Постанова

від 20.03.2019 по справі 813/1979/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2019 року

Київ

справа №813/1979/15

адміністративне провадження №К/9901/27249/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 (Заверуха О.Б. (головуючий), Гінда О.М., Ніколін В.В.) у справі № 813/1979/15 за позовом Дочірнього підприємства Будівельне управління №45 Відкритого акціонерного товариства Прикарпатбуд до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Дочірнє підприємство Будівельне управління №45 Відкритого акціонерного товариства Прикарпатбуд (далі - позивач, ДП Будівельне управління №45 ) звернулось до суду з позовом до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.03.2015 №0000412201.

2. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що висновки відповідача про порушення вимог податкового законодавства є необґрунтованими, оскільки підприємством у відповідності до вимог чинного законодавства і на підставі належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів та податкових накладних сформовано податковий кредит. Зокрема, позивач стверджує про реальність господарських операцій із ТОВ Денікс Груп , що засвідчується наявними у товариства належним чином складеними первинними документами та які були надані податковому органу під час перевірки. Натомість, висновки контролюючого органу про відсутність у позивача правових підстав для формування податкового кредиту ґрунтуються лише на припущеннях.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2015 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким задоволено позовні вимоги. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.03.2015 №0000412201.

4. Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарської операції з придбання робіт в межах звичайної господарської діяльності суб'єктів господарювання, оплата вартості товару, правомірність формування даних податкового обліку на підставі первинних та інших документів бухгалтерського та податкового обліку, які відповідають вимогам закону.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2015.

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що уповноваженими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну документальну перевірку ДП Будівельне управління №45 ВАТ Прикарпатбуд з питань дотримання вимог податкового законодавства по операціях щодо придбання товарів (робіт, послуг) в ТОВ Денікс Груп за період 01 грудня 2012 року по 31 грудня 2014 року та використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності вказаного платника податків, про що 23 січня 2015 року складено акт №29/22-01/30084870, яким встановлено порушення позивачем вимог п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 202 ст. 200 Податкового Кодексу в результаті чого позивачем занижено суми ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 13 086,00 грн.

За результатами перевірки відповідачем 05 березня 2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000412201 про збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 16 358,00 грн, у тому числі за основним платежем - 13 086,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 272,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25 липня 2014 року ДП Будівельне управління № 45 ВАТ Прикарпатбуд було укладено договір підряду № 07/1 з ТОВ Денікс Груп , відповідно до умов якого ТОВ Денікс Груп (Субпідрядник) зобов'язувалось власними силами і засобами виконати оздоблювальні роботи на об'єкті Будівництва швейної фабрики Декарест по вул. Гайдамацькій в м. Дрогобичі.

На виконання умов договору позивачем надано договір підряду від 25 липня 2014 року № 07/1, довідки про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2014 року, за серпень 2014 року, за вересень 2014 та акти приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 року, за серпень 2014 року, за вересень 2014 року, податкові накладні від 30 липня 2014 року № 237 на суму 25067,38 грн (в тому числі ПДВ 4177,90 грн), від 29 серпня 2014 року № 280 на суму 28949,62 грн (в тому числі ПДВ 4824,94 грн), від 16 вересня 2014 року № 121 на суму 24498,00 грн (в тому числі ПДВ 4083,00 грн), копії платіжних доручень від 30 липня 2014 року № 125, від 29 серпня 2014 року № 322, від 16 вересня 2014 року № 334.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу про те, що позивачем не надано до перевірки документи, які б містили інформацію про виконані контрагентом роботи, а надані позивачем акти виконаних робіт свідчать про відсутність використання будівельних матеріалів при здійсненні задокументованих будівельних робіт. Крім того, відповідач посилається на акт про неможливість проведення зустрічної звірки з контрагентом позивача та вказує на наявність кримінального провадження щодо посадових осіб контрагента позивача.

9. Позивачем подано заперечення на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу контролюючого органу залишити без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін, з посиланням на необґрунтованість такої скарги, з огляду на відсутність у діях позивача протиправного діяння, що призвело до неналежного виконання вимог податкового законодавства.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України

10.1. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.2. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.3. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

11. Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні :

11.1. Стаття 1.

11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

11.3. Частина 2 статті 9.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

13. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

14. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

15. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов'язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

16. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

17. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченні на позовну заяву, та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

18. У ході розгляду справи судом апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі та у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинами, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту. Зокрема, судами досліджено первинні документи, які згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

19. Судами правомірно відхилено посилання контролюючого органу на висновки викладені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів зважаючи на те, що оскільки будь - яка податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Зокрема посилання контролюючого органу на наявність акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення акту про неможливість проведення звірки будь - які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже оформлення вказаного акту з відображенням в ньому окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Крім того, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2015 у справі 813/8239/14, яка набрала законної сили, визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо внесення на підставі акту від 01.09.2014 року № 2623/26-55-22-07/37882958 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Денікс Груп щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.2014 року по 31.08.2014 року змін в інформаційну систему Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України в частині коригування сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість та зобов'язано ДПІ у Печерському районі м. Києва поновити задекларовані ТзОВ Денікс Груп суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість в даній системі.

20. Податковим органом не доведено, що позивач та його контрагенти при укладанні вказаних угод мали умисел на її укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, неможливість її вчинення в силу відсутності основних засобів.

21. Обґрунтовано суди не взяли до уваги і посилання контролюючого органу на те, що будівельні роботи контрагентом проводились без використання будівельних матеріалів для виготовлення цементно-вапняного розчину, які спростовуються наявною у матеріалах справи копією акту передачі будівельних матеріалів у виробництво від 22.08.2014.

Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача стосовно залучення працівників позивача для виконання штукатурних робіт на інших об'єктах, а відтак доцільності залучення ТОВ Денікс Груп для виконання оздоблювальних робіт на об'єкті будівництва швейної фабрики Декарест .

Також суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив доводи контролюючого органу в частині відсутності у контрагента трудових ресурсів з огляду на представлені до перевірки акти виконаних робіт, у яких відображено заробітну плату у розмірі відмінному (більшому) від суми (меншому розмірі) заявленої ТОВ Денікс Груп у звіті про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, оскільки позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх податкових зобов'язань.

22. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що підлягають відхиленню посилання контролюючого органу на наявність кримінального провадження відносно контрагента позивача зважаючи на те, що сам факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб господарюючих суб'єктів не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Крім того, про наявність вироків, за фактом фіктивного підприємництва, що має безпосереднє значення для надання висновку, щодо діяльності господарюючих суб'єктів, а ні щодо позивача ні щодо його контрагентів надано не було.

23. Відтак, судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено господарські операції позивача з вищезазначеними контрагентами, за якими позивачем було сформовано податковий кредит, надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом як в акті перевірки, так і запереченні на касаційну скаргу , у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі (аналогічні тим, що були зазначені в апеляційній скарзі) щодо цього не спростовують правильних по суті висновків суду попередньої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

25. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 слід залишити без задоволення.

26. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

27. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 у справі № 813/1979/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду