Ухвала

від 21.03.2019 по справі 757/47199/18-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/47199/18-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2019 р. Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Литвинової І. В.,

при секретарі судових засідань Сліпець К. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

26 вересня 2018 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано 05 жовтня 2018 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі судді, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості за договором позики від 01 жовтня 2015 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тесленко Ю. П. та зареєстрований в реєстрі за № 2391, у розмірі 187 443 408, 50 грн, з яких: 16 610 100, 00 грн - основної суми боргу, 5 376 689, 37 грн - інфляційних втрат, 1 348 831, 13 грн - 3 % річних та 164 107 788, 00 грн - пені.

11 жовтня 2018 року на судовий запит, направлений у відповідності до частини шостої статті 187 ЦПК України, надійшла відповідь щодо відомостей про адресу зареєстрованого у передбаченому законом місця проживання відповідача /а. с. 23, 24, 26/.

Ухвалою від 11 жовтня 2018 року у справі відкрито провадження для розгляду у загальному порядку, а також ухвалою суду від 11 жовтня 2018 року задоволено заяву про забезпечення позову за заявою представника позивача /а. с. 65/.

Суд ухвалою від 01 листопада 2018 року відмовив у задоволенні клопотання представника Компанії Велената Сервісиз ЛТД - Глібка В. І. про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмета позову /а. с. 99, 100-102, 104-105/.

Ухвалою судді від 10 грудня 2018 року у справі № 757/47199/18-ц було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті /а. с. 113/.

Не погоджуючись із ухвалою суду про забезпечення позову від 11 жовтня 2018 року Компанія Велената Сервісиз Лтд звернулась до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою.

Київським апеляційним судом постановою від 11 лютого 2019 року задоволено апеляційну скаргу Компанії Велената Сервісиз Лтд та скасовано ухвалу суду про забезпечення позову від 11 жовтня 2018 року, відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у частині накладення арешту на корпоративні права відповідача у статутному капіталі ТОВ БІОГАЗЕНЕРГО , на корпоративні права Компанії Велената Сервісиз Лтд , та заборони органам державної реєстрації юридичних осіб здійснювати будь-які реєстраційні дії стосовно частки відповідача у розмірі 100, 00 % у статутному капіталі ТОВ БІОГАЗЕНЕРГО .

13 лютого 2019 року представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просив суд вжити заходів, наклавши арешт на частку у розмірі 100, 00 % у статутному капіталі ТОВ БІОГАЗЕНЕРГО , номінальною вартістю 96 978 506, 87 грн, яка належить Компанії Велената Сервісиз Лтд , зареєстрованою за законодавством Республіки Кіпр, та заборонити органам державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань (у т. ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, суб'єктам державної реєстрації прав: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям; акредитованим суб'єктам; державним реєстраторам юридичних осіб, громадських формувань, а також іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора, іншим уповноваженим суб'єктам державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань) здійснювати будь-які реєстраційні дії стосовно частки у розмірі 100, 00 % у статутному капіталі вказаного Товариства, яка належить Компанії Велената Сервісиз Лтд , зареєстрованою за законодавством Республіки Кіпр.

20 березня 2019 року матеріали цивільної справи були повернуті до суду першої інстанції, а 21 березня 2019 року - передані судді для продовження розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору, у цілях якого було подано заяву про забезпечення позову, є стягнення грошової суми у розмірі 187 443 408, 50 грн за договором позики від 01 жовтня 2015 року, нотаріально посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тесленко Ю. П., згідно з яким позивач надав відповідачу 16 610 100 грн, що еквівалентно 780 000 доларів США. Станом на дату пред'явлення позову та, як вбачається, на дату звернення з цією заявою і на час її розгляду (оскільки вона не була відкликана, заяви про відмову від зазначених у ній вимог або залишення без розгляду не надходили до суду), відповідач зобов'язання за договором не виконав - грошові кошти не повернув. Таким чином, позивач був вимушений скористатися своїм правом на захист власних порушених прав та законних інтересів шляхом подання відповідного позову до суду у порядку, встановленому чинним цивільним та процесуальним законодавством України.

Згідно з приписами частини другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 1 частини першої ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, відповідно до роз'яснень у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову .

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до пункту четвертого Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до частини третьої ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Як зазначається у заяві про забезпечення позову, сукупна номінальна вартість корпоративних прав, за рахунок яких вжито заходів забезпечення, становить 4 727 500 грн, тобто позовні вимоги забезпечені зазначеним арештом корпоративних прав у розмірі 2,5 %, в той же час 97, 5 % пред'явлених вимог не є забезпеченими. Тому, у разі задоволення позовних вимог про стягнення заявленої суми грошових коштів, вимоги позивача можуть бути гарантовано задоволені лише у розмірі 2, 5 % від заявленої до стягнення суми.

З метою забезпечення пред'явлених позивачем вимог у співмірному розмірі сторона позивача просить накласти арешт на частку у статутному капіталі у розмірі 100, 00 % у ТОВ БІОГАЗЕНЕРГО , номінальною вартістю 96 978 506, 87 грн, яка належить Компанії Велената Сервісиз Лтд , зареєстрованою за законодавством Республіки Кіпр та заборонити здійснення реєстраційних дій, що становить більше 50 % від суми позовних вимог, що очевидно є співмірним між такими заходами забезпечення позову та пред'явленими позовними вимогами.

Порушуючи питання про забезпечення позову у вказаний спосіб у заяві про забезпечення позову вказано, що з огляду на обставини викладені у заяві, невжиття заходів забезпечення позову призведе до того, що майбутнє виконання судового рішення, за умови задоволення позовних вимог, може бути неможливим або значно ускладнено через фактичну відсутність інформації про наявність у відповідача іншого, окрім зазначених корпоративних прав, майна та/або майнових прав, достатнього для задоволення позовних вимог.

Частиною першою ст. 12 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю визначено, що розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України.

Відповідно до частини першої ст. 21 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.

Згідно з частиною першою ст. 178 Цивільного кодексу України, об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Тобто, частка у статутному капіталі юридичної особи є об'єктом цивільних прав суб'єкта, що може вільно відчужуватися, а отже особа-власник такої частки також має право на розпорядження нею (продаж, відчуження, передача, знищення тощо). Така правова природа частки у статутному капіталі підтверджує здатність накладення на них арешту з метою забезпечення позовних вимог, які виражені в чіткій грошовій визначеності за позовом про стягнення заборгованості.

Також можливість звернення стягнення на корпоративні права учасника товариства (частку) передбачає й частина перша ст. 22 Закон України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , відповідно до якої звернення стягнення на частку учасника товариства здійснюється на виконання виконавчого документа про стягнення з учасника грошових коштів або на підставі виконавчого документа про звернення стягнення на частку майнового поручителя, яка передана у заставу в забезпечення зобов'язання іншої особи.

Згідно з частиною другою цієї ж статті виконавець повідомляє товариство про намір звернути стягнення на частку учасника товариства (боржника) та надсилає постанову про накладення арешту на частку. Товариство повинне протягом 30 днів з дня одержання такого повідомлення надати відомості, необхідні для розрахунку вартості частки боржника відповідно до частини четвертої цієї статті.

З огляду на зазначений припис, законодавець у викладеній нормі передбачив як можливість звернення стягнення на частку особи у статутному капіталі в порядку примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості за відсутності в останнього грошових коштів, так і накладення арешту на таке майно.

Вказана можливість також безперечно вказує на зацікавленість відповідача у здійсненні дій по відчуженню зазначеної частки у статутному капіталі, а також інших дій, направлених на приховування власного майна з метою уникнення виконання рішення суду в цій справі у разі задоволення позовних вимог.

Як визначено пунктами другим та четвертим ст. 116 Цивільного кодексу України, майнові права учасника господарського товариства, що безпосередньо пов'язані не з особою, як підприємця, а певною його часткою у господарському товаристві, яка визначається в розмірі еквівалентному його вкладу в статутний капітал господарського товариства. Така частка-вклад має чіткий характер грошової визначеності, а отже має всі ознаки оборотоздатності об'єктів цивільних прав.

Накладення арешту на частку у статутному капіталі товариства не є наслідком обмеження товариства у здійсненні ним господарської діяльності, а будь-яких осіб - від управління, натомість накладається виключно обмеження у праві розпорядження такою часткою у статутному капіталі.

Відповідач є власником частки у розмірі 100 % у статутному капіталі Компанії Велената Сервісиз Лтд , а остання, у свою чергу, володіє часткою у розмірі 100% у статутному капіталі ТОВ БІОГАЗЕНЕРГО . За таких обставин вбачається, що відповідач є опосередкованим власником частки у розмірі 100 % у статутному капіталі ТОВ БІОГАЗЕНЕРГО , оскільки ОСОБА_4 фактично становить вищий орган управління Компанії Велената Сервісиз Лтд та є його власником, а Компанія Велената Сервісиз Лтд , у свою чергу є власником ТОВ БІОГАЗЕНЕРГО і може приймати одноосібне рішення про управління, відчуження майна тощо Товариства.

Враховуючи те, що відповідна частка статутного капіталу юридичної особи визначає, у тому числі обсяг майна товариства, позивач має підстави стверджувати, що відчуження Компанією Велената Сервісиз Лтд , рішення про що фактично може прийматись відповідачем, частки у статутному капіталі ТОВ БІОГАЗЕНЕРГО матиме наслідком зменшення вартості і кількості майна та статутного капіталу Компанії Велената Сервісиз Лтд , у зв'язку з чим вартість і кількість майна, на яке може бути звернено стягнення в рахунок погашення заборгованості відповідача перед позивачем, буде зменшено істотним чином або повністю, до нуля.

Представник позивача наголошує, що умови названого договору відповідачем не виконуються вже понад три роки, тому слід прийти до висновку про можливість накладення арешту на частку у розмірі 100, 00 % у статутному капіталі ТОВ БІОГАЗЕНЕРГО , номінальною вартістю 96 978 506, 87 грн, яка належить відповідачу через Компанію Велената Сервісиз Лтд , зареєстрованою за законодавством Республіки Кіпр.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Саме по собі накладення арешту на корпоративні права без наміру власників його відчужити та заборона їх відчуження жодним чином не впливає на правовий статус цих прав і на права і законні інтереси власника частки у статутному капіталі товариства .

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку, що доцільно задовольнити заяву позивача, забезпечивши позов на час розгляду справи до постановлення рішення суду у заявленому розмірі.

Як передбачено положеннями частини сьомої статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляд судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною третьою статті 154 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості задовольнити.

Накласти арешт на частку у розмірі 100, 00 % у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю БІОГАЗЕНЕРГО (код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 33593431, адреса: 07201, Київська обл., Іванківський район, селище міського типу Іванків, вулиця Розважівська, будинок 192), номінальною вартістю 96 978 506, 87 грн, яка належить Компанії Велената Сервісиз Лтд , зареєстрованою за законодавством Республіки Кіпр.

Заборонити органам державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань (в т. ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, суб'єктам державної реєстрації прав: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям; акредитованим суб'єктам; державним реєстраторам юридичних осіб, громадських формувань, а також іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора, іншим уповноваженим суб'єктам державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань) здійснювати будь-які реєстраційні дії стосовно частки у розмірі 100,00% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю БІОГАЗЕНЕРГО , код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 33593431, адреса: 07201, Київська обл., Іванківський район, селище міського типу Іванків, вулиця Розважівська, будинок 192, номінальною вартістю 96 978 506, 87 грн, яка належить Компанії Велената Сервісиз Лтд , зареєстрованою за законодавством Республіки Кіпр.

Боржник: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2.

Стягувач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень, її оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Копію ухвали суду для виконання направити до відповідних компетентних органів.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги на ухвали суду щодо забезпечення позову до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги, їх подання не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом.

Суддя І. В. Литвинова