Постанова

від 20.03.2019 по справі 910/2822/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/2822/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Стратієнко Л.В., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання Бойка В.С.,

представників учасників справи

позивача - не з'явилися,

відповідача - Попадин М.С.,

третіх осіб: 1. не з'явилися, 2. не з'явилися, 3. не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Юридичне бюро "АКВІТАНС"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2019

(головуючий суддя - Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Михальська Ю.Б.)

за заявою Приватного підприємства "Юридичне бюро "Аквітанс" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами

у справі №910/2822/16 Господарського суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк"

до Приватного підприємства "Юридичне бюро "АКВІТАНС "

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача : 1. ОСОБА_5, 2. ОСОБА_6, 3. ОСОБА_7

про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Короткий зміст судових рішень, ухвалених у справі, та заяви відповідача про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами

1.1. У лютому 2016 року Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" (далі - ПАТ "Єврогазбанк") в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Оберемка Р.А. звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Юридичне бюро "Аквітанс" (далі - ПП "ЮБ "Аквітанс", відповідач) про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 08.05.2014.

В обґрунтування позову позивач зазначав про те, що на момент укладення зазначеного договору він суперечив положенням ст. 71 Закону України "Про акціонерні товариства" та п. 9.13 статуту позивача, був укладений за наявності дефекту волі, тобто за відсутності рішення спостережної ради позивача на його укладення та без подальшого його схвалення. Відтак, просив визнати такий договір недійсним на підставі ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України.

1.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 позов задоволено у повному обсязі. Визнано недійсним договір купівлі - продажу від 08.05.2014, укладений між ПАТ "Єврогазбанк" та ПП "ЮБ "Аквітанс". Стягнуто з ПП "ЮБ "Аквітанс" на користь ПАТ "Єврогазбанк" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 378,00 грн. за розгляд позовних вимог та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 378,00 грн. за розгляд апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва у справі № 910/2822/16 від 26.04.2016.

Зазначене рішення залишено без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 та Верховного Суду від 28.02.2018.

1.3. 26 квітня 2018 року ПП "ЮБ "Аквітанс" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 у справі №910/2822/16 за нововиявленими обставинами.

Заяву мотивовано наявністю попередньої згоди Спостережної ради АТ "Єврогазбанк" на вчинення спірного договору купівлі-продажу автомобілів, що підтверджується рішенням №12/1 Спостережної ради АТ "Єврогазбанк" від 28.04.2014. Обставину щодо наявності згоди наглядової ради позивача на укладення спірного правочину встановлено постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2018 у справі №910/6975/17. Встановлена обставина є істотною, оскільки саме відсутність рішення наглядової ради з приводу укладення правочину зацікавленою особою покладено в основу рішення, яке переглядається.

2. Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.07.2018 заяву ПП "ЮБ "Аквітанс" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 у справі №910/2822/16 задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 скасовано. Прийнято нове рішення. У задоволенні позовних вимог ПАТ "Європейський газовий банк" до ПП "ЮБ "Аквітанс" про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 08.05.2014 відмовлено повністю.

Задовольняючи заяву відповідача, місцевий господарський суд зазначив таке.

2.1.1. Відповідно до п.3 ч. 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 підлягає перегляду за нововиявленими обставинами у зв'язку з встановленням у постанові Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2018 у справі №910/6975/17 обставин щодо прийняття наглядовою радою рішення з приводу спірного правочину, оскільки підставою для ухвалення рішення, яке підлягає перегляду, була відсутність прийнятого наглядовою радою позивача рішення щодо укладення спірного правочину.

2.1.2. Суд дійшов висновку, що на час прийняття Господарським судом міста Києва рішення від 11.05.2017 ПП "ЮБ "Аквітанс" не були відомі вищезазначені обставини, якими відповідач обґрунтовує заяву про перегляд за нововиявленими обставинами, а тому вони є нововиявленими обставинами у розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України.

2.1.3. За висновком суду, заперечення позивача щодо того, що відповідач міг знати про існування рішення спостережної ради не підтверджено жодними доказами та не прийнято судом, оскільки звернення з відповідною заявою про укладення спірного договору та документами до правління банку не підтверджує обставину щодо подальшого звернення правління з приводу прийняття рішення наглядовою радою щодо спірного правочину.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2018 скасовано. У задоволенні заяви ПП "ЮБ "Аквітанс" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 у справі №910/2822/16 відмовлено. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 залишено в силі. Стягнуто з ПП "ЮБ "Аквітанс" на користь ПАТ "Європейський газовий банк" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

2.2.1. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд зазначив, що ст. 320 ГПК України визначає вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами. Зокрема, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України).

Суд дійшов висновку, що наявність протоколу №12/1 від 28.04.2014 не є нововиявленою обставиною, відтак, і не є підставою для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової позовної вимоги або інших вимог на стадії виконання судового рішення.

Таким чином, подання протоколу № 12/1 від 28.04.2014 та наявність такого, не є нововиявленою обставиною, і не дає підстави для перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017.

2.2.2. Крім того, суд дійшов висновку, що наявність протоколу № 12/1 від 28.04.2014 свідчить про те, що відповідач поінформував виконавчий орган товариства про наявність у нього такої заінтересованості, що в свою чергу свідчить про обізнаність відповідача про наявність такого рішення, або про можливу наявність такого рішення, про що він міг зазначити до ухвалення рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд зазначив, що висновок місцевого господарського суду про те, що протокол № 12/1 від 28.04.2014 є нововиявленою обставиною і є підставою для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017, є необґрунтованим. Суд першої інстанції невірно застосував норми процесуального права, крім того, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

3.1. Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, ПП "ЮБ "Аквітанс" звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2019 скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2018.

3.1.1. В обґрунтування таких вимог скаржник зазначає, що апеляційним судом було невірно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що в свою чергу призвело до прийняття необґрунтованого та незаконного судового рішення, а також застосовано закон, який не підлягає застосуванню.

3.1.2. Згідно з доводами скаржника висновок суду апеляційної інстанції не ґрунтується на положеннях, встановлених статтею 71 Закону України "Про акціонерні товариства", аналіз положень якої дає підстави дійти висновку, що на заінтересовану особу покладається обов'язок лише поінформувати товариство про наявність у неї заінтересованості в укладенні відповідного правочину. Цим і обмежується її функція.

Отже, посилання апеляційного суду на вимоги статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства" як на підставу та доказ того факту, що зацікавлена особа (Попадин М.С.) була обізнана про наявність протоколу № 12/1 Спостережної ради від 28.04.2014 або про можливу наявність такого рішення є безпідставними.

Таким чином, скаржник вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що на час прийняття Господарським судом міста Києва рішення від 11.05.2017 ПП "ЮБ "АКВІТАНС" не були відомі обставини, якими воно обґрунтовує заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі, а тому такі обставини є нововиявленими у розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України.

3.1.3. Судом апеляційної інстанції не взято до уваги, що із аналізу змісту частини першої статті 241 ЦК України випливає, що законодавець не ставить схвалення правочину в обов'язкову залежність від наявності рішень окремих органів управління товариства, оскільки підтвердженням такого схвалення закон визначає вчинені на його виконання дії особи, в інтересах якої його було укладено. Такі дії повинні свідчити про прийняття правочину до виконання. Таким чином, дії позивача з виконання спірних договорів (передача транспортних засобів, зняття їх з обліку із наданням усіх необхідних документів та прийняття оплати за спірними договорами) дають підстави вважати правочин схваленим особою, на користь якої його було укладено.

3.2. У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти доводів та вимог скаржника та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову, що оскаржується, - без змін.

Позиція та доводи позивача загалом ґрунтуються на висновках, здійснених судом апеляційної інстанції у постанові, що переглядається.

3.3. Від інших учасників справи відзиви не надійшли.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

4.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

4.1.1. Відповідно до частини 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.1.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2 ст. 300 ГПК України).

4.2. Щодо суті касаційної скарги

4.2.1. Предметом цього судового розгляду є заява відповідача про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

4.2.2. Відповідно до ч.1 ст.320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п.1 ч.2 ст.320 ГПК України).

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не були відомі та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Разом з тим, частина 4 ст.320 ГПК України визначає, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, зокрема, докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Тобто судам необхідно враховувати, що нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.

4.2.3. Як встановлено судами попередніх інстанцій, заяву відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 у цій справі мотивовано наявністю попередньої згоди спостережної ради ПАТ "Єврогазбанк" на вчинення спірного договору купівлі-продажу автомобілів, що підтверджується рішенням №12/1 Спостережної ради АТ "Єврогазбанк" від 28.04.2014, оцінка якого була здійснена Київським апеляційним господарським судом у постанові від 03.04.2018 в межах розгляду справи №910/6975/17.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що наявність протоколу № 12/1 від 28.04.2014 року не є нововиявленою обставиною, відтак, не є підставою для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017.

Дослідження обставин і перевірка доказів наявності нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів під час вирішення спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених.

Рішення №12/1 Спостережної ради АТ "Єврогазбанк" від 28.04.2014, на яке посилається ПП "ЮБ "Аквітанс", по суті є новим доказом, який не був своєчасно поданий під час вирішення спору у справі. Висновок господарського суду з приводу оцінки зазначеного доказу у іншій справі за своєю правовою природою також не є нововиявленою обставиною, а оцінка судом доказів у іншій справі не можуть бути підставою для перегляду остаточного рішення, ухваленого у справі.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004 процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення).

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції правильно вказав на необхідності дотримання принципу res judicata як елементу принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду. Базове тлумачення зазначеного принципу вміщено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" та від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України". Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини. Проте відповідач таких обставин не навів, а висновки суду першої інстанції про наявність нововиявлених обставин є помилковими, про що обґрунтовано зазначено апеляційним господарським судом.

4.2.4. Здійснивши правовий аналіз ст.71 Закону України "Про акціонерні товариства" та приписів статуту позивача, апеляційний господарський суд правильно вказав, що прийняття рішення про укладення правочину, щодо якого є заінтересованість, було віднесено до виключної компетенції спостережної (наглядової) ради позивача, відтак, відповідачу було відомо про існуючі обмеження на укладання договору, який визнано судами недійсним. Отже, відповідач повинен був бути обізнаним про можливу наявність такого рішення, про що міг зазначити до ухвалення рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2017. Протилежні доводи скаржника, про які йшлося у п. 3.1.2 цієї постанови, є непереконливими та відхиляються судом касаційної інстанції.

4.2.5. Необґрунтованими є і доводи скаржника, відображені у п. 3.1.3 постанови. Зазначені доводи не впливають на правильність юридичної оцінки обставин цієї справи, здійсненої судом апеляційної інстанції. Крім того, питання схвалення спірного правочину, а саме його відсутність зі сторони компетентних органів позивача, вже було предметом судового дослідження. Висновки з цього питання відображенні у судових рішеннях, ухвалених у справі під час її первісного розгляду, зокрема і в постанові Верховного Суду від 28.02.2018 у п.5.2.4.

4.2.6. Інших належних доводів, які б підтверджували порушення чи неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, касаційна скарга відповідача не містить. Отже, звертаючись з касаційною скаргою, відповідач не довів неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування постанови, що оскаржується. Відтак касаційна скарга ПП "ЮБ "Аквітанс" задоволенню не підлягає.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.2. З огляду на зазначене вище у розділі 4 цієї постанови, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність порушень норм матеріального чи процесуального права під час ухвалення постанови, що оскаржуються, а відтак і відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги відповідача та скасування цього судового рішення.

6. Судові витрати

6.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 320 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Юридичне бюро "АКВІТАНС" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2019 у справі №910/2822/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.Ткач

Судді Л.Стратієнко

В. Студенець