Ухвала

від 23.10.2019 по справі 1-1486/11

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-1486/11

Провадження № 1-в/761/506/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , засудженого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з вищою освітою, який офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 28.08.2017 Шевченківським районним судом м. Києва від за ч. 3 ст. 212 КК України до штрафу у розмірі 340 000 грн., з позбавленням права обіймати певні посади строком 3 роки, з конфіскацією частини майна, яке є власністю засудженого,

про звільнення від покарання на підставі закону про амністію,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся засуджений ОСОБА_4 з клопотанням про його звільнення від покарання, призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 28.08.2017 за ч. 3 ст. 212 КК України, на підставі п. «є» ч. 1 ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Клопотання обґрунтоване тим, що матір засудженого досягла 70-річного віку та інших працездатних дітей, крім ОСОБА_4 , не має.

У судовому засіданні засуджений просив клопотання задовольнити з наведених у ньому підстав.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти ухвалення судом позитивного для засудженого рішення, вважаючи, що клопотання засудженого ґрунтується на вимогах закону.

Суд, заслухавши думки учасників судового засідання, дослідивши клопотання, дійшов висновку про таке.

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 28.08.2017, зміненого ухвалою Верховного суду від 20.03.2019 ОСОБА_4 засуджено за ч. 3 ст. 212 КК України до штрафу у розмірі 340 000 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки, з конфіскацією частини майна, яке є власністю засудженого.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» (далі Закон) підлягають звільненню від покарання особи, засуджені за вчинення умисних злочинів, які не є тяжкими та особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України.

Санкція ч. 3 ст. 212 КК передбачає покарання у виді штрафу від 15 тисяч до 25 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто вказаний злочин згідно з ч. 4 ст. 12 КК віднесений до категорії тяжких.

Крім того, пунктом «є» ч. 1 ст. 1 Закону передбачена можливість звільнення від покарання засуджених осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.

Отже, обставина, яка є умовою для застосування амністії, мала існувати на день набрання Законом чинності, тобто на 19.04.2014.

Згідно з наданими засудженим документами його брат ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто станом на день набрання Законом чинності, мати засудженого - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,мала двох працездатних дітей.

Наведені вище обставини свідчать, що на засудженого ОСОБА_4 не поширюються положення Закону України «Про амністію у 2014 році», тобто підстави для задоволення клопотання ОСОБА_4 відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 537, 539 КПК України, Законом України «Про амністію у 2014 році», суд

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про звільнення від покарання, призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 28.08.2017, на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році» відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дняїї проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1