Постанова

від 20.03.2019 по справі 921/320/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2019 р. Справа №921/320/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Желік М.Б.

суддів Галушко Н.А.

ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Збаразької міської ради Тернопільської області № 03-51/2.6 від 15.01.2019 (вх.ЗАГС 01-05/459/19 від 30.01.2019)

на рішення господарського суду Тернопільської області від 13.12.2018 (повний текст рішення складено та підписано 28.12.2018)

у справі №921/320/18

за позовом: Тернопільської обласної ради, вул. М.Грушевського, 8, м. Тернопіль

до відповідача: Збаразької міської ради, вул. Б.Хмельницького, 4, м. Збараж

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради «Тернопільтеплокомуненерго» , вул. Київська, 3А, м. Тернопіль

за участі третьої особи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Збаразького районного бюро технічної інвентаризації, вул. Данила Галицького, 3, м. Збараж

про визнання незаконними та скасування рішень №912 від 02.12.2008, №VII/20/30 від 17.11.2017 та свідоцтва про право власності СВА №831577 від 11.02.2009; визнання спільної власності на об'єкти нерухомого майна.

за участі представників сторін:

від Тернопільської обласної ради ОСОБА_2

від Збаразької міської ради ОСОБА_3

Учасникам процесу роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

У судовому засіданні 20.03.2019 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 13.12.2018 у справі №921/320/18 позов задоволено. Визнано право спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області на будівлю котельні та склад солі, загальною площею 335 кв.м. за Тернопільською обласною радою. Визнано незаконним та скасовано рішення Збаразької міської ради №912 від 02.12.2008 «Про прийняття в комунальну власність будівлю котельні по вул. Коцюбинського, 2 та оформлення на неї права власності» . Визнано недійсним та скасовано рішення Збаразької міської ради №VІІ/20/30 від 17.11.2017 «Про взяття Збаразьким МКП «Збараж» на баланс будинок котельні» . Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності СВА №831577 від 11.02.2009 на будівлю котельні та складу солі, загальною площею 335 кв.м. за територіальною громадою міста Збараж в особі Збаразької міської ради. Стягнуто з Збаразької міської ради на користь Тернопільської обласної ради 7364,00 грн. в повернення сплаченого судового збору.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Тернопільської області у цій справі Збаразька міська рада Тернопільської області звернулася до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій просить скасувати повністю оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Стягнути з Тернопільської обласної ради судові витрати в сумі 10515,80 грн. за сплату судового збору.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2019 справу № 921/320/18 передано до розгляду колегії суддів у наступному складі: ОСОБА_4 - головуючий суддя, члени колегії - Галушко Н.А., Орищин Г.В.

04.02.2019 ухвалою Західного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження, надано сторонам строк на подання відзиву на апеляційну скаргу, призначено справу до розгляду на 27.02.2019.

Представником Тернопільської обласної ради 21.02.2019 подано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Розгляд справи здійснювати за участі уповноваженого представника Тернопільської обласної ради. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311, що прийнята на виконання Закону України «Про власність» здійснено розмежування майна України між загальнодержавною власністю та комунальною власністю на рівні областей міст Києва та Севастополя. На виконання вказаної постанови виконавчим комітетом Тернопільської обласної ради народних депутатів прийнято рішення від 26.12.1991 № 300 «Про розмежування майна між комунальною власністю області, районів та м.Тернополя» . До комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць області увійшло теплове господарство, яке включає в себе майнових комплекс підприємств та об'єкти теплового господарства (підприємства теплових мереж, котельні, бойлерні, тощо).

З огляду на вказані рішення, як зазначає представник, будівля котельні та склад солі, загальною площею 335 кв.м. розташовані за адресою Тернопільська область, м.Збараж, вул.Коцюбинського, 2 віднесено до спільної власності територіальної громади, а відтак прийняття Тернопільською міською радою рішення про прийняття вказаних об'єктів до власності міста та виготовлення на їх підставі правовстановлюючих документів є порушенням вимог чинного законодавства, з огляду на що оскаржуване рішення є обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню. Зазначає і те, що станом на момент виникнення права власності не передбачалося обов'язку її державної реєстрації , а тому така не проводилася.

27.02.2019 представником КП теплових мереж Тернопільської обласної ради «Тернопільтеплокомуненерго» подано до суду клопотання про неможливість забезпечити участь уповноваженого представника у судовому засіданні, а тому просить здійснювати розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами та наданими представником поясненнями, які містяться в справі.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав зазначених у ній.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У судовому засіданні 20.03.2019 присутні представники надали свої пояснення з приводу апеляційної скарги та просили врахувати їх при винесенні постанови. Інші сторони участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, хоча належним чином були повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги. Відповідно до ч.12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що ухвалою суду явку представників сторін в судове засідання не визначено обов'язковою, сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, відтак, не були позбавлені конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а у справі міститься достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, судова колегія Західного апеляційного господарського суду вирішила апеляційну скаргу розглянути за відсутності представників інших сторін.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін, у зв'язку з наступним.

Як вбачається із матеріалів справи, 24.02.2016 Тернопільська обласна рада звернулася із заявою до державного реєстратора прав на нерухоме майно Збаразького районного управління юстиції Тернопільської області для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (будівлю котельні та склад солі) за адресою: Тернопільська область, м. Збараж, вул. Коцюбинського, 2, за територіальною громадою Тернопільської області в особі Тернопільської обласної ради.

У відповідь на поданий лист, державним реєстратором прав на нерухоме майно 29.02.2016 прийнято рішення за № 28494223 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень за територіальною громадою Тернопільської області в особі Тернопільської обласної ради, з огляду на те, що будівля котельні та склад солі, які розташовані за адресою: Тернопільська область, м. Збараж, вул. Коцюбинського, 2, вже зареєстровані за територіальною громадою в особі Збаразької міської ради (реєстраційний номер майна 26409456) на підставі свідоцтва про право власності САВ № 831577 від 11.02.2009, дата внесення запису про право власності 11.02.2009. Що й стало підставою для звернення позивача до суду.

Судом встановлено, що 02.12.2008 Збаразька міська рада на п'ятнадцятій сесії п'ятого скликання прийняла рішення за № 912 «Про прийняття в комунальну власність будівлю котельні по вул. Коцюбинського, 2 та оформлення на неї права власності» , яким вирішено: прийняти в комунальну власність територіальної громади м. Збаража в особі Збаразької міської ради будівлю котельні по вул. Коцюбинського, 2 м.Збаража та оформити право власності на неї.

На підставі зазначеного рішення видано свідоцтво про право власності САВ № 831577 від 11.02.2009 та внесено запис про право власності до єдиного державного реєстру.

17.11.2017 Збаразька міська рада на двадцятій сесії VІІ скликання прийняла рішення № VІІ/20/30 «Про взяття Збаразьким МКП «Збараж» на баланс будинок котельні» , яким вирішила, що Збаразьке міське комунальне підприємство «Збараж» має взяти на баланс, як майно комунальної власності, будинок котельні № 2 по вул. Коцюбинського м. Збаража; припинити Тернопільському обласному комунальному підприємству теплових мереж «Тернопільтеплокомуненерго» право користування земельною ділянкою, площею 0,13 га, по вул. Коцюбинського, 2 м. Збаража; внести зміни в Державний акт на право постійного користування землею від 10.12.2001 № І-ТР № 001849.

Натомість, на виконання вимог постанов Верховної Ради УРСР від 08.12.1990 «Про порядок введення в дію Закону Української РСР «Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування» та від 26.03.1991 «Про введення в дію Закону Української РСР «Про власність» , 05.11.1991 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно - територіальних одиниць (комунальною) власністю» .

Згідно з пунктами 1 і 3 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 за № 311 передбачено: - затвердити перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності); установити, що державне майно України, крім майна, яке належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю; - установити, що розмежування майна між власністю областей і власністю районів, міст обласного підпорядкування провадиться облвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів.

На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 за № 311 виконавчий комітет Тернопільської обласної Ради народних депутатів 26.12.1991 прийняв рішення № 300 «Питання розмежування майна між комунальною власністю області, районів і м. Тернополя» , яким вирішено затвердити орієнтований перелік майна комунальної власності області, що передається до власності районів і м. Тернополя, та перелік державного майна України, що передається до власності адміністративно - територіальних одиниць (комунальної власності).

Згідно з орієнтовним переліком державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності) області, по галузі «Житлово-комунальне господарство» увійшло теплове господарство, яке включає в себе майновий комплекс підприємств та об'єкти виробничих об'єднань теплового господарства (підприємства теплових мереж, котельні, бойлерні тощо), ремонтно - будівельні, автотранспортні та інші підприємства й організації, що обслуговують або пов'язані з організацією виробничої діяльності підприємств теплового господарства.

На виконання вимог статей 32, 35 Закону України «Про власність» , статті 7 Закону України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування» , Постанови Верховної Ради України від 05.06.1992 № 2415- XII «Про внесення змін і доповнень до Постанови Верховної Ради України від 05.03.1992 «Про порядок введення в дію Закону України «Про Представника Президента України» 16.07.1992 Тернопільська обласна Рада народних депутатів прийняла рішення «Про комунальну власність області» , пунктами 1 і 2 якого вирішено: - затвердити перелік об'єктів комунальної власності області, що додається; - встановити, що комунальна власність області не може відчужуватися, передаватись в оренду, змінювати суб'єкта власності, використовуватися не за призначенням, перепрофільовуватись без згоди на те обласної Ради народних депутатів.

За даним переліком об'єктів до комунальної власності Тернопільської області увійшла галузь «Житлово-комунальне господарство» , включаючи Облтепломережі разом із наявними структурними підрозділами як об'єкти права власності, що мали відповідні основні засоби в своєму господарському віданні або оперативному управлінні.

Таким чином, на підставі вказаних рішень будівля котельні та склад солі, загальною площею 335 кв. м. за адресою: Тернопільська область, м. Збараж, вул. Коцюбинського, 2 віднесені до комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області.

Слід зазначити, що рішення виконавчого комітету Тернопільської обласної Ради народних депутатів від 26.12.1991 за № 300 «Питання розмежування майна між комунальною власністю області, районів і м. Тернополя» і рішення Тернопільської обласної Ради народних депутатів від 16.07.1992 «Про комунальну власність області» після їх прийняття спричинили певні правові наслідки, не скасовані та не визнані недійсними в судовому порядку і на даний час є чинними.

Згідно статті 316, 317 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Bласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст. 321 Цивільного кодексу України).

Статтею 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини другої статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом (частина друга).

Cтаттею 19 Конституції України регламентовано, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України.

Стаття 393 Цивільного кодексу України встановлено, що правовий акт органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що Тернопільська обласна Рада народних депутатів на визначених законодавством підставах у 1992 році набула право власності на будівлю котельні та склад солі загальною площею 335 кв.м., за адресою: Тернопільська область, м. Збараж, вул. Коцюбинського, 2.

Окрім того, слід зазначити, що законодавство, яке діяло на момент виникнення такого права власності, не передбачало обов'язкової його реєстрації, у зв'язку з чим державна реєстрація права комунальної власності Тернопільської обласної Ради народних депутатів на будівлю котельні та склад солі загальною площею 335 кв.м. за адресою: Тернопільська область, м. Збараж, вул. Коцюбинського, 2, не проводилася.

Одночасно, відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало реєстрації таких прав та їх обтяжень, відповідно право спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області в особі Тернопільської обласної ради на будівлю котельні та склад солі, загальною площею 335 кв.м., за адресою: Тернопільська область, м. Збараж, вул. Коцюбинського, 2, як таке, що виникло до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , є дійсним.

Тернопільська обласна рада, як фактичний власник майна, не приймала жодних рішень, щодо передачі до комунальної власності територіальної громади міста Збараж в особі Збаразької міської ради будівлю котельні та складу солі за адресою: Тернопільська область, м. Збараж, вул. Коцюбинського, 2.

Натомість, подальші дії (рішення), які стосувалися оформлення права власності на будівлю котельні та склад солі, загальною площею 335 кв. м., за адресою: Тернопільська область, м. Збараж, вул. Коцюбинського, 2 за іншими суб'єктами є неправомірними, оскільки суперечать вказаним рішенням та загальновстановленим принципам непорушності права власності, що є підставою для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо права постійного користування землею Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради «Тернопільтеплокомуненерго» , то таке підтверджується рішенням виконавчого комітету Збаразької міської Ради народних депутатів Тернопільської області від 25.06.1998 № 511 «Про затвердження матеріалів інвентаризації земель підприємства «Тернопільтеплокомненерго» та Державним актом на право постійного користування землею від 10.12.2001 № І-ТР № 001849.

Правова підстава припинення права користування земельною ділянкою, площею 0,13 га, по вул. Коцюбинського, 2 м. Збараж відсутня, оскільки Збаразька міська рада не була власником спірного приміщення, то прийнятті нею рішення про розпорядження майном, яке їй, як органу місцевого самоврядування не належить, суперечить Конституції України, Цивільному та Земельному кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» .

Посилання відповідача на те, що майно котельня та склад солі, загальною площею 335 кв. м., за адресою: Тернопільська область, Збаразький район, м. Збараж, вул. Коцюбинського, 2 є власністю громади м. Збараж в силу того, що рішенням виконавчого комітету Збаразької міської ради народних депутатів за №236 від 30.04.1991 було затверджено список житлових будинків, які знаходяться на балансі місцевих рад по місту Збараж, де в розділі №1 «Будинки виробничі і невиробничі» була зазначена котельня по вул. 17 вересня та по вул. Ш.Алейхема, а другим пунктом цього рішення було вказано Тернопільському обласному бюро технічної інвентаризації провести реєстрацію згаданих будинків згідно списку і видати реєстраційні посвідчення, спростовуються ним же поданими доказами, а саме згідно рішення №236 від 30.04.1991 затверджено списки житлових будинків, які знаходяться на балансі місцевих рад по м. Збараж; затвердженому цим рішенням списку йдеться про будинки і споруди по Збаразькому управлінню будинками (будинки виробничі і невиробничі).

Із змісту цих актів не вбачається права комунальної власності громади м. Збараж на ті чи інші будинки чи споруди, що перераховані у списку, а лише свідчать про їх перелік (інвентаризацію) у період формування законодавства про розмежування власності, разом з тим у вказаному переліку котельня за адресою: Тернопільська область, Збаразький район, м. Збараж, вул. Коцюбинського, 2 не значиться.

Щодо застосування строку позовної давності колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (статті 257 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Господарським судом вірно встановлено, що Тернопільська обласна рада дізналась про рішення Збаразької міської радою від 02.12.2008 за № 912 та внесення запису про право власності від 11.02.2009 реєстраційний номер 26409456, яке послужило видачі свідоцтва про право власності СВА № 831577 від 11.02.2009 на будівлю котельні та складу солі, загальною площею 335 кв. м., за адресою: Тернопільська область, Збаразький район, м. Збараж, вул. Коцюбинського, 2 , в січні 2018, що підтверджується листом Комунального підприємства теплових мереж Тернопільської обласної ради «Тернопільтеплокомуненерго» за №53/03 від 22.01.2018. Слід також зазначити, що відповідачем оскаржуване рішення у будь-який спосіб до Тернопільської обласної ради доведено не було, тому позивач і не міг знати про його існування. З огляду на зазначене, подана заява не підлягає до задоволення.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Оскаржуване рішення вказаним вимогам відповідає.

Враховуючи встановлені обставини справи, межі перегляду оскаржуваного рішення, доводи сторін, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, відтак оскаржуване рішення слід залишити без змін.

В порядку положень ст. 129 ГПК України сплачений скаржником за подання апеляційної скарги судовий збір слід залишити за скаржником.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні вимог апеляційної скарги Збаразької міської ради Тернопільської області № 03-51/2.6 від 15.01.2019 (вх.ЗАГС 01-05/459/19 від 30.01.2019) - відмовити.

2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 13.12.2018 у справі №921/320/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до положень ст. 287 ГПК України.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено та підписано 25.03.2019.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Галушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.