Постанова

від 20.03.2019 по справі 756/10605/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 756/10605/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Луценко О.М.

провадження № 22-ц/824/2468/2019 Суддя-доповідач: Олійник В.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Судді-доповідача: - Олійника В.І.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Кулішенка Ю.М.,

при секретарі Бондаренко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Оболонського районного суду м.Києва від 28 листопада 2018 року у складі судді Луценка О.М. у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця Оболонського РВ ДВС у м. Києві Браташова Антона Володимировича, заінтересована особа: ОСОБА_4, у виконавчому провадженні №53288558 та скасування постанов державного виконавця від 05.05.2018 року, -

в с т а н о в и в :

У травні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаною скаргою, яку уточнив у серпні 2018 року та просив визнати незаконними дії старшого державного виконавця відділу Оболонського РВДВС м.Києва ГТУЮ у м.Києві Браташова Антона Володимировича щодо складення довідки-розрахунку від 24.05.2018 року у виконавчому провадженні №53288558.

Також просив зобов'язати державного виконавця відділу Оболонського РВДВС м.Києва ГТУЮ у м.Києві Браташова Антона Володимировича зарахувати всі платежі, що зроблені за період від 01.10.2015 року до 20.05.2018 року в рахунок сплати аліментів, визнати неправомірними дії державного виконавця відділу Оболонського РВДВС м.Києва ГТУЮ у м.Києві Браташова АнтонаВолодимировича щодо винесення постанов від 05.05.2018року про арешт майна боржника, а також постанови про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, у праві користування вогнепальною зброєю, у праві полювання, у праві керування транспортними засобами.

Скаргу обґрунтовував тим, що на виконанні в Оболонському РВДВС м.Києва ГТУЮ у м.Києві перебуває виконавчий лист №756/10605/15-ц від 16 листопада 2016 року, виданий Оболонським районним судом м.Києва про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до повноліття кожного з дітей.

Скаржник отримав ряд постанов заступника начальника Оболонського РВДВС м.Києва ГТУЮ у м.Києві, а саме: від 05 травня 2018року про арешт майна боржника та про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_2: у праві виїзду за межі України, у праві користування вогнепальною зброєю, у праві полювання, у праві керування транспортними засобами.

Згідно довідки розрахунку боржнику стало відомо про те, що за розрахунками державного виконавця, розмір його заборгованості за аліментами становить 95528 грн., з якою він категорично не згоден.

Зокрема, при розрахунку заборгованості за аліментами державний виконавець мала б виходити з фактичного заробітку боржника, а не розраховувати заборгованість за аліментами, виходячи із середньомісячної заробітної плати по місту Києву.

Крім того, державному виконавцю було достеменно відомо, що боржник офіційно є підприємцем та перебуває на обліку ДПІ Оболонського району в місті Києві, але жодних заходів для отримання довідки про його доходи державний виконавець не вжив.

Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 28 листопада 2018 року в задоволенні скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 з підстав порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції та прийняття нової, якою скаргу задовольнити.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч.1, 3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для скасування постанов державного виконавця про встановлення тимчасових обмежень прав боржника, а також постанови про арешт його майна, оскільки такі постанови винесено державним виконавцем на підставі довідки-розрахунку заборгованості за аліментами.

Такі висновки відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 451 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судом встановлено, що на виконанні в Оболонському РВДВС м.Києва ГТУЮ у м.Києві перебуває виконавчий лист №756/10605/15-ц від 16 листопада 2016 року, виданий Оболонським районним судом м.Києва про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до повноліття кожного з дітей.

Як вбачається з довідки-розрахунку заборгованості за аліментами від 03.09.2018 року заборгованість ОСОБА_2 за аліментами становить 255770 грн. 40 коп.

Постановами державного виконавця відділу Оболонського РВДВС м.Києва ГТУЮ у м.Києві Браташова Антона Володимировича від 05 травня 2018 року накладено арешт на все майно, що належить боржнику, встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України до погашення заборгованості за аліментами, встановлено тимчасове обмеження у праві користування вогнепальною зброєю, встановлено тимчасове обмеження у праві полювання до погашення заборгованості за аліментами та встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості за аліментами.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст.71 Закону України Про виконавче провадження визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст.195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Так як предметом розгляду скарги, поданої стягувачем, є саме законність чи незаконність дій державного виконавця, а предметом розгляду конкретно цієї скарги є саме протиправність, на думку боржника, дій державного виконавця щодо складання довідки-розрахунку заборгованості за аліментами, то суд вірно виходив з того, що складення довідок-розрахунків за аліментами є обов'язком державного виконавця і такий обов'язок виконано.

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.

Доводи боржника про те, що державний виконавець безпідставно розраховує заборгованість за аліментами, виходячи із середньої заробітної плати по м. Києву, суд вірно відхилив, оскільки державним виконавцем надана нова довідка розрахунок про заборгованості боржника за аліментами.

За наведених обставин суд не мав підстав для визнання протиправними дій державного виконавця щодо складання довідки-розрахунку за аліментами.

Суд також вірно звернув увагу на те, що незгода боржника з розміром нарахованих аліментів може бути предметом окремого судового розгляду в порядку позовного провадження, що передбачено ч.3 ст.195 СК України.

Сума заборгованості, яка перевищує суму відповідних платежів за шість місяців на підставі ч.9 ст.71 Закону України Про виконавче провадження надає державному виконавцю право на встановлення тимчасових обмежень боржника у праві виїзду за межі України, державний виконавець необґрунтовано застосував ряд обмежень щодо ОСОБА_2

Відповідно до зазначеної ч.9 ст.71 ЗУ Про виконавче провадження за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:

1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Враховуючи викладене суд вірно вважав відсутніми підстави і для скасування постанов державного виконавця про встановлення тимчасових обмежень прав боржника, а також постанови про арешт його майна, оскільки такі постанови винесено державним виконавцем на підставі довідки-розрахунку заборгованості за аліментами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку щодо залишення без задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 та залишення без змін ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 28 листопада 2018 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263, 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Оболонського районного суду м.Києва від 28 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 21 березня 2019 року.

Суддя-доповідач:

Судді: