Постанова

від 19.03.2019 по справі 925/803/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2019 р. Справа№ 925/803/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Хрипуна О.О.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Шимановський А.В., адвокат, представник згідно ордеру серії ЧК №93297 від 29.12.18.

від позивача: Дудник В.А. - директор

від відповідача: Пилипас І.Я. довіреність № 0-23-0.6-123/62-18 від 28.12.18

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: Висоцька І.В. довіреність № 1316/01-39 від 06.12.18

від третьої особи 3: не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мошнівська МТС"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 06 грудня 2018 року (повний текст складено 14.12.2018 р.)

у справі № 925/803/18 (суддя Васянович А.В. )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мошнівська МТС"

до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

третя особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача :

1. Мошнівська сільська рада

треті особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача :

2. Черкаська районна державна адміністрація Черкаської області

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сафарі ЛТД"

про визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі укладеною, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мошнівська МТС" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою про визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі укладеною (а.с. 5-7).

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 06 грудня 2018 року у справі № 925/803/18 в позові відмовлено повністю (а.с. 203-216).

ТОВ "Мошнівська МТС" звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Черкаської області від 06.12.2018 року у справі №925/803/18, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити та визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 04.07.2013 р., зареєстрованому в Реєстраційній службі Черкаського районного управління юстиції Черкаської області, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 19.07.2013 року за №1720842, №1724273, в редакції викладеній позивачем.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 січня 2019 року, апеляційна скарга ТОВ "Мошнівська МТС" у судовій справі №925/803/18 передана на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Хрипун О.О.

21 січня 2018 року ухвалою Північного апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Хрипун О.О.) відкрито апеляційне провадження у справі № 925/803/18, розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мошнівська МТС" на рішення Господарського суду Черкаської області від 06 грудня 2018 року у справі №925/803/18 призначено на 19 лютого 2019 року.

08 лютого 2019 року від третьої особи-3 надійшло клопотання, у якому зазначено про те, що третя особа-3 апеляційну скаргу не підтримує.

11 лютого 2019 року від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

19 лютого 2019 року ухвалою Північного апеляційного господарського суду у судовому засіданні оголошено перерву до 19 березня 2019 року.

18 березня 2019 року від представника позивача надійшла заява про зупинення провадження у справі, у якій викладено прохання зупинити провадження у справі №925/803/18 до набрання законної сили рішенням у справі №925/95/19, у якій, за доводами позивача, розглядається питання визнання недійсним укладеного з третьою особою договору, який став підставою для відмови в задоволенні позовних вимог у даній справі. До клопотання додано ухвалу Господарського суду Черкаської області у справі №925/95/19, якою відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 19.03.2019 р.

У судовому засіданні 19 березня 2019 року представник та директор ТОВ "Мошнівська МТС" підтримали заяву про зупинення провадження та просили його задовольнити. Представники Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області проти задоволення клопотання про зупинення провадження заперечували.

Розглянувши заяву про зупинення провадження у справі колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках в т.ч.: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку господарського судочинства , - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі ; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи .

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі, господарський суд у кожному випадку повинен з'ясувати, як справа, що розглядається даним судом, є пов'язаною із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Розгляд двох різних справ не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у даній справі.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

При цьому, вказана процесуальна норма прямо встановлює, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Розглядаючи вимогу про визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі укладеною, суд має встановити наявність законодавчо визначених для цього правових підстав, до яких, в першу чергу, відноситься наявність переважного права на поновлення договору оренди.

З огляду на викладене, результати розгляду справи №925/95/19 можуть мати значення для даної справи тільки у випадку наявності у позивача переважного права на поновлення договору оренди. Разом з тим, встановлення таких обставин є предметом дослідження саме у даній справі №925/803/18, у матеріалах якої є достатньо доказів для встановлення та оцінки обставини (фактів), які є предметом судового розгляду та визначені у якості підстав позову без зупинення провадження у справі до вирішення справи №925/95/19, у якій встановлення таких обставин не здійснюється.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем не доведено обставин об'єктивної неможливості розгляду даної справи до набрання законної сили рішенням у справі №925/95/19 та відповідно про відсутність законодавчо визначених підстав для задоволення заяви про зупинення провадження у справі.

Також у судовому засіданні 19 березня 2019 року представник та директор ТОВ "Мошнівська МТС" надали пояснення, в яких підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Представники Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та Черкаської районної державної адміністрації у Черкаської області у судовому засіданні 19 березня 2019 року надав пояснення, в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представники Мошнівської сільської ради та ТОВ "Сафарі ЛТД" у судове засідання 19 березня 2019 року не з'явились, про причини неявки колегію суддів не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, у розумінні ст.ст. 120, 242 ГПК України та ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", що підтверджується протоколом судового засідання від 19.02.2019 р., щодо повідомлення третьої особи-1 та повідомленням про вручення поштового відправлення за ідентифікаторм 0411626571093 щодо повідомлення третьої особи-3.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Ухвалою про відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційної скарги до розгляду явка сторін обов'язковою не визнавалась і учасників процесу попереджено, що у разі неявки у судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами і така неявка представників третіх осіб не перешкоджає всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представників третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права встановила наступне.

04 липня 2013 року між Черкаською районною державною адміністрацією, як орендодавцем та ТОВ "Мошнівська МТС" (далі - позивач), як орендарем укладено Договір оренди землі (далі - договір) за змістом п.п. 1, 2 якого орендодавець на підставі розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 13 липня 2011 року №179 зобов'язався надати, а орендар - прийняти в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель Товариства з обмеженою відповідальністю "Мошнівська МТС", яка знаходиться в адміністративних межах Мошнівської сільської ради, за межами населеного пункту. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 174,2987 га, з них: 46,2499 га - рілля, 44,1990 га - пасовища, 83,8498 га - сіножаті (а.с. 22-24, 25-27).

Відповідно до п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з технічною документацією з нормативної грошової оцінки земельної ділянки розробленої ЧП "Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" затвердженою рішенням Черкаської районної ради від 19.07.2011 р. №8-15/V, та витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку, розробленого міськрайонним управлінням Держзему у м. Черкаси та Черкаському районі Черкаської області від 18.12.2012 №14626/01-07 з урахуванням коефіцієнту індексації 3,2 (та коефіцієнту 1,756 для ріллі) складає 1790791,22 грн.

Пунктом 8 Договору передбачено, що договір укладено на 5 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. Річна орендна плата за земельну ділянку площею 174,2987 га встановлюється в розмірі 4,5% від її грошової оцінки, що становить 80585,6 грн.

Відповідно до п. 32 Договорів зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації відповідно до ст. 18 Закону України "Про оренду землі" (п. 39 договору).

Договір зареєстрований в Реєстраційній службі Черкаського районного управління юстиції Черкаської області, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 19 липня 2013 року за №1720842; 1724273.

Невід'ємними частинами договору є: план або схема земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлення земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); план встановлення меж земельної ділянки; акт приймання-передачі об'єкта оренди; витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку (п.39 договору).

Наявними у матеріалах справи кадастровими планами земельних ділянок (які є невід'ємними частинами договору) підтверджується, що в оренду позивачу було передано земельні ділянки з кадастровими номерами: 7124985000:02:004:0046 та 7124985000:02:004:0047 (а.с. 26-27). На підтвердження вказаних обставин позивачем також надано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 18-19).

26 грудня 2017 року позивачем направлено в т.ч. відповідачу лист від 14.12.2017 р. за вих. №34, яким повідомлено про наявність у нього наміру скористатись переважним правом на укладення договору оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 7124985000:02:004:0046 та 7124985000:02:004:0047 (зареєстрованого 19.07.2013 за №1720842 та №1724273) на новий строк та додав проект додаткової угоди (а.с. 29).

Відповідно до умов вказаного проекту додаткової угоди позивач запропонував змінити п.2.1 договору, а саме: "договір укладено на

---

років. Після закінчення строку договору орендар, у разі належного виконання обов'язків відповідно до умов договору, має переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар зобов'язаний повідомити орендодавця про намір поновити договір оренди земельної ділянки за два місяця (але не пізніше ніж за місяць) до спливу строку договору оренди, додавши до листа-повідомлення проект додаткової угоди. Поновлення договору здійснюється на підставі ухваленого орендодавцем відповідного рішення" (а.с. 30).

Відповідач листом від 25.01.2018 №308//0/95-18 повідомив позивача про неможливість позитивного вирішення зазначеного в клопотанні питання (а.с. 31).

Листом 31.05.2018 №10 позивач просив відповідача поновити договір на тих самих умовах на " 25 років ". У додатках до вказаного листа значаться копії запитуваних відповідачем документів, вказаний лист направлено відповідачу 01.06.2018 (а.с. 32-32/зворот). Копії цих документів також долучено позивачем до матеріалів справи (а.с. 34). Лист №10 отримано відповідачем 04.06.2018 р., що підтверджується написом на копії вказаного листа разом зі вхідним номером (а.с. 69).

Листом від 22.06.2018 №2684/0/95-18 відповідач направив позивачу лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення, яким повідомлено про непогодження запропонованих умов , серед яких строк та розмір орендної плати, та відповідно недосягнення домовленості щодо істотних умов договору, а також про недотримання позивачем вимог ст.ст. 15, 18, 33 Закону України "Про оренду землі" (а.с. 32-33). На підтвердження отримання цього листа 11.07.2018 р. відповідачем надано копію рекомендованого повідомлення про вручення (а.с. 70).

Також, листом-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди від 05.07.2018 р. №32-23-0.32-4272/2-18 (тобто датованим наступним днем після закінчення строку дії договору) позивач направив відповідачу акт приймання-передачі земельних ділянок та зазначив, що позивачем не дотримано вимог ст.ст. 15, 18, 33 Закону України "Про оренду землі", орендодавець заперечує проти продовження дії договору, дія договору припинилась (а.с.39). Вказаний лист-повідомлення отримано 11.07.2018 р., про що свідчить відповідна відмітка.

Листом №17 від 16.07.2018 р. позивач зазначив про виконання ним умов закону та просив призначити дату та провести обговорення нових умов договору (а.с. 71).

Листом №4837/2-18 від 31.07.2018 відповідач відмовив позивача про те, що термін договору скінчився, проте останнім не виконано обов'язку з повернення орендованої земельної ділянки (а.с. 72).

Позовні вимоги мотивовані з огляду на те, що позивач належним чином виконує свої обов'язки за договором, у строки зазначені у договорі звернувся до орендодавця з повідомленням про намір скористатись переважним правом та додав до цього листа проект додаткової угоди, проте орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та надіслав такі заперечення з порушенням визначеного строку, а відповідно безпідставно ухиляється від укладення додаткової угоди до договору.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що на думку позивача, реалізовуючи своє переважне право на продовження договору оренди, він керувався положеннями ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Відмову від 25.01.2018 р. відповідача в укладенні запропонованої додаткової угоди направлено позивачу 07.02.2018 р. (тобто через 41 день після отримання повідомлення про намір орендарем використати своє переважне право) та отримано останнім 09.02.2018 р., що на думку позивача, свідчить про порушення відповідачем встановлених Законом строків. Такі дії відповідача позивач розцінює як "мовчазну згоду". За доводами позивача відповідач безпідставно відмовив йому в укладенні додаткової угоди з посиланням на відсутність рішення про затвердження технічної документації, витягу з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, витягів з ДЗК, агрохімічних паспортів, з посиланням на те, що Законом України "Про оренду землі" не визначено іншого обов'язку орендаря окрім надання проекту додаткової угоди. Неузгодження строку, на думку позивача, сталось з вини відповідача. Також позивач вказує, що на час розгляду справи неможливо однозначно встановити, що земельні ділянки, які є предметом договору оренди від 04.07.2013 та договору оренди від 27.07.2018 р. (укладених з третьою особою) є одними й тими самими земельними ділянками. Позивач вказує, що на момент розгляду даної справи земельні ділянки з його володіння та користування не вибули, що на думку позивача свідчить про те, що укладений з третьою особою договір оренди від 27.07.2018 р. не відбувся

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач, заперечуючи проти викладених у ній доводів зазначає, що позивачем було реалізовано своє переважне право на поновлення договору оренди землі шляхом звернення до відповідача з проектом додаткової угоди у визначений договором строк. Проте, оскільки між сторонами не було погоджено всіх істотних умов договору та запропонованої позивачем редакції додаткової угоди, позивач втратив своє право, а договір який діяв до 04.07.2018 р. припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, в силу положень ч. 4 ст. 33 Закону. Подальше звернення позивача відбулось 04.06.2018 р., тобто поза межами 180 денного строку. Згідно ч. 6 ст.33 Закону України "Про оренду землі" договір також не може бути визнаний поновленим, так як в місячний строк орендодавцем було направлено відповідне заперечення. Крім того, відповідач вказує, що позивач просить поновити договір не на тих самих умовах, а із зміненими істотними умовами. Також відповідач вказує, що станом на час розгляду справи в суді спірні земельні ділянки (як не витребувані земельні паї) на підставі чинного розпорядження Райдержадміністрації від 20.07.2018 р. передані в оренду третій особі.

З'ясувавши обставини справи та здійснивши перевірку їх доказами з урахуванням доводів сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 4 статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Договори оренди землі, з позовом про визнання укладеними додаткової угоди до якого звернувся орендар, укладений на підставі розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 13 липня 2011 року №179 з орендодавцем - Черкаською районною державною адміністрацією.

З 01.01.2013 повноваження щодо передачі у власність або у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України в редакції Закону України від 06.09.2012 №5245-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" перейшли від районних державних адміністрацій до Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів.

Наказом від 25.01.2013 №40 Міністерство аграрної політики України затвердило зміни до Положення про Головні управління Держземагенства в областях, згідно з п. 4. 32 якого, Головні управління Держземагенства в областях наділені повноваженнями передавати відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб в межах областей.

Відповідно до п. 2 та п. 5 ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.

Постановою КМУ від 14.01.2015 №5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру": утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області; реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держземагенства у Черкаській області шляхом його приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області; встановлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

25 квітня 2015 року проведено державну реєстрацію Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Наказом Держгеокадастру України від 26.05.2015 №84 "Про питання діяльності Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області" погоджена можливість забезпечення здійснення покладених на Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області функцій і повноважень Головного управління Держземагенства у Черкаській області, що припиняється.

Таким чином, з 26.05.2015 внаслідок реорганізації Головного управління Держземагенства у Черкаській області його повноваження перейшли до правонаступника - Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Як вбачається із матеріалів справи, земельні ділянки, які є предметом Договору оренди, знаходяться в адміністративних межах Мошнівської сільської ради, за межами населеного пункту, мають цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, державної форми власності , а тому повноваження по розпорядженню такою земельною ділянкою відноситься до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Відповідно до ст. 764 ЦК України Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк (ч. 1 ст. 777 ЦК України).

У правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 визначено, що стаття 33 Закону України "Про оренду землі" фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди , а саме: для застосування частини першої статті 33 цього Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідні такі юридичні факти : орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатись переважним правом укладення договору на новий строк, до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди , орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення ; для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою, орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди.

Щодо поновлення договорів оренди землі судова практика є усталеною, що підтверджується постановами Верховного суду України та Верховного Суду, зокрема від 25.02.2015 р. у справі № 6-219цс14, від 09.02.2018 р. у справі 912/555/17.

У п. 39 договору визначено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації відповідно до ст. 18 Закону України "Про оренду землі".

Договір зареєстрований в Реєстраційній службі Черкаського районного управління юстиції Черкаської області, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено записи 19 липня 2013 року за №1720842; 1724273.

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №6471703 від 19.07.2013 вбачається, що державну реєстрацію права оренди позивача за договором б/н від 04.07.2013 проведено 04.07.2013 р., рішення про державну реєстрацію прийнято 19.07.2013 (а.с.18-19).

Пунктом 8 Договору передбачено, що договір укладено на 5 років . Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Таким чином, укладений позивачем договір діяв по 04.07.2018 р., а з повідомленням про намір продовження договору позивач мав звернутись не пізніше ніж 05.01.2018 р.

У якості підстави позову позивач зазначив ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", з посиланням на своєчасне звернення до відповідача із повідомленням про намір скористатись переважним правом на укладення договору на новий строк та неотримання вчасно заперечень орендодавця.

За змістом ч.ч. 1, 2 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк , зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди . При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін . У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється .

Згідно зі ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з листом від 26.12.2017 р., який був обґрунтовані тим, що строк дії договорі закінчується та у якому, з посиланням на п. 8 укладеного договору та ст. 33 Закону України "Про оренду землі" орендар повідомив Головне управління Держземагенства у Черкаській області про свій намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договорів оренди) та направив проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, яким позивач запропонував змінити п.2.1 договору, а саме: "договір укладено на

---

років./…/" (а.с. 29-30).

Тобто позивач хоча і звернувся з метою реалізації передбаченого договором та законом права повідомлення орендодавця про наявність наміру укладення договору на новий строк (поновлення договору), проте запропонував змінити умови щодо строку повідомлення орендодавця про намір поновити договір оренди земельної ділянки, а саме - за два місяця до закінчення строку дії договору, а не за 180 днів, як було у первісній редакції , а також не вказав в проекті договору такої істотної умови договору як строк його дії.

На підтвердження отримання відповідачем цього листа позивачем надано копію поштового чеку, опису вкладення у цінний лист та повідомлення про вручення, у якому міститься біля графи отримав рукописний напис "28.12.2017" (а.с. 29/зворот).

Натомість відповідач зазначає, що отримав вказаний лист 02.01.2018 р., на підтвердження чого надав копію цього листа зі вхідним №32-33/0/1-18 від 02.01.2018 (а.с. 68).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5 ст.33 Закону України "Про оренду землі").

Таким чином, із позовом про укладення додаткової угоди на нових істотних умовах з підстав передбачених ч.ч.1-5 Закону України "Про оренду землі" позивач мав право звертатися до суду лише у разі їх узгодження між сторонами.

Таким чином, з огляду на не визначення позивачем у запропонованій редакції додаткової угоди такої істотної умови договору оренди, як його строк (та відповідно відсутність можливості у сторін дійти згоди щодо такої умови договору), в силу положень ч. 4 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" переважне право позивача припинилось.

При цьому, ч. 6 ст. 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах , що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

Як вірно зазначено судом першої інстанції, у контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України "Про оренду землі" при передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років.

У викладеному в позовній заяві проекті додаткової угоди позивач просив поновити договір оренди землі на 7 років, тобто на інших умовах, ніж ті, які були встановлені в договорі оренди землі. При цьому, вказаний строк не відповідає визначеним у попередньо надісланим відповідачу проектах додаткових угода "без визначення строку" (повідомлення від 14.12.2017 №34 (а.с. 29, 30), 25 років (лист-повідомлення від 31.05.2018 р. (а.с. 32-33).

Доказів погодження відповідачем запропонованого строку - матеріали справи не містять.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що повторне звернення позивача з клопотанням про поновлення договору оренди строком на 25 років (лист від 31.05.2018 р.) (а.с. 32-33), відбулося з порушенням п. 8. договору, оскільки було направлено менше ніж за 180 днів до закінчення строку дії договору.

Щодо прав та обов'язків орендодавця слід зазначити, що він має право заперечити стосовно поновлення договору згідно ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

Відповідач листом від 22.06.2018 р. надав відповідь, в якій було вказано про непогодження запропонованих умов, серед яких строк та розмір орендної плати і, відповідно, недосягнення домовленості щодо істотних умов договору (а.с. 32-33, 70) та листом-повідомленням від 05.07.2018 р. (який отримано позивачем 11.07.2018 р., тобто датованим наступним днем після закінчення строку дії договору, заперечено проти продовження дії договору , вказано, що дія договору припинилась та надано акти приймання-передачі земельних ділянок. (а.с. 39)

Тобто відповідач скористався своїм правом щодо висловлення заперечень щодо поновлення договору на запропонованих позивачем умовах, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у пред'явленій позивачем формі. Крім того, позивачем запропоновано положення відмінні від первісно визначених у договорі оренди і щодо яких не було досягнуто згоди з орендодавцем.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що 20.07.2018 р. розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області "Про передачу в оренду земельних ділянок" від 20.07.2018 р. №301 передано ТОВ "Сафарі ЛТД" нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки (паї) площами 130,0997га з кадастровим номером 7124985000:02:004:0046 та 44,1990 га з кадастровим номером 7124985000:02:004:0047 в оренду до моменту отримання їх власниками (спадкоємцями) документів на право власності на земельні ділянки але не більше як на 20 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адмінмежах Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту (а.с. 172).

З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, що 27.07.2018 р. зареєстровано за ТОВ "Сафарі ЛТД" право оренди земельних ділянок з кадастровим номером 7124985000:02:004:0046 та з кадастровим номером 7124985000:02:004:0047 (а.с. 101-106).

Тобто на момент розгляду справи в суді підтверджується факт передачі ділянок площами 130,0997 га з кадастровим номером 7124985000:02:004:0046 та 44,1990 га з кадастровим номером 7124985000:02:004:0047 в оренду іншій особі, що в свою чергу унеможливлює одночасне використання землі позивачем після закінчення строку дії його договору оренди.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо презумпції дійсності договору оренди землі із третьою особою, оскільки в силу ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, а також про те, що правомірність укладання договору оренди землі між Черкаською районною державною адміністрацією Черкаської області та ТОВ"Сафарі ЛТД" не є предметом розгляду у даній справі.

Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, позивачем додано до позовної заяви лише ксерокопії документів, які всупереч чинному процесуальному законодавству не засвідчені, а тому не можуть вважатися належними письмовими доказами в розумінні ст. 91 ГПК України.

Разом з тим, відповідач під час розгляду даної справи не заперечував сам факт звернення орендаря з листами - пропозиціями про поновлення договору оренди землі на новий строк та направлення останнім саме таких документів, незасвідчені копії яких містяться в матеріалах справи, а тому в силу положень ст.75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи не підлягають доказуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010), а також те, що суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, рішення Господарського суду Черкаської області від 06 грудня 2018 року у справі № 925/803/18 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Мошнівська МТС" на рішення Господарського суду Черкаської області від 06 грудня 2018 року у справі № 925/803/18 задоволенню не підлягає.

Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мошнівська МТС" на рішення Господарського суду Черкаської області від 06 грудня 2018 року у справі № 925/803/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 06 грудня 2018 року у справі № 925/803/18 залишити без змін.

3. Судові витрати, у вигляді витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Мошнівська МТС".

4. Справу №925/803/18 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287- 289 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді О.В. Агрикова

О.О. Хрипун

Дата складення повного тексту - 21.03.2019 р.