Рішення

від 19.03.2019 по справі 813/6918/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/6918/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Сільник Н.Є.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрозабезпечення" до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електрозабезпечення" до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.09.2014 року №0003592201 та №0003602201.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що встановлення фіктивності суб'єкта господарювання не передбачає автоматичного визнання усієї його діяльності протиправною, а правочинів, вчинених від імені такого суб'єкта - нікчемними. Інспекцією не доведено належним чином існування вказаних обставин, позаяк результатів почеркознавчої експертизи з категоричними висновками про неавтентичність проставлених підписів на поданих Товариством первинних документах відповідачем не представлено, а особа, яка заперечує свою причетність до діяльності юридичної особи, може мати особисту зацікавленість у неподанні відомостей, необхідних для податкового контролю. Вказує, що у цьому спорі, незважаючи на пояснення в рамках кримінальної справи керівників контрагентів позивача про те, що останні не мають жодного відношення до юридичних осіб (контрагентів), мало в подальшому схвалення підписаних між позивачем та ТОВ „Викуп» та ТОВ „Ейс констракшен менеджмент» , ТОВ „Лідерком» , ТОВ „Вайз Юніон ЛТД» договорів у вигляді підписаних актів виконання робіт, поставки товарів та прийняття за них плати. В матеріалах справи є банківські документи, які свідчать про зміну майнового стану позивача та його контрагентів, а саме, розрахунки позивача за здійсненими господарськими операціями, до того ж позивачем долучено до справи бухгалтерську звітність про рух інших матеріальних цінностей на виконання господарських операцій, що доводить не лише зміну майнового стану, а й їх мету. Стверджує, що акти про неможливість проведення зустрічних звірок не є тим самим, що і результати проведення зустрічних звірок, які є джерелом отримання податкової інформації. Сама по собі неможливість реалізації органами ДПІ визначеної законом компетенції щодо проведення зустрічних звірок ТОВ „Викуп» , ТОВ „Ейс констракшен менеджмент» , ТОВ „Лідерком» , ТОВ „Вайз Юніон ЛТД» не є доказом вчинення порушень податкового законодавства позивачем. Позивачем додано до матеріалів справи копії ліцензій на право проведення будівельних робіт, виданих ТОВ „Вайз Юніон ЛТД» і ТОВ „Лідерком» . Позивачем долучено первинні бухгалтерські документи: акти прийому-передачі, товарно-транспортні накладні, податкові та видаткові накладні, які не мають недоліків та не визнані в судовому порядку недійсними. Просив позов задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у запереченні на позов та додаткових поясненнях. Заперечення мотивує тим, що в процесі проведення перевірки встановлено факт безпідставного відображення ТзОВ Електрозабезпечення у податковому обліку господарських операцій з ТзОВ Вайз Юніон ЛТД , ТзОВ Лідерком , ТзОВ Викуп та ТЗОВ Ейс констракшен менеджмент , оскільки такі фактично не відбувалися. При цьому, в основу висновків про неможливість фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, окрім відомостей зафіксованих в актах перевірок ТзОВ Вайз Юніон ЛТД , ТзОВ Лідерком , ТзОВ Викуп та ТЗОВ Ейс констракшен менеджмент , покладена інформація, зібрана в ході розслідування кримінальних проваджень по обвинуваченню посадових осіб контрагентів за фактом вчинення невстановленими особами фіктивного підприємництва. Зокрема, йде мова про пояснення, відібрані слідчим органом в посадових осіб ТзОВ Викуп , ТзОВ Ейс констракшен менеджмент - гр. ОСОБА_3 - директора зазначених підприємств, та директора ТзОВ Лідерком - гр. ОСОБА_4 в яких вони вказали про свою непричетність до фінансово-господарської діяльності цих підприємств. На документування ТзОВ Електрозабезпечення операцій виключно в цілях отримання податкової вигоди вказують також документи надані позивачем для підтвердження реальності їх здійснення. Відомості, що вказані в представлених позивачем документах додатково підтверджують, що такі складались виключно задля мінімізації податкових зобов'язань. На переконання відповідача зазначене свідчить про безтоварність господарських операцій з такими контрагентами. Враховуючи наведене, відповідач стверджує, що позивач допустив порушення податкового законодавства, а спірні податкові повідомлення-рішення вважає такими, що прийняті у відповідності до чинного законодавства України і підстав для їх скасування не вбачає.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.02.2015 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрозабезпечення" задоволено повністю, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо винесених податкових повідомлень-рішень від 23.09.2014 року №0003592201 та №0003602201, скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 23.09.2014 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Постановою Львівського апеляційного суду від 09.02.2016 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області задоволено, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.02.2015 у справі № 813/6918/14 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрозабезпечення" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.02.2017 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрозабезпечення" задоволено частково, скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.02.2015 та постанову Львівського апеляційного суду від 09.02.2016 і направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

17 березня 2017 року матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрозабезпечення" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дії та скасування податкових повідомлень-рішень скеровано на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20.03.2017 прийнято до провадження адміністративну справу № 813/6918/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрозабезпечення" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дії та скасування податкових повідомлень-рішень.

Протокольною ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2017 допущено процесуальне правонаступництво та замінено Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на правонаступника - Личаківську об"єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2017 зупинено провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрозабезпечення" до Личаківської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дії та скасування податкових повідомлень-рішень до отримання доказів.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2019 поновлено провадження у справі №813/6918/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Електрозабезпечення" до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доводи представника позивача та представника відповідача, з'ясувавши обставини, на які позивач та відповідач посилається як на підставу своїх вимог та заперечень та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив такі правовідносини.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю „Електрозабезпечення" (ЄДРПОУ 37444407) з питань правомірності формування сум податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ по взаєморозрахунках з ТОВ „Вайз Юніон ЛТД" (ЄДРПОУ 37569727) за жовтень 2012р., ТОВ „Лідерком" (ЄДРПОУ 35197074) за жовтень 2011р., грудень 2011р., ТОВ „Викуп" (ЄДРПОУ 35917680) за серпень 2011р., жовтень 2011р., та ТОВ „ Ейс констракшен менеджмент "(ЄДРПОУ 36757122) за грудень 2011р.

За результатами перевірки складено акт від 29.08.2014 року № 389/308/13-07-22-01-10/37444407.

На підставі акту перевірки ДПІ у Шевченківському р-ні м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області прийняті податкові повідомлення - рішення: від 23.09.2014 року № НОМЕР_1, за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 65 726,05 грн., в т.ч. 2 434,05 грн. штрафних санкцій та від 23.092014 року № НОМЕР_2, за яким позивачу органом ДПІ збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 69 802,75 грн., в т.ч. 13 960,75 грн. штрафних санкцій.

Не погоджуючись із таким рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 62 Податкового кодексу України ( далі - ПК України) передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; Податкового кодексу України; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1. статті 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до пункту 135.1. Податкового кодексу України, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з підпунктом "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Як передбачено пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відтак, згідно вимог ПК України, який регулює, зокрема, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, підставою, що позбавляє платника податків права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, є не підтвердження його податковими накладними, або підтвердження податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 ПК України.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Так, в розумінні статті 1 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (ст. 1 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої-другої статті 9 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Так, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Суд встановив, що між ТзОВ Електрозабезпечення (покупець), з однієї сторони, та ТОВ Викуп і ТОВ Ейс констракшен менеджмент (постачальники) з іншої, було укладено договори від 20 липня 2011 року № 16 та від 4 листопада 2011 року за №1627/1 на постачання продукції.

Відповідно до умов укладених договорів, які є ідентичними за своїм змістом, Постачальник зобов'язується постачати, а Покупець приймати товар та оплачувати на умовах та в порядку, що визначається цим Договором, товари в асортименті, кількості та за цінами вказаними в накладних, які є невід'ємними частинами цього Договору.

Підпунктом 1.1. вказаних договорів передбачено, що постачальник зобов'язується здійснювати поставки покупцеві технічної продукції та обладнання. Обсяги і асортимент продукції визначаються заявками покупця.

Згідно п.5.1, продукція постачається покупцеві згідно з його заявками або специфікаціями на поставку. Термін поставки - погоджується по кожній заявці на замовлену продукцію

Проте, на переконання відповідача, позивач безпідставно відобразив у податковому обліку господарські операції з ТзОВ Ейс констракшен менеджмент та ТзОВ Викуп , оскільки такі фактично не відбувалися.

Так, контролюючий орган, вказує, що ТзОВ Електрозабезпечення до перевірки надано наступні документи:

- договір поставки продукції укладений позивачем з ТзОВ Ейс констракшен менеджмент від 04.11.2011 року №1627/1, та Договір поставки продукції укладений ТзОВ «Електрозабезпечення з ТзОВ Викуп від 20 липня 2011 року № 16;

- податкові та видаткові накладні.

В свою чергу, виходячи з умов договору, документами, що опосередковують здійснення господарських операцій з поставки товару відповідно до умов укладених договорів є заявки або специфікації на товар де вказується асортимент та обсяг продукції.

Водночас, таких документів позивачем не надано до перевірки, а також не надано суду в процесі розгляду справи.

На необхідності дослідження таких документів задля встановлення руху товару в ході здійснення господарської операції наголошено Верховним Судом у постанові від 25.09.2018 року №826/4132/15 за позовом ТзОВ «Науково-виробнича компанія Ромсат до ДПІ у Святошинському районі Головного управління ДФС у м.Києві.

Зокрема Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо нереального характеру операцій позивача з його контрагентами в силу не підтвердження достатніми доказами, відсутністю усієї первинної документації, що передбачена укладеними договорами. В даному випадку, йшла мова про заявки, що посвідчували домовленість сторін щодо поставки товару партіями за визначеною номенклатурою та ціною.

Крім цього, згідно п.5.2 Договору - доставка продукції здійснюється автотранспортом постачальника або сервісних транспортних компаній на склад покупця.

Водночас, доказів транспортування товару на адресу ТзОВ Електрозабезпечення позивачем не надано.

Крім того, 9 липня 2012 року між ТОВ Будмонтажресурс (генпідрядник) з однієї сторони, та ТОВ Електрозабезпечення (підрядник) з іншої, було укладено договір підряду № 09/07/12, згідно умов якого підрядник зобов'язується виконати у відповідності до умов договору роботи монтаж внутрішньої електричної мережі електропостачання завершення будівництва Реабілітаційного комплексу на 300 місць: Перший пусковий , корпус №1 (центральна сходова з ліфтами) по вул. Спортивній в с.м.т. Великий Любінь Городоцького району Львівської області, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи. Вартість виконаних робіт - 131618,40 грн., в т.ч. ПДВ - 21 936,40 грн.

Встановлено також, що між ТОВ Електрозабезпечення , з однієї сторони, та ТОВ Вайз Юніон ЛТД і ТОВ Лідерком було укладено договори на виконання електромонтажних робіт, відповідно №35 від 01.10.12 року та №352 від 08.09.11 року.

Вказані контрагенти позивача виступали субпідрядними організаціями за договорами, які уклав позивач із ТОВ Будмонтажресурс по монтажу внутрішньої електромережі будівництва Реабілітаційного комплексу на 300 місць в смт. Великий Любінь, Городоцького р-ну, Львівської обл., із Брюховецькою сільською радою для освітлення вулиць та ТОВ Міжнародна клініка відновного лікування (копії договорів, актів виконаних робіт, податкових накладних, банківських виписок на перерахування коштів за виконані операції є в матеріалах справи).

На підтвердження факту виконання робіт ТОВ Вайз Юніон ЛТД і ТОВ Лідерком на користь позивача до матеріалів справи долучено акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, акти здачі-приймання робіт, банківські виписки на доказ перерахування коштів за виконані роботи.

На документування ТзОВ Електрозабезпечення операцій виключно в цілях отримання податкової вигоди вказують також документи надані позивачем, які містять неточності в хронології виконання таких робіт.

Зокрема, як зазначено вище, на формування спірних даних податкового обліку ТзОВ Електрозабезпечення вплинули, зокрема, господарські операції по взаємовідносинах з ТзОВ Лідерком щодо виконання робіт - реконструкції вуличного освітлення на об'єктах замовника.

Вказані роботи виконувались ТзОВ Лідерком на виконання договору від 08.09.11 №352. Підпунктом 3.1 Договору сторони визначили суму договору, що склала 900 000 грн. Визначення суми договору вказує на досягнення домовленості між сторонами щодо обсягів таких робіт.

В свою чергу, сам обсяг робіт визначений договорами із замовником - Брюховицькою сільською радою, які укладено значно пізніше, а саме 30.09.11 (Договори з Брюховицькою селищною радою №18, №19, №20).

Що стосується контрагентів по спірних господарських операціях - ТзОВ Ейс констракшен менеджмент та ТзОВ Викуп , то контролюючим органом було встановлено наступне.

17.05.2013 року контролюючим органо було складено акт №1699/22.8/36757122 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ Ейс констракшен менеджмент (код ЄДРПОУ 36757122) щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.07.2011 року по 31.03.2013 року , в якому встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій для надання податкової вигоди переважно з контрагентам, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Вказаною перевіркою встановлено порушення вимог п. 187.1 ст.187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 та п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Згідно бази даних АІС Податковий блок встановлено розбіжність між задекларованими податковими зобов'язаннями підприємствами-постачальниками сформованих за рахунок ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент на загальну суму ПДВ 326 267,22 грн.

В ході аналізу податкової звітності поданої до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС інформація про загальну чисельність працюючих на ТзОВ Ейс констракшен менеджмент відсутня.

У зв'язку із відсутністю додатку АМ до декларації з податку на прибуток, податковий орган прийшов до переконання про відсутність на підприємстві основних засобів.

За юридичною адресою ТзОВ Ейс констракшен менеджмент , особи відповідальні за фінансово-господарську діяльність Товариства відсутні, фактичне місцезнаходження підприємства встановити немає можливості.

Податковий орган зазначив, що неможливо співставити дані первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платниками податків та зборів, а також підтвердження відносин з платниками податків та зборів, виду, обсягу і кількості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Згідно аналізу даних ІАС Єдиний реєстр податкових накладних встановлено невідповідність придбаного та реалізованого товару та відсутність фактів реального здійснення господарських операцій з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями.

Аналогічна за змістом податкова інформація лягла в основу висновків актів про неможливість проведення зустрічних звірок:

- ТзОВ Викуп (код ЄДРПОУ 35917680) від 13.05.13 №1623/22.8/35917680 щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.04.2010 року по 31.03.2013 року. Сума розбіжностей ПДВ по взаємовідносинах із зазначеним постачальником становить 10350,06 грн. (акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві);

- ТзОВ Лідерком (код ЄДРПОУ 35197074) від 17.05.2013року №1698/22.8/35197074 щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з з 01.09.2011 року по 29.02.2012 року. Сума розбіжностей ПДВ по взаємовідносинах із зазначеним постачальником становить 26693,50 грн. (акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві);

- ТзОВ Вайз Юніон ЛТД (код ЄДРПОУ 36569727) від 24.05.2013 року № 1796/22.10/36569727 за період діяльності з 01.01.2012 року по 30.04.2013 року. Сума розбіжностей ПДВ по взаємовідносинах із зазначеним постачальником становить 9272,57 грн. (акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві).

Зокрема, в ході аналізу податкової звітності ТзОВ Викуп , ТзОВ Лідерком , ТзОВ Вайз Юніон ЛТД відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, автомобільний чи інший транспорт, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності. Згідно податкової звітності, поданої до ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС, інформація про загальну чисельність працюючих на звітності ТзОВ Викуп , ТзОВ Лідерком , ТзОВ Вайз Юніон ЛТД відсутня. Відсутні також трудові ресурси, виробниче обладнання, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Із змісту ОСОБА_3 від 13.05.2013 року №1623/22.8/35917680 Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ Викуп щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.04.2010 року по 31.03.2013 року видно, що директором ТОВ Викуп був громадянин ОСОБА_3

З протоколу допиту свідка ОСОБА_1, отриманого 07.05.2012 року старшим слідчим з ОВС СВ ДПС у Хмельницькій області ОСОБА_5 видно, що громадянин ОСОБА_3 за спеціальністю технік-технолог, без будівельної освіти. У 2010 році на пропозицію невідомого чоловіка зареєстрував за винагороду ТОВ Викуп . Однак жодної діяльності від імені ТОВ Викуп не здійснював, а лише іноді підписував первинні документи на прохання невідомої особи.

Крім того, до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від ГСУ Міністерства і зборів України отримано протокол допиту свідка ОСОБА_3, із змісту якого видно, що громадянин ОСОБА_3 у 2010 році за винагороду на пропозицію невідомого чоловіка зареєстрував на своє ім'я ТОВ ВТ-Техбуд . На ОСОБА_3, як на директора та головного бухгалтера, за таких самих обставин також було зареєстровано ТОВ Ейс констракшен менеджмент . Однак, жодної діяльності від імені ТОВ Ейс констракшен менеджмент він не здійснював, а лише деколи підписував первинні бухгалтерські документи, які надавала йому невідома особа. Доступу до рахунків банку не мав.

ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від ГСУ ФР Міністерства доходів і зборів України отримано податкову інформацію у вигляді протоколу допиту свідка ОСОБА_4 від 26.07.2012 року, який у періоді, що підлягав перевірці, був директором, головним бухгалтером та засновником ТОВ Лідерком в одній особі.

Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_4 встановлено, що він за грошову винагороду погодився взяти участь у реєстрації ТОВ Лідерком та ряду інших підприємств без мети здійснення господарської діяльності. Фактично будь-якої господарської діяльності на ТОВ Лідерком не проводив, будь-яких товарів, робіт чи послуг нікому не постачав і не надавав та ні від кого не отримував.

Встановлено також, що на момент проведення перевірки ТОВ Вайз Юніон ЛТД керівником підприємства був ОСОБА_6, а головним бухгалтером - ОСОБА_4

Як встановлено, засновники та керівники контрагентів позивача жодних довіреностей від свого імені для реєстрації та ведення господарської діяльності не виписували, рахунків в установах банків не відкривали. угод з іншими суб'єктами підприємницької діяльності не укладали, податкової звітності не складали, не підписували та до податкових органів не подавали.

На переконання відповідача наведенні обстави свідчать про безпідставне формування ТзОВ Електрозабезпечення податкового кредиту та витрат в порушення пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3, ст. 198 ПК України.

Проте, позивач не погоджується з вище наведеним, вважає, що відповідач дійшов хибних висновків щодо порушення останні податкового законодавства, оскільки ТзОВ Електрозабезпечення не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Тому, допущені порушення податкового законодавства постачальниками товарів тягнуть негативні наслідки саме для таких осіб та не впливають на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість.

Суд погоджується з такими доводами позивача, однак не може прийняти їх до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б підтвердили реальну можливість ТзОВ Ейс констракшен менеджмент , ТзОВ Лідерком , ТзОВ Викуп , ТзОВ Вайз Юніон ЛТД постачати товари та послуги на адресу ПП Техінфо за відсутності основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, тощо.

Водночас, суд звертає увагу, що наявною у податкового органу інформацією в сукупності було встановлено, що:

- у ТзОВ Ейс констракшен менеджмент , ТзОВ Лідерком , ТзОВ Викуп , ТзОВ Вайз Юніон ЛТД відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби;

- операції купівлі - продажу ТзОВ Ейс констракшен менеджмент , ТзОВ Лідерком , ТзОВ Викуп , ТзОВ Вайз Юніон ЛТД не спричиняють реального настання правових наслідків;

- за юридичною адресою ТОВ Фобос Захід особи відповідальні за фінансово-господарську діяльність Товариства відсутні, фактичне місцезнаходження підприємства встановити немає можливості.

Таким чином, з наведеної інформації слідує, що у ТзОВ Лідерком , ТзОВ Викуп , ТзОВ Вайз Юніон ЛТД немає засобів для ведення господарської діяльності, а відтак стверджувати, що господарські операції ТзОВ Електрозабезпечення з ТзОВ Лідерком , ТзОВ Викуп , ТзОВ Вайз Юніон ЛТД фактично відбулися за відсутності у його контрагентівосновних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень (за відсутності підтверджуючих документів, що підтверджують, що ТзОВ Лідерком , ТзОВ Викуп , ТзОВ Вайз Юніон ЛТД орендувалися чи були на праві власності приміщення в яких міг зберігатися товар), транспортних засобів (матеріали справи зворотного не містять).

Суд наголошує, що неодноразово зобов'язував сторони надати докази, для з'ясування обставин реальності здійснення господарських операцій та інші докази, що стосуються предмету спору, однак на вимогу суду такі суду не були надані.

Суд вживав заходів з метою перевірки обставини порушення кримінальних проваджень відносно посадових осіб контрагентів позивача та результатів розслідування вказаних кримінальних проваджень. З цією метою суд неодноразово зобов'язував представника відповідача надати суду відповідні докази від правоохоронних органів.

Згідно із ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їхньому безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в сукупності.

В контексті наявних доказів, які засвідчують нездійснення ТзОВ Лідерком , ТзОВ Викуп , ТзОВ Вайз юніон ЛТД , ТзОВ Ейс констракшен менеджмент господарської діяльності суд враховує податкову інформацію зафіксовану в протоколах допитах посадових осіб контрагентів позивача як додатковий доказ в підтвердження зазначених обставин.

Крім цього, суд наголошує, що виписані невстановленими особами від імені контрагенту податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Натомість суд зазначає, що первинні документи повинні підтверджувати і розкривати суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. В інакшому випадку, первинні документи не можуть вважатися юридично значимими документами для цілей формування даних бухгалтерського та, відповідно, податкового обліку.

Матеріали справи не містять письмових погоджень щодо залучення до виконання робіт контрагентів позивача.

Окрім того, як під час перевірок, так і під час розгляду справи судом не встановлено наявності у контрагентів власного або орендованого обладнання для виконання спірних операцій, інструменту, технічного персоналу, наявність якого обумовлюється не лише специфікою обумовлених операцій, а також і умовами договорів.

При цьому, під час розгляду справи не встановлено наявності у контрагентів залучених на умовах підряду фахівців, або ж залучення інших підприємств для виконання спірних операцій.

Враховуючи специфіку та особливості спірних операцій, під час судового розгляду справи позивачем не надано тих відомостей і документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне) виконання.

За наведеного суд зазначає про те, що в даному випадку позивачем не надані під час перевірки та впродовж розгляду справи первинні документи, які б підтверджували реальність операцій, що зумовлюють зміни в структурі активів, зобов'язань та власного капіталу суб'єкта господарювання.

Оскільки під час розгляду справи не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, суд дійшов висновку про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій.

Суд зазначає, що після розгляду справи Вищим адміністративним судом позивачем крім письмових пояснень не надано жодних первинних документів, які б підтверджували реальність операцій.

У зв'язку з наведеним недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази подані відповідачем в підтвердження нереального характеру господарських операцій між ТзОВ Електрозабезпечення та ТзОВ Лідерком , ТзОВ Викуп , ТзОВ Вайз юніон ЛТД , ТзОВ Ейс констракшен менеджмент , суд критично оцінює інформацію викладену в довідці Держфінінспекції від 20.04.2012 року №108, якою позивач підтверджує реальність виконання будівельних робіт саме контрагентами позивача.

Суд звертає увагу, що виконання робіт мало місце в жовтні та грудні 2011 року, тоді коли довідка датована квітнем 2012 року, відтак Фінінспекція не перевіряла фактичності виконання робіт саме зазначеними суб'єктами господарювання, а обмежилась аналізом первинних документів, який привів до висновку про виконання робіт саме зазначеними підприємствами.

В свою чергу, суд зазначає, що в матеріалах справи є достатньо доказів, які переконують в тому, що документи, представлені до перевірки Фінінспекції містять неправдиві відомості та складені з метою мінімізації податкових зобов'язань.

Щодо твердження позивача про неправомірність притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання, у випадку неправомірних дій іншого, то суд вважає за необхідне зазначити, що позивач як суб'єкт господарювання, діяльність якого має на меті досягнення певної економічної вигоди, все ж мав би бути обізнаним з діяльністю ТзОВ Лідерком , ТзОВ Викуп , ТзОВ Вайз Юніон ЛТД на ринку послуг. Відповідно, здійснення господарської діяльності позивача з підприємством сумнівної репутації, судячи зі змісту актів складених щодо ТзОВ Лідерком , ТзОВ Викуп , ТзОВ Вайз Юніон ЛТД , які немають для цього необхідних ресурсів, ставить під сумнів саму можливість виконання договірних відносин, а також розумну економічну вигоду.

Суд зауважує, що платник податку повинен бути розумним та обачливим при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів (послуг), що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства.

На переконання суду, будь-який договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Досягнення згоди з істотних умов договору жодним чином не обмежує волі сторін в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Безпредметний, на думку суду, договір з зобов'язаннями сторін, які мають наслідки лише для самих сторін такого договору, жодним чином не підтверджують реальність здійснення господарських операцій, оскільки такі підписуються сторонами з метою одержання податкової вигоди та не мають на меті настання правових наслідків для платника податків, і за своєю суттю не узгоджуються із конституційним принципом, відповідно до якого кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За таких обставин документи підписані від імені осіб, що заперечують свою участь в господарській діяльності контрагентів позивача не можуть слугувати належними та допустимими підставами для формування показників податкового обліку ТзОВ Електрозабезпечення .

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися й позиції, висловленої у рішенні Європейського Суду з прав людини у п. 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

Проте, позивачем не надано суду достатніх та належних доказів щодо обґрунтованості своїх позовних вимог, натомість відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність прийняття оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при відмові у задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.03.2019.

Суддя Р.М. Брильовський