копію паспорту НОМЕР_3, виданого Корсунь-Шевченківським РВ УМВС у Черкаській області 20.05.2014 року та копію облікової картки платника податків № НОМЕР_2.

З метою реалізації умислу на придбання суб'єкту підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності ОСОБА_5 у червні місяці 2017 року, діючи на прохання невстановленої досудовим розслідуванням особи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, без наміру в подальшому провадити законну підприємницьку діяльність, перебуваючи у ресторані швидкого харчування МакДональдз поблизу станції метро Лук'янівська за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 3, отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи протокол № 1 від 06.06.2017 загальних зборів учасників ТОВ Івамар Трейд (код 41380072), статут ТОВ Івамар Трейд (код 41380072), а також довіреність на представництво інтересів товариства від 06.06.2017 року.

Усвідомлюючи, що діяльність ТОВ Івамар Трейд (код 41380072) будуть здійснювати інші особи, реалізуючи умисел на придбання суб'єкту підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, ОСОБА_5 засвідчив своїм підписом протокол № 1 від 06.06.2017 загальних зборів учасників ТОВ Івамар Трейд (код 41380072), статут ТОВ Івамар Трейд (код 41380072), а також довіреність на представництво інтересів товариства від 06.06.2017 року.

Завірені таким чином установчі документи ТОВ Івамар Трейд (41380072), а також інші підписані документи, ОСОБА_5 надав невстановленій досудовим розслідуванням особі, з метою подальшого використання прикриття незаконної діяльності.

В подальшому, отримавши від ОСОБА_5 підписані та завірені ним необхідні документи для діяльності ТОВ Івамар Трейд (код 41380072), невстановленими досудовим розслідуванням особами в органах державної реєстрації Маріупольської міської ради, за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, проспект Миру, 114, проведено реєстрацію юридичної особи ТОВ Івамар Трейд (код 41380072), де ОСОБА_5 виступив засновником та директором ТОВ Івамар Трейд (код 41380072), що в свою чергу, надало можливість невстановленим досудовим розслідуванням особам використовувати вищевказане підприємство для прикриття незаконної діяльності - надання податкової вигоди іншим суб'єктам господарської діяльності під виглядом здійснення реальних фінансово-господарських операцій з купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей.

Так, з червня 2017 року невстановлені досудових розслідуванням особи використовували реквізити та банківський рахунок ТОВ Івамар Трейд (код 41380072) для відображення начебто наданих послуг підприємствам реального сектора економіки, серед яких ТОВ ПК Золоте Руно, Україна (код 39018350), ТОВ Дабл Корпорейшн (код 33057059), ТОВ Транс Харвіст (код 38357174), ТОВ Компанія Конопус (код 35647279) тощо, що підтверджує факт використання ТОВ Івамар Трейд (код 41380072) для прикриття незаконної діяльності.

Жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ Івамар Трейд (код 41380072) ОСОБА_5 не мав, підприємство зареєстрував на своє ім'я на прохання невстановленої досудовим розслідуванням особи без мети здійснення господарської діяльності. Реєстраційних документів ТОВ Івамар Трейд (код 41380072) ОСОБА_5 не складав, лише підписував та передавав невстановленим досудовим розслідуванням особам. Жодних документів податкової та бухгалтерської звітності ТОВ Івамар Трейд (код 41380072) не складав та не підписував, до органів Державної фіскальної служби податкову звітність не подавав та нікого на це не уповноважував, жодних службових осіб ТОВ Івамар Трейд (код 41380072) не призначав. Жодні дії з поточними рахунками ТОВ Івамар Трейд (код 41380072) в банківських установах ОСОБА_5 не вчиняв. Ключами до систем дистанційного обслуговування рахунків "Клієнт-банк", печаткою ТОВ Івамар Трейд (код 41380072) ОСОБА_5 ніколи не володів, їх місцезнаходження йому не відоме.

Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями, які виразилися у пособництві фіктивному підприємництву, тобто сприянні у придбанні суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності шляхом надання засобів та усунення перешкод, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України.

З наданих позивачем документів судом встановлено, що первинні документи від імені ТОВ Івамар Трейд підписані ОСОБА_5, який, згідно вищевказаного вироку, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, для прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб здійснив реєстрацію підприємства - ТОВ Івамар Трейд .

Як зазначив Верховний Суд у своїй Постанові від 11 червня 2018 року у справі №2а-7463/11/2670 (адміністративне провадження №К/9901/22523/18) висновки Верховного Суду України полягають у тому, що надання платником податків податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, окрім як якщо податковий орган не довів, що відомості, які містяться в документах, є недостовірними. Обставина щодо набрання законної сили вироком суду, яким фізичну особу визнано винною у скоєнні злочинів, передбачених частинами першою і другою статті 205 Кримінального кодексу України, не може бути неврахованою судами, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального її підтвердження первинними документами. Це саме стосується і справ, де має місце обставина щодо наявності постанови суду про звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила зазначений злочин, з нереабілітуючих підстав.

Суд відзначає, що сам факт наявності у позивача податкових чи-то видаткових накладних, виписаних від імені постачальника, або інших документів, складених з посиланням на поставку товарів (послуг) не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

Аналогічний правовий висновок був викладений у постанові Верховного Суду від 06.06.2018 р. по справі № П/811/2247/14 за позовом Приватного підприємства ТД Бастіон до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Також суд відзначає, що підписання актів здачі - прийняття робіт (послуг) сторонами не свідчить про їх реальне надання. Крім того, позивачем не підтверджено факту оплати наданих контрагентами послуг.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд зазначає, що у Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня інформація про апеляційне чи касаційне оскарження вказаного вироку суду, втім дата набрання законної сили цим вироком не зазначена. На судовий запит від 22.02.2019 року, від Шевченківського районного суду відповідний вирок не надходив.

Таким чином, вирок суду, який встановлює фіктивність господарської діяльності контрагента позивача за період, у який такий контрагент мав взаємовідносини з підприємством позивача, не може бути не врахований, оскільки статус фіктивного підприємництва несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть у випадку формального підтвердження її первинними документами.

Первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт або послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Сукупність обставин у даній справі, а саме, відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій та наявність доказів створення фіктивного підприємства, яке є учасником господарських взаємовідносин обумовлюють правомірність прийнятого відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 року по справі № 2а-2571/10/0870.

Виходячи з наведеного, надані до матеріалів справи позивачем первинні бухгалтерські документи, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами, які засвідчують факт постачання товарів, а тому віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ спірних сум по придбанню товарів у ТОВ ЕДІКТ є безпідставним.

Згідно з підпунктом а пункту 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку..

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (підпункт 198.6 цієї статті).

При цьому законодавцем передбачається реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (послуг) або основних фондів (та/або будування, спорудження останніх), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією суми витрат на придбання товару (послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (послуг).

При аналізі реальності господарських відносин позивача з його контрагентами в рамках податкової перевірки суд бере до уваги рекомендації викладені в листі ВАСУ від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11, в якому необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

У листі Вищого адміністративного суду від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" вказується, що про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини:

- всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску);

- отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість; "тимчасова" поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від'ємне значення податкових зобов'язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов'язання до сплати в бюджет тощо);

- результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Також, у Постанові ВСУ від 07.02.2012 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Броварисільбуд" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, викладено правову позицію, згідно якої на думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови встановлення судом факту нездійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.

У Постанові ВСУ від 27.10.2015 року у справі за позовом ТОВ Комфортзон до ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, Верховний Суд зазначив, що згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З огляду на викладені обставини, суд погоджується з висновками контролюючого органу, викладеними в акті перевірки.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС України в Харківській області № 00000771421 від 28.11.2018, а отже позовні вимоги щодо його скасування є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст.); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90).

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність прийнятого ним рішення.

Згідно статті 139 КАСУ в даному випадку відсутні підстави для стягнення судового збору.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 243, 246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДІКТ" (вул. Гвардійців Широнінців, б. 7А, офіс 7, м. Харків, 61153, код ЄДРПОУ 21762837) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 21 березня 2019 року.

Суддя Бадюков Ю.В.