Постанова

від 20.03.2019 по справі 826/13379/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13379/16 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Пилипенко О.Є., Сорочка Є.О.

за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.

представник позивача: не з'явився;

представника відповідача: Березовської А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління ДФС у м.Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю КМ-Україна на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КМ-Україна до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.05.2016 р. № 0007741406,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю КМ-Україна звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.05.2016 № 0007741406.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що полягає в тому, що позивачем не було порушено 90-денний термін повернення валютних цінностей в Україну за контрактом від 03.02.2014 № GY/14.

Позивач також зазначив, що не погоджується із сумою пені, яку необхідно сплатити через несвоєчасне повернення валютних цінностей у розмірі 450 500,00 доларів США за контрактом від 16.12.2014 № SY/14-1, оскільки заборгованість нерезидента перед позивачем виникла 19.12.2014, відповідно необхідно застосовувати курс НБУ станом на 19.12.2014 (1 долар США - 15,7693 грн.). Таким чином, позивач зазначає, що пеня за порушення строків повернення валютних цінностей за контрактом від 16.12.2014 № SY/14-1 мала б скласти 69936,91 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 листопада 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.12.2015 р. № 0005442202 в частині донарахування суми в розмірі 6784,57 грн., прийняте Головним управлінням ДФС у м.Києві. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняте нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Апелянт не погоджується з рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, вважає, що судом першої інстанції не було враховано всі фактичні обставини у справі, зокрема, те, що ТОВ КМ-Україна порушено п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 Про систему валютного регулювання та валютного контролю зі змінами та доповненнями, а саме: порушено строки подання декларацій.

Апеляційну скаргу також подано ТОВ КМ-Україна , в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення було допущено порушення норм матеріального права, що полягає у неврахуванні положень Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті . Вважає, що заборгованість нерезидента перед позивачем виникла в момент сплати коштів в рахунок майбутньої поставки за контрактом, а саме: з 19.12.2014 р. Відтак розрахунок пені відповідно до ст. 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті має бути здійснений у гривні за валютним курсом НБУ до долара США станом саме на 19.12.2014 р., а саме: 15,76937.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу ТОВ КМ-Україна , в якому просить апеляційну скаргу ГУ ДФС у м.Києві залишити без задоволення. Вважає подану апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи позивач був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Зважаючи на те, що суд не визнавав явку позивача обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе подальший розгляд справи здійснювати без його участі.

У відповідності до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційних скарг та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.05.2016 р. ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "КМ-Україна" з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за імпортними контрактами від 03.02.2014 № GY/14 та від 16.12.2014 № SY/14-1 з компанією "AUTOEAST TRADE LTD" (Кіпр). За результатами перевірки складено акт від 16.05.2016 № 382/26-15-14-06-04/34892193, в якому зазначено наступне.

03.02.2014 між ТОВ "КМ-Україна" (Україна) (Покупець) з компанію "AUTOEAST TRADE LTD" (Кіпр) (Продавець) укладено імпортний контракт № GY/14, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати, а покупець зобов'язується оплатити товар (автомобілі).

На сторінці 7 акту перевірки зазначено (том 1 а.с. 48), що згідно з виписками банку, ТОВ "КМ-Україна" на адресу продавця - компанії "AUTOEAST TRADE LTD" (Кіпр) перерахувало кошти у розмірі 8 813 950,53 доларів США (121599956,68 грн.) по контракту від 03.02.2014 № GY/14.

Згідно митних декларацій товар від компанії "AUTOEAST TRADE LTD" (Кіпр) на митну територію України надійшов вартістю 6011839,42 доларів США (88264216,94 грн.) та було повернуто кошти на суму 1 567 643,17 доларів США (19361198,02 грн.) у тому числі на суму 174 770,75 доларів США (226313877 грн.) з порушенням термінів розрахунків, передбачених Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

26.03.2015 р. ТОВ "КМ-Україна" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з компанії "AUTOEAST TRADE LTD" (Кіпр) заборгованості у розмірі 123467,94 доларів США за контрактом від 03.02.2014 № GY/14. Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.05.2015 позов задоволено повністю та стягнуто з компанії "AUTOEAST TRADE LTD" (Кіпр) заборгованість у розмірі 123 467,94 доларів США за контрактом від 03.02.2014 № GY/14.

Натомість, перевіркою встановлено несвоєчасне надходження товару на суму 174 770,75 доларів США за контрактом від 03.02.2014 № GY/14 з компанії "AUTOEAST TRADE LTD" (Кіпр). Пояснень посадових осіб щодо встановленого порушення не надано.

Акт перевірки також містить інформацію про те, що в ході проведення перевірки контролюючим органом ТОВ "КМ-Україна" було надано запит від 29.04.2016 № б/н про надання письмових пояснень та завірених належним чином копій документів по вказаним контрактам, однак Товариством до перевірки копій документів надано не було, як і не надано пояснень щодо вищезазначених порушень.

Також, перевіркою встановлено, що 16.12.2014 між ТОВ "КМ-Україна" (Україна) (Покупець) з компанію "AUTOEAST TRADE LTD" (Кіпр) (Продавець) укладено імпортний контракт № SY/14-1, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати, а покупець зобов'язується оплатити товар (автомобілі).

Так, на виконання умов вказаного контракту ТОВ "КМ-Україна" на адресу продавця - компанії "AUTOEAST TRADE LTD" (Кіпр) було перераховано кошти у розмірі 2 812 339,15 доларів США (44300479,78 грн.). Натомість, товар від нерезидента на територію України не надійшов.

24.02.2015 компанією "AUTOEAST TRADE LTD" (Кіпр) було повернуто кошти у сумі 49 500,00 доларів США (1400415,29 грн.).

23.03.2015 ТОВ "КМ-Україна" звернулося до Господарського суду м. Києва із заявою про стягнення заборгованості з нерезидента - компанії "AUTOEAST TRADE LTD" (Кіпр) у розмірі 2 762 839,15 доларів США за контрактом 16.12.2014 № SY/14-1. Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.05.2015 позов задоволено повністю та стягнуто з нерезидента - компанії "AUTOEAST TRADE LTD" (Кіпр) заборгованість у розмірі 2 762 839,15 доларів США.

Як зафіксовано в акті перевірки (стор. 5-6 акту перевірки, том 1 ст. 47 матеріалів справи (у тому числі зворотній бік)) компанією "AUTOEAST TRADE LTD" (Кіпр) за контрактом 16.12.2014 № SY/14-1 були повернуті валютні кошти на загальну суму 1 379 000,00 доларів США, а саме:

21.04.2016 у сумі 850000,00 доларів США (21626956,30 грн.);

22.04.2016 у сумі 288000,00 доларів США (7318473,12 грн.);

25.04.2016 у сумі 241000,00 доларів США (6115050,00 грн.

Станом на 06.05.2016 за контрактом 16.12.2014 № SY/14-1 з компанією "AUTOEAST TRADE LTD" (Кіпр) встановлена дебіторська заборгованість у розмірі 1 383 839,15 доларів США (34766224,18 грн.).

В акті перевірки також зафіксовано несвоєчасне надходження валютних коштів у сумі 450 500,00 доларів США а контрактом 16.12.2014 № SY/14-1 з компанією "AUTOEAST TRADE LTD" (Кіпр) та неотримання товару по контрактом 16.12.2014 № SY/14-1 вартістю 1 383 839,15 доларів США. Пояснень посадових осіб щодо встановленого порушення не надано.

Таким чином, податковий орган в ході проведення перевірки дійшов висновку про порушення ТОВ "КМ-Україна", зокрема, ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме: несвоєчасне надходження валютних коштів у сумі 450500,00 доларів США за контрактом 16.12.2014 № SY/14-1 з компанією "AUTOEAST TRADE LTD" (Кіпр) та несвоєчасне надходження валютних коштів у сумі на суму 174770,15 доларів США за контрактом від 03.02.2014 № GY/14 з компанії "AUTOEAST TRADE LTD" (Кіпр).

На підставі вказаних порушень ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.05.2016 № 0007741406, яким ТОВ "КМ-Україна" нараховано пеню за порушення у сфері за зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 100815,76 грн.

Позивач, не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням звернувся зі скаргою до ДФС України.

Рішенням ДФС України від 11.08.2016 р. № 17388/6/99-99-11-01-02-25 скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 30.05.2016 № 0007741406, без змін.

Позивач, вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення таким, що порушує його права, звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що кошти у розмірі 174 770,75 доларів США по контракту від 03.02.2014 р. № GY/14 надійшли на рахунок позивача 26.09.2016 р., тобто у строк, передбачений постановою Правління Національного банку України від 20.08.2014 р. № 515, тобто у 90-денний термін, з огляду на що нарахування податковим органом суми пені в розмірі 6 784,57 грн. (174770,15 доларів США*0,3%*1294,91 грн. (курс НБУ станом на 30.09.2014), є протиправним.

В той же час, щодо розрахунків за контрактом від 16.12.2014 № SY/14-1 позивачем допущено один день прострочення, у зв'язку із чим, правомірним є стягнення пені у розмірі 0,3% від 450 500,00 доларів США, тобто 1 351,50 доларів США.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, оскільки вважає, що вони знайшли своє відображення матеріалами справи, виходячи із наступного.

Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті при проведенні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності експортно-імпортних операцій встановлено Законом України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23 вересня 1994 року N 185/94-ВР (далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 2 вказаного Закону імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Разом з тим, п. 1 постанови Правління Національного банку України від 12.05.2014 № 270 установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Постанова набирає чинності з 20.05.2014 та діє до 20.08.2014 (п. 7 вказаної постанови).

Натомість, п. 1 постанови Правління Національного банку України від 20.08.2014 № 515 установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Постанова набирає чинності з 21.08.2014 і діє до 21.11.2014 (п. 9 постанови).

В подальшому, п. 1 постанови Правління Національного банку України від 01.12.2014 № 758 установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Постанова набирає чинності з 03.12.2014 і діє до 03.03.2015 включно (п. 10 постанови).

Пунктом 1 постанови Правління Національного банку України від 03.03.2015 № 160 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в ст. 1 та ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Постанова набрала чинності з 04.03.2015 та діє до 03.06.2015 включно (п. 9 постанови).

Отже, у період з 01.07.2014 по 03.06.2015 надходження ТМЦ від нерезидентів за імпортними розрахунками або повернення коштів як попередньої оплати не повинно перевищує 90 днів з дати попередньої оплати за імпортними контрактами.

Щодо розрахунків за контрактом від 03.02.2014 № GY/14, суд першої інстанції встановив наступне.

03.02.2014 р. між ТОВ КМ-Україна (Україна) (Покупець) з компанію AUTOEAST TRADE LTD (Кіпр) (Продавець) укладено імпортний контракт № GY/14, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати, а покупець зобов'язується оплатити товар (автомобілі).

01.07.2014 р. на виконання умов вказаного контракту, позивач на адресу нерезидента (компанія "AUTOEAST TRADE LTD" (Кіпр) перерахував кошти у розмірі 8813950,53 доларів США (граничний термін повернення коштів або надходження ТМЦ 90 днів, є 28.09.2014 р . Зважаючи на те, що 28.09.2014 р. є вихідним днем (неділя), то граничним терміном вважається 29.09.2014 р. ).

Як зазначено позивачем та не заперечується відповідачем, ТМЦ за вказаною попередньою оплатою були повернуті на митну територію України 08.09.2014 на суму 358 967,00 доларів США та 26.09.2014 на суму 282 941,67 доларів США.

Крім того, згідно з наявного в матеріалах справи електронного банківського повідомлення на розподільчий рахунок позивача у АТ Таскомбанк надійшли валютні кошти у розмірі 174 770,75 доларів США 26.09.2014 р.

Разом з цим, з розподільчого на поточний рахунок позивача зазначена виручка надійшла за межами 90-денного строку із затримкою в один день.

Суд першої інстанції зазначив, що існуючий між сторонами спір в частині контракту від 03.02.2014 № GY/14 полягає у різних підходах позивача та відповідача до визначення моменту з якого виручка в іноземній валюті вважається зарахованою на рахунки резидента у розумінні Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті .

Так, за твердженням контролюючого органу, датою зарахування виручки резидентів за операціями з експорту є дата надходження відповідних коштів саме на поточний рахунок резидента, а не на розподільчий рахунок.

Суд зазначає, що правовідносини, що виникають під час відкриття банками, їх відокремленими підрозділами, які здійснюють банківську діяльність від імені банку, та філіями іноземних банків в Україні поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах суб'єктам господарювання, фізичним особам, іноземним представництвам, нерезидентам-інвесторам, ініціативній групі з проведення всеукраїнського референдуму регулюються Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, яка затверджена Постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 (далі - Інструкція № 492).

Згідно з п. 1.3 Інструкції № 492 клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору, крім випадків, якщо банк не має змоги прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

Юридичні особи - резиденти, відокремлені підрозділи юридичних осіб - резидентів, нерезиденти - інвестори, іноземні представництва мають право відкривати рахунки для забезпечення своєї господарської діяльності.

Юридичні особи-резиденти можуть відкривати поточні та/або вкладні (депозитні) рахунки в банках через свої відокремлені підрозділи (далі - поточний рахунок відокремленого підрозділу, вкладний (депозитний) рахунок відокремленого підрозділу).

Пунктом 5.2 Інструкції № 492 передбачено, що поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України, для здійснення інвестицій за кордон, розрахунків за купівлю-продаж облігацій зовнішньої державної позики України, для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті, для надходження іноземних інвестицій в Україну відповідно до законодавства України, а також для проведення операцій, передбачених генеральною ліцензією Національного банку на здійснення валютних операцій.

За поточними рахунками, що відкриваються банками суб'єктам господарювання в національній валюті, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України (п. 5.1 Інструкції №492).

При цьому, згідно з п. 5.3 Інструкції № 492 кошти в іноземній валюті, перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами), зараховуються на поточні рахунки резидентів - юридичних осіб через розподільчі рахунки.

Також, п. 2 постанов Правління Національного банку України від 12.05.2014 № 270, від 20.08.2014 № 515, від 01.12.2014 № 758 та від 03.03.2015 № 160 встановлено вимогу щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті у вигляді валютної виручки резидентів від продажу товарів за зовнішньоекономічними договорами.

Вказаними постановами закріплено обов'язок уповноважених банків попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які поширюється вимога щодо обов'язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 (далі - розподільчий рахунок). Уповноважений банк зобов'язаний здійснити обов'язковий продаж надходжень в іноземній валюті відповідно до вимог цього пункту: без доручення клієнта; виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок.

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 280 балансовий рахунок 2603 Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання призначений для обліку коштів, що підлягають розподілу або додатковому попередньому контролю, у тому числі сум коштів в іноземній валюті, що підлягають обов'язковому продажу. За кредитом рахунку проводяться суми надходжень. За дебетом рахунку проводяться суми перерахувань згідно з режимом роботи рахунків.

Отже, проаналізувавши вимоги нормативно - правових актів Національного банку України у сукупності, суд зазначає, що виручка в іноземній валюті за експортними операціями у повному обсязі в обов'язковому порядку зараховується на розподільчий рахунок 2603 суб'єкта господарювання.

В подальшому, з цього розподільчого рахунку надходження в іноземній валюті в частині, встановленій нормативними правовими актами Національного банку України, підлягають обов'язковому продажу не раніше наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок.

Решта надходжень в іноземній валюті перераховується на поточні рахунки та залишається в розпорядженні резидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання. Згідно постанов Національного банку України на поточні рахунки виручка в іноземній валюті не зараховується.

Між тим, суд зазначає, що розподільчі рахунки підприємств в установах банку нерозривно пов'язані з поточними рахунками та не можуть відкриватись без відкриття поточних рахунків і функціонувати самостійно від них. Розподільчі рахунки призначені виключно для цілей внутрішньобанківського аналітичного бухгалтерського обліку і виконують суто технічну функцію контролю чи розподілу коштів підприємства, що зараховуються на його поточний рахунок.

Враховуючи викладене, твердження відповідача, що датою зарахування коштів в іноземній валюті є дата перерахування коштів з розподільчого на відповідний поточний рахунок підприємства є помилковим.

Датою зарахування валютної виручки вважається зарахування її на відповідний валютний рахунок. Подальший рух коштів з валютного на поточний рахунок юридичної особи, в тому числі і з використанням розподільчого рахунку, свідчить про використання коштів вже на території України в перерахунку на національну валюту і не може вважатись первинним надходженням коштів внаслідок виконання зовнішньоекономічних контрактів.

Між тим, суд першої інстанції вірно зазначив, що з кошти на розподільчий рахунок позивача у розмірі 174770,75 доларів США надійшли на рахунок позивача 26.09.2016 р.

Отже, зважаючи на встановлені обставини по контракту від 03.02.2014 № GY/14, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що кошти на суму 174 770,15 доларів США за контрактом від 03.02.2014 № GY/14 повернулись від нерезидента позивачу, у строк, передбачений постановою Правління Національного банку України від 20.08.2014 № 515, тобто у 90-денний термін, з огляду на що податкове повідомлення-рішення від 30.05.2016 № 0007741406, в частині нарахування на суму 6 784,57 грн. (174770,15 доларів США*0,3%*1294,91 грн. (курс НБУ станом на 30.09.2014), є протиправним.

Щодо розрахунків за контрактом від 16.12.2014 № SY/14-1, суд першої інстанції зазначив наступне.

Так, 16.12.2014 між ТОВ КМ-Україна (Україна) (Покупець) з компанію AUTOEAST TRADE LTD (Кіпр) (Продавець) укладено імпортний контракт № SY/14-1, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати, а покупець зобов'язується оплатити товар (автомобілі).

На виконання умов вказаного контракту, 19.12.2014 р. ТОВ "КМ-Україна" перерахувало на адресу нерезидента кошти у розмірі 500 000,00 доларів США (граничний термін повернення коштів або надходження ТМЦ 90 днів, є 19.03.2015 ).

Між тим, товар від нерезидента на територію України по контракту від 16.12.2014 № SY/14-1 не надійшов.

Разом з тим, як встановлено в ході перевірки та не заперечується позивачем, 24.02.2015 р. компанією "AUTOEAST TRADE LTD" (Кіпр) було повернуто кошти у сумі 49500,00 доларів США (1400415,29 грн.).

Отже, у 90-денний термін, передбачений, постановами Правління НБУ від 20.08.2014 № 515, від 01.12.2014 № 758 та від 03.03.2015 № 160, з попередньої оплати коштів у розмірі 500 000,00 доларів США повернулась лише сума 49 500,00 доларів США, з огляду на що за нерезидентом рахується заборгованість по контракту у розмірі 450 500,00 грн. (500 000,00 доларів США - 49 500,00 доларів США).

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, 23.03.2015 р. ТОВ "КМ-Україна" звернулося до Господарського суду м. Києва із заявою про стягнення заборгованості з нерезидента - компанії "AUTOEAST TRADE LTD" (Кіпр) у розмірі 2762839,15 доларів США за контрактом 16.12.2014 № SY/14-1. Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.05.2015 позов задоволено повність та стягнуто з нерезидента - компанії "AUTOEAST TRADE LTD" (Кіпр) заборгованість у розмірі 2762839,15 доларів США. Вказана сума заборгованості включає в себе також кошти за попередньою оплатою по контракту у розмірі 450 500,00 грн.

Таким чином, проаналізувавши вказані обставини по контракту від 16.12.2014 № SY/14-1, а також беручи до уваги те, що до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення заборгованості з нерезидента позивач звернувся лише 23.03.2015 , тобто поза межами граничного терміну (90 днів), передбаченого постановою Правління НБУ від 03.03.2015 № 160, суд дійшов висновку, що за період з 20.03.2014 по 22.03.2015 (3 дні) за позивачем рахується заборгованість по розрахунках в іноземній валюті з нерезидентом у розмірі 450 500,00 доларів США.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості, тобто, у даному випадку, станом на 91 день після здійснення попередньої оплати.

Отже, зважаючи на те, що розмір неодержаної позивачем виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті складає 450 500,00 доларів США, у відповідності до ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" з позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 0,3% від 450 500,00 доларів США, тобто 1 351,50 доларів США за один день прострочення.

Натомість, беручи до уваги те що термін прострочення неодержаної виручки складає 3 дні, з позивача, за контрактом від 16.12.2014 № SY/14-1, підлягає стягненню пеня у іноземній валюті у розмірі 4 054,50 доларів США (1 351,50 доларів США*3 дні).

В той же час, суд першої інстанції зазначив, що сума пені у розмірі 4 054,50 доларів США підлягає перерахуванню у грошову одиницю за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Проаналізувавши ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а також беручи до уваги те, що нерезидентом не були виконані договірні зобов'язання по контракту від 16.12.2014 № SY/14-1 у термін з 20.12.2014 до 19.03.2015, суд вказує на те, що день виникнення заборгованості є саме 20.03.2015, у зв'язку з чим, пеня у розмірі 4 054,50 доларів США підлягає перерахуванню у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України саме на 20.03.2015 , у розмірі 23.1906 грн. за 1 (один) долар США.

Таким чином, зважаючи на викладені обставини по контракту від 16.12.2014 № SY/14-1, з позивача за вказаним контрактом підлягає стягненню пеня у розмірі 94 026,34 грн. (4 054,50 доларів США*23.1906 грн./долар США).

В той же час, аналізуючи зміст розрахунку пені до податкового повідомлення-рішення від 30.05.2016 № 0007741406 за контрактом від 16.12.2014 № SY/14-1, суд зазначає, що податковим органом, за порушення граничного терміну повернення коштів у іноземній валюті у розмірі 450 500,00 доларів США, до позивача застосовано пеня у розмірі 0,3% від суми 450 500,00 доларів США, що складає 4054,5000 доларів США (за 3 дні прострочення), що станом на день виникнення заборгованості (20.03.2015) складає 94 026,34 грн.

Отже, підсумовуючи все вище наведене по контракту від 16.12.2014 № SY/14-1 у сукупності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем до позивача правомірно застосовано пеню у розмірі 4 505,5000 доларів США та відповідно правомірно здійснено перерахування у грошову одиницю України по валютному курсу саме станом на 20.03.2015 р., з огляду на що дії відповідача по нарахуванню позивачу пені по контракту від 16.12.2014 № SY/14-1 є правомірними, а податкове повідомлення-рішення від до 30.05.2016 № 0007741406 в цій частині є обґрунтованим та законним.

Судом першої інстанції вірно відхилено посилання позивача на те, що першим днем заборгованості нерезидента по контракту від 16.12.2014 № SY/14-1 є 19.12.2014, та, як наслідок відповідачу необхідно було розрахувати пеню по валютному курс НБУ станом саме 19.12.2014, з огляду на те, що 19.12.2014 - дата, коли позивач здійснив попередню оплату за ТМЦ по вказаному по контракту, а 90-денний термін надходження ТМЦ від нерезидента або повернення ним коштів, почав свій відлік з 20.12.2014 та закінчився 19.03.2014, відповідно період з 20.12.2014 по 19.03.2014 є договірним зобов'язанням сторін по контракту щодо виконання його умов, при цьому, заборгованість по виконанню умов такого контракту виникає у разі не виконання однією із сторін своїх зобов'язань за таким контактом.

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на те, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що позивачем порушено строки подання декларацій Про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України та знаходяться за її межами та не надано оцінку вказаному порушенню, оскільки предметом даного спору є порушення позивачем ст. 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , що стало підставою для нарахування позивачу пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України залишити апеляційні скарги без задоволення, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 244, 250, 257, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Головного управління ДФС у м.Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю КМ-Україна залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва 23 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: О.Є.Пилипенко

Є.О. Сорочко

Повний текст постанови виготовлено 21.03.2019 р.