Рішення

від 25.03.2019 по справі 640/638/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 березня 2019 року № 640/638/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Ростбуд Інвест

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень

Суддя - Вовк П.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю Ростбуд Інвест (далі також - ТОВ Ростбуд Інвест , позивач) до Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо винесення податкових повідомлень-рішень за № 0013841401 та № 0013851401 від 01 листопада 2018 року, скасувати такі податкові повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про відсутність з його боку порушень вимог податкового законодавства, які були виявлені під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Ростбуд Інвест , та наявність яких стала підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому він просить відмовити в задоволенні заявлених ТОВ Ростбуд Інвест позовних вимог з огляду на відповідність вимогам законодавства оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

У відповідності до вимог ч. 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 20 березня 2019 року судом було вирішено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Як вбачається з матеріалів справи, співробітниками відповідача, на підставі наказу від 28 вересня 2018 року № 14645, направлення на перевірку від 05 жовтня 2018 року №1609/26-15-14-01-05, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Ростбуд Інвест з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за липень 2018 року.

За результатами проведення перевірки контролюючим органом складено акт від 19 жовтня 2018 року № 645/26-15-14-01-05/37883679, за висновками якого встановлено порушення позивачем вимог пп. 49.18.1 п. 49.18 статті 49, пп. 54.3.1 п. 54.3 статті 54, п. 185.1 статті 185, п. 187.1 статті 187, п. 198.1, п. 198.2 статті 198, п. 203.1 статті 203 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки ТОВ Ростбуд Інвест не подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2018 року, у зв'язку із чим занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, у сумі 1 776 888, 00 грн.

На підставі висновків акту перевірки, ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 01 листопада 2018 року:

- № 0013841401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2 221 110, 00 грн (у тому числі 1 776 888, 00 грн за податковими зобов'язаннями та 444 222, 00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями);

- № 0013851401, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на прибуток на суму 170, 00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

З матеріалів перевірки позивача вбачається, що за липень 2018 року TOB Ростбуд Інвест зареєструвало податкові накладні (від 16 липня 2018 року № 3 та № 4, від 13 липня 2018 року № 2, від 02 липня 2018 року № 1) на адресу суб'єктів господарювання на загальну суму 5 954 821, 00 грн.

Так, актом перевірки встановлено, що у липні 2018 року TOB Ростбуд Інвест виконувало будівельно-монтажні роботи, а саме: Будівництво шляхопроводу по просп. Адмірала Сенявіна - вул. Залаегерсег у м. Херсоні , по договору підряду від 25 жовтня 2017 року № 10/17-03 СП, та послуги автокрану. Вказані операції відображені у бухгалтерському обліку позивача.

При цьому, за період з 01 липня 2018 року по 31 липня 2018 року, TOB Ростбуд Інвест задекларовано податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 0 грн.

Згідно з пп. б п. 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

У відповідності до п. 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином, у порушення наведених вимог ПК України, TOB Ростбуд Інвест не подано декларацію з податку на додану вартість за липень 2018 року та, відповідно, не задекларовано податкові зобов'язання за липень 2018 року у сумі 5 954 821, 00 грн. Вказані обставини позивачем не заперечуються.

Відповідно до пп. а п. 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п. 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Отже, за період з 01 липня 2018 року по 31 липня 2018 року позивачем, у порушення вимог п. 198.1, п. 198.2 статті 198 ПК України, не подано декларацію з податку на додану вартість за липень 2018 року, та, відповідно, не задекларовано податковий кредит у сумі 4 177 933, 00 грн. за липень 2018 року.

Враховуючи викладене, суд вважає, що проведеною перевіркою позивача зроблено обґрунтований висновок про те, що TOB Ростбуд Інвест , в порушення наведених вимог податкового законодавства, не подано декларацію з податку на додану вартість за липень 2018 року, у зв'язку з чим, занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, у сумі 1 776 888, 00 грн.

В обґрунтування протиправності рішень ГУ ДФС у м. Києві та правомірності дій позивача щодо недекларування податкових зобов'язань, TOB Ростбуд Інвест зазначає, що у липні 2018 року товариству зупинено реєстрацію податкових накладних від 13 липня 2018 року № 2 та від 16 липня 2018 № 3, а тому ... за липень 2018 року позивачем декларація з ПДВ не подавалася до відповідача, задля уникнення списання реєстраційного ліміту ДФС в сумі перевищення .

Проте, на думку суду, такі твердження позивача не спростовують висновків акту перевірки та не вказують на протиправність дій відповідача.

Навпаки, вказане підтверджує факт неподання товариством податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року та відсутність задекларованого податкового зобов'язання, що суперечить вказаним вище вимогам ПК України.

Згідно з п. 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Абзацом 1 п. 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У відповідності до вимог абз. 1-3 п. 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в І електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції (абз. 9-10 п. 201.10 статті 201 ПК України).

При цьому, якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Суд окремо звертає увагу на те, що у відповідності до абз. 22 п. 201.10 статті 201 ПК України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

З огляду на наведене, суд визнає безпідставними наведені у позовній заяві доводи позивача щодо, на його думку, правомірності неподання податкової декларації за липень 2018 року.

Отже, враховуючи наведені вище обставини та відповідні їм вимоги законодавства, суд вважає обґрунтованими висновки акту перевірки про порушення TOB Ростбуд Інвест вимог податкового законодавства. Відповідно, правомірними та такими, що не підлягають скасуванню в судовому порядку, є оскаржувані податкові повідомлення-рішення, що ґрунтуються на таких висновках контролюючого органу.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки з матеріалів справи вбачається, що оскаржувані рішення та дії відповідача по їх прийняттю відповідають наведеним у ч. 2 статті 2 КАС України критеріям.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 257-262 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Ростбуд Інвест (03150, місто Київ, вулиця Димитрова, 5, літ. 10-А; код ЄДРПОУ 37883679) до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.В. Вовк