Рішення

від 25.03.2019 по справі 826/4139/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 березня 2019 року № 826/4139/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом до проТовариства з обмеженою відповідальністю Бізнес-Група Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Група" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі Головного державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що є переможцем електронних торгів, водночас державним виконавцем арешт з майна, придбаного позивачем на електронних торгах, не знімається, що унеможливлює вчинення позивачем будь-яких дій щодо володіння, розпорядження та користування зазначеним майном.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2018 прийнято справу до провадження та відкрито спрощене провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2019 замінено відповідача у справі на Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та прийнято відповідно зміни до позовних вимог в частині пред'явлення позовних вимог до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

З урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просить:

- Визнати протиправною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 щодо не винесення постанови про зняття арешту з майна, а саме: виробничого та автотранспортного обладнання, офісної техніки, меблів, у кількості 92 найменування, що знаходяться за адресою: Закарпатська область, Виноградівський район, с Фанчиково, яке придбано з електронних торгів товариством з обмеженою відповідальністю Бізнес-Група (ідентифікаційний код 35509399) 29.01.2018 року на підставі протоколу проведення електронних торгів № 313925 та Акту № 54465669/20.1/19 державного виконавця про проведення електронних торгів, а також невжиття заходів з фактичної передачі Товариству з обмеженою відповідальністю Бізнес-Група зазначеного майна.

- Зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винести постанову про знаття арешту з майна, а саме: виробничого та автотранспортного обладнання, офісної техніки, меблів, у кількості 92 найменування, що знаходяться за адресою: Закарпатська область, Виноградівський район, с Фанчиково яке придбане на електронних торгах Товариством з обмеженою відповідальністю Бізнес-Група (ідентифікаційний код 35509399) 29.01.2018 на підставі протоколу проведення електронних торгів № 313925 та Акту № 54465669/20.1/19 державного виконавця про проведення електронних торгів, а також вжити заходів з фактичної передачі Товариству з обмеженою відповідальністю Бізнес-Група зазначеного майна.

Представник відповідача не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, визначеним частиною четвертою статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, водночас у клопотанні про вчинення процесуальних дій вказав на те, що питання про прийняття постанови про зняття арешту з майна та його передачі позивачу не віршується, оскільки Господарським судом міста Києва розглядається справа №910/2877/18 про оскарження електронних торгів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Відділом примусового виконання рішень виконавчої служби 09 серпня 2017 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №54465669 на підставі судового наказу №907/431/16 від 13.12.2016, виданого Господарським судом Закарпатської області про стягнення з ТОВ Консервний завод Універ (Закарпатська область, Виноградівський район, м. Виноградів, вул. Промислова, 1, код ЄДРПОУ 32218536) користь ПАТ Державний ощадний банк України (01001, м. Київ, вул. Госпітальна. 12- г, ЄДРПОУ 00032129) заборгованість за договором кредитної лінії № 250311 від 25.03.2011 року у розмірі 7603888,03 доларів США, що еквівалентно 194016244,64 грн., в тому числі 5986500 доларів США заборгованість по простроченому кредиту, 1560851,25 доларів США заборгованість по простроченим відсоткам, 55775,86 доларів США заборгованості по строковим нарахованим процентам, 760,92 доларів США заборгованості по простроченій комісії, та суму 32052138,38 грн., у тому числі 21714278,14 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 6755149,65 грн. пені занесвоєчасну сплату відсотків, 3327,18 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії, 2220786,66 грн. три відсотки річних за несвоєчасне погашення кредиту, 1357521,46 грн. три відсотки річних за несвоєчасне погашення відсотків, 1075,269 грн. три відсотки річних за несвоєчасну сплату комісії, а також суму 2063700,00 грн. судового збору.

Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби 27 жовтня 2017 року прийнято постанову про опис та арешт майна (коштів) ТОВ Консервний завод Універ у рамках виконавчого провадження №54465669.

У подальшому, відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби подано заявку від 10 листопада 2017 року на реалізацію арештованого майна ВП 54465669/19/4, відповідно до порядку реалізації арештованого майна, шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5.

29 січня 2018 року проведені електронні торги по реалізації виробничого та автотранспортного обладнання, офісної техніки, меблів, що знаходяться за адресою у кількості 92 найменування: Закарпатська область, Виноградівський район, с Фанчиково.

13 лютого 2018 року складено акт № 54465669/20.1/19 державного виконавця про проведення електронних торгів, відповідно до якого переможцем електронних торгів (покупцем) визнано ТОВ Бізнес Груп .

Акт видано на підставі протоколу проведення електронних торгів від 29.01.2018 №313925 складеного ДП СЕТАМ .

Кошти за придбане майно в сумі 3 386 805,34 грн. були сплачені Позивачем (покупцем) 05.02.2018 року, що підтверджується банківською випискою.

Відповідачем отримано документи, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах, що підтверджується також вищезазначеним актом державного виконавця № 54465669/20.1/19, згідно якого: Грошові кошти своєчасно та в повному обсязі в сумі 3 386 805,34 грн. надійшли на рахунок з обліку депозитних сум Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України .

Водночас в Акті зазначено, що він підтверджує право власності ТОВ Бізнес Груп на придбане рухоме майно та є підставою для подальшого оформлення покупцем права власності на зазначене майно.

Разом з тим, арешт з майна, придбаного ним на електронних торгах не знятий відповідачем, що унеможливлює вчинення позивачем будь-яких дій щодо оформлення права власності на зазначене майно, володіння та користування належним йому на праві власності майном.

Більше того, 03.03.2018 року, 05.03.2018 року та 06.03.2018 представнику ТОВ Бізнес Груп при спробі доступу на територію за адресою: Закарпатська область, Виноградівський район, с. Фанчиково, де знаходиться викуплене майно, було вчинено перешкоди у доступі до викупленого майна та повідомлено про не допуск у зв'язку з відсутністю дозволу від виконавчої служби. Дане порушення було також зафіксовано в актах про не допуск до майна ТОВ Бізнес Груп та за допомогою відеозаписувального пристрою, а саме: мобільного телефону SamsungSM- S01F/DS.Toro ж дня представником ТОВ Бізнес Груп - Гавріловим Ю.М. до Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області були подані заяви про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частини 1 статті 369 Кримінального кодексу України.

Зважаючи на викладене, позивач вважає бездіяльність відповідача щодо невинесення постанови про зняття арешту з майна, а саме: виробничого та автотранспортного обладнання, офісної техніки, меблів, що знаходяться за адресою у кількості 92 найменування: Закарпатська область, Виноградівський район, с Фанчиково, реалізованого 29.01.2018 року шляхом проведення електронних торгів протиправною, що слугувало підставою для звернення до суду з зазначеним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Згідно зі статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 10 Закону №1404-VIII одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Згідно з частиною першою статті 48, частинами першою-третьою, п'ятою, сьомою статті 56 Закону №1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п'ять робочих днів після накладення арешту.

Відповідно до частин першої, другої статті 61 Закону №1404-VIII реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України, а саме - Наказом від 29.09.2016 №2831/5 Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна .

Як свідчать наявні у справі матеріали, державним виконавцем 27.10.2017 винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника ВП №54465669 в рамках виконання наказу Господарського суду Закарпатської області №907/431/16 від 13.12.2016 з метою стягнення з боржника - ТОВ Консервний завод Універ заборгованість за договором кредитної лінії №250311 від 25.03.2011 в розмірі 7603888,03 доларів США.

Згідно вказаної постанови, арешт накладено на описане майно, а саме: виробниче та автотранспортне обладнання, офісну техніку, меблі у кількості 92 найменування.

Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби подано заявку від 10 листопада 2017 року на реалізацію арештованого майна ВП 54465669/19/4, відповідно до порядку реалізації арештованого майна, шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5.

29 січня 2018 року проведені електронні торги по реалізації виробничого та автотранспортного обладнання, офісної техніки, меблів, що знаходяться за адресою у кількості 92 найменування: Закарпатська область, Виноградівський район, с Фанчиково.

13 лютого 2018 року складено акт № 54465669/20.1/19 державного виконавця про проведення електронних торгів, відповідно до якого переможцем електронних торгів (покупцем) визнано ТОВ Бізнес Груп .

Акт видано на підставі протоколу проведення електронних торгів від 29.01.2018 №313925 складеного ДП СЕТАМ .

Порядок зняття арешту з майна, накладеного державним виконавцем, врегульовано нормами статті 59 Закону №1404-VIII. Так, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, за змістом наведеної норми закону рішення про зняття арешту на майно, накладеного державним виконавцем, приймається державним виконавцем або начальником відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, шляхом винесення відповідної постанови.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, за результатами проведення електронних торгів, державним виконавцем, в порушення вищенаведених норм Закону України Про виконавче провадження , не було знято арешт з майна боржника, яке описане та арештоване, згідно постанови державного виконавця.

Водночас, судом не приймаються до уваги посилання відповідача, як на підставу для відмови у знятті арешту зі спірного майна, на обставини оскарження Приватним акціонерним товариством Державний ощадний банк України в судовому порядку результатів електронних торгів, оскільки рішенням Північного апеляційного господарського суду у справі №910/2877/18 від 23.01.2019 залишено без змін рішення Господарського суду м.Києва від 06.06.2018, яким у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариством Державний ощадний банк України відмовлено.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини лругої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до частин другої, четвертої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

За переконанням суду, відповідач не довів правомірності своїх дій.

Статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, з огляду на викладене, суд приходить до висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності, що полягає у фактичному не знятті арешту з майна боржника, яке описане та арештоване згідно постанови державного виконавця, та про наявність правових підстав для зняття такого арешту.

Водночас, згідно з пунктом 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

На рахунок наведених судом адміністративних процесуальних приписів пункту 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вказує на таке.

За змістом частини другої статті 59 Закону №1404-VIII, у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

З приписів частини другої статті 59 Закону №1404-VIII слідує про необхідність зняття виконавцем арешту з майна боржника не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про обставини набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника. Паралельно з цим, зняття арешту з майна боржника відбувається шляхом винесення виконавцем відповідної постанови про зняття арешту. Інших дій, пов'язаних зі зняттям виконавцем арешту, з положень частини другої статті 59 Закону не випливає.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), за якими під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

З огляду на викладене, для відновлення порушених прав позивача слід зобов'язати відповідача зняти арешт з майна, яке придбано з електронних торгів товариством з обмеженою відповідальністю Бізнес-Група .

Водночас, не підлягає задоволенню вимога позивача щодо фактичної передачі позивачу зазначеного майна.

Так, частина друга статті 40 Закону №1404-VIII передбачає, що про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

При цьому, порядок реалізації майна прямо передбачено Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5 та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд приходить до висновку про бездіяльність відповідача в частині не зняття арешту з майна, та, як наслідок, про наявність підстав для зняття арешту з майна, накладеного постановою від 27.10.2017 та зобов'язання відповідача вчинити дії зі зняття арешту з майна.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується нормами частини першої статті 139 КАС України, згідно з якою при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, сплачені згідно квитанції №3710956 від 13.04.2018.

Керуючись статтями 77, 139, 245, 246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Група" задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо не зняття арешту з майна боржника, яке описане та арештоване згідно постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 про опис та арешт майна (коштів) боржника ВП № 54465669 від 27.10.2017, а саме: виробничого та автотранспортного обладнання, офісної техніки, меблів, у кількості 92 найменування, що знаходяться за адресою: Закарпатська область, Виноградівський район, с Фанчиково, яке придбано з електронних торгів товариством з обмеженою відповідальністю Бізнес-Група (ідентифікаційний код 35509399) 29.01.2018 року на підставі протоколу проведення електронних торгів № 313925 та Акту № 54465669/20.1/19 державного виконавця про проведення електронних торгів.

3. Зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зняти арешт з майна, який був накладений постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 про опис та арешт майна (коштів) боржника ВП № 54465669 від 27.10.2017, а саме: виробничого та автотранспортного обладнання, офісної техніки, меблів, у кількості 92 найменування, що знаходяться за адресою: Закарпатська область, Виноградівський район, с Фанчиково, яке придбано з електронних торгів товариством з обмеженою відповідальністю Бізнес-Група (ідентифікаційний код 35509399) 29.01.2018 року на підставі протоколу проведення електронних торгів № 313925 та Акту № 54465669/20.1/19 державного виконавця про проведення електронних торгів.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Група" понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 524 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Група" (код ЄДРПОУ 35509399, адреса: 03039, Київ, вул. Голосіївська, 7, літ. А, корп.2, оф.2-2)

Боржник: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, адреса: 01001, Київ, вул. Городецького, 13)

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Клименчук