Постанова

від 20.03.2019 по справі 826/2629/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Амельохін В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року Справа № 826/2629/18

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

представника третьої особи ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2018 року у справі

за позовом : ОСОБА_6

до: Головного управління Державної служби України

з надзвичайних ситуацій у м. Києві,

треті особи, які не заявляють

самостійні вимоги

на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю

Торговельно-Промислова Компанія Каскад-Імпекс ,

товариство з обмеженою відповідальністю Лінкорп ,

товариство з обмеженою відповідальністю

Велес ХХІ Століття ,

товариство з обмеженою відповідальністю

Актив Капітал Груп ,

товариство з обмеженою відповідальністю

Торговий дім Міст Експрес ,

товариство з обмеженою відповідальністю

Перспективні рішення ,

громадяни ОСОБА_8,

ОСОБА_9,

ОСОБА_10,

ОСОБА_11,

ОСОБА_12,

про: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

ОСОБА_6 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю Торговельно-Промислова Компанія Каскад-Імпекс , товариство з обмеженою відповідальністю Лінкорп , товариство з обмеженою відповідальністю Велес ХХІ Століття , товариство з обмеженою відповідальністю Актив Капітал Груп , товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Міст Експрес , товариство з обмеженою відповідальністю Перспективні рішення , громадяни ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про:

- визнання бездіяльності відповідача щодо проведення позапланової перевірки додержання співвласниками житлового будинку по АДРЕСА_1 вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки протиправною;

- зобов'язання відповідача провести позапланову перевірку додержання співвласниками житлового будинку по АДРЕСА_1 вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2018 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на те, що нею було надано до ГУ ДСНС всі необхідні документи, які підтверджують порушення, з приводу яких вона просила провести перевірку, що за зверненням ТОВ Перспективні рішення перевірявся лише один поверх об'єкту, що мораторій, на її думку, не поширюється на фізичних осіб.

Також апелянт наполягає на тому, що відповідна перевірка може бути проведена на підставі рішення суду.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване нею рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2019 р. було відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін та наголошує на тому, що в нього не було достатніх законних підстав для проведення перевірки, з приводу якої звернулася позивач.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 проживає за адресою: АДРЕСА_1, прибудинкова територія якого межує з територією будинку АДРЕСА_1 по вказаній вулдиці.

09.01.2018 р. позивач звернулася до начальника ГУ ДСНС у м. Києві Ватоліна Андрія Геннадійовича з вимогою провести позапланову перевірки додержання співвласниками житлового будинку по АДРЕСА_1 правил пожежної безпеки.

Листом від 17.01.2018 р. № 65/1/370 ГУ ДСНС у м. Києві повідомило ОСОБА_6 про те, що відповідно до вимог Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 03.11.2016 р. № 1728-VІІІ до 31.12.2018 р. встановлено мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а статтею 3 зазначеного Закону визначено чіткі підстави для здійснення позапланового заходу, які в даному випадку відсутні, а також в листі зазначено, що позивач у своєму зверненні не вказала суб'єкта господарювання, який порушує її права, а тому Головне управління не має підстав для звернення до Державної регуляторної служби стосовно отримання погодження на проведення відповідного позапланового заходу.

Позивач, вважаючи, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, не здійснивши проведення вищезазначеної перевірки, звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Колегія суддів встановила, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у зверненні позивача не вказано відповідного суб'єкта господарювання, поведінка якого порушує її права і законні інтереси, а тому у відповідача не було законних підстав для вчинення дій, спрямованих на проведення відповідного заходу контролю.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), Законами України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 р. № 877-V (далі - Закон № 877-V), Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 03.11.2016 р. № 1728-VІІІ (далі - Закон № 1728-VІІІ), Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 р. № 1052 (далі - Положення № 1052), Положенням про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженим наказом ДСНС від 04.02.2013 р. № 3 (далі - Положення № 3).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 1 Закону № 877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V однією з підстав для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1728-VІІІ, який був чинним до 31 грудня 2018 року, позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю) з підстави, передбаченої частиною другою цієї статті (за погодженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності (далі - Державна регуляторна служба).

У ч. 2, 3, 4 ст. 3 Закону № 1728-VІІІ передбачено, що позаплановий захід державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав проводиться органом державного нагляду (контролю) за погодженням Державної регуляторної служби.

Для погодження орган державного нагляду (контролю) подає Державній регуляторній службі копію відповідного звернення фізичної особи та обґрунтування необхідності проведення перевірки. Державна регуляторна служба розглядає подані документи та надає погодження або вмотивовану відмову у наданні погодження протягом п'яти робочих днів з дня надходження відповідних документів.

Форма та порядок надання погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав затверджуються Державною регуляторною службою.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 64 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (ч. 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України).

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

У ч. 1, 2 ст. 65 КЦЗ України визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 64 цього Кодексу щодо:

1) центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, інших державних органів та органів місцевого самоврядування;

2) суб'єктів господарювання;

3) аварійно-рятувальних служб.

У суб'єктів господарювання приватної форми власності органи державного нагляду у сфері цивільного захисту контролюють виконання заходів щодо захисту населення та працівників на випадок надзвичайної ситуації, а також вирішення питань техногенної та пожежної безпеки, що стосуються прав та інтересів інших юридичних осіб і громадян.

Згідно з ч. 1 ст. 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 1, 7 Положення № 1052 Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до п.п. 1, 3 Положення № 3 ГУ ДСНС у м. Києві є уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Основними завданнями Головного управління на відповідній території є зокрема здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

У ст. 7 КЦЗ України закріплено, що цивільний захист здійснюється, зокрема за такими основними принципами:

- гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності;

- максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій;

- відповідальності посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування за дотримання вимог законодавства з питань цивільного захисту.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що ГУ ДСНС у м. Києві як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій є уповноваженим органом щодо здійснення державного нагляду (контролю) шляхом проведення позапланових перевірок дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки на території міста Києва.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що 09.01.2018 р. позивач звернулася до ГУ ДСНС у м. Києві з приводу перевірки додержання співвласниками житлового будинку по АДРЕСА_1 вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, надавши документи, що, на її думку, підтверджують факт допущення грубих порушень пожежної і техногенної безпеки на вказаному об'єкті та загрожують життю і здоров'ю безпосередньо її як мешканки сусіднього будинку, а також інших людей, що проживають або перебувають поряд.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було вжито жодних заходів, націлених на перевірку відомостей, зазначених у зверненні позивача, зокрема не вчинено будь-яких дій, спрямованих на встановлення суб'єкта господарювання, відповідального за дотримання правил пожежної і техногенної безпеки на вказаному об'єкті, та звернення до Державної регуляторної служби (далі - ДРС) щодо погодження проведення перевірки, як таке було передбачено тимчасовим спеціальним Законом № 1728-VІІІ, який діяв на момент звернення позивача та втратив чинність 01.01.2019 р.

Отже, відповідачем було порушено регламентовані статтею 7 КЦЗ України принципи цивільного захисту щодо гарантування та забезпечення конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я, максимально можливого та економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій та не виконано покладене на нього законодавством основне завдання - здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

При цьому, колегія суддів зазначає, що статтею 3 Основного закону України визначено, що людина, її життя і здоров'я, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Крім того, у рішенні від 29.04.2002 р. по справі Прітті проти Сполученого Королівства Європейський Суд з прав людини дійшов висновку, що перше речення статті 2 (1) Конвенції зобов'язує державу не лише утримуватися від умисного та незаконного позбавлення життя, а й уживати відповідних заходів для захисту життя тих, хто перебуває під її юрисдикцією. Зобов'язання держави у цьому відношенні виходить за межі її основного обов'язку із захисту права на життя, зі статті 2 Конвенції може також випливати позитивний обов'язок органів влади вживати превентивних оперативних заходів із захисту людини.

Тож, невиконання відповідачем покладеного на нього завдання щодо здійснення відповідного контролю за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а також порушення вищезазначених у ст. 7 КЦЗ України принципів, у свою чергу, є порушенням принципу належного урядування.

Разом з тим, у рішенні від 20.10.2011 р. по справі Рисовський проти України ЄСПЛ зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Згідно зі ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність щодо проведення позапланової перевірки додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у житловому будинку по АДРЕСА_1 за зверненням ОСОБА_6, а тому позивач обґрунтовано звернулася до суду з цим позовом і її позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Перевіряючи наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_6 в іншій частині вимог, колегія суддів зазначає, що позовна вимога про зобов'язання відповідача провести відповідну перевірку є похідною і в даному випадку здійснення повного та всебічного захисту порушеного права позивача на проведення ГУ ДСНС у м. Києві перевірки вищевказаного об'єкта є неможливим та неефективним без її задоволення.

При цьому, колегія суддів враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні по справі Дорани проти Ірландії , відповідно до яких поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що 01.01.2019 р. Закон № 1728-VІІІ, яким було встановлено спеціальний порядок проведення контролюючими органами позапланових перевірок - за погодженням з ДРС, втратив чинність і на теперішній час отримання такого погодження не вимагається, що також переконує колегію суддів у доцільності відновлення порушеного права позивача та її законних інтересів саме у такий спосіб.

Водночас, відповідно до офіційного тлумачення поняття інтересу, який підлягає захисту, наданому у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. № 1-10/2004, такий інтерес є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Таким чином, приходячи до висновку про необхідність зобов'язання відповідача провести позапланову перевірку додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у житловому будинку по АДРЕСА_1, апеляційний суд зазначає, що дискреційні повноваження відповідача з даного питання були ним реалізовані при отриманні та розгляді звернення позивача від 09.01.2018 р. щодо проведення вказаної перевірки.

Водночас, у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, зазначено, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тож, оскільки відновлення порушеного права позивача у даному випадку є можливим лише при проведенні відповідної перевірки, щодо якої відповідачем вже були реалізовані надані йому дискреційні повноваження і вищевикладене виключає можливість ГУ ДСНС у м. Києві обирати з кількох юридично допустимих рішень, то задоволення позову саме у такий спосіб як зобов'язання відповідача провести позапланову перевірку додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у житловому будинку по АДРЕСА_1, є обґрунтованим, виваженим, правомірним і відповідає завданням адміністративного судочинства, визначеним у ст. 2 КАС України.

Разом з тим, враховуючи обставини даної адміністративної справи та підстави звернення позивача до суду з цим позовом, колегія суддів вважає недоцільним і таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, застосування способу захисту порушеного права позивача у вигляді зобов'язання відповідача провести перевірку дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки саме співвласниками зазначеного житлового будинку, якими, зокрема є фізичні особи - співвласники квартир, оскільки це виходить за межі повноважень ГУ ДСНС у м. Києві, визначених КЦЗ України та Положенням № 3. Тому, у задоволенні позовних вимог саме в цій частині слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову частково та вважає, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування.

Отже, апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню частково, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2018 року - скасуванню, адміністративний позов - задоволенню частково.

Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судова колегія встановила, що відповідно до платіжних доручень від 12.02.2018 р. № 7369, 7368 за подання позову у цій справі позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1409,60 грн. /Т.1 а.с.5-6/, відповідно до квитанції від 21.12.2018 р. № РМ-16501 за подання апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір у розмірі: 2114,41 грн., що відповідає ставкам судового збору, встановленим у Законі України Про судовий збір у відповідній редакції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку наявні достатні та необхідні правові підстави для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені нею судові витрати у: 1409,60 грн. + 2114,41 грн. = 3529,01 грн.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 листопада 2018 року - скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_6 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю Торговельно-Промислова Компанія Каскад-Імпекс , товариство з обмеженою відповідальністю Лінкорп , товариство з обмеженою відповідальністю Велес ХХІ Століття , товариство з обмеженою відповідальністю Актив Капітал Груп , товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Міст Експрес , товариство з обмеженою відповідальністю Перспективні рішення , громадяни ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві щодо не проведення позапланової перевірки додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки за зверненням ОСОБА_6.

Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві провести позапланову перевірку додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у житловому будинку по АДРЕСА_1.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві судові витрати в розмірі 3529,01 (три тисячі п'ятсот двадцять дев'ять гривень та одна копійка) грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 25 березня 2019 року.

Головуючий суддя

Судді: