Рішення

від 13.03.2019 по справі 0940/2484/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2019 р. справа № 0940/2484/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Тимощука О.Л.,

за участю: секретаря судового засідання Ткачук О.П.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька аграрна компанія"

до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2018 № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 738 448 грн, у тому числі за основним платежем - 590 758 грн та за штрафними санкціями - 147 690 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Галицька аграрна компанія" (надалі, також - позивач, ТзОВ "Галицька аграрна компанія") через уповноваженого представника 26.12.2018 звернулося в суд з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2018 №0010921406 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 738 448 грн, у тому числі за основним платежем - 590 758 грн та за штрафними санкціями - 147 690 грн.

Мотивуючи заявлені позовні вимоги представник позивача вказав на протиправне збільшення відповідачем суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, всупереч доводам та аргументам, що наведені позивачем у скарзі від 12.11.2018 №39 про перегляд та скасування рішення №0009651406 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 1 308 494 грн, прийнятого на підставі акта перевірки від 11.10.2018 №903/09-19-14-06/38712660. Позивач вважає, що висновки, викладені відповідачем у вказаному акті стосовно не підтвердження використання в господарській діяльності нафтопродуктів (дизельного палива), списаного протягом 2015-2016 років на виробничі витрати в загальній кількості 135 474 літри на суму 1 736 423,34 грн, а також не підтвердження товарності господарських операцій між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю (надалі, також - ТзОВ) "Техкомвест" у період з 01.04.2015 по 31.03.2018 є помилковими. В обґрунтування такого висновку представник позивача зазначив, що на підтвердження використання придбаного палива у господарській діяльності з вирощування сільськогосподарської продукції, відповідачу для перевірки надано укладені угоди і всі підтверджуючі розрахункові та облікові документи щодо придбання, доставки та використання палива саме у межах здійснення господарської діяльності. Також позивач вказав, що взаємовідносини між ТзОВ "Галицька аграрна компанія" та ТзОВ "Техкомвест" оформлені угодою та всіма первинними розрахунковими документами, підписаними керівниками підприємств, відомості про яких підтверджуються даними, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підпиємців та громадських формувань. Належними чином оформлені первинні і розрахункові документи у повному обсязі підтверджують використання придбаного у ТзОВ "Техкомвест" товару (засобів захисту рослин) для здійснення господарської діяльності з вирощування сільськогосподарської продукції. Відтак, позивач вважає податкове повідомлення-рішення №0010921406 протиправним та винесеним з порушенням норм чинного законодавства України, а тому таке підлягає скасуванню.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.12.2018 відкрито провадження у даній адміністративній справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження (том 1, а.с.1-2).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, що надійшов на адресу суду 15.01.2019 за №45/09-19-10-02 від 15.01.2019 (том 1, а.с.168-171). У відзиві представник відповідача зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене на підставі та у межах чинного законодавства, оскільки позивачем на підтвердження реальності здійсненої поставки придбаних у ТзОВ "Техкомвест" товарно-матеріальних цінностей до перевірки не надано договору купівлі-продажу, видаткових накладних на поставку товару, товарно-транспортних накладних на транспортування, сертифікатів якості та відповідності. Разом з цим, представник зауважив, що згідно даних ЄРПН в ланцюгу постачання ТзОВ "Техкомвест" відсутнє придбання аналогічних товарно-матеріальних цінностей, які в подальшому могли бути реалізовані позивачу, та відповідно до фінансової звітності, на ТзОВ "Техкомвест" відсутні будь-які основні засоби, виробничі потужності чи обладнання. У відзиві також зазначено про наявність вироку Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.07.2017, відповідно до змісту якого, судом встановлено що дії щодо реєстрації та придбання на ім'я ОСОБА_4 ТзОВ "Техкомвест" вчинені без мети зайняття фінансово-господарською діяльністю й досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Жодних документів бухгалтерського обліку, звітності, та інших документів, пов'язаних з господарською діяльністю ТзОВ "Техкомвест" ОСОБА_4 не підписував. Відтак, з огляду на вищенаведені обставини, на переконання відповідача, встановлено неможливість реального здійснення протягом січня та лютого 2016 року господарських операцій між позивачем та ТзОВ "Техкомвест" в частині придбання засобів захисту рослин, а тому, позивачем безпідставно включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними ТзОВ "Техкомвест" в загальній сумі ПДВ - 314163 грн.

Стосовно списання позивачем дизельного палива, представником відповідача вказано на те, що ТзОВ "Галицька аграрна компанія" для перевірки не надано документів, які б засвідчували рух пального із місць зберігання до його безпосереднього використання, документів, які б підтверджували фактичне використання такого пального та відповідно зв'язок списання пального із господарською діяльністю товариства, зокрема - шляхових листів, ТТН чи інших документів, на підтвердження використання придбаного у ТзОВ "Вог Рітейл" пального. Натомість, за результатами проведеної перевірки відповідачем встановлено використання дизельного пального у операціях поза межами господарської діяльності позивача, та як наслідок, позивачем відображено в податковому обліку списання дизельного пального за операціями, які фактично не відбулися, а лише відображені в первинних документах. Окрім цього, у відзиві йдеться про використання позивачем придбаних нафтопродуктів при виконанні сільськогосподарських робіт зі збору урожаю 2015-2016 років із залученням ПП АП "Агро-Дружба" та ТОВ "Слав-Агро". Так, представник відповідача зазначив, що предметом укладених позивачем із вказаними підприємствами договорів є надання послуг по організації та виконанню зернозбиральних робіт комбайнами. Згідно із наданими актами на списання пального, пальне використано саме для проведення цих сільськогосподарських робіт та робіт з дискування, культивації, посіву, внесення добрив, обприскування, збору урожаю, послуги з яких, надавались іншими суб'єктами господарювання. Оскільки договір про надання послуг не передбачає можливості надання послуг з використання матеріалів замовника, вищенаведене суперечить вимогам статей 901-907 Цивільного кодексу України, а тому, визначене контролюючим органом податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 276595 грн з вартості придбаних нафтопродуктів, використання яких в господарській діяльності платника податку не підтверджено первинними документами, є законним, та вчинене у відповідності до вимог чинного законодавства.

На підставі наведеного, представник відповідача просив суд у задоволенні позову ТзОВ "Галицька аграрна компанія" відмовити у повному обсязі.

На адресу суду 18.01.2019 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 21.02.2019, з огляду на необхідність підготовки відповіді на відзив, отриманого 18.01.2019 (том 1, а.с.178 та зворотній бік).

Судом подане клопотання задоволено та відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 04.02.2019 о 10:00 год. (том 1, а.с.180).

У судовому засіданні 04.02.2019 представник відповідача заявив клопотання про оголошення перерви в судовому розгляді, з огляду на необхідність ознайомитись із відповіддю на відзив та доданими матеріалами. Судом заявлене клопотання задоволено та оголошено перерву до 12.02.2019 (том 1, а.с.187).

На адресу суду 04.02.2019 від представника позивача надійшла відповідь на відзив (том 1, а.с.189-195), у якій представник зазначив про те, що надання сільськогосподарських послуг (виконання робіт) технікою не являються перевезеннями вантажів автомобільним транспортом, а тому, вимоги відповідача стосовно надання товарно-транспортних накладних є неправомірними. Представник також звернув увагу суду на те, що відповідачу для перевірки надано усі документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, зокрема: видаткові накладні на поставку (придбання) палива у постачальника ТзОВ "Вог Рітейл", товарно-транспортні накладні на доставку палива до місця зберігання (використання) палива, договір суборенди нежитлового приміщення та резервуару для зберігання нафтопродуктів, відомість на відпуск - внутрішнє переміщення нафтопродуктів, що передаються для виконання договору, акти про використання палива на виконання сільськогосподарських робіт спеціалізованою сільськогосподарською технікою, договори про надання сільськогосподарських послуг технікою виконавців. На переконання позивача, усі вказані документи містять обов'язкові реквізити первинного документа та підтверджують зміст й обсяг кожної господарської операції і надають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійснення кожної такої операції.

Стосовно включення до складу податкового кредиту з ПДВ за січень 2016 року податку в загальній сумі 80 650 грн, та жовні 2016 року - 233 513 грн за товарами, придбаними у ТзОВ "Техкомвест", у відповіді представник зазначив, що товар у вказаного продавця придбано офіційно на території України, з дотриманням усіх вимог, встановлених чинним законодавством. Вказав, що податковий контроль за платниками, здійснюваний відповідачем, не передбачає перекладення відповідальності з особи (продавця товару), яка неналежним чином виконує свої податкові обов'язки на іншу особу, яка придбала товар та використала у господарській діяльності. Окрім цього, при укладенні договору із ТзОВ "Техкомвест" позивачем перевірено статус юридичної особи продавця, його податковий статус платника ПДВ, що підтверджується відомостями із відповідних реєстрів. Податкові накладні, складені ТзОВ "Техкомвест" належним чином зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а розрахунки за товар проведені у повному обсязі, додана вартість товару (продукції) створена позивачем у процесі виробництва, у тому числі з використанням товарів, придбаних у ТзОВ "Техкомвест", оподаткована у повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, представник позивача вважає, що надана відповідачем оцінка виявлених порушень не ґрунтується на фактичних обставинах та не може мати описаних в Акті перевірки наслідків, відтак,оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представником відповідача 11.02.2019 подано до суду заперечення на відповідь на відзив за №140/09-19-10-02 від 11.02.2019 (том 2, а.с.18 та зворотній бік). У запереченні йдеться про те, що позивачем, як при проведенні перевірки, так і до суду, не подано жодних документів щодо списання пального в кількості 88 019 л. протягом 2016 року, а надані відомості стосовно списання пального в листопаді 2015 року у кількості 21 160 л. не можуть свідчити про використання пального безпосередньо для виконання сільськогосподарських робіт позивача, з урахуванням часу, місяця та специфіки господарських операцій.

На адресу суду 12.02.2019 представником позивача подано відповідь на заперечення (том 2, а.с.20-22). На думку представника, розрахунок відповідача стосовно залишків палива не ґрунтується на об'єктивних обставинах справи, оскільки відповідачем враховано лише часткове використання палива, на підставі документів, підтверджують господарські взаємовідносин з контрагентом позивача ПП АП "Агро-Дружба", зокрема, договору про надання послуг №20/07/15-3 від 20.07.2015. Окрім цього, надання відповідачем оцінки логістичним маршрутам постачання палива, на переконання представника, є необ'єктивним та необґрунтованим, оскільки відповідач не володіє повною та спеціальною інформацію. Твердження відповідача стосовно наявності сумнівів використання позивачем у господарській діяльності палива, не заперечивши при цьому самого факту виконання робіт, зокрема, щодо товаровиробництва, представник позивача вважає помилковим, а висновки відповідача щодо неналежного документального оформлення господарських операцій сформовано останнім на основі припущень, відтак є безпідставними.

У судовому засіданні, що відбулось 12.02.2019 судом закрито підготовче провадження у справі та з метою належної підготовки сторін до розгляду справи постановлено наступне судове засідання призначити на 19.02.2019 о 14:00 год (том 2, а.с.26).

Представником позивача 18.02.2019 подано до суду заяву про виклик свідка - ОСОБА_5 (том 2, а.с.29 та зворотній бік). Подана заява мотивована тим, що ОСОБА_5 являється сертифікованим аудитором, директором ТзОВ "Фінаудит", надає послуги позивачу по супроводу аудитором бухгалтерського та податкового обліку при здійсненні господарської діяльності, приймав безпосередню участь у досудовому врегулюванні спору з відповідачем. Окрім цього, ОСОБА_5 виступав уповноваженим представником позивача при проведенні відповідачем планової виїзної перевірки ТзОВ "Галицька аграрна компанія".

Під час судового розгляду справи 19.02.2019 судом задоволено заяву представника позивача та викликано в судове засідання в якості свідка - ОСОБА_5 У розгляді справи, з огляду на виклик свідка та витребування додаткових доказів, оголошено перерву до 05.03.2019 (том 2, а.с.33).

В судовому засіданні, яке відбулося 05.03.2019 представник позивача надав суду додаткові письмові пояснення по справі (том 2, а.с.41-45). У поясненнях, щодо придбання та використання позивачем палива зазначив, що необхідність надання відповідачу шляхових листів стосовно використання палива у господарській діяльності останнім не обгрунтовано, посилань на нормативні документи не наведено. Натоміть, відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", на який вказує і відповідач, позивачем надано усі необхідні для перевірки документи.

Представник позивача також навів перелік усіх наданих відповідачу для проведення перевірки документів, які на переконання позивача, підтверджують використання придбаного палива у господарській діяльності, та вказав, що відповідачем при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення наведені документи до уваги не взято. Відтак, таке рішення суб'єкта владних повноважень не ґрунтується на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

У судовому засіданні представник позивача додатково зазначив, що первинні документи, складені позивачем та долучені до матеріалів справи у повному обсязі підтверджують здійснення господарських операцій стосовно використання придбаного палива в межах здійснення сільськогосподарської діяльності. Вказав, що обставин, які б свідчили про використання пального позивачем поза межами господарської діяльності жодним чином не доведено, а тому, висновки відповідача вважає безпідставними та такими, що не грунтуються на вимогах чинного законодавства.

У зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів, судом оголошено перерву та призначено наступне судове засідання на 13.03.2019 о 10:00 год (том 2, а.с.88).

В судовому засіданні 13.03.2019 представник позивача вимоги, викладені в позовній заяві (том 1, а.с.5-12), відповіді на відзив (том 1, а.с.189-195), відповіді на заперечення та додаткових письмових поясненнях (том 2, а.с. 20 - 22, 41-45) підтримав в повному обсязі. Додатково зазначив, що позивач не обмежений в свободі змісту та укладення на власний розсуд будь-яких правочинів не заборонених законом, в тому числі щодо надання (отримання) послуг із збирання урожаю із використанням власного пального. Що стосується наявності вироку щодо керівника та власника контрагента позивача ТОВ "Техкомвест" в період, що охоплював спірні правовідносини, то ця обставина не спростовує товарності операцій, крім цього додатковим аргументом є те, що вказана юридична особа не ліквідована й надалі здійснює господарську діяльність. Просив позов задовольнити повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили з підстав наведених у відзиві на позов, (том 1, а.с.168-171) та запереченні на відповідь на відзив (том 2, а.с.18 та зворотній бік). Зазначили, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене на підставі та у межах чинного законодавства, наголосили на тому, що використання позивачем пального при здійсненні сільськогосподарських робіт із використанням техніки, укладеними цивільними договорами, наданими позивачем, не передбачено, а акти списання пального, на які вказує позивач є внутрішніми документами, та не являються належними доказами, оскільки позивач не володіє власними одиницями сільськогосподарської техніки, а факт використання (списання) такого пального для залученої техніки під час збирання урожаю повинен був підтверджуватися двохсторонніми актами списання. Разом з цим, представники повторно звернули увагу суду на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва та висновки, зазначені судом стосовно керівника ТзОВ "Техкомвест", надавши пояснення про те, що помилково вказаний в акті перевірки ОСОБА_4, був керівником ТзОВ "Техкомвест" на момент перевірки, а вирок суду стосується ОСОБА_6, який був керівником та власником ТзОВ "Техкомвест" в період господарських взаємовідносин з позивачем, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказали на те, що прихід товару (засобів захисту рослин) на ТзОВ "Техкомвест" не відображено в реєстрі податкових накладних, товарно-транспортні накладні під час перевірки відповідачу не надано, а зміст тих, що наявні в матеріалах справи, підтверджує нереальність здійснення господарської операції з поставки засобів захисту рослин. Відтак, з урахуванням наведених обставин, просили у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, допитавши свідка, дослідивши в сукупності письмові докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення на позов, суд зазначає таке.

Відповідно до відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), Товариство з обмеженою відповідальністю "Галицька аграрна компанія" зареєстроване 12.07.2013 як юридична особа та перебуває на податковому обліку.

На підставі наказів Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 07.06.2018 №775, від 13.09.2018 №1293 та від 26.09.2018 №1386 (том 1, а.с.173 та зворотній бік, а.с.175, 176), відповідно до пункту 20.1 статті 20, статі 77, пункту 82.1 статті 82 глави 8 Податкового кодексу України відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку ТзОВ "Галицька аграрна компанія" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2015 по 31.03.2018.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 11.10.2018 за № 903/09-19-14-06/38712660 (надалі, також - акт перевірки) (том 1, а.с.34-81), відповідно до змісту якого, перевіркою встановлено порушення ТзОВ "Галицька аграрна компанія":

пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, в загальній сумі 1 128 387 грн, в тому числі по періодах за серпень 2015 року в сумі 81 592 грн, за листопад 2015 року в сумі 53 429 грн, квітень 2016 року в сумі 33 319 грн, листопад 2016 року в сумі 553 656 грн, грудень 2016 року в сумі 249 267 грн, лютий 2017 року в сумі 74 013 грн, травень 2017 року в сумі 70 003 грн, жовтень 2017 року в сумі 13 108 грн;

пунктів 176.1, 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, в результаті відображення недостовірних даних у поданих розрахунках форми 1-ДФ за 2 квартал 2015 року, 2 квартал 2016 року та 2 квартал 2017 року.

На підставі порушень, зазначених в акті перевірки відповідачем 02.11.2018 винесено податкове повідомлення-рішення за №0009651406 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" в загальній сумі 1 308 494 грн, з яких за податковими зобов'язаннями - 1 046 795 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями - 261 699 грн (том 1, зворотній бік а.с.33).

Не погодившись із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням від 02.11.2018 та висновками, викладеними у акті перевірки, ТзОВ "Галицька аграрна компанія" розпочало процедуру адміністративного оскарження та подало до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області заперечення від 19.10.2018 №32 (том 1, а.с.108-113)

За наслідками розгляду заперечення, відповідачем направлено позивачу листа від 30.10.2018 № 10828/10/09-19-14-06-19 (том 1, а.с.114-121), згідно з яким, висновок акта перевірки від 11.10.2018 №903/09-19-14-06/38712660 залишено без змін

Не погоджуючись із таким висновком контролюючого органу, позивач звернувся зі скаргою від 12.11.2018 №39 про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.11.2018 №0009651406 до Державної фіскальної служби України (том 1, а.с.24-32).

За результатами розгляду Державною фіскальною службою України поданої позивачем скарги прийнято рішення від 07.12.2018 №39643/6/99-99-11-04-01-25 (том 1, а.с.14-23). Відповідно до змісту рішення, керуючись главою 4 Податкового кодексу України скаргу ТзОВ "Галицька аграрна компанія" задоволено частково: скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині встановлених перевіркою порушень по взаємовідносинах із ТзОВ "Украгрохімтрейд" та у відповідній частині застосовані штрафні санкції, в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

З огляду на рішення Державної фіскальної служби України від 07.12.2018 №39643/6/99-99-11-04-01-25 відповідачем 12.12.2018 складено податкове повідомлення-рішення №0010921406, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем "податок на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 738 448 грн, в тому числі за основним платежем - 590 758 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями - 147 690 (том 1, а.с.13).

Не погоджуючись із таким рішенням контролюючого органу, уповноважений представник позивача звернувся із позовною заявою до суду з метою захисту порушених ТзОВ "Галицька аграрна компанія" прав, шляхом скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно із частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини регулюються нормативно-правовими актами, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, а саме: Конституцією України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР; Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI; Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, а також іншими законами та підзаконними нормативно-правовими актами.

Судом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення стосується таких порушень позивачем вимог чинного законодавства, виявлених відповідачем під час проведення планової перевірки.

Так, у ході проведення перевірки встановлено, що ТзОВ "Галицька аграрна компанія" згідно з даними бухгалтерського обліку здійснило протягом 2015-2016 років списання нафтопродуктів (дизельного палива) на виробничі витрати у загальній кількості 135 474 літри на суму 1 736 423,34 грн, використання яких у господарській діяльності товариства не підтверджено первинними документами. Списання пального позивачем здійснено на підставі актів про використання (списання) палива, в яких зазначено причину списання "використання палива на виконання сільськогосподарських робіт спеціалізованою сільськогосподарською технікою (дискування, культивація, посів, внесення добрив, обприскування, обмолот, збір урожаю)" та зазначається вид сільськогосподарської культури, яка оброблялась, кількість витраченого пального та його вартість. Однак, згідно з даними бухгалтерського обліку на балансі ТзОВ "Галицька аграрна компанія" відсутні власні чи орендовані транспортні засоби, сільськогосподарська техніка. Позивачем не представлено відповідачу документів, які б засвідчували рух пального із місць зберігання (Богородчанський район, с. Підгір'я, вул. Фермерська, 21) до місця його безпосереднього використання (місце здійснення діяльності населені пункти Калуського та Галицького районів Івано-Франківської області). Також, відсутні документи, які б підтверджували фактичне використання такого пального та, відповідно, зв'язок списання цього пального із господарською діяльністю товариства, зокрема, не надано шляхових листів, ТТН чи інших документів, які б підтверджували використання пального.

Відтак, з врахуванням зазначеного та фактів, виявлених у ході перевірки позивача, відповідачем встановлено використання придбаного у ТзОВ "Вог Рітейл" дизельного пального у операціях поза межами господарської діяльності платника, внаслідок чого позивачем відображено в податковому обліку списання дизельного пального за операціями, які фактично не відбулися, а лише відображені на первинних документах.

Також, в ході проведення перевірки, відповідно до наданих документів, відповідачем не встановлено реальності господарських взаємовідносин ТзОВ "Галицька аграрна компанія" за період з 01.04.2015 по 31.03.2018 з ТзОВ "Техкомвест". Відповідно до висновків акта перевірки, ТзОВ "Галицька аграрна компанія" придбано у ТзОВ "Техкомвест" засоби захисту рослин, які в повному обсязі використано для здійснення господарської діяльності, однак до перевірки не надано жодних документів, які б підтверджували реальність поставки зазначених товарно-матеріальних цінностей, зокрема, не надано договори купівлі-продажу, видаткові накладні на поставку товару, товарно-транспортні накладні на транспортування, сертифікатів якості та відповідності. Відповідач зазначив, що згідно з даними ЄРПН у ланцюгу постачання ТзОВ "Техкомвест" відсутнє придбання товарно-матеріальних цінностей (засоби захисту рослин Центріс, Фалькон, Інго, Реглон, Плаза), які у подальшому реалізовано на ТзОВ "Галицька аграрна компанія". Водночас, відповідно до поданої ТзОВ "Техкомвест" звітності, у товариства відсутні будь-які основні засоби, виробничі потужності чи обладнання, а кількість працівників - 1 (в одній особі: директор, головний бухгалтер та засновник). Водночас, з матеріалів кримінальної справи №490/4989/17 відповідачем встановлено, що керівник товариства - ОСОБА_4, у листопаді 2015 року погодився за грошову винагороду зареєструвати на своє ім'я ТзОВ "Техкомвест", не маючи жодного наміру та можливості здійснювати фактичне керівництво вказаним підприємством, жодних документів, в тому числі і пов'язаних із реалізацією товарів позивачу, не підписував, банківськими рахунками не розпоряджався, де знаходиться печатка товариства йому не відомо. Враховуючи наведене, а також ненадання позивачем для перевірки документів, що підтверджують реальність здійснення взаємовідносин із ТзОВ "Техкомвест", за результатами документальної перевірки встановлено неможливість реального здійснення протягом січня та лютого 2016 року господарських операцій з ТзОВ "Техкомвест" в частині придбання засобів захисту рослин, у зв'язку із чим, позивачем безпідставно відображено в податковому обліку податкові накладні за операціями, які фактично не відбулися. За наведених обставин ТзОВ "Галицька аграрна компанія" неправомірно включено до податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, виписаними ТзОВ "Техкомвест" у загальній сумі 314 163 грн, у тому числі: за січень 2016 року у сумі 80 650 грн та за жовтень 2016 року у сумі 233 513 грн.

Надаючи правову оцінку висновкам Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, що викладені в акті перевірки, стосовно використання придбаного у ТзОВ "Вог Рітейл" дизельного пального у операціях поза межами господарської діяльності ТзОВ "Галицька аграрна компанія", суд виходить із таких підстав та мотивів.

Врегулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, визначення платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства передбачено Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 (надалі, також - ПК України).

Згідно із підпунктом "г" пункту 198.5 статті 198 ПК України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Пунктом 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Ведення бухгалтерського обліку, який є підставою для податкового обліку, регламентується Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV (надалі, також - Закон №996-ХІV) та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (надалі, також - Положення №88).

Так, статтею 1 Закону №996-ХІV вказано, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 зазначеного Закону встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із пунктом 2 статті 3 Закону №996-ХІV - фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 4 Закону №996-ХІV визначено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена і підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення №8), відповідно до змісту яких, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування; записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення; первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно із пунктом 2.4 Положення №88, первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до статті 8 Закону №996-ХІV, відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

За змістом пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 цієї ж статті Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до приписів підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відтак, господарські операції для визначення витрат та податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Разом з цим, слід зазначити, що господарські операції є такими, що вчинені у межах господарської діяльності, лише за наявності розумних економічних причин (ділової мети). Операція, позбавлена таких економічних причин, не підлягає відображенню в податковому обліку. Господарською може бути визнана лише правомірна діяльність платника податку, вчинювана саме з метою одержання доходу, а не з метою заниження податкових зобов'язань. Відповідно до п.п.14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідно до тверджень відповідача, наведених у відзиві на позов та акті перевірки, визначальною обставиною, на підставі встановлення якої, відповідач дійшов висновку про використання придбаного позивачем палива поза межами сільськогосподарської діяльності є не підтвердження останнім здійснення таких господарських операцій первинними документами, зокрема, не представлено документів, які б засвідчували рух пального із місць зберігання до місця його безпосереднього використання, а також, документів, якими підтверджується наявність будь-яких приміщень (споруд) для зберігання пального у кожному із пунктів розвантаження.

Суд не погоджується із такими твердженнями відповідача, з огляду на таке.

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Галицька аграрна компанія" здійснює діяльність у сфері сільського господарства та є товаровиробником сільськогосподарської продукції рослинництва, зокрема зернових культур (КВЕД 01.11).

У відповідності до змісту позовної заяви, представник позивача стверджує, що ТзОВ "Галицька аграрна компанія" здійснено повний виробничий цикл вирощування сільськогосподарських культур (посів, обробіток та збір урожаю) на орендованих сільськогосподарських угіддях протягом 2015 - 2017 років. Зокрема здійснено вирощування зернових культур (пшениця, кукурудза, соя, соняшник) у 2015 році на площі - 2 556 гектарів, у 2016 році на площі - 1 760 гектарів та у 2017 році на площі - 1 555 гектарів сільськогосподарських угідь. Для виконання таких спеціалізованих сільськогосподарських робіт підприємство залучає підрядні організації, що володіють відповідними технічними та трудовими ресурсами, а також залучає необхідну техніку в оренду, у тому числі з водієм орендодавця. Зокрема, виконання сільськогосподарських робіт, що включають обробіток ґрунту, посів, внесення добрив та засобів захисту рослин, збору урожаю та транспортних перевезень здійснено підприємством шляхом залучення підрядників, зокрема ПСП "Оскар" (код ЄДРПОУ 31774096), ПП АП "Агро-Дружба" (код ЄДРПОУ 37625037), ТзОВ "Слав-Агро" (код ЄДРПОУ 39330730).

Для проведення перевірки, а також до матеріалів даної адміністративної справи на підтвердження придбання ТзОВ "Галицька аграрна компанія" дизельного палива у ТзОВ "Вог Рітейл" позивачем долучено копії видаткових накладних (том 1, а.с.130, 132, 134, 136, 138, 140, 142, 144, 146, 148, 150, 152, 154, 156, 158) та товарно-транспортних накладних форми №1-ТТН (нафтопродукт) (том 1, а.с.131, 133, 135, 137, 139, 141, 143, 145, 147, 149, 151, 153, 155, 157, 159).

Як встановлено судом та не заперечувалося представниками сторін, до перевірки позивачем надавалися договір суборенди нежитлового приміщення №01/2015/1 від 01.03.2015, договір про надання послуг (зібрання врожаю 2015 року зернозбиральними комбайнами) від 20.07.2015 №20/07/15-3, відомості на відпуск - внутрішнє переміщення нафтопродуктів, акти про використання (списання) палива на виконання сільськогосподарських робіт спеціалізованою сільськогосподарською технікою - складених за фактом надання послуг виконавцями на конкретний вид робіт та конкретні культури, договори та акти про надання сільськогосподарських послуг (виконання робіт) технікою виконавців.

Так, відповідно до копії договору суборенди нежитлового приміщення №01/2015/1 від 01.03.2015 (том 1, а.с.200-202), Приватне сільськогосподарське підприємство "Оскар" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Галицька аграрна компанія" уклали договір про строкове платне користування (суборенду) для використання у господарській діяльності приміщення (споруди), що включає: нежитлові приміщення площею 20 кв. м., розташовані за адресою: вул. Фермерська, буд. 21, с. Підгір'я, Богородчанський район, Івано-Франківська область; резервуар (ємність) для зберігання нафтопродуктів об'ємом 26 куб. м. Приймання-передача приміщення здійснена відповідно до акта прийому-передачі до договору суборенди нежитлового приміщення від 01.03.2016 (том 1, .а.с.203).

Транспортування придбаного палива до орендованого приміщення, резервуара та зберігання дизельного палива підтверджено позивачем наявними у матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів: №ВТР003, №ВТР001, №ВТР002 від 30.10.2015 (том 1, а.с.204-206, том 2, а.с.54-58), змінних звітів АЗС від 25.04.2016, 05.05.2016, 06.05.2016, 10.05.2016, 13.05.2016, 15.06.2016, 31.05.2016, 27.05.2016, 04.12.2015 (том 1, а.с.207-215) та журналів обліку надходження нафтопродуктів на АЗС (том 2, а.с.4-6).

Списання палива на виконання сільськогосподарських робіт спеціалізованою сільськогосподарською технікою відображено позивачем у актах про використання (списання) палива за №1 від 31.07.2015, №2 від 06.08.2015, №3, №4, №5, №6 від 13.08.2015 (том 1, а.с.217-222).

Окрім зазначеного, відповідно до копії договору №20/07/15-3 від 20.07.2015 про надання послуг зі збору врожаю 2015 року, Приватне підприємство "Агропромислове підприємство" Агро-Дружба" зобов'язалось надати позивачу послуги зі збирання врожаю сільськогосподарських культур власними комбайнами (том 1, а.с.197).

Виконання сільськогосподарських робіт, передбачених вказаним договором із використанням пального позивача передбачено пунктом 5.1 договору (том 1, зворотній бік а.с.197). Відпуск нафтопродуктів ПП "Агропромислове підприємство" Агро-Дружба" відображено позивачем у відомостях на відпуск - внутрішнє переміщення нафтопродуктів від 13.11.2015 (том 1, а.с.223-234).

Водночас, виконання сільськогосподарських робіт із залученням палива позивача передбачено і пунктом 1.2 договору про надання послуг №11/02-2014 від 01.02.2014, та пункту 1.3 договору про надання сільськогосподарських послуг №20/01-2016 від 20.01.2016, укладених між ТзОВ "Галицька аграрна компанія" та ПСП "Оскар" (том 1, зворотній бік а.с.216, том 2, а.с.48-49). Відпуск палива ПСП "Оскар" відображено позивачем у відомостях на відпуск - внутрішнє переміщення нафтопродуктів від 31.05.2016 (том 2, а.с.59-70).

Відпуск палива ТзОВ "Слав-Агро" для виконання сільськогосподарських робіт, відповідно до договору-доручення про надання послуг на виконання робіт по збиранню врожаю №136/3-09/16 від 16.09.2016 відображено позивачем у відомостях на відпуск - внутрішнє переміщення нафтопродуктів від 30.11.2016 (том 1, а.с.235-244).

Виконання сільськогосподарських робіт контрагентами позивача, відповідно до вищенаведених договорів підтверджується копіями актів здачі-прийняття робіт (послуг), зокрема: №ОУ-0000178 від 12.11.205, №ОУ-0000056 від 07.10.2015 (том 2, а.с.46-47), №19 від 25.04.2016, №35 від 31.05.2016 (том 2, а.с.52-51).

Враховуючи наведене, суд не погоджується із твердженнями відповідача стосовно неможливості надання послуг зі збору врожаю контрагентами позивача із використанням паливних матеріалів ТзОВ "Галицька аграрна компанія", посилаючись при цьому на положення статей 901-907 Цивільного кодексу України. Суд зазначає, що наведеними приписами Цивільного кодексу України визначено істотні умови договору про надання послуг, однак, при укладанні такого договору, сторони не позбавлені права вільного вибору умов останнього, що свідчить про те, що сторони на власний розсуд визначають зміст цього договору, формують конкретні умови, враховуючи при цьому положення статей 901-907 Кодексу. Відтак, з огляду на передбачену укладеними договорами можливість використання палива позивача при виконанні сільськогосподарських робіт технікою контрагента, висновки відповідача наведені у акті перевірки та відзиві на позов з даного приводу є необґрунтованими.

Разом з цим, обґрунтовуючи правомірність висновків відповідача, у запереченні на відповідь на відзив представник Головного управління ДФС в Івано-Франківській області зазначив про відсутність економічного змісту перевезення пального з с. Марківці Тисменицького району Івано-Франківської області, в с. Задарів Тернопільської області та в с. Підгір'я Богородчанського району Івано-Франківської області. На переконання представника, зручніше було б доставити пальне відразу до с. Підгір'я та не витрачати додаткові час і кошти (том 2, зворотній бік а.с.18).

Однак, суд відхиляє такі висновки представника відповідача та зазначає, що Головне управління ДФС в Івано-Франківській області як контролюючий орган не наділений повноваженнями на перевірку економічної доцільності рішень, що приймаються суб'єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією.

Також, суд не погоджується і з твердженням відповідача стосовно відсутності у позивача власних чи орендованих транспортних засобів та сільськогосподарської техніки, оскільки відповідачем, за наслідком проведення перевірки, не взято до уваги договорів, укладених між ТзОВ "Галицька аграрна компанія" та ПСП "Оскар", ТзОВ "Слав-Агро", ПП "Агропромислове підприємство" Агро-Дружба", відповідно до змісту яких, контрагенти позивача зобов'язувались надати послуги з виконання сільськогосподарських робіт із використанням власної техніки. Окрім цього, ПСП "Оскар", яке володіє всіма необхідними технічними ресурсами, в тому числі, для доставки пального, є засновником ТзОВ "Галицька аграрна компанія", що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

Оцінюючи твердженнями відповідача про необхідність надання позивачем шляхових листів та товарно-транспортних накладних щодо використання палива виключно у межах сільськогосподарської діяльності, суд погоджується із висновками позивача, що наведені у відповіді на відзив від 04.02.2019 (том 1, а.с.189-195).

Так, типову форму подорожнього (шляхового) листа службового легкового автомобіля затверджену Наказом Держкомстату 17.02.1998 за №74, а також типову форму подорожнього листа вантажного автомобіля, затверджену Наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистки України від 29.12.1995 року № 488/346 "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" - скасовано, на підставі Наказу Міністерства інфраструктури України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 10.12.2013 №1005/1454 та Наказу Державної служби статистики України від 19.03.2013 № 95.

Разом з цим, суд відзначає, що чинним законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які оформлюються при здійсненні тих чи інших операцій. А відтак, господарська операція може опосередковуватися складенням будь-якого первинного документа, який містить обов'язкові реквізити та\або відповідає законодавчо установленим вимогам щодо його складення (у разі наявності таких вимог).

З урахуванням усіх вищевикладених обставин, на переконання суду, позивачем у повному обсязі підтверджено первинними документами, які відповідають вимогам для первинних документів, встановлених частиною 2 статті 9 Закону №996-ХІV, використання палива у межах здійснених сільськогосподарських робіт, натомість, відповідач безпідставно відхилив як підтверджувальні, складені позивачем документи, на підставі яких позивачем здійснювалось використання та списання палива. Разом з цим, відповідачем жодним чином не обгрунтовано можливість використання палива позивачем в інший ніж підтверджений ним спосіб, тобто поза межами господарської діяльності. Відтак, суд дійшов висновку про необґрунтованість тверджень контролюючого органу про відсутність підстав для віднесення ТзОВ "Галицька аграрна компанія" податку у сумі 347 285 грн до складу податкового кредиту з ПДВ, а тому, збільшення відповідачем суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 345 744 грн є неправомірним.

Стосовно включення ТзОВ "Галицька аграрна компанія" до складу податкового кредиту з ПДВ за січень 2016 року в загальній сумі податку 80 650 грн та в жовтні 2016 року 233 513 грн за товарами придбаними у ТзОВ "Техкомвест", суд зважає на таке.

Відповідно до тверджень позивача, з метою забезпечення захисту від шкідників та хворіб сільськогосподарських культур, ТзОВ "Галицька аграрна компанія" укладено договір купівлі-продажу №29/01-02 з ТзОВ "Техкомвест", згідно з яким продавець - ТзОВ "Техкомвест" зобов'язався поставляти ТзОВ "Галицька аграрна компанія" засоби захисту рослин.

Так, на виконання умов вказаного договору, згідно із видатковими накладними №5 від 29.01.2016 на суму 483 900,25 грн, №6 від 02.02.2016 на суму 799 998,76 грн та №8 від 03.02.2016 на суму 601 083,00 грн, позивачем придбано засоби захисту рослин - Плаза, Реглон, Фалькон, Центріс та Інго (том 1, а.с.122, 124, 126).

На підтвердження транспортування придбаних товарів до місця використання, позивачем надано копії товарно-транспортних накладних №07-01 від 29.01.2016, №02-02 від 03.02.2016, №01-02 від 02.02.2016 (том 1, а.с.123, 125, 127).

На підтвердження використання придбаних у ТзОВ "Техкомвест" засобів захисту рослин у господарській діяльності, позивачем надано копії накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №3, 2 від 31.05.2016 (том 2, а.с.90, 91)

Наявні у матеріалах справи копії всіх первинних документів зі сторони виконавця - ТзОВ "Техкомвест" підписано уповноваженою особою - директором підприємства ОСОБА_6

Разом з цим, відповідачем до матеріалів даної справи долучено копію вироку Центрального районного суду м. Миколаєва, ухваленого 19.07.2017 по справі №490/4989/17, який набрав законної сили 19.08.2017 (том 2, а.с.80-81 та зворотній бік).

У судовому засіданні встановлено, що відповідачем, під час складення акта перевірки допущено описку та помилково особою обвинуваченого зазначено ОСОБА_4, оскільки станом на момент проведення перевірки та на момент розгляду даної адміністративної справи останній, відповідно до відомостей ЄДРПОУ значиться засновником ТзОВ "Техкомвест".

З огляду на вказане, судом встановлено, що вищезазначений вирок Центрального районного суду м. Миколаєва ухвалено стосовно обвинуваченого - ОСОБА_6, який згідно із витягом з ЄДРПОУ станом на 01.01.2016, починаючи з 08.09.2015 значився засновником та керівником товариства (том 2, а.с.123).

Вказаним вироком ухвалено затвердити угоду від 29.05.2017 про визнання винуватості, укладену між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Волинської області та обвинуваченим ОСОБА_6 у кримінальному проваджені №32017030000000037 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 205, та частиною 1 статті 205-1 Кримінального кодексу України.

Згідно зі змістом вказаного вироку, в листопаді 2015 року в м. Миколаїв ОСОБА_6, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, погодився на пропозицію невстановлених осіб за грошову винагороду в розмірі 1500 гривень на місяць, зареєструвати на своє ім'я, тобто оформити придбання суб'єкта господарської діяльності (юридичну особу) ТзОВ "Техкомвест" (код ЄДРПОУ - 39997622, адреса: м. Київ, Дніпровська набережна, будинок 9, офіс 152), не маючи при цьому наміру та можливості здійснювати фактичне керівництво зазначеним підприємством, не мав на це спеціальних знань та навичок, а також необхідних для здійснення підприємницької діяльності капіталовкладень.

Крім цього, ОСОБА_6 після проведення реєстрації придбання ТзОВ "Техкомвест" жодних документів бухгалтерського обліку, звітності, та інших документів, що пов'язані з господарською діяльністю ТзОВ "Техкомвест" не готував та не підписував, де знаходиться печатка підприємства йому не відомо, банківськими рахунками він не розпоряджався.

Враховуючи наведене , у невстановлених осіб перебувала печатка та установчі документи ТзОВ "Техкомвест", що надало можливість таким особам здійснювати контроль над товариством. Водночас, та обставина, що ТзОВ "Техкомвест" перебувало на податковому обліку в ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві та зареєстровано як платник ПДВ, надала можливість невстановленим особам здійснювати незаконну діяльність, що полягала в наданні послуг по незаконному формуванню податкового кредиту з ПДВ та витрат, створенні транзитних грошових потоків, чим сприяло третім особам - суб'єктам господарювання в зменшенні платежів до бюджету з податку на додану вартість та податку на прибуток за період з листопада 2015 року по грудень 2016 року.

Встановлені Центральним районним судом м. Миколаєва обставини підтверджують відсутність у ОСОБА_6 будь-яких повноважень щодо складання і підписання первинних документів, в тому числі, і долучених позивачем до матеріалів справи стосовно придбаних товарів захисту рослин.

Суд зазначає, що всі первинні документи, оформлені на підтвердження господарських операцій з придбання у ТзОВ "Техкомвест" засобів захисту рослин, виписані від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності контрагента позивача, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть уважатися належно оформленими та підписаними повноважною особою звітними документами, що посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення зазначених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Така позиція суду відповідає і висновкам Верховного Суду України, зазначеним у постанові, ухваленій 05.03.2012 по справі №21-421а11.

Водночас, як слідує з матеріалів справи, згідно із відомостями Єдиного державного реєстру податкових накладних, в ланцюгу постачання ТзОВ "Техкомвест" за період з 02.12.2015 по 03.03.2016 відсутнє придбавання товарно-матеріальних цінностей (засобів захисту рослин: Центріс, Фалькон, Інго, Реглон, Плаза), які в подальшому продано ТзОВ "Галицька аграрна компанія" (том 2, а.с.71-77).

Крім цього, відповідно до акта перевірки, з огляду на подану фінансову звітність, відповідачем встановлено відсутність у ТзОВ "Техкомвест" будь-яких основних засобів, виробничих потужностей чи обладнання.

Додатково слід звернути увагу і на те, що згідно із поданими копіями товарно-транспортних накладних №01-02 від 02.02.2016 року та №02-02 від 03.02.2016 року поставка товару - засобів захисту рослин, масою бруто одна тона вісімсот кілограм та одна тона відповідно, здійснювалася з міста Києва в Галицький район Івано-Франківської області (де, як встановлено в судовому засіданні, знаходяться орендовані поля позивача), одним і тим ж транспортним засобом та водієм, що з урахуванням віддаленості пунктів навантаження та розвантаження, виключає реальність господарської операції у часі та у спосіб визначений такими товарно-транспортними накладними.

В силу сукупності вищенаведених обставин, пояснення представника позивача щодо можливого допущення описок у визначенні точних дат та пункту розвантаження товару не заслуговують на увагу та не підтверджуються жодними належними та допустими доказами.

Враховуючи все вищенаведене, суд погоджується із висновком Головного управління ДФС в Івано-Франківській області стосовно неможливості реального здійснення позивачем господарських операцій з ТзОВ "Техкомвест" в частині придбання засобів захисту рослин, у зв'язку із чим, позивачем безпідставно відображено в податковому обліку податкові накладні за операціями, які фактично не відбулись та безпідставно включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними ТзОВ "Техкомвест" в загальній сумі 314 163 грн, в тому числі за січень 2016 року в сумі 80 650 грн, за жовтень 2016 року в сумі 233 513 грн.

Таким чином, з врахуванням висновків суду про використання придбаного позивачем дизельного пального в межах господарської діяльності та правомірність віднесення ТзОВ "Галицька аграрна компанія" податку у сумі 347 285 грн до складу податкового кредиту з ПДВ, а також про неможливість здійснення господарських операцій із ТзОВ "Техкомвест" в частині придбавання засобів захисту рослин, та як наслідок - безпідставне включення до податкового кредиту податку на додану вартість за січень 2016 року в сумі 80 650 грн та за жовтень 2016 року в сумі 233 513, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з Головного управління ДФС в Івано-Франківській області слід стягнути частину судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, яка становить 5 186, 16 грн, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька аграрна компанія", сплата якого підтверджується платіжним дорученням №433 від 22.12.2018 (а.с.3).

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139 , 241-246, 250, 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 39394463) форми "Р" № НОМЕР_1 від 12.12.2018 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковим зобов'язанням в сумі 276 595 (двісті сімдесят шість тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять) гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 69 149 (шістдесят дев'ять тисяч сто сорок дев'ять) гривень, що в загальному розмірі становить 345 744 (триста сорок п'ять тисяч сімсот сорок чотири) гривні.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 39394463) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька аграрна компанія" (код ЄДРПОУ - 38712660) судові витрати в розмірі 5 186 (п'ять тисяч сто вісімдесят шість) гривень 16 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Галицька аграрна компанія", адреса: вул. Академіка Сахарова, буд. 23, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 38712660.

Відповідач: Головне управління ДФС в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 39394463.

Рішення складене в повному обсязі 25 березня 2019 р.

Суддя /підпис/ ОСОБА_7