Постанова

від 14.03.2019 по справі 826/11041/14

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/11041/14 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Земляної Г.В., Мельничука В.П., при секретарі - Бродацькій І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Контрактстрой на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2014 року адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Контрактстрой до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю Контрактстрой (надалі за текстом - ТОВ Контрактстрой ) звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування: податкового повідомлення-рішення № 54426552208 від 15.04.2014 р., яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 636 764 грн.; податкового повідомлення-рішення № 54526552208 від 15.04.2014 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 636 441 грн.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій з ПП Видавництво Прессбол-2008 та ПП Єврофасад-Черкаси суперечать дійсним обставинам та спростовуються первинними документами.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про задоволення позову.

Зокрема, скаржник стверджує, що на момент здійснення господарських операцій його контрагенти були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість.

Позивач наполягає на тому, що факт наявності кримінального провадження щодо засновника ПП Видавництво Прессбол-2008 не встановлює будь-яких фактичних обставин, що мають значення для цієї справи.

Насамкінець, апелянт звертав увагу на те, що він повністю розрахувався за отримані товари та послуги і використав їх у господарській діяльності.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 17.03.2014 р. по 01.04.2014 р. посадовцями Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Контрактстрой з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП Видавництво Прессбол-2008 та ПП Єврофасад-Черкаси за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р.

Результати перевірки оформлено актом № 286/26-55-22-08/31811588 від 01.04.2014 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 134, 138, 139, 198 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України ), внаслідок чого занижено податок на прибуток на 509 411 грн. та завищено податковий кредит на 485 153 грн.

Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.

Згідно договору поставки № 01-06/1 від 01.06.2012 р. ПП Видавництво Прессбол-2008 зобов'язалось передати у власність ТОВ Контрактстрой покриття на стіни, підлогу та будівельні матеріали, а останнє прийняти та оплатити їх.

На підставі цього договору були складені видаткові та податкові накладні на загальну суму 2 124 808 грн. 10 коп., у тому числі 354 134 грн. 69 коп. ПДВ.

Відповідно до договорів № 17/05 від 17.05.2012 р., № 14/05 від 14.05.2012 р., № 01/06 від 01.06.2012 р., № 07/08 від 07.08.2012 р., № 09/08 від 09.08.2012 р., № 10/08 від 10.08.2012 р., № 29/08 від 29.08.2012 р., № 30/08 від 30.08.2012 р., № 03/09 від 03.09.2012 р., № 10/08-1 від 10.09.2012 р., № 11/09 від 11.09.2012 р., № 26/09 від 26.09.2012 р., № 10/09 від 10.09.2012 р., № 28/09 від 03.09.2012 р., актів виконаних робіт та податкових накладних ПП Єврофасад-Черкаси виконало для позивача комплекс будівельно-монтажних робіт на загальну суму 786 110 грн. 48 коп., у тому числі 131 018 грн. 41 коп. ПДВ.

За отримані товари та послуги позивач частково розрахувався шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачені суми відніс до складу витрат та податкового кредиту.

Разом з тим, в провадженні слідчого відділу ДПІ в Оболонському районі перебувають матеріали кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого ст.ст. 205, 212 КК України. Будучи допитаним в якості свідка директор ПП Видавництво Прессбол-2008 ОСОБА_2 пояснив, що підприємство займалось видавництвом газети. У лютому 2012 р. він вийшов зі складу засновників та звільнився з посади директора.

Також, ДПІ у Києво-Святошинському районі районі складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 12.07.2013 р.

Згідно цьому акту не встановлено факту реального здійснення ПП Єврофасад-Черкаси господарських операцій з придбання товарів та їх подальшого постачання.

На думку контролюючого органу наведене свідчить про те, що за названими операціями лише оформлювались окремі первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення господарських операцій.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві прийнято: податкове повідомлення-рішення № 54426552208 від 15.04.2014 р., яким ТОВ Контрактстрой збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 636 764 грн., у тому числі 509 411 грн. за основним платежем та 127 353 грн. за штрафними санкціями; податкове повідомлення-рішення № 54526552208 від 15.04.2014 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 636 441 грн., у тому числі 485 153 грн. за основним платежем та 121 288 грн. за штрафними санкціями.

У період спірних правовідносин питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту було врегульовано статтями 138, 139, 198 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України (тут та надалі норми ПК України у редакції що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

За приписами пункту 138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом а пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпунктів 2.1, 2.2 пункту 2 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

На підтвердження товарності укладених угод позивачем до суду першої інстанції було надано копії: договорів № 01-06/1 від 01.06.2012 р., № 17/05 від 17.05.2012 р., № 14/05 від 14.05.2012 р., № 01/06 від 01.06.2012 р., № 07/08 від 07.08.2012 р., № 09/08 від 09.08.2012 р., № 10/08 від 10.08.2012 р., № 29/08 від 29.08.2012 р., № 30/08 від 30.08.2012 р., № 03/09 від 03.09.2012 р., № 10/08-1 від 10.09.2012 р., № 11/09 від 11.09.2012 р., № 26/09 від 26.09.2012 р., № 10/09 від 10.09.2012 р., № 28/09 від 03.09.2012 р.; видаткових накладних; актів виконаних робіт; податкових накладних; платіжних доручень.

На думку колегії суддів, зазначені документи є необхідними, проте не достатніми для підтвердження факту реальності придбання товарів та послуг ПП Видавництво Прессбол-2008 та ПП Єврофасад-Черкаси .

Так, позивачем не надано товарно-транспортних накладних на перевезення товарів та довіреностей на їх отримання.

Так само, ТОВ Контрактстрой не надало ані передбачених договорами ескізів на виконання робіт, ані будь-яких документів які б свідчили про те, що приватному підприємству Єврофасад-Черкаси передавались матеріали, необхідні для виконання договорів.

Не можна залишити поза увагою у встановлені судом першої інстанції інстанції та не спростовані позивачем факти того, що у контрагентів позивача відсутні основні засоби, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби та інші умови для ведення господарської діяльності.

Судова колегія погоджується з твердженням скаржника про те, сам по собі факт наявності кримінальних проваджень стосовно посадових осіб контрагентів позивача не дає підстави для висновку про безтоварність господарських операцій.

Разом з тим, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що надані ТОВ Контрактстрой первинні документи не можна вважати документами, які посвідчують факт придбання позивачем товарів та послуг ПП Видавництво Прессбол-2008 та ПП Єврофасад-Черкаси з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відтак, колегія суддів підтримує правову позицію окружного адміністративного суду щодо відсутності підстав для задоволення позову у зв'язку безтоварністю господарських операцій, оскільки отримання економічної вигоди виключно за рахунок збільшення витрат та податкового кредиту не можна розглядати як самостійну ділову мету.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального закону

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Контрактстрой залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2014 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 19 березня 2019 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Г.В.Земляна

суддя В.П.Мельничук