Рішення

від 14.03.2019 по справі 920/128/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.03.2019з Справа № 920/128/18 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу № 920/128/18

за позовом Селянського фермерського господарства Надія , с. В'язове Конотопського району Сумської області

до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, м. Суми

про поновлення договору оренди земельної ділянки

Суддя Котельницька В.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Синявський М.І. (директор)

від відповідача: Кунець В.В. (довіреність № 9-18-0.6-172/62-18 від 21.12.2018)

при секретарі судового засідання Пономаренко Т.М.

Суть спору: до господарського суду звернулось Селянське фермерське господарство Надія з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області про зобов'язання відповідача поновити на тих же умовах з СФГ Надія договір оренди земельної ділянки від 30.01.2008, зареєстрований у Конотопському райміському реєстраційному відділенні Сумської регіональної філії ДП Центр Державного земельного кадастру 12.02.2008 за № 040861900703, загальною площею 23, 0270 га, яка знаходиться на території В'язівської сільської ради Конотопського району Сумської області.

20.03.2018 відповідач подав відзив на позовну заяву, проти вимог позивача заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою від 24.04.2018 на стадії підготовчого провадження суд зупинив провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку палатою Верховного Суду справи № 920/739/17.

10.01.2019 від позивача до суду надійшла заява про поновлення провадження у справі та зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить суд визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди від 30.01.2008 у редакції, наведеній у вказаній заяві.

Судовою ухвалою від 18.01.2019 провадження у даній справі було поновлено, підготовче засідання призначено на 14.02.2019. В судовому засіданні 14.02.2019 заява про зміну предмета позову була прийнята до розгляду, про що зазначено в ухвалі суду. Ухвалою суду від 14.02.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті у судове засідання на 14.03.2019.

Представник відповідача заперечував проти задоволення змінених позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову.

14.03.2019 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про поновлення строку для подання додаткових доказів по справі та долучення доказів до матеріалів справи.

Судом постановлено протокольну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про задоволення клопотання представника відповідача про поновлення строку для подання доказів, поновлено відповідачу строк для надання відповідних доказів та долучено до матеріалів справи доказ - поштову квитанцію.

При розгляді справи по суті судом надано вступне слово представникам сторін.

Представник позивача змінені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд в задоволенні позову відмовити, підтримав позицію, викладену у відзиві на позов.

Представниками сторін були надані пояснення з приводу обставин, на які вони посилались у поданих до суду заявах по суті справи.

У ході судового засідання судом були встановлені обставини справи, досліджено докази, надані сторонами на підтвердження своїх позицій по суті спору, а також вчинено інші необхідні дії, встановлені Главою 6 Розгляд справи по суті Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін з приводу обставин справи, суд встановив :

30.01.2008 між Конотопською районною державною адміністрацією Сумської області та Сільськогосподарським фермерським господарством Надія укладено договір оренди земель державної власності, об'єктом оренди якого є земельна ділянка загальною площею 23,0270 га, у тому числі 23,0270 га ріллі, розташована на території В'язівської сільської ради Конотопського району, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1.

Відповідно до п. 8 договору оренди визначено, що він укладений на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Це положення договору узгоджується із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України та статтею 33 Закону України Про оренду землі .

Так, у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Пунктом 43 договору оренди землі визначено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір оренди землі від 30.01.2008 зареєстрований у Конотопському райміському реєстраційному відділенні Сумської регіональної філії ДП Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України 12.02.2008, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040861900703.

Законом України №5245-VІ від 06.09.2012 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності до чинного законодавства були внесені зміни, відповідно до яких з 01.01.2013 розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності було визначено Держземагентство України.

В подальшому згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади утворено Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України шляхом перетворення.

Відповідно до підпункту 31 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015 Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру до основних завдань Держгеокадастру віднесено розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи. Відповідно до наказу Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру № 333 від 29.09.2016 Про затвердження положень про територіальні органи Держгеокадастру у Сумській області повноваження управління Держземагентства покладено на Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, в тому числі й з питань розпорядження земельними ділянками державної форми власності.

Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області відповідно до статті 122 Земельного кодексу України наділене повноваженнями з передачі у власність або в користування для всіх потреб, земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах області (у тому числі і спірної земельної ділянки).

Судом встановлено, що 24.10.2017 позивач на виконання умов п. 8 договору оренди землі звернувся до Головного управління з клопотанням № 38 щодо продовження терміну дії договору оренди на підставі переважного права орендаря із змінами. До поданого клопотання позивачем був доданий проект додаткової угоди до договору від 30.01.2008.

24.11.2017 Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області направлено на адресу позивача лист-повідомлення № 18-0.3-13928/2-17 про необхідність звернення до Управління з заявою про поновлення договору оренди у строк, визначений умовами пункту 8 договору від 30.01.2008.

05.12.2017 відділом у Конотопському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області листом № 18-0.23-1345/104-17 повідомлено позивача про необхідність звернутись до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з питання поновлення строку договору оренди землі від 30.01.20108.

26.12.2017 позивач повторно звернувся до відповідача з клопотанням № 48 щодо поновлення договору оренди із змінами, до якого додав проект додаткової угоди до договору від 30.01.2008.

25.01.2018 відповідачем у відповідь направлено позивачеві лист-повідомлення № 28-18-0.6-972/2-18, у якому відповідачем фактично було роз'яснено порядок отримання у власність чи користування земельних ділянок комунальної та державної власності, визначений у Земельному кодексі України. Відповіді на заяву позивача №48 від 26.12.2017 щодо поновлення спірного договору оренди даний лист відповідача не містить.

У зв'язку з виникненням вказаних обставин, вважаючи лист відповідача від 25.01.2018 фактично безпідставною відмовою у поновленні спірного договору оренди землі, позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив суд визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земель державної власності від 30.01.2008 у редакції, наведеній у заяві про поновлення провадження у справі та зміну предмета позову (вх. № 74к від 10.01.2019).

13.03.2018 відділ у Конотопському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області звернувся до позивача з листом № 199/404-18 про повернення земельної ділянки, орендованої останнім згідно умов договору оренди від 30.01.2008, у зв'язку із закінченням строку дії даного договору, шляхом підписання акту приймання-передачі (повернення) земельної ділянки.

Як доказ направлення зазначеного листа позивачу відповідач подав копію поштової квитанції № 0170641 0159924 від 13.03.2019, інших доказів, які б свідчили про зміст поштового відправлення (опис вкладення) суду не подано.

Суд, розглянувши дану позовну вимогу, зазначає наступне:

Спеціальним законом, що регулює питання оренди землі, є Закон України Про оренду землі , яким встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною першою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Законом України Про оренду землі визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системності та послідовності у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Для оцінки правовідносин у даному спорі суд керується правилами, викладеними Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні в справі Sunday Times v. United Kingdom. У цій справі ЄСПЛ зазначив, що закон повинен бути досить доступним, він повинен служити для громадянина відповідним орієнтиром, достатнім у контексті, в якому застосовуються певні правові норми у відповідній справі; норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, яка дає можливість громадянинові регулювати свою поведінку.

У справі Steel and others v. The United Kingdom ЄСПЛ наголосив, що Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, аби дати змогу громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне застосовувати правові норми та судову практику таким чином, яким вона є найбільш очевидною та передбачуваною для учасників цивільного обороту в Україні.

Статтею 33 Закону України Про оренду землі регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Так, у частинах першій - п'ятій статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Таким чином, згідно із частинами першою - п'ятою статті 33 Закону України Про оренду землі у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Законодавцем у частині 5 статті 33 Закону України Про оренду землі визначено алгоритм дій, який зобов'язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах.

Матеріали справи містять докази належного виконання позивачем умов п. 8 договору оренди землі від 30.01.2008 та надсилання з дотриманням визначених договором строків (24.10.2017 та 26.12.2017, тобто більш ніж за 30 днів до закінчення строку договору) клопотання про поновлення строку дії договору оренди, до якого додано проекти додаткової угоди для їх підписання відповідачем.

У той же час, лист-відповідь відповідача від 24.11.2017 містила рекомендацію для позивача звернутись з даного питання в інший термін, визначений п. 8 договору оренди землі від 30.01.2008 (хоча умовами даного пункту визначено лише кінцевий термін для звернення орендаря для продовження дії договору оренди землі, ним не визначено початок перебігу цього строку, тобто позивач не позбавлений права звернення у будь-який час не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору), а лист-повідомлення відповідача від 25.01.2018 фактично містив роз'яснення щодо порядку набуття прав на землі комунальної чи державної власності, а не відповідь на заяву позивача про продовження строку договору оренди землі на умовах поданого проекту додаткової угоди.

Таким чином, суд робить висновок, що ані лист відповідача від 24.11.2017, ані лист від 25.01.2018 не містять відповіді на заяви позивача про продовження строку дії договору оренди землі від 30.01.2018 на умовах доданих до цих заяв проектів додаткових угод.

Крім того, відповідачем не подано належних і допустимих доказів направлення відповідачеві листа від 13.03.2018 про повернення орендованої земельної ділянки у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди землі, оскільки сама лише копія поштової квитанції (без зазначення змісту поштового вкладення як того вимагають правила поштового обігу в Україні) не є таким доказом.

Відтак суд вважає встановленим факт порушення відповідачем місячного терміну для повідомлення орендаря про прийняте рішення.

Таким чином, у разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону України Про оренду землі обов'язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України Про оренду землі , добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

Крім того, згідно до рішень Європейського суду з прав людини, зокрема у справах Меллахер та інші проти Австрії від 19.12.1998 та Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії від 23.10.1991, які є джерелом права, відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішення та застосування практики Європейського суду з прав людини , суд зазначав, що під поняттям майно розуміється не лише майно, яке належить особі на праві власності згідно із законодавством країни, в якій виник спір, а також під даним поняттям можуть бути правомірні очікування / законні сподівання особи.

Також судовим рішенням Європейського Суду з прав людини від 26.03.2013 у справі Рисовський проти України , Європейський Суд зауважив, що державні органи, які не впроваджують або недотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.

На думку суду, добросовісний орендар має право розраховувати на отримання рішення відповідача на поновлення договору оренди землі, тобто може вважатись таким, що набув права правомірного очікування . Позивач дотримувався вимог законодавства, які регламентують його поведінку, необхідну для отримання відповідного рішення уповноваженого органу - в строки, які встановлені договором, звернувся до відповідача з заявою про поновлення договору та направив проект додаткової угоди, тобто, позивач може вважатись таким, що набув права правомірного очікування .

При цьому, як із змісту листа-повідомлення від 24.11.2017 № 18-0.3-13928/2-17, так і зі змісту листа-повідомлення від 25.01.2018 № 28-18-0.6-972/2-18 не вбачається, що у них позивача як орендаря повідомлено про прийняте за заявами останнього рішення щодо можливості продовження строку дії спірного договору оренди землі чи вчинено будь-які дії, спрямовані на узгодження умов спірного договору оренди, викладених позивачем у поданих проектах додаткових угод до договору від 30.01.2008.

Отже, суд робить висновок, що вищевказані листи-повідомлення не містять конкретних підстав для відмови у поновленні договору оренди земельної ділянки.

Таким чином суд наголошує, що саме відповідачем була порушена процедура реалізації позивачем переважного права на поновлення договору відповідно до вимог статті 33 Закону України Про оренду землі .

Довідка В'язівської сільської ради № 02-03/92 від 21.02.2018 підтверджує факт користування позивачем земельною ділянкою, яка становить предмет договору оренди землі від 30.01.2008, а також факт сплати позивачем орендних платежів за користування землею вчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 86 зазначеного Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Зібрані у справі докази свідчать про те, що позивач належним чином повідомив відповідача про намір продовжити дію спірного договору оренди землі, а відповідач, у свою чергу, порушив переважне право позивача на укладання договору на новий строк, не надавши вчасно обґрунтовану відповідь на його клопотання від 26.12.2017 про поновлення строку дії договору.

Відтак, беручи до уваги законодавчі приписи ст. 33 Закону України Про оренду землі щодо поновлення договорів оренди землі, установивши належне виконання позивачем умов договору оренди земельної ділянки, та неспростування цих фактів відповідачем, суд дійшов висновку відновити порушене право позивача шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 30.01.2008 на умовах, запропонованих позивачем.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського кодексу України суд відшкодовує позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232-233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земель державної власності від 30.01.2008, зареєстрованого Конотопському райміському реєстраційному відділенні Сумської регіональної філії ДП Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України 12.02.2008, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040861900703, укладеного між Конотопською районною державною адміністрацією та Селянським фермерським господарством Надія , у наступній редакції:

Додаткова угода

про поновлення договору оренди земель державної власності від

30.01.2008

(державна реєстрація від 12.02.2008 №040861900703) та внесення змін до

нього

м. Конотоп „ " 2017 р.

Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, в особі начальника відділу у Конотопському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумської області Сопрун Ірини Іванівни, яка діє на

підставі Довіреності від ,

іменований в подальшому "Орендодавець", з одної сторони, та Селянське ( фермерське ) господарство " Надія " в особі директора Синявського Миколи Івановича, що діє на підставі Статуту господарства, іменований в подальшому "Орендар", з другої сторони, відповідно до статей 21, 33 Закону України "Про оренду землі" за домовленістю сторін уклали цю додаткову угоду про нижченаведене:

1. Продовжити термін дії договору оренди землі сільськогосподарського призначення державної власності від 12.02.2008 №040861900703, укладений між Конотопською районною державною адміністрацією та Селянським (фермерським) господарством " Надія " та викласти пункти 2, 5, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 26 договору оренди земель державної власності від 30.01.2008 (державна реєстрація від 12.02.2008 №040861900703) із змінами: додаткова угода №1, зареєстрована 11.10.2010 №041061902424 в наступній редакції:

- "2. В оренду передається земельна ділянка державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 23,0270 га (рілля) кадастровий номер НОМЕР_1, розташована за межами населеного пункту на території В'язівської сільської ради Конотопського району Сумської області";

5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки НОМЕР_1 складає 475105,23 грн. (чотириста сімдесят п'ять тисяч сто п'ять гривень 23 копійки)";

- "8 Договір укладено строком на 17 (сімнадцять років). Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір продовжити його дію.";

- "9. Орендна плата вноситься орендарем за земельні ділянки державної власності в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок виключно у грошовій формі";

- "11.Орендна плата вноситься Орендарем в грошовій формі у такі строки: щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового ( звітного) місяця у розмірі 1/12 частини річної орендної плати."

-"13.Розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених Договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено висновками або іншими документами органів державної влади; в інших випадках передбачених законодавчими актами України." ;

- "14. У разі невнесення орендної плати у строк, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 120% річних облікової ставки НБУ

діючого на день виникнення заборгованості за кожен день простроченої несплаченої суми";

- "17. Умови збереження стану об'єкта оренди: виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; використовувати взяту в оренду земельні ділянки за цільовим призначенням; використовувати землю ефективно, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні та протиерозійні технології; запобігати погіршенню екологічного стану на території в результаті своєї господарської діяльності; додержуватись вимого законодавства про охорону довкілля";

- "26. Існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки: заборона на зміну цільового призначення без проекту землеустрою; дотримання вимог, що використовуються при сільськогосподарському виробництві; право на оренду земельної ділянки не може бути відчужено її орендарем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу".

2. Інші умови договору оренди земель державної власності від 30.01.2008 (державна реєстрація від 12.02.2008 №040861900703) із змінами: додаткова угода №1, зареєстрована 11.10.2010 №041061902424 залишаються без змін та є обов'язковими до виконання Сторонами.

3. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди земель державної власності від 30.01.2008 (державна реєстрація від 12.02.2008 №040861900703) із змінами: додаткова угода №1, зареєстрована 11.10.2010 №041061902424 та набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації.

4. Ця додаткова угода укладена у трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з них знаходиться у "Орендодавця" Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, другий - у "Орендаря" СФГ "Надія", один - в органі, який здійснив державну реєстрацію права оренди.

5. Копія цієї додаткової угоди у 5-денний термін від дня державної реєстрації надається "Орендарем" до відповідного органу доходів і зборів.

Невід'ємними частинами договору є:

- наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від

Реквізити та підписи сторін:

Орендодавець Орендар

Головне управління Держгеокадастру СФГ Надія

у Сумській області

р/р 35210092090292 р/р 26003001201712 АКБ ДКСУ у м. Києві МФО 820172 ІНДУСТРІАЛБАНК

МФО 313849 м. Запоріжжя

Юридична адреса: Юридична адреса:

40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108 41655, Сумська область,

Код ЄДРПОУ 39765885 Конотопський район, с. В'язове,

вул. Заярна, 51

м.п. м.п. .

3. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108; код ЄДРПОУ 39765885) на користь Селянського фермерського господарства Надія (41650, Сумська область, Конотопський район, с. В'язове, вул. Заярна, 51; код ЄДРПОУ 30446790) 1762,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повне рішення складено 25.03.2019.

СуддяВ.Л. Котельницька