Ухвала

від 20.03.2019 по справі 554/1870/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/1870/18 Номер провадження 22-ц/814/676/19Головуючий у 1-й інстанції Материнко М.О. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - судді - доповідача Дорош А.І.

Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.

при секретарі: Ачкасовій О.Н.

учасники справи:

позивач ОСОБА_2

представник позивача ОСОБА_3

представник відповідача Котенко М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову

у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Прокуратури Полтавської області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби у Полтавській області про визнання бездіяльності та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої бездіяльністю органів досудового слідства та прокуратури ,-

В С Т А Н О В И В :

У березні 2018 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Прокуратури Полтавської області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби у Полтавській області про визнання бездіяльності та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої бездіяльністю органів досудового слідства та прокуратури. Просив визнати бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області (надалі ГУНП в Полтавській області) та прокуратури Полтавської області стосовно щодо розслідування кримінального провадження внесеного 10.10.2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013180040004244 за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 289 КК України; стягнути солідарно за рахунок державного бюджету (Головне управління Державної казначейської служби у Полтавській області, код за ЄДРПОУ 23809514) з відповідачів на свою користь 25000,00 грн. майнової (матеріальної) шкоди, а також 250 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 10 грудня 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Прокуратури Полтавської області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби у Полтавській області про визнання бездіяльності та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої бездіяльністю органів досудового слідства та прокуратури - відмовлено в повному обсязі.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 14 грудня 2018 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Прокуратури Полтавської області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби у Полтавській області про визнання бездіяльності та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої бездіяльністю органів досудового слідства та прокуратури - залишено без розгляду.

Не погодившись з рішенням та ухвалою суду, ОСОБА_2 оскаржив їх до апеляційного суду та одночасно з апеляційною скаргою надав суду заяву про забезпечення позову.

Заява мотивована тим, що жоден з відповідачів не визнає пред'явлених позовних вимог, заперечує їх, тому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У відповідності до п.1 ч. 1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

На підставі наведеного, ОСОБА_2 просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідачів в межах ціни позову 275 000 грн., що знаходяться на рахунках Головного управління Національної поліції в Полтавській області та прокуратури Полтавської області, які обслуговуються та відкрито у Головному управлінні Державної казначейської служби у Полтавській області.

Розглянувши матеріали заяви, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд у складі колегії суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову з огляду на наступне.

В силу ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до положень ст.ст. 149, 150 ЦПК забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Види забезпечення позову мають бути сумірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Аналізуючи доводи заяви про забезпечення позову, апеляційний суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є недостатньо обґрунтованою та її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому.

Враховуючи, що у справі ухвалено рішення по суті спору про відмову у позові, а фактичних обставин, що свідчили б про ускладнення чи неможливість його виконання, заявником не наведено, то підстав для задоволення заяви про забезпечення позову обраним способом немає. Крім того, суд зазначає, що арешт є крайнім заходом забезпечення позову та полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби обмеженні права користування майном або його вилученні у власника. Крім цього, позивачем не надано доказів того, що саме він є власником автомобіля, яким заволоділа невстановлена особа.

Приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи відсутність обґрунтованої загрози невиконання чи ускладнення виконання рішення суду та виходячи із принципу балансу інтересів сторін, заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 153, 260, 381, 382 ЦПК України , Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Прокуратури Полтавської області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби у Полтавській області про визнання бездіяльності та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої бездіяльністю органів досудового слідства та прокуратури - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ: Дорош А.І. Лобов О.А. Триголов В.М.