Постанова

від 21.03.2019 по справі 0440/5084/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 березня 2019 року м. Дніпросправа № 0440/5084/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

судді - доповідача Чумака С.Ю.,

суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,

секретар судового засідання Сколишев О.О.

за участі представника відповідача Малишевої А.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року у справі № 0440/5084/18 (суддя І інстанції - Бондар М.В.)

за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми Ф , прийняті Головним управління ДФС у Дніпропетровській області:

- 21 березня 2018 року № 0499418/1316-0415 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання за платежем Транспортний податок з фізичних осіб за 2018 рік в розмірі 25 тисяч гривень;

- 23 травня 2018 року № 0985003-1316-0415 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання за платежем Транспортний податок з фізичних осіб за 2018 рік в розмірі 2083,33 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу в якій посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи просить скасувати оскаржене рішення та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що автомобілі, щодо яких відповідачем нарахований транспортний податок не є об'єктами оподаткування та вказує про порушення порядку направлення оскаржених податкових повідомлень-рішень.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

За ОСОБА_2 зареєстровані транспортні засоби:

1. Land Rover, 2013 року випуску, модель Range Rover, об'єм двигуна 4367 куб.см.,

2. Land Rover 2015 року випуску, модель Range Rover Sport, об'єм двигуна 2993 куб. см.

21.03.2018 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0499418/1316-0415, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку за 2018 рік у розмірі 25000 грн. щодо автомобіля Land Rover 2015 року випуску, модель Range Rover Sport, об'єм двигуна 2993 куб.см.

23.05.2018 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0985003/1316-0415, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку за 2018 рік у розмірі 2083,33 грн. щодо автомобіля Land Rover, 2013 року випуску, модель Range Rover, об'єм двигуна 4367 куб.см.

Позивач, не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, звернулась до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку щодо правомірності оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Суд апеляційної інстанції частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіряючи відповідність закону оскаржених рішень владного суб'єкта, суд зазначає, що правовідносини з приводу справляння транспортного податку унормовані, насамперед, приписами ст. 265 і ст. 267 Податкового кодексу України.

Так, податковий обов'язок за публічним платежем транспортний податок був вперше запроваджений Законом України № 71-VIII від 28.12.2014 р., котрий набрав чинності з 01.01.2015 р. та у новій редакції виклав положення ст. 267 Податкового кодексу України.

Законом України від 24.12.2015 р. № 909-VIII та Законом України від 21.12.2016 р. № 1797-VIII до абз.1 п. 267.2.1 ст. 267 Податкового кодексу України були внесені зміни, внаслідок яких об'єктом оподаткування податком з власників транспортних засобів визначені легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

З приписів наведеної норми чітко слідує, що законодавцем запроваджено дві кваліфікуючі ознаки, за одночасної наявності яких у особи, як потенційного платника податку на майно (транспортного податку), і виникає податковий обов'язок стосовно конкретного належного йому на праві приватної власності легкового автомобіля, а саме: 1) віковий ценз автомобіля, тобто існування (не закінчення, тривання, продовження) періоду часу в п'ять років від року випуску автомобіля, 2) вартісний ценз - перевищення показником середньоринкової вартості автомобіля межі у 375 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного податкового року.

При цьому, п. 14.1.220 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що рік виготовлення транспортного засобу - календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік); для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Отже, у разі можливості встановлення календарної дати випуску конкретного легкового автомобіля початок перебігу та завершення згаданого у ст. 267 Податковому кодексі України п'ятирічного строку не може бути ототожнено з календарним роком (відлік якого розпочинається 1 січня і завершується 31 грудня кожного року), адже цей строк (вік автомобіля) починає свій перебіг на наступний день від дати випуску автомобілю і збігає у останній день п'ятого послідовного року.

Правильність саме вказаного тлумачення підтверджується змістом п. 267.6.7 ст. 267 Податкового кодексу України, де зазначено, що у разі спливу п'ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п'яти років.

Натомість, у разі неможливості встановлення конкретної календарної дати випуску легкового автомобіля за правилом п. 14.1.220 ст. 14 Податкового кодексу України такою датою слід вважати 1 січня року випуску.

Як зазначалося вище, позивач є власником двох автомобілів 2013 і 2015 року випуску, тобто п'ятирічний строк одного з яких припадає на звітний рік.

У силу п. 14.1.220 ст. 14 Податкового кодексу України календарною датою випуску автомобілю маркиRover, модель Range Rover є 01.01.2013 р.

Таким чином, за віковою ознакою під об'єкт оподаткування транспортним податком за 2018 рік підпадають автомобіль Land Rover 2015 року випуску, модель Range Rover Sport за повний рік, а Land Rover 2013 року випуску, модель Range Rover - лише за січень 2018 року, оскільки саме у січні 2018 року спливає п'ятирічний вік цього автомобіля.

Щодо вартісної ознаки об'єкта оподаткування транспортним податком, яка становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Станом на 01.01.2018 року мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 3723 грн. (Закон України "Про Державний бюджет на 2018 рік")

Отже, об'єктом оподаткування у 2018 році є легкові автомобілі середньоринкова вартість яких становить понад 1396125 грн (375х3723) та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).

За приписами абзацу 2 п. 267.2.1 ст. 267 Податкового кодексу України вартість автомобіля визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.

Відповідно до наданих відповідачем розрахунків з офіційного веб-сайту Мінекономрозвитку, які були враховані під час визначення останнім об'єкта оподаткування транспортним податком, середньоринкова вартість автомобілів: марка Land Rover, модель Range Rover Sport з об'ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, 2015 року випуску з дизельним типом пального становить 1513888,65 гривень; марка Land Rover, модель Range Rover з об'ємом циліндрів двигуна 4,4 літра, 2013 року випуску з дизельним типом пального становить 2327521,01 гривень, з огляду на яку вказані автомобілі підпадають під об'єкт оподаткування транспортним податком.

Однак, як вбачається з наданого розрахунку щодо автомобіля марки Land Rover, модель Range Rover Sport з об'ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, 2015 року випуску, розрахунок здійснений стосовно автомобіля з дизельним типом пального.

Водночас, відповідно до наданого суду апеляційної інстанції свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХО 047997 автомобіль марки Land Rover, модель Range Rover Sport з об'ємом циліндрів двигуна 2993, 2015 року випуску, зареєстрований на ОСОБА_2, є автомобілем з бензиновим типом пального.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку з офіційного веб-сайту Мінекономрозвитку середньоринкова вартість автомобіля марки Land Rover, модель Range Rover Sport з об'ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, 2015 року випуску з бензиновим типом пального становить 1387716,3 грн, що є меншим, ніж вартість транспортного засобу, який є об'єктом оподаткування у 2018 році (1396125 грн). (а.с. 17)

Отже, автомобіль марки Land Rover, модель Range Rover Sport з об'ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, 2015 року випуску з бензиновим типом пального не є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році.

Крім того, відповідно до абзацу 3 п. 267.2.1 ст. 267 Податкового кодексу України, щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Так, згідно із вказаним Переліком під об'єкт оподаткування у 2018 році підпадають автомобіль марки Land Rover, модель Range Rover Sport з об'ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, з бензиновим типом пального, рік випуску - до 3 років (включно), а також автомобіль марки Land Rover, модель Range Rover з об'ємом циліндрів двигуна 4,4 літра, з дизельним типом пального, рік випуску - до 5 років (включно). (а.с. 31)

Отже, оскільки належний позивачу автомобіль марки Land Rover, модель Range Rover Sport з об'ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, з бензиновим типом пального випущений у 2015 році, то згідно з Переліком у 2018 році він не є об'єктом оподаткування, що також підтверджується і розрахунком з офіційного веб-сайту Мінекономрозвитку, а тому відповідачем протиправно було визначено позивачу зобов'язання з транспортного податку за цей автомобіль.

Вказані обставини залишилися поза увагою суду першої інстанції, що призвело до прийняття помилкового рішення у справі в частині правомірності визначення транспортного податку стосовно автомобіля марки Land Rover, модель Range Rover Sport з об'ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, 2015 року.

Разом з тим, з огляду на положення п. 267.6.7 ст. 267 Податкового кодексу України транспортний податок за 2018 рік за належний позивачу автомобіль маркиRover, модель Range Rover, 2013 року випуску, підлягає сплаті за січень 2018 року у розмірі 2083,33 грн (25000:12=2083,33), що і було правильно визначено відповідачем в оскарженому податковому повідомленні-рішенні від 23 травня 2018 року № 0985003-1316-0415.

Щодо посилань позивача на порушення податковим органом порядку направлення оскаржених податкових повідомлень-рішень, судом першої інстанції правильно зазначено, що вказана обставина не є безумовною підставою для визнання податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга і позов позивача підлягають частковому задоволенню.

Оскільки рішенням суду апеляційної інстанції адміністративний позов задоволено частково, колегія суддів, враховуючи положення ст. ст. 132,139 КАС України, вважає за необхідне стягнути витрати, які були понесені позивачем під час розгляду справи та складаються з витрат по сплаті судового збору у розмірі 1762 грн. (704,8 грн. за подання адміністративного позову та 1057,20 грн. за подання апеляційної скарги), які підтверджуються відповідними доказами.

Повний текст судового рішення складений 26 березня 2019 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року у справі № 0440/5084/18 скасувати в частині відмови у визнанні протиправним і скасуванні податкового повідомлення-рішення від 21 березня 2018 року № 0499418/1316-0415 і в цій частині позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області від 21 березня 2018 року № 0499418/1316-0415, яким ОСОБА_2 визначено зобов'язання за платежем "Транспортний податок з фізичних осіб" у розмірі 25 000 гривень.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року у справі № 0440/5084/18 залишити без змін.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) сплачений за подачу позову та апеляційної скарги судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач С.Ю. Чумак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко