Ухвала

від 20.03.2019 по справі 1-1486/11

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

іменем України

20 березня 2019 року

м. Київ

справа № 1-1486/11

провадження № 51-7654км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

засудженого ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_5 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Шевченківського районного суду м.Києва від 28 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 27квітня 2018 року щодо ОСОБА_5 .

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вказаним вироком засуджено

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя м.Києва, громадянина України, раніше не судимого,

- за ч. 3 ст. 212 КК України (в редакції від 15 листопада 2011 року) до покарання у виді штрафу в розмірі 20000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340000 грн, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно- розпорядчих та адміністративно господарських функцій, на строк 3 роки, з конфіскацією частини майна, яке є власністю засудженого;

- за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно- розпорядчих та адміністративно господарських функцій, на строк 3 роки;

- за ч. 2 ст. 200 КК України визнано невинуватим і по суду виправданим.

На підставі ст. 49 КК України звільнено від відбування покарання, призначеного за ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, у виді обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно- розпорядчих та адміністративно господарських функцій, на строк 3 роки.

Ухвалено остаточно вважати ОСОБА_5 засудженим за ч. 3 ст. 212 КК України (вредакції від 15 листопада 2011 року) до покарання у виді штрафу в розмірі 20000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340000 грн, зпозбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно- розпорядчих та адміністративно господарських функцій, на строк 3 роки, зконфіскацією частини майна, яке є власністю засудженого.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 27 квітня 2018 року апеляції засудженого та прокурора залишено без задоволення, вирок місцевого суду щодо ОСОБА_5 без змін.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винуватим за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України за таких обставин.

Виконавчим комітетом Дніпродзержинської міськради Дніпропетровської області 20 липня 2004 року зареєстрована Кредитна спілка «Дніпро-Довіра» (далі КС «Дніпро-Довіра»), яка 12 серпня 2004 року взята на податковий облік у ДПІ м.Дніпродзержинська за юридичною адресою - м. Дніпродзержинськ, вул.Індустріальна, 5.

Відповідно до рішення Спостережної ради КС «Дніпро-Довіра» від 15 листопада 2007 року (протокол № 3) та згідно з наказом від 15 листопада 2007 року № 1 на посаду Голови правління КС «Дніпро-Довіра» призначений ОСОБА_5

ОСОБА_5 , обіймаючи посаду Голови правління кредитної спілки «Дніпро-Довіра», будучи службовою особою, спільно з невстановленими особами, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, розробив злочинний план ухилення від сплати податків.

Службові обов`язки та повноваження Голови правління кредитної спілки визначені п.10.4 Статуту КС «Дніпро-Довіра», згідно з яким зазначена особа без доручення представляє інтереси кредитної спілки та діє від її імені; представляє кредитну спілку в її відносинах із державою, іншими юридичними та фізичними особами; укладає договори та інші угоди від імені кредитної спілки, підписує доручення на провадження дій від імені кредитної спілки; розпоряджається майном кредитної спілки у порядку, визначеному спостережною радою; готує подання спостережній раді на призначення та звільнення членів правління кредитної спілки, а також працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу, призначає на посади та звільняє з посад працівників кредитної спілки, застосовує до них заходи заохочення та стягнення відповідно до законодавства, вирішує інші питання діяльності кредитної спілки відповідно до цього Статуту та законодавства України.

Таким чином, ОСОБА_5 , як Голова правління КС «Дніпро-Довіра», з 15 листопада 2007 року виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто був службовою особою вказаної організації.

Отже, на підсудного, як на керівника КС «Дніпро-Довіра», покладалась особиста відповідальність за організацію правильності обчислення податків, зборів, інших обов`язкових платежів та забезпечення їх своєчасної сплати до бюджету.

Однак, ОСОБА_5 у період 2008-2011 років умисно ухилився від сплати податку на прибуток в особливо великих розмірах за таких обставин.

ОСОБА_5 , обіймаючи вищевказану посаду, будучи зобов`язаним знати сутність та принципи діяльності неприбуткових кредитних установ, основні положення оподаткування діяльності кредитних спілок, розуміючи, що відповідно до пунктів 7.11.4 ст. 7 чинного на той час Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від сплати податку на прибуток звільняються доходи неприбуткових організацій, отримані у вигляді коштів, які надходять до кредитних спілок як внески, визначені законодавством про кредитні спілки, а всі доходи, отримані з інших джерел, оподатковуються податком на прибуток на загальних підставах, у той же час ОСОБА_5 спільно з невстановленими особами, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, розробив злочинний план ухилення від сплати податків.

Так, на першому етапі цього плану була створена документальна видимість видачі кредитів членам кредитної спілки, по зобов`язанням яких згідно з договорами поруки відповідало ТОВ «Стела ІІІ».

Прагнучи забезпечити досягнення мети створення видимості видачі кредитів фізичним особам, ОСОБА_5 у середині 2008 року, перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , використовуючи реквізити ТОВ «Стела ІІІ», склав низку завідомо підроблених договорів поруки від 04 серпня 2008 року № 101 та № 152; від 07 серпня 2008 року № 155, № 156 та № 157.

За вказаними угодами ТОВ «Стела ІІІ» нібито виступило поручителем перед КС «Дніпро-Довіра» по зобов`язанням з повернення кредитів, виданих кредитною спілкою фізичним особам.

ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що у вказаних договорах містяться завідомо неправдиві відомості, поставив свій підпис від імені Голови правління КС «Дніпро-Довіра» та завірив їх печаткою Спілки.

Продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_5 передав зазначені договори невстановленим особам, що діяли від імені ТОВ «Стела ІІІ», які також підписали їх та завірили печаткою ТОВ «Стела ІІІ».

Відповідно до злочинного плану невстановлені слідством особи, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, діючи від імені ТОВ «Стела ІІІ», у період з 06 лютого 2008року по 24 квітня 2009 року різними платіжними дорученнями перерахували грошові кошти з розрахункового рахунку ТОВ «Стела ІІІ» № НОМЕР_1 , відкритому у філії ЗАТ «ФС Банк» у м. Києві, на розрахунковий рахунок КС «Дніпро-Довіра» № НОМЕР_2 , відкритий у ПАТ «Комерційний Банк «Даніель» у м. Києві, на загальну суму 27 015 814, 89 грн, з призначенням платежу, що свідчив про повернення коштів за вищезазначеними договорами поруки.

У той же час гр. ОСОБА_6 , яка значиться засновником та директором ТОВ «Стела ІІІ», не мала відношення до реєстрації та господарської діяльності цього підприємства.

ОСОБА_5 особисто складав тексти договорів між КС «Дніпро-Довіра» та ТОВ «Стела ІІІ», тобто достовірно знав, що кошти, які надходять на рахунок КС «Дніпро-Довіра» від цього підприємства, не є поверненням коштів за договорами поруки, а є отриманим спілкою доходом із інших джерел, не передбачених статутною діяльністю неприбуткової організації.

Відповідно до вимог пунктів 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР у разі, коли неприбуткова організація (кредитна спілка) отримує дохід з джерел, інших ніж визначені підпунктами 7.11.2 - 7.11.7 (в цьому випадку - внесків до кредитних спілок), така неприбуткова організація зобов`язана сплатити податок на прибуток за ставкою 25 % до об`єкту оподаткування.

Продовжуючи реалізацію злочинного плану, направленого на умисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, ОСОБА_5 , будучи відповідальним за організацію, керівництво та правильне ведення бухгалтерського обліку, підготовку податкових декларацій, бухгалтерських звітів та інших документів, пов`язаних з нарахуванням та сплатою податків до бюджету, у першій декаді жовтня 2008 року, знаходячись за вказаним у цьому вироку місцем свого проживання, під час складання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами та організаціями за 9 місяців 2008 року, діючи в порушення вимог пунктів 7.11.9 п. 7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не відобразив у рядку 10 вищезазначеного податкового звіту суму11 637 756грн, отриману від ТОВ «Стела ІІІ», що призвело до несплати податку на прибуток за 3 квартал 2008 року у сумі 2 909 439 грн.

Після цього ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що у податковому звіті про використання коштів неприбутковими установами та організаціями за 9 місяців 2008 року відображені завідомо неправдиві дані, поставив свій підпис у графі «Наведена інформація є достовірною» «Керівник» ОСОБА_5 та завірив її печаткою КС «Дніпро-Довіра», у подальшому вказаний податковий звіт підсудний надав до ДПІ ум.Дніпродзержинську, за адресою: м.Дніпродзержинськ, вул. Медична, 9, де звіт був зареєстрований як офіційний звітний документ КС «Дніпро-Довіра» за вхідним номером № 87239.

Крім того, ОСОБА_5 у першій декаді січня 2009 року, знаходячись за вищевказаним місцем свого мешкання, під час складання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами та організаціями за 4 квартал 2008 року, діючи в порушення вимог пунктів 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не відобразив у рядку 10 вищезазначеного податкового звіту суму 15 378 059 грн, отриману від ТОВ «Стела ІІІ», що призвело до несплати податку на прибуток за 4 квартал 2008 року у сумі 3 844 515 грн.

Після цього ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що у податковому звіті про використання коштів неприбутковими установами та організаціями за 4 квартал 2008 року відображені завідомо неправдиві дані, поставив свій підпис у графі «Наведена інформація є достовірною» «Керівник» ОСОБА_5 , завірив її печаткою КС «Дніпро-Довіра» та у подальшому вказаний податковий звіт надав до ДПІ у м. Дніпродзержинськ, де звіт був зареєстрований як офіційний звітний документ КС «Дніпро-Довіра» за вхідним номером № 116710.

Відповідно до висновків Акту податкової перевірки від 22 березня 2011 року №1539/03/22/32943990службовими особами КС «Дніпро-Довіра» на порушення пунктів 9 п. 11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занижено податок на прибуток з доходів від іншої ніж статутна діяльності неприбуткової організації КС «Дніпро-Довіра» за 3-4 квартали 2008 року на загальну суму 6 753 953,75 грн.

Крім того, ОСОБА_5 у середині 2010 року, перебуваючи на території м. Києва, маючи на меті ухилитись від сплати податків, вступив у злочинну змову з невстановленими слідством особами, які діяли від імені ТОВ «Ділтекс Груп».

ОСОБА_5 у середині 2010 року, з метою створення видимості видачі кредитів фізичним особам, використовуючи надані невстановленими особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, реквізити ТОВ «Ділтекс Груп» склав низку завідомо підроблених документів.

Так, 05 липня 2010 року ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання за вказаною у цьому вироку адресою, склав договір кредитної лінії № 8-КЛ, до якого вніс завідомо неправдиві відомості щодо відкриття члену КС «Дніпро-Довіра» ОСОБА_7 кредитної лінії на суму 9 000 000 грн для закупівлі товару.

ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що у договорі № 8-КЛ від 05 липня 2010 року містяться завідомо неправдиві відомості, поставив свій підпис від імені Голови правління КС «Дніпро-Довіра» та підписав вищезазначений договір від імені члена кредитної спілки ОСОБА_7 , після чого завірив договір печаткою КС «Дніпро-Довіра».

Цього ж дня ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого мешкання, склав договір поруки № 8, до якого вніс неправдиві відомості щодо поручительства ТОВ «Ділтекс груп» перед КС «Дніпро-Довіра» по зобов`язанням члена кредитної спілки ОСОБА_7 , які виникли з договору кредитної лінії від 05 липня 2010 року № 8-КЛ.

Після цього ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що у договорі поруки від 05 липня 2010 року № 8 містяться завідомо неправдиві відомості, поставив свій підпис Голови правління КС «Дніпро-Довіра» та передав цей договір невстановленим особам, що діяли від імені ТОВ «Ділтекс груп», які також підписали договір та завірили його печаткою ТОВ «Ділтекс груп».

Крім того, 08 липня 2010 року ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , склав договір кредитної лінії № 10-КЛ, до якого вніс завідомо неправдиві відомості щодо відкриття для члена КС «Дніпро-Довіра» ОСОБА_8 кредитної лінії у сумі 7 000 000 грн для закупівлі товару.

Далі ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що договір від 08 липня 2010 року № 10-КЛ містить завідомо неправдиві відомості, поставив свій підпис від імені Голови правління КС «Дніпро-Довіра» та завірив зазначений договір печаткою КС «Дніпро-Довіра». Після чого складений договір ОСОБА_5 надав невстановленим особам, які його підписали від імені ОСОБА_8 .

Цього ж дня, а саме 08 липня 2010 року, ОСОБА_5 склав договір поруки № 10, до якого вніс неправдиві відомості щодо поручительства ТОВ «Ділтекс груп» перед КС «Дніпро-Довіра» по зобов`язанням позичальника ОСОБА_8 , які виникли з договору кредитної лінії від 08 липня 2010 року № 10-КЛ.

Після чого ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що у договорі поруки від 08 липня 2010року № 10 містяться завідомо неправдиві відомості, поставив свій підпис від імені Голови правління КС «Дніпро-Довіра» та передав завідомо підроблений договір невстановленим особам, що діяли від імені ТОВ «Ділтекс груп», які підписали наданий ОСОБА_5 договір та завірили його печаткою ТОВ «Ділтекс груп».

У подальшому, відповідно до злочинного плану невстановлені особи, діючи від імені ТОВ «Ділтекс груп», у період з 12 липня 2010 року по 30 вересня 2010 року різними платіжними дорученням здійснили перерахування коштів з розрахункового рахунку ТОВ «Ділтекс груп» № НОМЕР_3 у філії АТ «ІмексБанк» у м. Києві на розрахунковий рахунок КС «Дніпро-Довіра» № НОМЕР_2 у ПАТ «Комерційний Банк «Даніель» у м. Києві на загальну суму 18 132 613 грн з призначенням платежу - «повернення грошових коштів згідно договорів поруки № 8 від 05 липня 2010 року та № 10 від 08 липня 2010 року».

У той же час ОСОБА_9 , який значиться засновником та директором ТОВ «Ділтекс Груп», не мав відношення до реєстрації та господарської діяльності вказаного підприємства.

Таким чином, ОСОБА_5 , особисто склавши договори між КС «Дніпро-Довіра» та ТОВ «Ділтекс Груп», отримавши реквізити вказаного підприємства, достовірно знав, що кошти, які надходять на рахунок КС «Дніпро-Довіра» від цього підприємства, не є поверненням коштів за договорами поруки, а є доходами із інших джерел, не передбачених статутною діяльністю неприбуткової організації.

Крім цього, ОСОБА_5 у першій декаді жовтня 2010 року, під час складання податкового звіту про використання коштів неприбутковими організаціями за 9місяців 2010 року, у порушення вимог пунктів 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не відобразив у рядку 10 вищезазначеного податкового звіту суму 18 132 613 грн, отриману від ТОВ «Ділтекс груп», в результаті чого умисно занизив суму податкового зобов`язання з податку на прибуток за 3квартал 2010 року на суму 4 533 153, 25 грн.

У подальшому ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що у податковому звіті про використання коштів неприбутковими установами та організаціями за 9 місяців 2010 року відображені завідомо неправдиві дані, проставив свій підпис у графі «Наведена інформація є достовірною» «Керівник» ОСОБА_5 , завірив її печаткою КС «Дніпро-Довіра» та надав податковий звіт до ДПІ у м. Дніпродзержинську, де звіт був зареєстрований як офіційний звітний документ КС «Дніпро-Довіра» за вхідним номером № 7334.

Відповідно до висновків Акту податкової перевірки від 13 квітня 2011 року №2226/05/22/32943990у порушення п. 9 пункту 11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» службовими особами Кредитної спілки «Дніпро-Довіра» занижено податок на прибуток з доходів від іншої ніж статутна діяльності неприбуткової організації КС «Дніпро-Довіра» за 3 квартал 2010 року на суму 4 533 153, 25 грн.

Таким чином, підсудний ОСОБА_5 , як Голова правління КС «Дніпро-Довіра», діючи у порушення вимог п.п. 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», отримавши дохід, не пов`язаний з статутною діяльністю неприбуткової організації, шляхом приховування бази оподаткування, умисно ухилився від сплати податку на прибуток за 3-4 квартали 2008 року на загальну суму 6 753 953,75 грн, що більше ніж у п`ять тисяч разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який у 2008 році становив 257,5 грн.

Крім того, підсудний, діючи у порушення вимог п.п. 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», отримавши дохід, не пов`язаний з статутною діяльністю неприбуткової організації, шляхом приховування бази оподаткування, умисно ухилився від сплати податку на прибуток за 3 квартал 2010року на загальну суму 4 533 153, 25 грн, що більше ніж у п`ять тисяч разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, який у 2010 році становив 434,5 грн.

Також ОСОБА_5 вчинив службове підроблення за таких обставин.

ОСОБА_5 , будучи Головою правління КС «Дніпро-Довіра», тобто являючись службовою особою кредитної спілки, переслідуючи злочинну мету, направлену на ухилення від сплати податків, знаходячись за своїм місцем проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , упродовж 2008-2010 років склав завідомо неправдиві офіційні документи первинні документи та податкові звіти, які містили завідомо неправдиву інформацію.

Підсудний у середині 2008 року, переслідуючи злочинну мету, направлену на умисне ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, яка полягала у необхідності документального оформлення угод та первинних документів, що мали свідчити про начебто надання КС «Дніпро-Довіра» кредитів членам зазначеної кредитної спілки, отримавши від невстановлених осіб, які діяли від імені ТОВ «Стела ІІІ», необхідні реквізити вказаного підприємства, у середині 2008 року, знаходячись за місцем свого мешкання, склав завідомо підроблені документи - договори поруки від 04 серпня 2008 року № 101 та № 152, договори поруки від 07 серпня 2008 року № 155, № 156, №157.

Далі ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що у вищезазначених договорах містяться завідомо неправдиві відомості, поставив на них свій підпис як Голови правління КС «Дніпро-Довіра» та завірив їх печаткою Спілки.

Після цього ОСОБА_5 передав підроблені договори особам, які діяли від імені ТОВ «Стела ІІІ», останні підписали вказані договори та завірили їх печаткою ТОВ «Стела ІІІ».

ОСОБА_5 , діючи як службова особа, упродовж 3 кварталу 2008 року, отримавши дохід на загальну суму 11 637 756 грн з інших джерел, ніж статутна діяльність неприбуткової організації, переслідуючи злочинну мету - ухилення від сплати податку на прибуток, знаходячись за місцем свого проживання, 14 жовтня 2008 року склав та особисто підписав податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами та організаціями за 3-й квартал 2008 року, в якому в рядку 10 не відобразив суму доходів з інших джерел, отриманих КС «Дніпро-Довіра», що підлягають оподаткуванню податком на прибуток у розмірі 11 637 756 грн. Крім того, у графі 15 вказаного звіту ОСОБА_5 не відобразив суму податку на прибуток, який підлягає сплаті за 3-й квартал 2008 року, у розмірі 2 909 439 грн.

Крім того, ОСОБА_5 , діючи як Голова правління КС «Дніпро-Довіра», упродовж 4 кварталу 2008 року, отримавши дохід на загальну суму 15 378 059 грн з інших джерел, ніж статутна діяльність неприбуткової організації, переслідуючи злочинну мету - ухилення від сплати податку на прибуток, знаходячись за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , 20 січня 2009 року склав та особисто підписав податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами та організаціями за 4-й квартал 2008 року, у якому в рядку 10 не відобразив суму доходів з інших джерел, отриманих КС «Дніпро-Довіра», що підлягають оподаткуванню податком на прибуток в розмірі 15 378 059 грн. Крім того, в графі 15 вказаного звіту ОСОБА_5 не відобразив суму податку на прибуток, який підлягає сплаті за 4-й квартал 2008 року, у розмірі 3 844 515 грн.

Крім цього, ОСОБА_5 у середині 2010 року, переслідуючи злочинну мету ухилення від сплати податків, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , склав завідомо неправдиві офіційні документи первинні документи та податкові звіти, які містили завідомо неправдиву інформацію.

Зокрема, ОСОБА_5 05 липня 2010 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , склав договір кредитної лінії № 8-КЛ, до якого вніс завідомо неправдиві відомості щодо відкриття для члена КС «Дніпро-Довіра» ОСОБА_7 кредитної лінії, на підставі рішення Кредитного комітету від 05липня 2010 року № 5 для закупівлі товару у сумі 9 000 000 грн строком на 6 місяців з 05 листопада 2010 року по 05 січня 2011 року із сплатою 0,0 % річних.

Далі ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що в складеному договорі кредитної лінії від 05липня 2010 року № 8-КЛ містяться завідомо неправдиві відомості, поставив свій підпис від імені Голови правління КС «Дніпро-Довіра» та підписав вищезазначений договір від імені члена кредитної спілки ОСОБА_7 , після чого завірив зазначений договір печаткою КС «Дніпро-Довіра».

Цього ж дня, ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , склав договір поруки № 8, до якого вніс неправдиві відомості щодо поручительства ТОВ «Ділтекс груп» перед КС «Дніпро-Довіра» по зобов`язанням члена КС «Дніпро-Довіра» ОСОБА_7 , які виникли відповідно до договору кредитної лінії від 05 липня 2010 року № 8-КЛ.

Після чого ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що у договорі поруки від 05 липня 2010року №8 містяться завідомо неправдиві відомості, поставив свій підпис від імені Голови правління КС «Дніпро-Довіра» та передав підроблений договір особам, що діяли від імені ТОВ «Ділтекс груп», які у свою чергу підписали зазначений договір та завірили його печаткою ТОВ «Ділтекс груп».

Крім того, ОСОБА_5 08 липня 2010 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , склав договір кредитної лінії № 10-КЛ, до якого вніс завідомо неправдиві відомості щодо відкриття для члена КС «Дніпро-Довіра» ОСОБА_8 кредитної лінії, нібито на підставі рішення Кредитного комітету від 08 липня 2010 року № 8 для закупівлі товару у сумі 7 000 000 грн строком на 6 місяців з 08 липня 2010 року по 21 січня 2011 року із сплатою 0,0 % річних.

Далі ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що у договорі кредитної лінії від 08 липня 2010 року № 10-КЛ містяться завідомо неправдиві відомості, поставив свій підпис від імені Голови правління КС «Дніпро-Довіра» та завірив зазначений договір печаткою КС «Дніпро-Довіра». Після чого складений договір ОСОБА_5 надав невстановленим слідством особам, які його підписали від імені ОСОБА_8 .

Цього ж дня ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , склав договір поруки № 10, до якого вніс неправдиві відомості щодо поручительства ТОВ «Ділтекс груп» перед КС «Дніпро-Довіра» по зобов`язанням члена КС «Дніпро-Довіра» ОСОБА_8 , що виникли відповідно до договору кредитної лінії від 08 липня 2010 року № 10-КЛ.

Після чого ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що у договорі поруки від 08 липня 2010року № 10 містяться завідомо неправдиві відомості, поставив свій підпис від імені Голови правління КС «Дніпро-Довіра» та передав підроблений договір особам, що діяли від імені ТОВ «Ділтекс груп», які підписали договір та завірили його печаткою ТОВ «Ділтекс груп».

Продовжуючи реалізацію злочинного плану, направленого на службове підроблення, ОСОБА_5 , діючи як службова особа Голова правління КС «Дніпро-Довіра, упродовж 3 кварталу 2010 року, отримавши дохід на загальну суму 18 132 613 грн із інших джерел, ніж статутна діяльність неприбуткової організації, знаходячись за місцем свого проживання, 29 жовтня 2010 року склав та особисто підписав податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами та організаціями за 3-й квартал 2010 року, у якому в рядку 10 не відобразив суму доходів з інших джерел, отриманих КС «Дніпро-Довіра», що підлягають оподаткуванню податком на прибуток в розмірі 18 132 613 грн. Крім того, в графі 15 вказаного звіту ОСОБА_5 не відобразив суму податку на прибуток, який підлягає сплаті за 3-й квартал 2010 року в розмірі 4 533 153, 25 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 , діючи як службова особа КС «Дніпро-Довіра», упродовж 2008-2010 років шляхом складання завідомо підроблених договорів щодо видачі кредитів особам, які фактично їх не отримували, та внесення до звітних документів завідомо неправдивої інформації, здійснив службове підроблення офіційних документів.

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення кримінально- процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, внаслідок м`якості, просить скасувати судові рішення, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.

Вказує, що місцевим судом належним чином не враховано, що злочин, передбачений ч. 3 ст. 212 КК України, є тяжким, вину у вчиненні злочинів ОСОБА_5 не визнав та не розкаявся, на шлях виправлення не став, своїми діями спричинив державі мільйонні збитки - майнову шкоду в розмірі 11287107 грн, завдана шкода не відшкодована, будь-яких дій по відшкодуванню шкоди не здійснив, та вважає, що ОСОБА_5 необхідно призначити максимальний розмір покарання, передбачений санкцією статті, й врахувати положення ч. 2 ст. 53 КК України. Крім того, вказує про те, що судом першої інстанції було необґрунтовано виправдано ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 200 КК України. Також зазначає про те, що місцевим судом не виконано вимоги ст. 399 КПК України, оскільки не усунуто вказівки суду касаційної інстанції. Вважає, що ухвала апеляційного суду належним чином не мотивована та не відповідає вимогам ст. 377 КПК України 1960 року, зокрема, суд не навів переконливих доводів, на підставі яких залишив апеляційну скаргу прокурора без задоволення, зробив аналогічну оцінку доказів, як і суд першої інстанції, обмежився перерахуванням обставин, на які посилався у вироку суд першої інстанції, і аналогічними фразами зазначив про обґрунтованість вироку місцевого суду відносно ОСОБА_5 .

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 , посилаючись на істотне порушення кримінально- процесуального закону та невідповідність висновків суду, викладених увироку, фактичним обставинам справи, просить скасувати судові рішення, акримінальну справу закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України 1960 року за відсутністю вйого діях складу злочину.

На обґрунтування своєї позиції зазначає, що він не вчиняв інкриміновані йому злочини, а висновки судів ґрунтуються на припущеннях. При цьому посилається на однобічність і неповноту судового слідства, а також наневідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та наявним усправі доказам. Вважає, що відсутність об`єкту оподаткування у КС «Дніпро-Довіра» виключає в його діях умисел на ухилення від сплати податків так і будь-які ознаки злочину, передбаченого ст. 212 КК України. Зазначає про те, що документальна невиїзна позапланова перевірка була проведена за його відсутності, оскільки він не був повідомлений про час та місця проведення перевірок. Вказує, що висновок експерта від 21 березня 2011 року є неналежним доказом, оскільки ґрунтується на припущеннях. Вважає, що жоден із свідків не підтверджує його участі у підробці документів. Крім того, ОСОБА_5 посилається на те, що кримінальну справу за ч. 3 ст. 212 КК України порушено 31січня 2011 року на підставі аналітичної довідки з питань дотримання вимог податкового законодавства, 16 лютого 2011 року його взято під варту, невиїзні позапланові перевірки проведено 22 березня та 13 квітня 2011 року, а судово-економічна експертиза проведена 22 червня 2011 року, тобто через 4 місяці після прийняття рішення про обрання йому запобіжного заходу.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні ОСОБА_5 підтримав подану касаційну скаргу, просив її задовольнити. Касаційну скаргу прокурора вважав необґрунтованою, просив залишити її без задоволення.

Прокурор ОСОБА_4 вважав касаційні скарги прокурора та засудженого необґрунтованими, просив залишити їх без задоволення, а судові рішення без зміни.

Мотиви Суду

Згідно зі ст. 395 КПК України 1960 року касаційний суд перевіряє законність таобґрунтованість судового рішення за наявними у справі ідодатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене.

Відповідно до ч. 1 ст. 398 КПК України1960року підставами для скасування абозміни судових рішень судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого.

Як убачається із змісту касаційної скарги, засуджений ОСОБА_5 з-поміж іншого фактично посилається на однобічність і неповноту судового слідства, а також наневідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та наявним усправі доказам, визначення яких дано у статтях 368 та 369 КПК України 1960року, тоді як перевірка цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесена. Отже, касаційний суд при касаційному розгляді виходить ізобставин справи, встановлених судом.

Як свідчать дані протоколу судового засідання і зміст вироку, суд при розгляді справи за обвинуваченням ОСОБА_5 дослідив усі обставини, які могли мати значення для прийняття рішення у справі, повно й всебічно перевірив зібрані на досудовому слідстві докази та дав їм у сукупності належну оцінку відповідно до вимог ст. 67 КПК України 1960 року, на що вказує наведений у вироку аналіз доказів, із яким погоджується і колегія суддів.

При перевірці матеріалів справи касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України та ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України такваліфікацію його дій за даними нормами кримінального закону судами зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності, із дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, у тому числі з точки зору їх належності, допустимості тадостатності для вирішення питань, визначених ст. 324 КПК України 1960 року, про що у вироку суду наведено докладні мотиви.

Висновки місцевого суду, у тому числі щодо оцінки доказів, належним чином обґрунтовані, мотивувальна частина вироку за змістом відповідає вимогам ст. 334 КПК України 1960 року.

В основу вироку обґрунтовано покладені дані, установлені, зокрема, із: показань свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , актів документальної невиїзної позапланової перевірки КС «Дніпро-Довіра» від 22 березня, 13 квітня 2011 року, даних протоколу огляду документів від 03березня 2011 року, висновку судово-економічної експертизи від 22 червня 2011року, договорів поруки № 8 від 05 липня 2010 року, № 10 від 08 липня 2010 року, даними висновків судової почеркознавчої експертизи від 21 березня, 07 квітня, 29квітня, 25червня 2011року, документами щодо відкриття та використання рахунку, який належить КС «Дніпро-Довіра», документів юридично - облікової справи, реєстраційних документів.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджуються даними наведених письмових доказів по справі, результати оцінки яких детально обґрунтовані судами першої та апеляційної інстанцій.

Зібраним по справі доказам суд дав належну оцінку, повно, всебічно та об`єктивно дослідив обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_5 злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався.

Твердження ОСОБА_5 про те, що документальні невиїзні позапланові перевірки були проведені за його відсутності та без повідомлення про час та місце їх проведення не свідчить про недопустимість фактичних даних, що містяться в актах документальних невиїзних позапланових перевірок від 22 березня 2011 року, 13квітня 2011 року та висновку судово-економічної експертизи від 22 червня 2011року. Разом з тим результати даної перевірки він не оскаржував в установленому законом порядку.

Крім того, аналогічні за змістом доводи касаційної скарги ОСОБА_5 про те, що акти невиїзних позапланових перевірок від 22 березня та 13 квітня 2011 року, та судово-економічна експертиза від 22 червня 2011 року є неналежними доказами, оскільки проведені після порушення кримінальної справи,були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який визнав їх безпідставними, навівши мотиви спростування, з якими погоджується і Касаційний суд. Як вбачається з матеріалів справи податкові документальні невиїзні позапланові перевірки та судово-економічна експертиза проводились на підставі постанов слідчого у межах досудового слідства у кримінальній справі відносно ОСОБА_5 , прийнятих відповідно до вимог закону та у спосіб, передбачених КПК України.

Не знайшли свого підтвердження і твердження ОСОБА_5 про те, що висновок експерта від 21 березня 2011 року є неналежним доказом, оскільки ґрунтується на припущеннях, так як будь-яких заяв чи заперечень відносно висновку експертизи та будь-яких клопотань щодо проведення повторної чи додаткової судової експертизи ОСОБА_5 не заявляв.

Кваліфікація дій ОСОБА_5 за обставин, установлених судом, за ч. 3 ст. 212; ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК Україниє правильною.

Таким чином, доводи, викладені в касаційній скарзі засудженого, про відсутність доказів його винуватості є безпідставними та такими, що не знайшли свого підтвердження під час вивчення кримінальної справи щодо ОСОБА_5 .

Висновки суду про відсутність в діях ОСОБА_5 складу злочину за ч. 2 ст. 200 КК України, за яким йому було пред`явлено обвинувачення, є належно мотивованими та ґрунтуються наданих, які були належним чином перевірені в судовомузасіданні та змістовно наведені у вироку.

З матеріалів справи вбачається, що суд належним чином проаналізував докази, на які органи досудового слідства посилались на підтвердження пред`явленого ОСОБА_5 обвинувачення за ч. 2 ст. 200 КК України і, дотримуючись вимог ст.334 КПК України, вказав у вироку підстави для його виправдання із зазначенням мотивів, з яких відкидає докази обвинувачення.

Суд першої інстанції, визнавши невинуватим ОСОБА_5 та по суду виправданим за ч. 2 ст. 200 КК України, зробив ґрунтовний аналіз усіх доказів, що були надані органом досудового розслідування, та дійшов правомірного висновку про те, що вони не підтверджують вчинення ОСОБА_5 зазначеного злочину.

Суд встановив, що в діях ОСОБА_5 відсутнє підроблення, тобто фальсифікація засобів доступу до банківського рахунку, оскільки ОСОБА_5 використовував справжні грошові чеки з виданих банком чекових книжок, за допомогою цих же чеків отримував доступ виключно до рахунку КС «Дніпро-Довіра», тим самим реалізовував можливість використовувати кошти з рахунку очолюваної ним організації.

З огляду на викладене, суд на законних підставах виправдав ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 200 КК України, належним чином умотивувавши своє рішення, а тому доводи касаційної скарги прокурора про безпідставне виправдання ОСОБА_5 за вказаною статтею, на думку Суду, є необґрунтованим.

Також судом правильно призначено ОСОБА_5 покарання за ч. 3 ст. 212 КК України у видіштрафу в розмірі 20000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340000 грн, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно господарських функцій, на строк 3 роки, з конфіскацією частини майна, яке є власністю засудженого, і за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України у виді обмеження волі на строк 3роки, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно господарських функцій, на строк 3роки та враховано, що засуджений раніше несудимий, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем мешкання характеризується позитивно, сумлінно виконував покладений на нього слідством та судом обов`язок, не ухилявся від суду, що характеризує його з позитивної сторони та свідчить, що засуджений зробив для себе певні висновки, скоїв злочини, один з яких віднесений до категорії тяжких, інший до злочинів невеликої тяжкості, внаслідок умисних дій засудженого до бюджету не надійшли кошти у вигляді податків у сумі 11 млн. 287 тис.107 грн, чим державі спричинена відчутна шкода, що свідчить про значну суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_5 злочину. Також суд взяв до уваги і те, що засудженим не прийнято заходів мінімізації спричиненої ним шкоди та її компенсації. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, судом не встановлені. Крім того, суд взяв до уваги те, що засуджений з 16 лютого 2011 року по 29 березня 2012 року перебував під вартою, що дає підстави для пом`якшення покарання. Враховуючи наведені обставини, місцевий суд, призначаючи ОСОБА_5 покарання, які за своїм видом та розміром наближені до максимальних, однак не дорівнюють їм, передбачених санкціями відповідних статей КК України, дійшов висновку, що такі покарання можуть вплинути на поведінку останнього та дозволять запобігти вчиненню ним нових злочинів. Підстав вважати таке покарання явно несправедливим через м`якість за доводами, викладеними в касаційній скарзі прокурора,Суд не вбачає.

Апеляційний суд, ретельно перевіривши матеріали справи, дійшов висновку пробезпідставність доводів апеляцій прокурора та засудженого і зазначив про правильне встановлення місцевим судом фактичних обставин скоєних злочинів, доведеність вини засудженого у їх вчиненні, правильність призначеного покарання засудженому і на спростування доводів апеляцій навів в ухвалі докладні мотиви прийнятого рішення, які ґрунтуються наматеріалах кримінальної справи.

Висновки суду про залишення апеляцій прокурора та засудженого без задоволення, судом апеляційної інстанції належним чином мотивовані, а ухвала апеляційного суду є достатньо обґрунтованою відповідно до вимог ст. 377 КПК України 1960 року, із зазначеними у ній висновками погоджується і колегія суддів.

Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального-процесуального закону.

Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 370 КПК України (1960 року), та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, в тому числі й тих, на які вказували прокурор та засуджений у скарзі, не встановлено.

Разом з тим доводи прокурора про те, що місцевим судом не виконано вимоги ст. 399 КПК України, оскільки не усунуто вказівки суду касаційної інстанції, є слушними.

Так, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від19 червня 2014 року вирок Шевченківського районного суду м.Києва від 28 січня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 17квітня 2013 року щодо ОСОБА_5 було скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд у зв`язку з тим, окрім іншого, що в резолютивній частині вироку суду фактично не було зазначено чіткої вказівки на редакції ч. 3 ст. 212; ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст.366; ч. 2 ст.200 КК України, за якими ОСОБА_5 визнано винним та призначено покарання.

При новому розгляді справи щодо ОСОБА_5 суд першої та апеляційної інстанцій вказівок Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених в ухвалі від 19 червня 2014 року, повною мірою не виконав, зокрема, не зазначив редакції кримінального закону ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, за який ОСОБА_5 визнано винним та призначено покарання. Так, дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України були вчинені упродовж 2008-2010 років та за їх вчинення передбачалося покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років (тобто, діяла санкція ч. 1 ст. 366 КК України у редакції від 05 квітня 2001 року, в яку були внесені зміни). Колегія суддів касаційної інстанції вважає правильним застосувати редакцію санкції статті ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст.366 КК України, яка є найм`якшою з усіх санкцій в порівнянні з іншими, а саме в редакції від 05квітня 2001 року.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що це не є тим істотним порушенням кримінально - процесуального закону, що тягне за собою скасування судових рішень, оскільки не впливає на законність їх ухвалення, та вважає за необхідне змінити судові рішення в цій частині.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України 1960 року, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити частково.

Вирок Шевченківського районного суду м.Києва від 28 серпня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 27квітня 2018 року щодо ОСОБА_5 змінити.

Вважати засудженим ОСОБА_5 за ч. 2 ст.28, ч. 1 ст.366 КК України (в редакції від 05 квітня 2001 року)до покарання у виді обмеження волі на строк 3роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно- розпорядчих та адміністративно господарських функцій, на строк 3роки.

ОСОБА_5 на підставі ст. 49 КК України звільнити від відбування покарання, призначеного за ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції від 05 квітня 2001 року)у виді обмеження волі на строк 3 роки, зпозбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно господарських функцій, на строк 3 роки.

В іншій частині судові рішення залишити без зміни.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3