Постанова

від 04.06.2019 по справі 520/11437/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2019 р.Справа № 520/11437/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Григорова А.М.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. ,

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДІКТ" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., м. Харків, повний текст складено 21.03.19 року по справі № 520/11437/18

за позовом Товариств з обмеженою відповідальністю "ЕДІКТ"

до Головне управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕДІКТ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.11.18 р. №00000771421, яким ТОВ "ЕДІКТ" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 280208,75 грн., у тому числі 224167 грн. - за податковим зобов`язанням, 56041,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що Головним управлінням ДФС у Харківській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ЕДІКТ з питань правильності визначення повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ Івамар Трейд (податковий номер 41380072) за серпень, вересень 2017 року, ТОВ БК Елітстар (податковий номер 40028000 ) за травень 2016 року, ТОВ Вектор-Транс-Плюс (податковий номер 35554855 ) за жовтень 2016 року, ТОВ Стембіз (податковий номер 40865508 ) за січень 2017 року, ТОВ Дасата БУД (податковий номер 41388752 ) за січень 2018 року, ТОВ Фокс-Трейд ЛТД і податковій номер 39734197) за червень 2015 року, ТОВ Веструм (податковий номер 40348174 ) за серпень 2016 року, ТОВ Самміт-Агро-Трейд (податковий номер 41147764) за травень, червень, липень 2017 року, ТОВ Віоліт (податковий номер 39432084 ) за липень 2015 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг), в результаті чого був складений акт перевірки від 03.09.18р. №3681/20-40-14-21-07/21762837.

Перевіркою було встановлені порушення податкового законодавства з боку ТОВ Едікт та на підставі висновків акту перевірки було винесені податкові повідомлення - рішення:

- від 24.09.18р. №00000591421, яким ТОВ ЕДІКТ збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 412 833,75 грн., у тому числі 330 267 грн. - за податковим зобов`язанням, 82 566,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 24.09.18р. №00000601421, яким до ТОВ ЕДІКТ застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510 грн.

ТОВ Едікт , користуючись правом, наданим п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України, оскаржило спірні податкові повідомлення - рішення до Державної фіскальної служби України.

Рішенням ДФС України від 19.11.18р. №37501/6/99-99-11-01-02-25 (далі - рішення ДФС України), яке було отримано 21.11.18р., скаргу платника податків було частково задоволено, спірні податкові повідомлення - рішення від 24.09.18р. №00000591421 та від 24.09.18р. №00000601421 було скасовано в частині встановлених перевіркою порушень по взаємовідносинах із ТОВ БК Елітстар , ТОВ Вектор-Транс-Плюс , ТОВ Стембіз , ТОВ Дасата БУД , ТОВ Веструм , ТОВ Фокс-Трейд ЛТД , ТОВ Віоліт , а в іншій частині податкові повідомлення рішення залишено без змін.

З урахуванням даного рішення ДФС України Головне управління ДФС в Харківській області винесло спірне податкове повідомлення - рішення від 28.11.18р. №00000771421 (отримано ТОВ Едікт 05.12.18р.), яким ТОВ ЕДІКТ збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 280 208,75 грн., у тому числі 224 167 грн. - за податковим зобов`язанням, 56 041,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вважає, що дане податкове повідомлення - рішення є протиправним та таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки реальність господарських операцій між ним та ТОВ Самміт-Агро-Трейд , ТОВ Івамар Трейд підтверджено первинними документами, обмежує законні права та інтереси позивача. У зв`язку з чим просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2019р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДІКТ" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕДІКТ" подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що зазначене рішення винесено безпідставно та є таким, що суперечить чинному законодавству України та підлягає скасуванню. Вказує, що враховуючи той факт, що оригінал письмових пояснень директора TOB Самміт - Агро - Трейд є в наявності виключно у слідчого органу ГУ ДФС у Житомирській області і представники відповідача не можуть посвідчувати їх копії, а звичайна копія не може бути доказом в цілях статті 74 КАС України, а значить і бути покладена в основу судового рішення. Зазначає, що судом не було надано правового висновку тому факту, що станом на момент здійснення господарських взаємовідносин, а також станом на момент складання спірного рішення, стосовно наших контрагентів містяться відомості у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, підприємства не є виключеними із даного реєстру. Також на момент здійснення господарських взаємовідносин всі наші контрагенти обліковуються як платники податків та є платниками податку на додану вартість. А можлива наявність будь - якого платника податків в інформаційних базах ДФС (зокрема АІС СФП ), призначених виключно для внутрішньо користування ДФС, не свідчить про порушення такими платниками податків чинного законодавства, оскільки такий етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку, а про такі перевірки нашіх контрагентів в акті перевірки TOB ЕДІКТ не зазначено. Посилається на рішення Верховного Суду в постанові від 27 березня 2018 року у справі №816/809/17, від 30 січня 2018 року у справі №9901/3191/18, від 19.09.2018 р. у справі № 809/2438/15. З огляду на викладене, зазначає, що позивачем, на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних бухгалтерських документів, правомірно включено суму податку на додану вартість до податкового кредиту. Зворотне відповідачем не доведено. На підставі вище викладеного просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.19р. №520/11437/18 і прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЕДІКТ до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.11.18р. №00000771421, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 280 208,75 грн., у тому числі 224 167 грн. - за податковим зобов`язанням, 56 041,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Від Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що ознайомившись з доводами та аргументами Позивача, покладеними в обґрунтування апеляційної скарги, вважає їх безпідставними та помилковими, а скаргу відповідно такою, що не підлягає задоволенню.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, на адреси визначені в апеляційній скарзі та позовній заяві, про що свідчать поштові повідомлення про вручення, які містяться в матеріалах справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що надані до матеріалів справи позивачем первинні бухгалтерські документи, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами, які засвідчують факт постачання товарів, а тому віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ спірних сум по придбанню товарів у ТОВ ЕДІКТ є безпідставним.

Колегія суддів з даним висновком суду першої інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на підставі наказу від 17.05.2018 року №3548 виданого Головним управлінням ДФС у Харківській області (а.с.39) відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ЕДІКТ з питань правильності визначення повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ Івамар Трейд (податковий номер 41380072) за серпень, вересень 2017 року, ТОВ БК Елітстар (податковий номер 40028000 ) за травень 2016 року, ТОВ Вектор-Транс-Плюс (податковий номер 35554855 ) за жовтень 2016 року, ТОВ Стембіз (податковий номер 40865508 ) за січень 2017 року, ТОВ Дасата БУД (податковий номер 41388752 ) за січень 2018 року, ТОВ Фокс-Трейд ЛТД і податковій номер 39734197) за червень 2015 року, ТОВ Веструм (податковий номер 40348174 ) за серпень 2016 року, ТОВ Самміт-Агро-Трейд (податковий номер 41147764) за травень, червень, липень 2017 року, ТОВ Віоліт (податковий номер 39432084 ) за липень 2015 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг), в результаті чого був складений акт перевірки від 03.09.18р. №3681/20-40-14-21-07/21762837 (а.с.43-134, т. 1).

Перевіркою встановлені порушення:

1. абз. а п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.п. і, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами і доповненнями) в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на суму сумі 330 266,68 грн., в тому числі за травень 2016 року в сумі 20 333,33 грн., за серпень 2016 року в сумі 21 666,67 грн., за жовтень 2016 року в сумі 13 100,00 грн., за січень 2017 року в сумі 17 666,67 грн., за травень 2017 року в сумі 46 666,67 грн., за червень 2017 року в сумі 46 666,67 грн., за липень 2017 року в сумі 46 666,67 грн., за серпень 2017 року в сумі 46 666,67 грн., за вересень 2017 року в сумі 37 500,00 грн., за січень 2018 року в сумі 33 333,33 грн. що призвело:

- до заниження ПДВ до сплати в сумі 330 266,68 грн., в тому числі за травень 2016 року в сумі 20 333,33 грн., за серпень 2016 року в сумі 21 666,67 грн., за жовтень 2016 року в сумі 13 100,00 грн., за січень 2017 року в сумі 17 666,67 грн., за травень 2017 року в сумі 46 666,67 грн., за червень 2017 року в сумі 46 666,67 грн., за липень 2017 року в сумі 46 666,67 грн., за серпень 2017 року в сумі 46 666,67 грн., за вересень 2017 року в сумі 37 500,00 грн., за січень 2018 року в сумі 33 333,33 грн.

Не погоджуючись із фактами і даними, викладеними в акті перевірки, а також з висновками акту перевірки, ТОВ ЕДІКТ подало заперечення від 10.09.18р. №46 до акту перевірки (а.с.143-146, т. 1).

Листом ДФС від 19.09.18р. №39675/10/20-40-14-21-16 Про розгляд заперечень на акт перевірки було повідомлено, що ДФС заперечення ТОВ ЕДІКТ не задовольняє, а висновки акту перевірки залишає без змін (а.с.147-163, т. 1).

На підставі акту перевірки було винесені податкові повідомлення - рішення:

- від 24.09.18р.№00000591421, яким ТОВ ЕДІКТ збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 412 833,75 грн., у тому числі 330 267 грн. - за податковим зобов`язанням, 82 566,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.164, т.1);

- від 24.09.18р. №00000601421. яким до ТОВ ЕДІКТ застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510 грн (а.с.166, т. 1).

ТОВ Едікт оскаржило спірні податкові повідомлення - рішення до Державної фіскальної служби України (а.с.169-174, т. 1).

Рішенням ДФС України від 19.11.18р. №37501/6/99-99-11-01-02-25 скаргу платника податків було частково задоволено, спірні податкові повідомлення - рішення від 24.09.18р. №00000591421 та від 24.09.18р. №00000591421 було скасовано в частині встановлених перевіркою порушень по взаємовідносинах із ТОВ БК Елітстар , ТОВ Вектор-Транс-Плюс , ТОВ Стембіз , ТОВ Дасата БУД , ТОВ Веструм , ТОВ Фокс-Трейд ЛТД , ТОВ Віоліт , а в іншій частині податкові повідомлення рішення залишено без змін (а.с.175-189, т. 1).

З урахуванням даного рішення ДФС України Головне управління ДФС в Харківській області винесло податкове повідомлення - рішення від 28.11.18р. №00000771421, яким ТОВ ЕДІКТ збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 280 208,75 грн., у тому числі 224 167 грн. - за податковим зобов`язанням та 56 041,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.190, т. 1).

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до положень 14.1.36 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 22.1. ст. 22 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Приписами підпункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до підпункту 14.1.156 статті Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Порядок формування податкового кредиту передбачений статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 визначено, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Також, відповідно до пункту 198.3 статт198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З огляду на наведені приписи податкового законодавства, суми податку на додану вартість для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Перевіряючи правомірність віднесення позивачем сум по вищезазначеним господарським операціям до складу витрат, які підлягають оподаткуванню та формування податкового кредиту ПДВ суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За правилами частини першої ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до вимог п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З матеріалів справи судом встановлено, що під час перевірки було використано та надано до матеріалів справи копії наступних документів по контрагенту - постачальнику ТОВ Самміт-Агро-Трейд (податковий номер 41147764) за травень - липень 2017 року, а саме:

Договір на послуги з технічного обслуговування комп`ютерної техніки та периферійного обладнання, баз даних №б/н від 30.04.2017 року між ТОВ Самміт-Агро-Трейд ( Виконавець ) та ТОВ Едікт ( Замовник ). Предметом Договору є виконання робіт по щомісячному технічному обслуговуванню і сервера, з встановленню базою 1С Бухгалтерів, та комп`ютерного обладнання (а.с.221-222, т.1);

Договір про надання послуг з організації підбору автотранспорту №б/н від 30.04.2017 року м. Харків між ТОВ Самміт-Агро-Трейд ("Виконавець") та TOB Едікт ("Замовник"). Предметом якого є надання Замовнику послуг з організації підбору автотранспорту (а.с.223-225, т.1);

Договір про надання юридичних послуг №б/н від 30.04.2017 року м. Харків між ТОВ Самміт-Агро-Трейд ("Виконавець") та TOB Едікт ("Замовник") предметом якого є надання Замовнику визначені цим Договором юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних та господарських судах загальної юрисдикції України (а.с.229-231, т.1);

Договір про надання послуг з організації внутрішнього обліку та аналізу фінансового стану підприємства №б/н від 30.04.2017 року м. Харків між ТОВ Самміт-Агро-Трейд ("Виконавець") та TOB Едікт ("Замовник") предметом якого є надання Замовнику визначені цим Договором послуги з автоматизації бухгалтерського та податкового обліку (а.с.226-228, т.1).

Відповідно укладених договорів №б/н від 30.04.2017 року на адресу ТОВ Едікт за період травень-липень 2017 року було виписано податкові, акти прийняття-передачі наданих послуг на загальну суму 140 000,01 грн., у т.ч. за травень 2017 року ПДВ 46 666,67 грн., за червень 2017 року ПДВ 46 666,67 грн., за липень 2017 року ПДВ 46 666,67 грн. (а.с. 232-250, т.1, а.с. 1-17, т.2).

До матеріалів справи позивачем надано копії документів: акти про прийняття-передачі наданих послуг за травень - липень 2017 року №б/н від 16.05.2017, №б/н від 16.05.2017, №б/н від 17.05.2017, №б/н від 18.05.2017, №б/н від 01.06.2017, №б/н від 02.06.2017, №б/н від 03.06.2017, №б/н від 06.06.2017, №б/н від 03.07.2017, №б/н від 04.07.2017, №б/н від 05.07.2017, №б/н від 06.07.2017 (а.с. 232 - 243 т.1), підписані та завірені печатками зі сторони Виконавця директора ТОВ Самміт-Агро-Трейд Герасимчук І.А. та зі сторони Замовника директора ТОВ Едікт - Ольховик Ю.В., а також видано податкові накладні ( а.с. 244 - 250 т. 1, а.с. 1-17 т.2).

Також додано копії реєстрів договорів до актів про прийняття - передачу наданих послуг (а.с. 8-10 т.3), рекомендацій по організації внутрішнього обліку до актів про прийняття - передачу наданих послуг (а.с. 15-18 т.3), розгорнутих звітів про кількість та фінансову якість підібраного автотранспорту до актів прийняття - передачу наданих послуг (а.с. 49-95 т.3).

Як встановлено судом під час розгляду справи позивачем у ході перевірки було надано перевіряючим, а до матеріалів справи наступні первинні документи з контрагентом - постачальником ТОВ Івамар Трейд (податковий номер 41380072) за серпень - вересень 2017 року:

Договір на послуги з технічного обслуговування комп`ютерної техніки та перефірійного обладнання, баз даних №б/н від 31.07.2017 року між ТОВ Івамар Трейд в особі директора Остапенко Олександра Сергійовича ( Виконавець ) та ТОВ Едікт , ( Замовник ). Предмет Договору є виконання робіт по щомісячному технічному обслуговуванню і сервера, з встановленню базою 1С Бухгалтерів, та комп`ютерного обладнання (а.с.18-19, т.2);

Договір про надання послуг з організації підбору автотранспорту №б/н від 31.07.2017 року між ТОВ Івамар Трейд ("Виконавець") особі директора ОСОБА_1 , та TOB Едікт ("Замовник"). Предметом договору є надання Замовнику визначені цим Договором послуги з організації підбору автотранспорту (а.с.20-22, т.2);

Договір про надання юридичних послуг №б/н від 31.07.2017 року між ТОВ Івамар Трейд ("Виконавець") особі директора ОСОБА_1 та TOB Едікт ("Замовник") предметом якого є надання Замовнику визначені цим Договором юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних та господарських судах загальної юрисдикції України (а.с.26-28, т.2);

Договір про надання послуг з організації внутрішнього обліку та аналізу фінансового стану підприємства №б/н від 31.07.2017 року м. Харків між ТОВ Івамар Трейд ("Виконавець") особі директора ОСОБА_1 та TOB Едікт ("Замовник") предметом якого є надання Замовнику визначені цим Договором послуги з автоматизації бухгалтерського та податкового обліку (а.с.23-25, т.2).

Відповідно укладених договорів №б/н від 31.07.2017 року на адресу ТОВ Едікт за період серпень-вересень 2017 року було виписано податкові накладні, акти прийняття-передачі наданих послуг на загальну суму 84 166,67 грн., у т.ч. за серпень 2017 року ПДВ 46 666,67 грн., за вересень 2017 року ПДВ 37 500,00 грн. (а.с.29-49, т.2).

Також додано до матеріалів справи копії реєстрів договорів до актів про прийняття - передачу наданих послуг (а.с. 6-7 т.3), рекомендацій по організації внутрішнього обліку до актів про прийняття - передачу наданих послуг (а.с. 13-14 т.3), розгорнутих звітів про кількість та фінансову якість підібраного автотранспорту до актів прийняття - передачу наданих послуг (а.с. 95-133 т.3).

Колегія суддів зазначає, що обов`язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку.

Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування податкового кредиту за відсутності факту придбання товару.

Ураховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів не може бути підставою для висновків про відсутність господарської операції та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Дослідивши надані позивачем акти виконаних робіт, колегія суддів зазначає наступне.

З наданих актів виконаних робіт неможливо встановити реальність та обсяг наданих позивачу послуг (виконаних робіт), оскільки відсутнє детальне визначення переліку наданих послуг, конкретизація суті таких робіт (послуг), способу їх виконання та витраченого часу, а міститься лише загальний їх перелік .

Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що надані позивачем рахунки-фактури та акти здачі-прийняття робіт не містять ідентифікуючих реквізитів щодо осіб, які їх склали, зокрема відсутні: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення як з боку позивача, так і з боку його контрагента; прізвище, ім`я, по-батькові посадових осіб, які складали рахунки-фактури та акти здачі-прийняття робіт.

Тобто, наявні в матеріалах справи акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунки-фактури є узагальнюючими документами, які не розкривають змісту та обсягу наданих послуг, не дають можливість ідентифікувати, які саме послуги надавалась та не дозволяють перевірити правильність формування ціни за послуги.

Таким чином, вказані акти не розкривають суті наданих послуг та їх зв`язку з господарською діяльністю позивача.

Колегія суддів зазначає, що відомості у первинних документах щодо господарської операції повинні давати змогу встановити саму суть здійснюваної операції.

В постанові від 16 квітня 2019 року у справі №826/7883/15 Верховний Суд висловив позицію, згідно якої акти виконаних робіт за певних обставин можуть свідчити про існування господарських операцій, які за формою (зовнішнім вираженням) можуть підпадати під визначення реальних і таких, що зумовлюють зміни в структурі активів, зобов`язань та власного капіталу суб`єкта господарювання. Водночас потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. В інакшому випадку, первинні документи не можуть вважатися юридично значимими документами для цілей формування даних бухгалтерського та, відповідно, податкового обліку.

Як вже зазначалось вище, надані позивачем у підтвердження реального виконання контрагентами послуг за укладеними договорами акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не деталізовані, містять узагальнену інформацію щодо змісту спірних послуг, а будь-яких інших документів, які б дозволяли встановити виробничий характер результатів розглядуваних послуг для позивача, останнім при проведенні перевірки та до суду першої інстанції надано не було.

Колегія суддів зазначає, що на підтвердження реального характеру спірних операцій позивачем не подано документів, які б підтверджували наявність кінцевих результатів здійснення господарських операцій, як-то: фото, звітів, проектів і їх погодження, планів роботи та проведення консультацій.

Позивачем не надано документального підтвердження обґрунтування економічної та ділової доцільності придбання таких послуг, обґрунтування їх вартості, як не надано і підтвердження використання отриманих послуг в безпосередній господарській діяльності Товариства.

Також колегія суддів зазначає, що контрагенти позивача TOB БК Елітстар , TOB Веструм , TOB Самміт -Агро - Трейд , TOB Івамар Трейд надавали послуги, які не відповідають основним видам діяльності підприємств згідно з КВЕД.

Так TOB БК Елітстар (податковий номер 40028000) - основний вид діяльності - 41.20- Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Колегія суддів приходить до висновку, що основний вид діяльності TOB БК Елітстар зовсім інший ніж надання послуг з технічного обслуговування косп`ютерної техніки та перефірійного обладнання баз даних, послуг з організації підбору автотранспорту, послуг консультуівання з питань комерційної діяльності та дослідження ринку перевезень, юридичних послуг.

TOB Веструм (податковий номер 40348174) - основний вид діяльності - 46.90- Неспеціалізована оптова торгівля.

Підприємство TOB Веструм (податковий номер 40348174) жодного разу не надавало податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) тому встановити кількість працюючих чоловік на підприємстві неможливо.

Основний вид діяльності TOB Веструм зовсім інший ніж надання послуг з технічного обслуговування косп`ютерної техніки та перефірійного обладнання баз даних, юридичних послуг.

Основним вид діяльності TOB Самміт - Агро - Трейд згідно КВЕД є - 01.11- вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Таким чином, основний вид діяльності TOB Самміт - Агро - Трейд зовсім інший ніж надання послуг з організації підбору автотранспорту, надання юридичних послуг, послуги з технічного обслуговування комп`ютерної техніки, послуги з організації внутрішнього обліку та аналізу фінансового стану підприємства.

Основним видом діяльності TOB Івамар Трейд згідно КВЕД є 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

Колегія суддів приходить до висновку, що основний вид діяльності TOB Івамар Трейд зовсім інший ніж надання послуг з технічного обслуговування комп`ютерної техніки та перефірійного обладнання, надання послуг з організації підбору автотранспорту, надання юридичних послуг, надання послуг з організації внутрішнього обліку та аналізу фінансового стану підприємства .

Колегія суддів зазначає, що послуги з технічного обслуговування комп`ютерної техніки та перефірійного обладнання, послуги з організації підбору автотранспорту, юридичні послуги, послуги з організації внутрішнього обліку та аналізу фінансового стану підприємства є специфічними видами діяльності, що потребують відповідних умов, знань, кваліфікації персоналу тощо, та за своєю суттю не є подібним видом діяльності, які проводить контрагент позивача.

Доводів, обґрунтувань та доказів, які б свідчили, що вказані контрагенти мають право надавати такі послуги та мають для того відповідні умови позивачем надано не було.

Щодо посилань представника позивача, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, на те, що відповідно до документів контрагентів, в них значиться те, що контрагенти позивача надають вищезазначені послуги (послуги з технічного обслуговування комп`ютерної техніки та перефірійного обладнання, послуги з організації підбору автотранспорту, юридичні послуги, послуги з організації внутрішнього обліку та аналізу фінансового стану підприємства) колегія суддів зазначає наступне.

Дані посилання представника позивача жодним чином не свідчать про наявність у контрагентів реальної можливості надавати вищезазначені послуги.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у рішенні від 14.05.2019 р. у справі № 814/814/15.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем у ході розгляду справи на спростування доводів податкового органу не надано також і конкретних прикладів результатів отриманих послуг, зокрема, копій укладених договорів, подання документів на проведення тендерів, письмових консультацій, довідок, звітів, які вказували на оптимізацію штату, збільшення продуктивності праці, проведення навчань з співробітниками тощо, тобто документів, які б вказували на фактичне отримання таких послуг.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи в сукупності, а також враховуючи те, що на підтвердження фактичного виконання послуг з технічного обслуговування комп`ютерної техніки та перефірійного обладнання, послуг з організації підбору автотранспорту, юридичні послуг, послуг з організації внутрішнього обліку та аналізу фінансового стану підприємства позивачем належних доказі не надано, враховуючи специфіку придбаних у контрагентів послуг та умов укладених договорів, суд приходить до висновку, що Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи.

Наявність у позивача податкових накладних та актів здачі - приймання робіт (надання послуг), які не розкривають зміст та обсяг отриманих послуг, за спірними операціями, як підстави формування витрат та податкового кредиту, у даному випадку не є достатніми та вичерпними.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає законним висновок суду першої, що позивач фактично здійснював діяльність, яка не була направлена на отримання прибутку з одночасним заявленням відповідних сум ПДВ з державного бюджету та відсутність первинних документів, які б підтверджували реальність господарських операцій.

Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення є такими, що ґрунтується на нормах закону, а тому воно не підлягає скасуванню.

Також колегія суддів зазначає, що підставою для висновків контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та зазначеними вище контрагентами, слугував, крім іншого, факт наявності податкової інформації щодо можливого направлення діяльності підприємств-контрагентів позивача на мінімізацію податкових зобов`язань реального сектору економіки, перебування деяких контрагентів у стані процедури припинення, що свідчить, на думку податкового органу, про відсутність фактичного здійснення операцій з реалізації товарів, відсутність основних фондів та виробничих потужностей, що ставить під сумнів можливість ведення фінансово-господарської діяльності, неподання декларацій з податку на прибуток, балансу, звіту про фінансові результати, інформації про земельні ділянки, автомобілі, відсутність за місцезнаходженням та ін.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 19.03.2019 року у справі №815/3965/15, податкова інформація про порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

В даному випадку безпідставними є доводи податкового органу про відсутність у контрагента позивача виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарської діяльності, з огляду на те, що жодного доказу на підтвердження цієї інформації відповідачем не надано, як і не доведено неможливості контрагента укладати договори в межах своєї господарської діяльності з іншими суб`єктами господарювання з метою виконання зобов`язань перед позивачем у справі.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту/витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Щодо посилання податкового органу на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, слід зазначити, що відсутність вказаних документів не може бути самостійним доказом нереальності господарських операцій проведених з контрагентами, з огляду на наявність інших документів, які підтверджують факт поставки товарів, а також факт виконання робіт (надання послуг).

Крім того, щодо посилання відповідача на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 31.05.2018 року по справі № 761/11940/18 про визнання винуватим за ч.1 ст. 205 КК України ОСОБА_1 , як на підставу щодо нереальності господарських відносин позивача з ТОВ "ІВАМАР-ТРЕЙД", суд зазначає наступне.

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 31.05.2018р. по справі №761/11940/18 затверджено угоду про визнання винуватості.

Стосовно використання вироків суду під час розгляду адміністративних справ слід врахувати правову позицію Верховного Суду (викладена у постанові від 08.08.2018р., справа №820/4428/17, адміністративне провадження №К/9901/51373/18): "Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги доводи контролюючого органу, щодо наявного вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області по справі № 359/4590/17, яким ОСОБА_3 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 205-1 Кримінального кодексу України (підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб - підприємців), оскільки вказаний вирок не містить будь - яких відомостей про господарські операції між ТОВ "Форум Брандіг" та позивачем.

"Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону".

Постанова Верховного Суду від 04 вересня 2018 року (справа №826/18952/14) адміністративне провадження №К/9901/8100/18) містить правовий висновок про те, що сам факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених судовими рішеннями, які набрали законної сили.

В постанові Верховного Суду від 29.03.2018р. (провадження К/9901/6497/18, справа №826/3498/15) зазначено, що : " жодних фактів, які б свідчили про здійснення цим підприємством нереальної господарської діяльності, зокрема за правовідносинами із Товариством, цим вироком не встановлено. За змістом частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства (в редакції, чинній на час розгляду справи у суді касаційної інстанції) вирок суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. З огляду на преюдиціальність, як властивість судового рішення, вирок суду має обов`язкове значення для адміністративного суду лише в частині встановлених фактичних обставин, а не правової оцінки чи судових висновків. З урахуванням наведеного, а також того, що дана обставина не досліджувалась у судах попередніх інстанцій з огляду на дату винесення відповідного вироку, посилання на такий вирок як на обставину, що має значення при винесенні судового рішення суду касаційної інстанції у цій справі, є необґрунтованим".

У постанові Верховного Суду від 31 липня 2018 року (справа №808/1507/16, адміністративне провадження №К/9901/25309/18) зазначено, що : "сам факт наявності вироків, особливо тих, які ухвалені на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили".

Колегія суддів зазначає, що вирок щодо посадової особи контрагента позивача ТОВ Івамар Трейд не містить будь яких посилань на операції з позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕДІКТ".

Однак наявність даного вироку в сукупності з іншими доводами податкового органу підтверджують правильність висновків Головного управління ДФС у Харківській області.

Щодо доводів представника позивача, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції на те, що вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 31.05.2018р. по справі №761/11940/18 не може бути врахований під час розгляду даної справи по суті, оскільки він не враховувався податковим органом в момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 28.11.18 р. №00000771421, колегія суддів зазначає наступне.

Дані посилання представника позивача колегія суддів вважає помилковими, оскільки в даному випадку, в урахуванням вищенаведених висновків суду, даний вирок додатково свідчить про правомірність доводів та обґрунтувань Головного управління ДФС у Харківській області під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 28.11.18 р. №00000771421.

При цьому, на думку колегії суддів наявність чи відсутність даного вироку не впливає на правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 28.11.18 р. №00000771421.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін .

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 року по справі № 520/11437/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді (підпис) (підпис) З.Г. Подобайло Н.С. Бартош Повний текст постанови складено 10.06.2019 року