Ухвала

від 25.03.2019 по справі 540/547/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25 березня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/547/19

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Василяка Д.К., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом фермерського господарства "Агропродукт" до ОСОБА_1 управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про зменшення суми податкового зобов'язання, штрафних санкцій та розміру нарахованої пені,

встановив :

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить:

- зобов'язати Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі здійснити перерахунок податкових зобов'язань і штрафних санкцій за актом №26/21-22-12-05/32166352 від 27.12.2017р. та повідомлення-рішення від 15.01.2018р. №0003321205 із урахуванням нарахованої по сьогоднішній день пені, із розрахунку нормативно грошової оцінки по земельній ділянці 25.9671 га - згідно даних ОСОБА_1 Управління Держгеокадастру у Херсонській області від 18.12.2018 №ПІ-117/0-115/0/63-18 за 2015 рік, а саме: 750 857,393 грн. за земельну ділянку 25.9671 га;

- визнати фактичну сплачену фермерським господарством "Агропродукт" по земельній ділянці 13,4568 га - згідно умов Договору оренди від 15.02.2007р. - такою, що відповідає нормам діючого законодавства, а вимогу ГУ ДФС за актом №№26/21-22-12-05/32166352 від 27.12.2017р. про доплату за оренду земельної ділянки 13.4568 га такою, що не підлягає стягненню.

Відповідно до вимог статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на наступне.

Пунктом 4 ч. 5 ст. 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Положеннями ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з пп.2-4 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Вимоги позивача про зобов'язання вчинити певні дії та щодо визнання сплаченої суми такою, що відповідає чинному законодавству і не підлягає стягненню, у розумінні ст.4, ст.5 КАС України мають похідний характер, від вимоги яка має бути основною (щодо визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності).

Таким чином позивачу необхідно привести позовні вимоги у відповідність до приписів ст.5 КАС України, надавши до суду відповідне уточнення.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на положення пункту 2 ч. 5 ст. КАС України, згідно з яким у позовній заяві зазначаються, зокрема ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

В даному разі позивачем не вказано ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача, а також своїх та відповідача відомих номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти та не вказано причин, через які він не може зазначити таку інформацію.

Також в порушення вимог п.11 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачем в адміністративному позові не зазначено його власного підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, за змістом ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

З матеріалів справи вбачається, що позивач не згоден із нарахованою йому сумою податкового зобов'язання та штрафними санкціями за платежем орендна плата з юридичних осіб за землю, зазначає, що ним було сплачено земельний податок згідно умов договору оренди та у відповідності до даних листа Держгеокадастру. Крім того, позивач зазначає про те, що ним було оскаржено до суду податкове повідомлення-рішення №0003321205 від 15.01.2018р. у справі №821/904/18. Однак, у порушення вимог ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суду не надано доказів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, а саме, позивачем не надано доказів, зокрема сплати вказаного податку, рішення суду у справі №821/904/18, витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2015р.

Також за змістом ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, оскільки позивачем не надано суду відповідних доказів сплати судового збору або неможливості його сплати чи документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (абз.1 ч.3 ст.6 Закону України Про судовий збір ).

Як видно з матеріалів позову в ньому викладено дві вимоги майнового та немайнового характеру, однак судовий збір сплачено лише за одну у розмірі 1921 грн. згідно квитанції №0.0.1295818877.1 від 15.03.2019 року.

У відповідності до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом ч. 2 ст. 9 Закону України Про судовий збір суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду юридичною особою адміністративного позову майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 1921 гривня.

З метою усунення виявлених недоліків, позивач за подання даної позовної заяви повинен сплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру у розмірі 11262,86 грн. (з розрахунку 1,5 % від ціни позову 750857,393 грн.).

За змістом частини 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Тому така заява відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,

ухвалив :

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/547/19 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя Василяка Д.К.