Ухвала

від 04.03.2019 по справі 910/16837/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

04.03.2019Справа № 910/16837/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Якименко М.М. , розглянувши матеріали

заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроплант" (20372, Черкаська обл., Уманський район, село Юрківка, ВУЛИЦЯ СОБОРНА, будинок 1)

особа, щодо якої заявник просить суд застосувати заходи забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "ВНІС" (03022, м. Київ, ВУЛИЦЯ ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 30; код 39592572)

про забезпечення позову

у справі № 910/16837/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроплант" (20372, Черкаська обл., Уманський район, село Юрківка, ВУЛИЦЯ СОБОРНА, будинок 1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "ВНІС" (03022, м. Київ, ВУЛИЦЯ ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 30; код 39592572)

про стягнення 4 037 620,67 грн.

Представники учасників справи: без виклику.

Обставини справи :

Державне підприємство "Київський бронетанковий завод" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "ВНІС" про стягнення 4 037 620,67 грн., а саме 2 850 129,00 грн. основного боргу, 464 630,54 грн. пені, 152 101,75 грн. процентів річних та 570 759,38 грн. втрат від інфляції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № В199 від 22.06.2016 року В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № В199 від 22.06.2016 року в частині своєчасної та повної оплати поставленого за договором товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі, за наявності якої позивачем нараховані пеня, проценти річних та втрати від інфляції.

Вищевказаному позову присвоєно унікальний номер судової справи - №910/16837/18.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями головуючим суддею у справі №910/16837/18 визначено суддю Якименко М.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2018 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, розглянувши яку суд встановив, що недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем усунено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/16837/18, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.02.2019 року.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "ВНІС", а саме транспортні засоби в кількості 11 штук згідно переліку:

1. RENAULT SANDERO, номер кузова VF15SRCLC58283039, ДНЗ - АА 2747 ТВ, свідоцтво про реєстрацію ТЗ - СХМ 504472 від 15.06.2017 року;

2. RENAULT SANDERO, номер кузова VF15SRCLC57421481, ДНЗ - АА 2321 РХ, свідоцтво про реєстрацію ТЗ - СХМ 336331 від 13.05.2017 року;

3. RENAULT SANDERO, номер кузова VF15SRCLC57421478, ДНЗ - АА 2316 РХ, свідоцтво про реєстрацію ТЗ - СХМ 336327 від 13.05.2017 року;

4. TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, номер шасі JTEBR3FJ40K056300, ДНЗ - АА 2014 РМ, свідоцтво про реєстрацію ТЗ - СХМ 408336 від 26.05.2017 року;

5. TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, номер шасі JTEBR3FJ70K056081, ДНЗ - АА 1816 РМ, свідоцтво про реєстрацію ТЗ - СХМ 408335 від 26.05.2017 року;

6. RENAULT DUSTER, номер кузова VF1HSRADF57729361, ДНЗ - АА 2314 РХ, свідоцтво про реєстрацію ТЗ - СХМ 336323 від 13.05.2017 року;

7. RENAULT DUSTER, номер кузова VF1HSRADG56691435, ДНЗ - АА 4571 PH, свідоцтво про реєстрацію ТЗ - СХМ 014189 від 26.01.2017 року;

8. TOYOTA HIGHTLANDER, номер кузова 5TDBKRFH80S244951, ДНЗ - АА 6910 РА, свідоцтво про реєстрацію ТЗ - СХО 380876 від 14.07.2016 року;

9. NISSAN X-TRAIL, номер кузова JN1TANT32U0000676, ДНЗ - АА 3820 РА, свідоцтво про реєстрацію ТЗ - СХО 066791 від 22.04.2016 року;

10. LADA 212140, номер кузова XTA212140G2237348, ДНЗ - АА 3780 РА, свідоцтво про реєстрацію ТЗ - СХО 066564 від 19.04.2016 року;

11. FORD ECOSPORT, номер кузова WF0BXXMRKBFT85259, ДНЗ - АА 3781 РА, свідоцтво про реєстрацію ТЗ - СХО 066563 від 19.04.2016 року, та грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку р/р 26004549065200 в ПАТ "УкрСиббанк", МФО 351005 та всіх можливих рахунках в межах ціни позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2019 року відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Агроплант про забезпечення позову.

В судовому засіданні 06.02.2019 року оголошено перерву до 26.02.2019 року.

26.02.2019 року через канцелярію суду представник позивача подав заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "ВНІС", а саме транспортні засоби в кількості 11 штук згідно переліку:

1. RENAULT SANDERO, номер кузова VF15SRCLC58283039, ДНЗ - АА 2747 ТВ, свідоцтво про реєстрацію ТЗ - СХМ 504472 від 15.06.2017 року;

2. RENAULT SANDERO, номер кузова VF15SRCLC57421481, ДНЗ - АА 2321 РХ, свідоцтво про реєстрацію ТЗ - СХМ 336331 від 13.05.2017 року;

3. RENAULT SANDERO, номер кузова VF15SRCLC57421478, ДНЗ - АА 2316 РХ, свідоцтво про реєстрацію ТЗ - СХМ 336327 від 13.05.2017 року;

4. TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, номер шасі JTEBR3FJ40K056300, ДНЗ - АА 2014 РМ, свідоцтво про реєстрацію ТЗ - СХМ 408336 від 26.05.2017 року;

5. TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, номер шасі JTEBR3FJ70K056081, ДНЗ - АА 1816 РМ, свідоцтво про реєстрацію ТЗ - СХМ 408335 від 26.05.2017 року;

6. RENAULT DUSTER, номер кузова VF1HSRADF57729361, ДНЗ - АА 2314 РХ, свідоцтво про реєстрацію ТЗ - СХМ 336323 від 13.05.2017 року;

7. RENAULT DUSTER, номер кузова VF1HSRADG56691435,- ДНЗ АА 4571 РН, свідоцтво про реєстрацію ТЗ - СХМ 014189 від 26.01.2017 року;

8. TOYOTA HIGHTLANDER, номер кузова 5TDBKRFH80S244951, ДНЗ - АА 6910 РА, свідоцтво про реєстрацію ТЗ - СХО 380876 від 14.07.2016 року;

9. NISSAN X-TRAIL, номер кузова JN1TANT32U0000676, ДНЗ - АА 3820 РА, свідоцтво про реєстрацію ТЗ - СХО 066791 від 22.04.2016 року;

10. LAD А 212140, номер кузова XTA212140G2237348, ДНЗ - АА 3780 РА, свідоцтво про реєстрацію ТЗ - СХО 066564 від 19.04.2016 року;

11. FORD ECOSPORT, номер кузова WF0BXXMRKBFT85259, ДНЗ - АА 3781 РА, свідоцтво про реєстрацію ТЗ - СХО 066563 від 19.04.2016 року; в межах ціни позову.

Дослідивши подану заявником (позивачем) заяву, враховуючи те, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, суд дійшов висновку, що у документах, які подані позивачем, відсутні достатні підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову у даному випадку може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі, а тому заява не підлягає задоволенню виходячи з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ГПК України Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Забезпечення позову застосовується господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ГПК України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК України).

За змістом п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Рішенням Конституційного Суду України у справі №3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, забезпечення права кожному на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову суд зобов'язаний виходити із інтересів позивача і вимог Конституції України щодо обов'язковості виконання рішень суду та вживати всі необхідні дії для забезпечення виконання рішення.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, заявник вказує на те, що існує вірогідність намагання різними способами (в тому числі і штучно створеними борговими зобов'язаннями) відчужити належне відповідачу майно, так як іншого ліквідного або цінного майна у ТОВ АПК ВНІС не має, що зробить неможливим виконання рішення суду.

Вказані обставини, на думку позивача, ставлять під сумнів можливість виконання рішення суду по даній справі в разі задоволення позову, оскільки існує загроза про неможливість або утруднення виконання рішення суду.

На переконання суду, позивачем не доведено обґрунтованість його побоювань, що невжиття заявлених ним у заяві заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, забезпечення права кожному на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову суд зобов'язаний виходити із інтересів позивача і вимог Конституції України щодо обов'язковості виконання рішень суду та вживати всі необхідні дії для забезпечення виконання рішення.

У відповідності до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За результатом дослідження заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про недоведеність тверджень позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду у даній справі, у разі задоволення позову.

Враховуючи вищевикладені обставини, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема, з вимог статей 136, 137 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів, які б могли свідчити, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235 ГПК України, Господарський суд м. Києва -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроплант" (20372, Черкаська обл., Уманський район, село Юрківка, ВУЛИЦЯ СОБОРНА, будинок 1) про забезпечення позову відмовити повністю .

Ухвала набирає законної сили 04.03.2019 року та відповідно до ст. 256 та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту ухвали: 04.03.2019 року.