Постанова

від 21.03.2019 по справі 826/10249/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10249/18 Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Шурка О. І.,

за участю секретаря Видмеденко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Державного реєстратора Лугіної Марії Сергіївни про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Державного реєстратора Лугіної Марії Сергіївни в якому просить суд визнати протиправними дії Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві - державного реєстратора Лугіної Марії Сергіївни, в частині припинення юридичної особи Громадської організації всеукраїнська авіаційна асоціація "Аопа-Україна" (ЄДРПОУ 26548402 ) в результаті ліквідації та відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи Громадської організації всеукраїнська авіаційна асоціація "Аопа- Україна". Просив зобов'язати відповідачів внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи Громадської організації всеукраїнська авіаційна асоціація "Аопа-Україна" (ЄДРПОУ 26548402).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 закрито провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В судове засідання з'явився представник позивача, підтримав апеляційну скаргу та просив скасувати оскаржувану ухвалу суду.

Представник відповідача Головного територіального управління юстиції у місті Києві просив залишити без змін ухвалу суду, до суду надано відзив на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З матеріалів справи убачається, що позивач оскаржує дії Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Державного реєстратора Лугіної Марії Сергіївни, щодо припинення юридичної особи Громадської організації всеукраїнська авіаційна асоціація "Аопа-Україна" (ЄДРПОУ 26548402 ).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 закрито провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Приймаючи спірну ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись за нормами ЦПК України.

Апелянт в скарзі посилається на те, що жодної вимоги майнового характеру чи наявності таких в предметі позову чи підстав звернення до суду не заявлялось.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства згідно ч.1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Колегія суддів звертає увагу на те, що публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад, оскільки участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.

Разом з тим, сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Тобто, для наявності такого спору є обов'язковим наявність зв'язку між здійсненням органом влади покладених на нього владних управлінських функцій та порушення прав, свобод чи інтересів фізичної або юридичної особи внаслідок такої реалізації своїх функцій владним органом.

Звернення особи з позовом до суду на захист іншого крім публічного права, свободи чи інтересу, не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена Великою палатою Верховного Суду у постановах від 14.03.2018 у справі №396/2550/17 (72850788), від 21.03.2018 у справі 302/1792/17-а (73054799), від 17.04.2018 у справі №815/6956/15.

Як вбачається з матеріалів справи, заявлені позовні вимоги ґрунтуються на тому, що припинення юридичної особи Громадської організації всеукраїнська авіаційна асоціація "Аопа-Україна" та реєстрація відповідного рішення здійснена відповідачем неправомірно.

У даному спорі відсутні питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, тощо.

Оскільки предметом позову є саме оцінка дій відповідача при державній реєстрації припинення юридичної особи Громадської організації всеукраїнська авіаційна асоціація "Аопа-Україна", та, враховуючи зміст позовної заяви, характеру спірних правовідносин, та обставин встановлених судом, колегія суддів приходить висновку, що в даному випадку наявний публічно-правовий спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на сукупність встановлених під час судового розгляду справи по суті обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Державного реєстратора Лугіної Марії Сергіївни про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. І. Шурко

Повний текст постанови виготовлено 26.03.2019