Постанова

від 18.03.2019 по справі 826/1286/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/1286/17 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Степанюка А.Г., секретар судового засідання Харитонова Х.Б., за участі представника позивача Омельченко Д.В., представника відповідача Борозни М.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетика та клімат" та Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетика та клімат" до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

19.01.2017 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетика та клімат" (ТОВ "Енергетика та клімат") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (замінено на належного відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 17.11.2016 №2522615147 та від 17.11.2016 №2532615147.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки відповідача щодо не реальності здійснення господарських операцій позивача з контрагентами з ТОВ Еталон Трейд Груп , ТОВ Буд-сервіс Груп , ТОВ Вілінтар Буд , ТОВ Вітекс Інвест Плюс є хибними та спростовуються наданими позивачем первинними документами, які відповідають вимогам чинного законодавства.

Рішенням Окружного адміністративним судом міста Києва від 13.11.2018 р. позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві №2522615147 від 17.11.2016. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що висновки акту перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та завищення податкового кредиту і заниження податку на прибуток є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи, тому збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість і податку на прибуток є правомірним, а позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень від 17.11.2016 №2532615147задоволенню не підлягають. Однак, суд першої інстанції визнав висновки відповідача про заниження позивачем податку на прибуток необгрунтованими, що свідчить про протиправність податкового повідомлення-рішення №2522615147 від 17.11.2016 та наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2018 року через порушення норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що позивач надав докази на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентами з ТОВ Еталон Трейд Груп , ТОВ Буд-сервіс Груп , ТОВ Вілінтар Буд , ТОВ Вітекс Інвест Плюс , внаслідок чого позивач правомірно сформував суму податкового кредити по взаємовідносинам з його контрагентами.

Відповідач також не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2018 року як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідачем підтверджено, що ТОВ Енергетка та клімат було безоплатно отримано від ТОВ Еталон Трейд Груп та ТОВ Буд-сервіс Груп товари, у зв`язку із чим, суми, сплачені позивачем на рахунок ТОВ Еталон Трейд Груп та ТОВ Буд-сервіс Груп не можуть бути включені до валових витрат, а мають відповідно обліковуватись як дохід.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначено правильність висновків суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог.

В судовому засідання представник позивача підтримали аргументи апеляційної скарги підприємства та заперечували проти задоволення апеляційної скарги відповідача, представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги податкового органу та заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на виконання наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 13.10.2016 №6422 та ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 26.09.2016 у справі №756/11659/16-к, що винесена під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №32016100050000055, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.06.2016 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 205, частини 5 статті 27, частини 3 статті 212 Кримінального кодексу України, та на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Енергетика та клімат з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ Еталон Трейд Груп (код 39932612), ТОВ Буд-сервіс Груп (код 39971934), ТОВ Вілінтар Буд (код 40243845), ТОВ Вітекс Інвест Плюс (код 39928957) за період з 01.01.2015 по 31.07.2016.

За наслідками перевірки складено акт №176/26-15-14-07-02-10/34298021 від 01.11.2016 про порушення позивачем вимог:

- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2015 рік на загальну суму 44486 грн.;

- пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого, занижено податок на додану вартість на загальну суму 130725 грн.

Позивач на підставі пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України надав заперечення до акту перевірки, за результатом розгляду яких Головне управління ДФС у м. Києві листом від 15.11.2016 №24183/10/26-15-14-07-02-15 повідомив про залишення висновків акту без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі зазначеного акту перевірки Головне управління ДФС у м. Києві прийняло податкові повідомлення-рішення:

№2532615147 від 17.11.2016, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 163406,00 грн., в тому числі 130725 грн. за основним платежем та 32681 грн. штрафних санкцій;

№2522615147 від 17.11.2016, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 44486 грн., в тому числі за основним платежем 44486 грн., штрафні санкції 0 грн.

Вищенаведені обставини підтверджені належними та допустимими доказами, і не є спірними.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявності у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України даний кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. цієї статті встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні від 16 липня 1999 року N 996-XIV (надалі за текстом Закон № 996) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону № 996 документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом.

Згідно частини 1 статті 9 Закону № 996 первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1. статті 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач мав взаємовідносини із контрагентами ТОВ Еталон Трейд Груп (код 39932612), ТОВ Буд-сервіс Груп (код 39971934), ТОВ Вілінтар Буд (код 40243845), ТОВ Вітекс Інвест Плюс (код 39928957) без укладання у письмовій формі договорів, тобто на умовах усної домовленості.

На підтвердження реальності господарської діяльності позивачем надано:

акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), оформленні ТОВ Еталон Трейд Груп на користь позивача, згідно яких першим було надано наступні роботи/послуги: монтажні роботи, технічне обслуговування, механозбиральні роботи по комплектації обладнання на загальну суму 212012,00 грн.

акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), оформлені ТОВ Буд-сервіс Груп на користь позивача, згідно яких першим було надано наступні роботи/послуги: монтажні роботи, електромонтажні роботи на загальну суму 158700,00 грн.

акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), оформлені ТОВ Вілінтар Буд на користь позивача, згідно яких першим було надано монтажні роботи на загальну суму 139920,00 грн., а також видаткова накладна щодо постачання оливи синтетичної, холодоагента на загальну суму 32365,26 грн.

акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), оформлені ТОВ Вітекс Інвест Плюс на користь позивача, згідно яких першим було надано монтажні роботи на загальну суму 370401,60 грн., а також видаткова накладна щодо постачання циліндру, адаптеру для циліндру на загальну суму 10873,44 грн.

Розрахунки з ТОВ Еталон Трейд Груп , ТОВ Буд-сервіс Груп , ТОВ Вілінтар Буд , ТОВ Вітекс Інвест Плюс позивач здійснював відповідно до виставлених рахунків фактур, копії яких наявні в матеріалах справи. Оплата послуг здійснювалась у безготівковій формі, на підтвердження чого позивач надав до матеріалів справи копії платіжних доручень.

Відповідно до акту перевірки, позивач за результатами взаємовідносин із даними контрагентами включив до складу валових витрат суму 247142,00 грн. та до складу податкового кредиту включив суму 130725,00 грн.

Як вбачається з обставин справи, позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість відображено, зокрема, суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних, ТОВ Еталон Трейд Груп , ТОВ Буд-сервіс Груп , ТОВ Вілінтар Буд , ТОВ Вітекс Інвест Плюс , у зв'язку із придбанням товарів та послуг.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до висновків Верховного Суду при розгляді справ даної категорії судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Судом апеляційної інстанції не спростовано, що на момент складання податкових накладних контрагенти позивача - ТОВ Еталон Трейд Груп , ТОВ Буд-сервіс Груп , ТОВ Вілінтар Буд , ТОВ Вітекс Інвест Плюс , були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг.

Проте, позивачем не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції податкових накладних по спірним господарським операціям, що дійсно позбавляє суд можливості встановити їх відповідність вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Крім того, позивачем не надано суду будь-яких інших доказів, які б підтверджували реальність (товарність) господарських операцій із ТОВ Еталон Трейд Груп , ТОВ Буд-сервіс Груп , ТОВ Вілінтар Буд , ТОВ Вітекс Інвест Плюс чи докази, які б підтверджували, що позивач використав надані контрагентами послуги та товари у власній господарській діяльності.

Отже, аналізуючи надані позивачем первинні документи колегія суддів вважає, що позивач на підтвердження здійснення господарської операції не надав необхідні документи, в тому числі, необхідність придбання і використання позивачем послуг та товарів у власній господарській діяльності.

Враховуючи вищевикладені висновки, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем документально не підтверджено право на формування податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціям з ТОВ Еталон Трейд Груп , ТОВ Буд-сервіс Груп , ТОВ Вілінтар Буд , ТОВ Вітекс Інвест Плюс .

Крім того, суд апеляційної інстанції також враховує:

вирок Подільського районного суду м, Києва від 29,06,2016 по справі №758/4047/16-к, яким встановлено, що ОСОБА_5, яка є засновником і директором ТОВ Еталон Трейд Груп своїми умисними діями, які виразились у посібництві у фіктивному підприємництві, тобто придбанні суб'єкта підприємницької діяльності та підробленні офіційного документа, який видається підприємством, і який надає права з метою використання його іншою особою та збут такого документа. Згідно вироку ОСОБА_5 визнано винною у пред'явленому обвинуваченні за статтею 27 частиною 5, статтею 205 частиною 1, статтею 358 частиною 1 Кримінального кодексу України.;

вирок Печерського районного суду м, Києва від 15,09,2016 по справі №757/30631/16-к, яким встановлено, що ОСОБА_6, який є засновником та директором ТОВ Вілінтар Буд своїми умисними діями, які виразились у підробленні офіційних документів, які видаються підприємством, і які надають права, з метою використання їх іншою особою, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 358 Кримінального кодексу України. Згідно вироку ОСОБА_6 визнано винним у у вчиненні злочинів, передбачених статтею 27 частиною 5, статтею 205 частиною 1, статтею 358 частиною 1 Кримінального кодексу України;

протоколи допитів свідків засновника та директора ТОВ Буд-сервіс Груп ОСОБА_7 і засновника та директора ТОВ Вітекс Інвест Плюс ОСОБА_8, які зазначили, що не здійснювали фінансово-господарську діяльність від даних товариств та не підписували первинні документи.

Так, на підставі зібраних у справі доказів, колегія суддів вважає апеляційну скаргу позивача необгрунтовано, та такою, що не підлягає задоволенню, зважаючи на відсутність підстав для визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 17.11.2016 №2532615147.

Щодо доводів апеляційної скарги відповідача про заниження податку на прибуток, колегія суддів зазначає наступне.

З наданого відповідачем розрахунку донарахованих зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій до акту перевірки від 01.11.2016 №176/26-15-14-07-02-10/34298021 вбачається, що позивачу донараховано суму податку на прибуток у розмірі 44 485,00 грн.

Вказана сума була розрахована із суми доходу у розмірі 247 141,00 грн., який, на думку відповідача, був отриманий ТОВ Енергетика та клімат при взаємовідносинах із ТОВ Еталон Трейд Груп та ТОВ Буд-сервіс Груп і включає в себе дохід у сумі 308 926,67 грн. (вартість безоплатно отриманих товарів) і 370 712,00 грн. (надана позивачем фінансова допомога). Крім того, витрати позивача були зменшені відповідачем на суму 308 926,67 грн. (собівартість безоплатно отриманих товарів) та 61785,33 грн. (сума завищених витрат).

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування та/або фінансової звітності, інших документів, пов'язаних із обчисленням податків та зборів.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 131 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

З акту перевірки вбачається, що ТОВ Енергетика та клімат перерахувало на рахунки ТОВ Еталон Трейд Груп та ТОВ Буд-сервіс Груп грошові кошти у сумі 212 012,00 грн. та 158 700,00 грн. відповідно.

Оплату позивачем вартості послуг, відповідно до договорів, укладених із ТОВ Еталон Трейд Груп та ТОВ Буд-сервіс Груп відповідач розцінив як надання позивачем безповоротної фінансової допомоги даним товариствам, а також зазначив, що позивачем безоплатно отримані товари від даних контрагентів.

У зв'язку із цим, суми, сплачені позивачем на рахунки ТОВ Еталон Трейд Груп та ТОВ Буд-сервіс Груп , на думку відповідача, не можуть бути включені до валових витрат, а мають відповідно обліковуватись як дохід.

Відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;

б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;

в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;

г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;

ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;

д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);

е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;

є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;

ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

З огляду на підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що ТОВ Енергетка та клімат було безоплатно отримано від ТОВ Еталон Трейд Груп та ТОВ Буд-сервіс Груп товари, при цьому надання позивачем даним товариствам безповоротної фінансової допомоги спростовується платіжними дорученнями, у яких вказано, що оплата здійснюється за надані роботи/послуги.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що перерахування коштів на розрахункові рахунки контрагентів, відповідно до укладених договорів, не може розцінюватись як дохід, а тому нарахування податку на прибуток на такі суми є безпідставним, що свідчить про протиправність податкового повідомлення-рішення №2522615147 від 17.11.2016 та наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми закону та встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині заниження податку на прибуток.

З урахуванням вищевикладених висновків, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві №2522615147 від 17.11.2016.

Згідно з частиною 2 статті 74 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, обставини встановлені судом першої інстанції та перевірені апеляційним судом, апелянтами не спростовано, внаслідок чого, всі наведені апелянтами доводи не заслуговують уваги, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст постанови виготовлено 25.03.2019 р.

Керуючись статтями 308, 309, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетика та клімат" та Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2018 року - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетика та клімат" до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

А.Г. Степанюк