Постанова

від 13.03.2019 по справі 903/667/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 903/667/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

представники сторін:

скаржника - адвокат Брацкова О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Екотепло"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 19.12.2018

та на рішення Господарського суду міста Києва

від 03.07.2018

у справі № 903/667/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансзахід"

до відповідачів: 1. Волинської обласної психіатричної лікарні №1; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Екотепло"; 3. Волинської обласної ради

про визнання недійсним договору оренди,-

ВСТАНОВИВ:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрансзахід" звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Волинської обласної психіатричної лікарні №1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Екотепло" про визнання недійсним договору оренди індивідуального визначеного нерухомого майна, що є власністю територіальної громади сіл, селищ, міст Волинської області від 27.04.2017, укладеного між Волинською обласною радою, Волинською обласною психіатричною лікарнею № 1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Волинь-Екотепло", за яким Волинська обласна психіатрична лікарня № 1 передає, а товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь-Екотепло" приймає у строкове платне користування частину приміщення котельні, що розмішена за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Липини, вул. Теремнівська, 98, корисною площею 242,9 кв.м. (з урахуванням заяви про доповнення підстав позову).

2. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 22.11.2017 до участі у розгляді справи співвідповідачем було залучено Волинську обласну раду (надалі-відповідач-3). Окрім того, справу № 903/667/17 надіслано Господарському суду міста Києва за виключною підсудністю.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2018 у справі № 903/667/17 позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір оренди індивідуального визначеного нерухомого майна, що є власністю територіальної громади сіл, селищ, міст Волинської області від 27.04.2017, укладений між Волинською обласною радою, Волинською обласною психіатричною лікарнею № 1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Волинь-Екотепло", за яким Волинська обласна психіатрична лікарня № 1 передає, а товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь-Екотепло" приймає у строкове платне користування частину приміщення котельні, що розмішена за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Липини, вул. Теремнівська, 98, корисною площею 242,9 кв.м.

4. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Волинська обласна психіатрична лікарня № 1 міста Луцька та ТОВ "Волинь-Екотепло" звернулися до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2018 у даній справі апеляційні скарги залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

6. Судами попередніх інстанцій при розгляді справи встановлено наступне.

6.1 06.04.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртрансзахід" звернулося до Волинської обласної психіатричної лікарні №1 із заявою щодо надання в оренду приміщення котельні, з метою встановлення нових твердопаливних котлів, та надання послуг по постачанню пари та гарячої води.

6.2 Після отримання листа відповідач-1 звернувся до Волинської обласної ради (надалі - відповідач-3) з проханням надати дозвіл на оренду.

6.3 27.04.2015 від відповідача-3 надійшов лист, в якому повідомлялося про те, що він не заперечує проти передачі зазначеного нежитлового приміщення в оренду.

6.4 14.04.2015 в газеті "Волинь" було опубліковано оголошення про намір здати в оренду приміщення котельні. Аналогічна інформація була розміщена на веб-сайті відповідача-3 і у 10-денний термін після опублікування оголошення до відповідача-1 надійшло 4 заяви від різних юридичних осіб (серед них і позивач), які виявили бажання укласти договір оренди.

6.5 Керуючись Листом (вказівкою) голови облдержадміністрації від 21.05.2015 № 3200/50/2-15 щодо призупинення процесу передачі об'єктів тепло генерації закладів обласної комунальної власності в оренду, відповідач-3 повідомив відповідача-1 про таке призупинення (лист від 10.06.2015 № 1064/65/2-15). Особам, які виявили бажання укласти договір оренди приміщення котельні було надіслано листи повідомлення про зупинення процесу оренди. Позивач був повідомлений про вищевказані обставини листом від 28.05.2015 № 3103/2-26.15.

6.6 У 2017 відповідач-1 розпочав нову процедуру передачі приміщення котельні в оренду з розміщенням аналогічного оголошення на офіційному веб-сайті відповідача-3.

6.7 27.04.2017 між Волинською обласною радою (надалі - орендодавець), Волинською обласною психіатричною лікарнією № 1 м. Луцька (надалі-балансоутримувач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Волинь-Екотепло" (надалі-орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Волинської області (надалі - договір).

6.8 За умовами договору (п.п. 1.1-1.4) останній регулює цивільно-правові відносини орендодавця, блансоутримувача і орендаря, пов'язані з передачею в оренду майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, міст області. Балансоутримувач передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області - частину приміщення котельні (далі - майно, що розміщене за адресою: Волинська область, Луцький район, село Липини, вул. Теремнівська, 98, корисною площею 242,9 кв.м., що знаходиться на балансі Волинської обласної психіатричної лікарні № 1 м. Луцька (далі балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку і становить за незалежною оцінкою 530 769 грн. 00 коп. Майно здається в оренду з метою надання послуг з виробництва та постачання теплової енергії. Передача майна в оренду здійснюється за актом приймання-передачі, в якому зазначається перелік та стан майна, що орендується та інші відомості за узгодженням сторін.

6.9 Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання орендної плати за користування майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області (надалі - методики), затвердженої рішенням обласної ради від 13.05.2011 №4/46 зі змінами, або за результатами конкурсу на право оренди майна і становить на дату укладання договору 6 634 грн. 61 коп. (п. 3.1 договору).

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

7. 11.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь-Екотепло" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою вих. № б/н від 11.01.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2018 та на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2018 у справі № 903/667/17.

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 903/667/17 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 14.01.2019.

9. Ухвалою Верховного Суду від 15.01.2019 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Екотепло" вих. № б/н від 11.01.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2018 та на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2018 у справі № 903/667/17 залишено без руху. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги щодо сплати судового збору до 31.01.2019 шляхом надання суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 3 200,00 грн за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2018 та на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2018 у справі № 903/667/17.

10. 30.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь-Екотепло", на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 15.01.2019, направило до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги вих. № б/н від 30.01.2019, до якої долучило оригіналу документу (платіжного доручення № 98 від 25.01.2019), що підтверджує сплату судового збору у розмірі 3 200,00 грн за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2018 та на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2018 у справі № 903/667/17.

11. Ухвалою Верховного Суду від 05.02.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 903/667/17 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Екотепло" вих. № б/н від 11.01.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2018 та на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2018; призначено розгляд касаційної скарги на 13.03.2019 об 11 год. 30 хв.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.

12. Не погоджуючись з прийнятою постановою апеляційного суду, ТОВ "Волинь-Екотепло" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення яким в задоволенні позову відмовити повністю.

13. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

13.1 Судом апеляційної інстанції не було встановлено які саме права позивача порушує спірний договір.

13.2 Визнані судами встановленими обставини належності нерухомого майна, переданого в оренду згідно спірного договору, до об'єктів у сфері теплопостачання, в розумінні статті 2 Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності" є недоведеними належними та допустимими доказами, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин норм вказаного закону.

14. Представник скаржника в судовому засіданні 13.03.2019 підтримала касаційну скаргу з підстав викладених в ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

15. Учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

16. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

17. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

18. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

19. Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання визначає Закон України "Про теплопостачання", який регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

20. В статті 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що сфера теплопостачання - сфера діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам, і до об'єктів у сфері теплопостачання відносяться теплогенеруючі станції чи установки, теплові електростанції, теплоелектроцентралі, котельні, когенераційні установки, теплові мережі, які призначені для виробництва і транспортування теплової енергії, а також об'єкти та споруди, основне і допоміжне обладнання, що використовується для забезпечення безпечної та надійної експлуатації теплової мережі.

21. Особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності, особливості оренди та концесії таких об'єктів визначає Закон України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності", відповідно до статті 2 якого дія цього Закону поширюється в тому числі на відносини, пов'язані з передачею в оренду чи концесію цілісних майнових комплексів підприємств, їхніх структурних підрозділів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності.

22. Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій відповідач-1 є комунальним закладом, засновником якого є відповідач-3, тобто в даному випадку на відносини з передачі в оренду котельні відповідача-1 поширюються положення Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності".

23. В статтях 5-7 Закону України "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності" врегульовані питання відносно ініціативи з передачі об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення в оренду чи концесію, організаційно-технічної підготовки об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення до передачі в оренду чи концесію,а також конкурсу на право отримання в оренду чи концесію об'єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення.

24. Відповідно до положень наведених статей, процедура передачі в оренду об'єктів у сфері теплопостачання комунальної власності включає в себе подання заяви про передачу об'єкта у сфері теплопостачання відповідній раді, визначеній статтею 3 цього Закону, для розгляду на черговій сесії ради. За результатами розгляду заяви рада приймає рішення про пропозицію передачі об'єкта у сфері теплопостачання в оренду або про відмову в його передачі. У разі прийняття відповідною радою, визначеною статтею 3 цього Закону, рішення про пропозицію передачі в оренду об'єкта у сфері теплопостачання, що перебуває у комунальній власності, здійснюється організаційно-технічна підготовка цього об'єкта до передачі відповідно в оренду. Після завершення такої підготовки оголошується конкурс на право отримання об'єкта в оренду чи концесію.

25. Організаційно-технічна підготовка об'єкта до передачі відповідно в оренду включає проведення інвентаризації основних засобів і товарно-матеріальних цінностей у складі такого об'єкта, впорядкування і відновлення технічної та будівельної документації щодо такого об'єкта, визначення вартості об'єкта шляхом здійснення незалежної оцінки, при ньому видом вартості визначається ринкова вартість, виділення земельної ділянки, закріпленої за об'єктом, у натурі (на місцевості). Окрім того орган, уповноважений управляти комунальним майном, готує: інструкцію для заявників (у тому числі інформацію і вимоги щодо порядку проведення конкурсу, розроблення та оформлення заявок, інформацію про процедурні питання); інформацію про оголошення конкурсу; проект конкурсної документації, що включає: інструкцію для претендентів (у тому числі інформацію і вимоги щодо розроблення та оформлення конкурсних пропозицій, іншу інформацію (документи) для підготовки пропозицій про виконання умов конкурсу, інформацію стосовно об'єкта оренди, що має я статися в заяві для надання згоди органу Антимонопольного комітету України на отримання об'єкта в оренду; інформацію щодо умов конкурсу; істотні умови договору оренди.

26. Орган, уповноважений управляти комунальним майном, погоджує умови конкурсу нейтральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

27. Після завершення підготовки об'єкта у сферах теплопостачання, що перебуває у комунальній власності, до передачі в оренду відповідна рада, визначена статтею 3 цього Закону, своїм рішенням: затверджує конкурсну документацію; утворює конкурсну комісію, затверджує її склад та порядок роботи; оголошує конкурс; визначає розмір реєстраційного внеску для участі в конкурсі.

28. На підставі висновків конкурсної комісії відповідна рада, визначена у статті 3 цього Закону, не пізніше ніж протягом місяця приймає рішення про переможця конкурсу, про що конкурсна комісія не пізніше ніж протягом п'яти днів з дня прийняття рішення повідомляє переможця. Протягом трьох місяців з дня прийняття рішення про визначення переможця конкурсу після погодження всіх умов і схвалення остаточної редакції проекту договору відповідна рада укладає з ним договір оренди. Орендодавцем у договорі виступає відповідна рада.

29. Судами попередніх інстанцій встановлено таке.

29.1 Надані суду пояснення та докази свідчать про те, що після надходження листа відповідача-2 від 06.02.2017 з пропозицією передачі йому в оренду котельні, відповідач-3 з цього приводу ніякого рішення не приймав і визначені законодавством організаційно-технічна підготовка котельні до передачі в оренду не проводилась. Тобто, не проводилась інвентаризація основних засобів і товарно-матеріальних цінностей у складі котельні, впорядкування і відновлення технічної та будівельної документації щодо котельні, не визначалась його ринкова вартість, не виділялась земельна ділянка, закріплена за котельнею, у натурі (на місцевості).

29.2 Орган, уповноважений управляти комунальним майном, не підготував інструкцію для заявників (у тому числі інформацію і вимоги щодо порядку проведення конкурсу, розроблення та оформлення заявок, інформацію про процедурні питання), інформацію про оголошення конкурсу, проект конкурсної документації, що включає: інструкцію для претендентів (у тому числі інформацію і вимоги щодо розроблення та оформлення конкурсних пропозицій, іншу інформацію (документи) для підготовки пропозицій про виконання умов конкурсу, інформацію стосовно об'єкта оренди, що має міститися в заяві для надання згоди органу Антимонопольного комітету України на отримання об'єкта в оренду; інформацію щодо умов конкурсу; істотні умови договору оренди.

29.3. Відповідач-3, як орган, уповноважений управляти комунальним майном, не погоджував умови конкурсу з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Відповідач-3 не приймав рішення про затвердження конкурсної документації, утворення конкурсної комісії, затвердження її складу та порядку роботи, оголошення конкурсу, визначення розміру реєстраційного внеску для участі в конкурсі. Відповідно конкурс з визначення переможця для укладення договору оренди котельні не проводився і рішення про визначення такого переможця конкурсу відповідачем-3 не приймалось.

30. З огляду на вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що наведені обставини свідчать про те, що при укладені спірного договору відповідачами не було дотримано передбачений законодавством порядок передачі об'єкту теплопостачання, що перебуває в комунальній власності.

31. Судами попередніх інстанцій встановлено, що в пункті 1.3 договору зазначено, що майно здається в оренду з метою надання послуг з виробництва та постачання теплової енергії.

32. Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України у редакції 18.05.2012 № 253 було внесено зміни до Методичних рекомендацій з питань організації конкурсу щодо передачі в оренду чи концесію об'єктів водо-, теплопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності, та укладення відповідних договорів, які були розроблені для органів місцевого самоврядування з метою надання роз'яснень щодо застосування норм чинного законодавства при організації ними конкурсу щодо передачі в оренду чи концесію об'єктів водо-, теплопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності, та укладанні відповідних договорів.

33. В пункті 6 названих Методичних рекомендацій визначено, що відповідно до Закону України "Про особливості передачі в оренду чи цесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення. Що перебувають у комунальній власності поняття "об'єкти централізованого водо-, теплопостачанняі водовідведення" включає в тому числі майнові комплекси структурних підрозділів підприємств, які є достатніми для самостійного здійснення господарської діяльності у сферах водопостачання, водовідведення та очищення стічних вод, надання послуг, пов'язаних з постачанням споживачем тепла.

34. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що приміщення котельні відповідача-1 є об'єктом централізованого теплопостачання, оскільки маючи необхідне обладнання достатнє для здійснення діяльності по наданню послуг, пов'язаних з постачанням споживачем тепла, а відтак передача в оренду вказаного об'єкта повинно відбуватися на конкурсних засадах.

35. З огляду на імперативні приписи статті 300 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходив суд при вирішенні спору, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

36. При цьому, доводи, викладені у касаційній скарзі (пункт 13.2 постанови), зводяться до незгоди із встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи та наданою оцінкою доказів, наявних у матеріалах справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

37. Доводи скаржника (пункт 13.1 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

37.1 Судами попередніх інстанцій встановлено, що з метою укладення договору оренди котельні у 2015 позивач фінансував проведення оцінки котельні та обладнання, замовив у виробника котли для переобладнання цієї котельні і мав намір взяти участь в конкурсі з визначення переможця для укладення договору оренди цієї ж котельні та у 2016-2017 звертався до голови Волинської обласної ради та до головного лікаря лікарні з пропозицією передати в оренду котельні Волинської обласної психіатричної лікарні № 1.

37.2 Натомість внаслідок порушення порядку та підстав укладення договору, позивач був позбавлений можливості взяти участь в конкурсі та укласти договір оренди цієї ж котельні.

38. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

39. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (пункту 1 статті 6 Конвенції): "одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".

40. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

41. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

42. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

43. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

44. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції таким вимогам закону відповідають.

45. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

46. Вказані вимоги судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних постанови та рішення були дотримані.

47. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Екотепло" вих. № б/н від 11.01.2019 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2018 та на рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2018 у справі № 903/667/17 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2018 у справі № 903/667/17 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді С. В. Жуков

Н. Г. Ткаченко