Постанова

від 20.03.2019 по справі 914/174/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2019 р. Справа №914/174/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Желік М.Б.

суддів Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

за участі секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Мачеус Оксани Василівни, № б/н від 11.02.2019 (вх.ЗАГС 01-05/608/19 від 11.02.2019)

на ухвалу господарського суду Львівської області від 01.02.2019 (суддя Стороженко О.Ф.) про забезпечення позову

у справі №914/174/19

за позовом: Фізичної особи - підприємця Мачеус Оксани Василівної, м. Львів

до відповідача: Виконавчого комітету Львівської міської ради, м. Львів

про визнання незаконними (недійсним) та скасування Рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №78 від 13.02.2015 "Про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення на пл. Ринок,38".

за участі представників сторін:

від позивача ФОП Мачеус О.В., Мачеус В.В., адвокат Шмигун В.О.

від відповідача Кулик А.Я.

Учасникам процесу роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

У судовому засіданні 20.03.2019 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 01.02.2019 у справі №914/174/19 у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Мачеус О.В. про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.02.2019 скаржник звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.02.2019 про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову скасувати та постановити нову ухвалу, якою задоволити апеляційну скаргу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2019 справу №914/174/19 передано до розгляду колегії суддів у наступному складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії - Галушко Н.А., Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.02.2019 відкрито апеляційне провадження по справі, сторонам надано строк на подання відзиву та призначено розгляд справи на 13.03.2019.

13.03.2019 ухвалою Західного апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав зазначених у ній.

Від скаржника 20.03.2019 подано заяву про долучення до усних пояснень доказів, а саме акту приймання-передачі від 11.03.2019, копію листа ТОВ "Крімсон Корп" від 11.03.2019 та відомостей про ряд юридичних фірм. Розглянувши подане клопотання колегія суддів відмовила у його задоволенні керуючись положенням ст. 269 ГПК України.

Представником Львівської міської ради 20.03.2019 подано клопотання про залучення Львівської міської ради у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Подане клопотання обґрунтоване тим, що одним із пунктів заяви про забезпечення позову є заборона в тому числі Львівській міській раді вчиняти дії щодо розпорядження об'єктом нерухомого майна. Колегія суддів порадившись відмовила у його задоволенні з огляду на те, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, можуть вступити у справу у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін, натомість судом вказаного не встановлено.

20.03.2019 представником відповідача подано клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Крімсон Корп", до якого за результатами проведеного аукціону згідно договору купівлі-продажу № 3252 від 06.03.2019 перейшло право власності на нежитлові приміщення загальною площею 481,1 м.кв. за адресою м.Львів, пл. Ринок, 38. Колегія суддів порадившись, прийшла до висновку про відмову у його задоволення з огляду на те, що права та обов'язки ТОВ "Крімсон Корп" оскаржуваним рішенням не порушуються.

При цьому, відмовляючи у задоволенні клопотань про залучення до участі у справі третіх осіб, а саме Львівської міської ради та ТОВ "Крімсон Корп" колегія суддів зазначає, про їх право звернутися з аналогічними заявами до суду першої інстанції, коли спір вирішуватиметься по суті, що й може вплинути на їхні права та обов'язки.

Представником скаржника 20.03.2019 подано до суду додаткові пояснення до апеляційної скарги (з додатковими доказами) в яких зазначає, що Львівська міська рада не оформила жодного правовстановлюючого документу на спірний об'єкт нерухомості; у ТОВ "Крімсон Корп" сумнівним є джерело походження коштів на придбання об'єкту нерухомості; як власник патенту № 5 від 20.06.1997 скаржник отримала право на викуп орендованого приміщення протягом терміну його дії; продаж спірного приміщення здійснено без погодження з орендодавцем - скаржником; звертає увагу на поліпшення, що здійсненні скаржником; зазначає і про порушення порядоку проведення аукціону з продажу об'єкту нерухомого майна. Колегія суддів врахувала подані додаткові пояснення, однак відмовила у долучені додаткових доказів.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У судовому засіданні 20.03.2019 присутні представники позивача та відповідача надали свої пояснення з приводу апеляційної скарги та просили врахувати їх при винесенні постанови.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, відтак оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, у зв'язку з наступним.

Як вбачається із матеріалів справи, 30.01.2019 до господарського суду звернулася ФОП Мачеус О.В. з заявою про забезпечення позову в якій просила суд:

- накласти арешт на нежитлові приміщення загальною площею 481,10 кв. м, а саме: - приміщення підвалу (під індексами від І до XVI) площею 209,8 кв. м; - приміщення першого поверху (під індексами 3-1, 3-2, 3-3, 3-4, 3-5, 3-5', 3-6, 3-7, 3-8) площею 207,0 кв. м; - приміщення другого поверху (під індексами від 9 до 15) площею 64,3 кв. м, - розташовані у будівлі № 38 на площі Ринок у місті Львові.

- заборонити Львівській міській раді, Виконавчому комітету Львівської міської ради, Управлінню комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради вчиняти дії щодо розпорядження об'єктом нерухомого майна - нежитловими приміщеннями загальною площею 481,10 кв. м, а саме: - приміщення підвалу (під індексами від І до XVI) площею 209,8 кв. м; - приміщення першого поверху (під індексами 3-1, 3-2, 3-3, 3-4, 3-5, 3-5', 3-6, 3-7, 3-8) площею 207,0 кв. м; - приміщення другого поверху (під індексами від 9 до 15) площею 64,3 кв. м, - розташованим у будівлі № 38 на площі Ринок у місті Львові.

- зупинити проведення електронного аукціону ІІА-Р8-2019-01-20-000003-2.

- зупинити дію Рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 78 від 13.02.2015 "Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення на пл. Ринок, 38".

Подана заява обґрунтована тим, що оскаржуване Рішення Виконкому Львівської міської ради №78 від 13.02.2015 "Про реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення на пл. Ринок, 38" є єдиним документом, який вказує про належність нежитлових приміщень загальною площею 481,1 м2 , розташованих у будівлі №38 на площі Ринок у м.Львові, начебто до комунальної власності; інформація про реалізацію майна на аукціоні опублікована (20.02.2019) на порталі Прозоро; правовстановлюючий документ на дане приміщення у Відповідача чи органу місцевого самоврядування - відсутній; законний інтерес і порушене право Позивача, що потребують захисту через задоволення поданого позову, виявляються і у виникненні у Позивача права набувальної давності на спірне приміщення, зважаючи на недійсність укладених договорів оренди нерухомого майна із не власником цього майна та відкрите і добросовісне володіння і відсутність претензій на дане майно дійсного власника майна.

Розглянувши подану заяву колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання рішення суду. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів і ускладнень ефективного захисту або поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся у випадку задоволення позову.

Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.

При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе відновити свій правовий стан, який існував до імовірного порушення його прав та захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Проаналізувавши докази, що містяться в матеріалах справи, та які надані на обґрунтування заяви про забезпечення позову колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять, а позивачем не заперечується відсутність у нього правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності на об'єкт нерухомого майна, який розташований за адресою м.Львів, пл. Ринок, 38.

Натомість матеріали справи містять договір оренди №Г-7012-9 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 10.03.2009 укладений між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та СПД Мачеус О.В., предметом якого є надання в строкове платне користування приміщення, що розташоване за адресою м.Львів, пл. Ринок, 38 загальною площею 481,1 м.кв. Згідно п.4.1. вказаного договору термін дії договору встановлено до 09.03.2012. Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів пролонгації вказаного договору чи укладення іншого.

Слід враховувати, що предметом позову є визнання незаконним (недійсним) та скасування Рішення Виконкому, а не визнання права власності на приміщення за позивачем, відтак суд зазначає, що заявником не доведено, що оскаржене рішення порушує інші його майнові права та інтереси. Також, погоджуючись із висновками господарського суду зазначає, що позивачем не надано доказів наявності "законного інтересу" щодо вказаного об'єкту, а відтак подана заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Оскаржувана ухвала вказаним вимогам відповідає.

Враховуючи встановлені обставини справи, межі перегляду оскаржуваної ухвали, доводи сторін, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, відтак оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

В порядку положень ст. 129 ГПК України сплачений скаржником за подання апеляційної скарги судовий збір слід залишити за скаржником.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні вимог Фізичної особи - підприємця Мачеус Оксани Василівни б/н від 11.02.2019 (вх.ЗАГС 01-05/608/19 від 11.02.2019) - відмовити.

2. Ухвалу господарського суду Львівської області від 01.02.2019 про забезпечення позову у справі №914/174/19 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до положень ст. 287 ГПК України.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено та підписано 25.03.2019.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Галушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.