Постанова

від 20.03.2019 по справі 615/515/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 615/515/18 Головуючий суддя І інстанції Логвінов А. О.

Провадження № 22-ц/818/1185/19 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Спори, що виникають із договорів найму (оренди)

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Яцини В.Б.

суддів колегії: Кіся П.В., Хорошевського О.М.,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя на рішення Валківського районного суду Харківської області від 08 листопада 2018 року та на додаткове рішення Валківського районного суду Харківської області від 26 листопада 2018 року по цивільній справі за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя до ОСОБА_3, Фермерського господарства Фортуна 2017 про визнання недійсним договору користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, скасування його державної реєстрації, визнання поновленим договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2018 року Приватне сільськогосподарське підприємство Нове життя (далі по тексту - позивач, ПСП Нове життя ) звернулось до Валківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3.), Фермерського господарства Фортуна 2017 (далі по тексту - відповідач ФГ Фортуна 2017 ), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

- визнати недійсним договір користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) на земельну ділянку площею 6,1098 га, кадастровий номер НОМЕР_1, укладений між Фермерським господарством Фортуна 2017 та ОСОБА_3, зареєстрований 03.04.2018 року за № 25599927 та скасувати його державну реєстрацію;

- визнати поновленим договір оренди землі на земельну ділянку 6,1098 га, кадастровий номер НОМЕР_1 від 30.12.2005, зареєстрований 31.01.2008 за № 040865500156 та визнати укладеною додаткову угоду від 01.10.2017 до договору оренди землі від 30.12.2005.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 30.12.2005 між ОСОБА_5 та ПСП Нове життя укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,11 га, кадастровий номер НОМЕР_1, строком на п'ять років, який був зареєстрований 31.01.2008. 20.07.2012 до вказаного договору укладено додаткову угоду, якою продовжено строк дії договору ще на п'ять років, тобто до 04.12.2017. 13.10.2014 ОСОБА_5 померла, а спадкоємцем земельної ділянки площею 6,11 га, кадастровий номер НОМЕР_1, згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.12.2016 стала ОСОБА_3. З метою скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, позивач завчасно направив ОСОБА_3 лист-повідомлення від 01.10.2017 про поновлення договору оренди землі з проектом додаткової угоди, у відповідь на що, 05.10.2017, ОСОБА_3 надіслано відповідь про відмову в поновленні договору оренди землі від 30.12.2005, в зв'язку із наміром самостійно використовувати земельну ділянку. Протягом місяця після закінчення строку дії договору ні одна із сторін не повідомила про розірвання договору оренди землі, а позивач продовжував використання земельної ділянки. Після чого, 28.03.2018 між ОСОБА_3 та Фермерським господарством Фортуна 2017 укладено договір користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) на земельну ділянку площею 6,1098 га, кадастровий номер НОМЕР_1, який 05.04.2018 був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав. Таким чином, позивач вважає, що укладення договору емфітевзису є порушенням переважного права ПСП Нове життя на укладення договору оренди землі на новий строк, оскільки підставою відмови у поновлені договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб. Таким чином, при відмові в поновлені договору оренди позивачем не дотримано вимог ч. 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

03.07.2018 від представника Фермерського господарства Фортуна 2017 надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову ПСП Нове життя у повному обсязі.

В обґрунтування заперечень проти позову, викладених у відзиві, представник ФГ Фортуна 2017 посилається на те, що строк дії договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_5 та ПСП Нове життя 30.12.2005, з урахуванням додаткової угоди, починається з моменту його державної реєстрації, а саме з 31.01.2008 та закінчується 31.01.2013, так як укладена 20.07.2012 додаткова угода не змінює встановлений строк дії договору, а лише містить виклад нової редакції пунктів 8 договору в частині того, що договір укладено сторонами на п'ять років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. В період часу з 31.01.2013 по 01.10.2017 жодних пропозицій про поновлення договору оренди землі від 30.12.2005 року та додаткових угод на адресу ОСОБА_3 від ПСП Нове життя не надходило, що в свою чергу свідчить про те, що ПСП Нове життя не скористалось своїм переважним правом на поновлення дії договору оренди землі від 30.12.2005. Окрім того, враховуючи позицію позивача, який вважає, що додатковою угодою від 20.07.2012 було продовжено строк дії договору ще на п'ять років, ОСОБА_3 13.06.2017 та 10.10.2017 на адресу ПСП Нове життя було направлено лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі. Також, укладаючи договір емфітевзису не відбувалось порушення переважного права позивача на укладення договору оренди землі, оскільки між відповідачами укладено договір відмінного правового характеру. Таким чином, ФГ Фортуна 2017 вважає, що укладений договір емфітевзису між ФГ Фортуна 2017 та ОСОБА_3 від 28.03.2018 жодним чином не порушує переважне право орендаря (т. 1 а. с. 65-74).

19.07.2018 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій він просить задовольнити позов в повному обсязі. В відповіді на відзив представник позивача посилаючись на те, що укладення 20.07.2012 додаткової угоди до договору оренди землі від 30.12.2005 було направлено на продовження орендних відносин ще на п'ять років, тобто до 04.12.2017. У разі якщо вважати позицію щодо строку дії договору оренди землі від 30.12.2005 викладену у відзиві вірною, то враховуючи положення ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , договір є поновленим ще на п'ять років, а саме з 31.01.2013 до 31.01.2018, оскільки ПСП Нове життя продовжило користуватися земельною ділянкою, що була предметом договору оренди землі від 30.12.2005 та сплачувало орендну плату. З приводу переважного права орендаря на поновлення договору оренди зазначено, що договір оренди передбачав, що орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію. Будь-яких інших дій направлених на поновлення договору оренди не вимагалось. Також, представник позивача у відповіді на відзив зазначає, що переважне право орендаря є порушеним, оскільки ОСОБА_3 відмовляючи в продовжені договору оренди не розглянула пропозицію орендаря у відповідності до ч. 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі (т. 1 а. с. 99-102).

Заперечення на відповідь на відзив від відповідачів на адресу суду подані не були.

19.07.2018 представником відповідача Фермерського господарства Фортуна 2017 подано до суду науково-правовий висновок Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, підготовлений доцентом кафедри цивільного права № 1, кандидатом юридичних наук, доцентом ОСОБА_7, з питань поновлення договорів оренди земельних ділянок, які використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т. 1 а. с. 111-118).

10.09.2018 представником позивача подано до суду науково-правовий висновок Національної академії правових наук України, підготовлений кандидатом юридичних наук ОСОБА_8 та доцентом юридичних наук, професором ОСОБА_9, з питань поновлення договорів оренди земельних ділянок, які використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т. 1 а. с. 172-188).

Одночасно з позовною заявою Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив вжити заходи щодо забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 та Фермерському господарству Фортуна 2017 вчиняти певні дії, а саме: обробляти земельну ділянку площею 6,11 га, кадастровий номер НОМЕР_1, здійснювати на ній посіви сільськогосподарських культур, вчиняти дії відносно збору врожаю на земельній ділянці, площею 6,11 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та заборонити продаж або відчуження, передачу в оренду земельної ділянки, площею 6,11 га, кадастровий номер НОМЕР_1 (т. 1 а. с. 33-35).

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 18.04.2018 відмовлено в задоволені заяви Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя про забезпечення позову (т. 1 а. с. 40-42).

У судовому засіданні представник позивача просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідачів у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, посилаючись на його необґрунтованість.

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 08 листопада 2018 року відмовлено у задоволенні позову ПСП Нове життя .

Додатковим рішенням Валківського районного суду Харківської області від 26 листопада 2018 року вирішено питання про розподіл судових витрат за заявою ФГ Фортуна 2017 .

Стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя на користь Фермерського господарства Фортуна 2017 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини заяви - відмовлено.

В апеляційній скарзі ПСП Нове життя просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги позову в повному обсязі. Також просить скасувати додаткове рішення в частині стягнення з Підприємства витрат на правову допомогу та відмовити у задоволенні вказаних вимог.

В обґрунтування скарги зазначено, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, є необ'єктивним та упередженим внаслідок того, що судом не були враховані всі обставини справи та не був застосований закон, який підлягав застосуванню.

Вказано, що наданням відповідачем емфітевзису ФГ Фортуна порушено переважне права орендаря - ПСП Нове життя на продовження дії договору оренди землі. Зазначено, що якщо вважати, що строк дії договору закінчився 31.01.2013, то дія договору була продовжена до 31.01.2018 за відсутності заперечення сторін. Зауважили, що строк дії договору оренди враховує період ротації основної сівозміни (п. 8 Договору в редакції додаткової угоди від 20.07.2012), тобто, до 31.01.2018. Послались на те, що Лист ОСОБА_3 від 10.10.2017 не може вважатись відповіддю на лист підприємства про поновлення строку дії оренди, оскільки він датований за місяць до дати отримання пропозиції.

Зазначено, що ФГ Фортуна не було доведено розміру понесених судових витрат.

Представником відповідачів адвокатом ОСОБА_10 було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржуване рішення без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування відзиву зазначено, що згідно до п. 8 договору оренди землі він укладений на п'ять років, який з урахуванням п. 34 договору набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, яка була проведена 31.01.2008. 20.07.2012 між сторонами цього договору було укладено додаткову угоду до договору оренди землі, яка не змінила строк дії договору, а лише доповнило умовами про те, що п'ятирічний строк дії договору враховує період ротації основної сівозміни. Суд першої інстанції правильно встановив, що строк дії оренди землі від 30.12.2005, укладеного між ОСОБА_5 та ПСП Нове життя , з урахуванням додаткової угоди від 20.07.2012, текст якої був запропонований позивачем, - закінчується 31.01.2013.

Вказала, що при тлумаченні змісту договору слід застосовувати правову позицію, наведену з цього приводу у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц, про те, що слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав, а особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови.

Також зазначено, що апелянт помилково тлумачить положення закону стосовно переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до ст. 3 ЦК України. У своїх доводах скарги він не звернув уваги, що ОСОБА_3 у листах-повідомленнях від 13.06.2017, 10.10.2017, 04.12.2017 повідомила ПСП Нове життя про небажання, відсутність намірів та волевиявлення продовжувати договір оренди землі на новий строк, та просила звільнити належну їй земельну ділянку після збору врожаю в 2017 році та не засівати її під врожай 2018 року, оскільки у подальшому земельну ділянку буде використовувати самостійно. Посилання в доводах скарги на ст. 95 ЗК України є повністю безпідставними, оскільки із закінченням терміну договорів оренди, відповідач втратив статус користувача земельних ділянок, тому починаючи з 01.02.2013 позивач користувався земельною ділянкою ОСОБА_3 без належної правової підстави.

Звернула увагу, що договір про надання права користування земельною ділянкою 6,11 га для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) 28.03.2018 був укладений ОСОБА_3 з ФГ Фортуна 2017 після спливу значного строку після направлення ОСОБА_3 вимог, якими вона намагалася повернути свою земельну ділянку, які були проігноровані позивачем.

Крім того, передбачене ст. 33 Закону України Про оренду землі право орендаря на переважне укладення договору оренди не може бути порушено внаслідок укладення орендодавцем іншого договору, договору емфітевзису, оскільки переважне право на поновлення договору оренди не розповсюджує свою дію на інші види договорів, на які не поширюється Закон України Про оренду землі . Суд першої інстанції в цьому контексті правильно врахував правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Апелянт у доводах скарги недоречно послався на рішення Європейського суду з прав людини у справі Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії , оскільки обставини цієї справі є істотно відмінними від тих, що були предметом розгляду національними судами по вказаній справі, у своєму суб'єктному складі та поведінки орендодавця, який неодноразово повідомляв орендаря про небажання продовжувати орендні відносини.

Позивач не навів у скарзі реальних порушень, допущених судом першої інстанції при ухваленні додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, яке є законним і обґрунтованим.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи.

Колегія суддів, відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України вислухала доповідь суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

У статті 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У статті 263 ЦПК України визначені наступні вимоги до законності і обґрунтованість судового рішення:

1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

3. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Наведеним вимогам рішення суду відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 6,11 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована на території Олександрівської сільської ради Валківського району Харківської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серія НОМЕР_2, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Олександрівської сільської ради Валківського району Харківської області № 32 від 09.07.2001, зареєстрованого 27.08.2002 в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 279 (т. 1 а. с. 90-91).

30.12.2005 між ОСОБА_5 (орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя (орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, яка знаходиться на території Олександрівської сільської ради (т. 1 а.с. 11-12).

Пунктом 2 договору оренди землі передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 6,11га, у тому числі ріллі.

Згідно з п. 8 договору оренди землі, договір укладено на п'ять років. Після закінчення строку договору оренди землі, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 9 договору оренди землі передбачено, що орендна плата вноситься у формі та розмірі 1,5 % вартості земельної ділянки, нараховується в грошовій формі. Видається грошима або продукцією по ринкових цінах, послугами по цінах господарства, виходячи з можливості господарства.

Відповідно до п. 11 договору оренди землі, орендна плата вноситься у строки до 31 грудня кожного року.

Пунктом 31 договору оренди землі зокрема передбачено, що дія договору землі припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 38 договору оренди землі передбачено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Зазначений договір зареєстровано у Валківському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії Центрального державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31.01.2008 № 040865500156.

20.07.2012 між ОСОБА_5 та Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 30.12.2005 (т. 1 а.с. 13).

Сторони домовились внести в договір оренди землі від 30.12.2005 наступні зміни:

- пункт 8 договору викласти у наступній редакції:

Договір укладено сторонами на п'ять років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Договір діє з моменту його державної реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін;

- пункт 9 договору викласти у наступній редакції:

Орендна плата отримується у грошовій формі готівкою в касі орендаря в період з 01 липня по 31 грудня поточного року. Розмір орендної плати у рік становить 4119,90 грн., що складає 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеній в пункті 3 договору. За письмовою або усною домовленістю сторін орендна плата може сплачуватись у натуральній формі (зерно, цукор та інше), або відробітковій формі (надання послуг, культивація, оранка, транспортні послуги та інше) по діючим цінам на продукцію, роботи та послуги. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

При цьому в додатковій угоді від 20.07.2012 сторони погодили, що додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі від 30.12.2005, набирає чинності після її державної реєстрації та дії у строк, визначений договором.

З додаткової угоди вбачається, що вона зареєстрована в Управлінні Держкомзему у Валківському районі Харківської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.12.2012 № 632120004002814, що також підтверджується листом Міжрайонного управління у Валківському та Коломацькому районах Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 31-20-0.23, 141-628/121-18 від 23.06.2018 (т. 1 а. с. 13, 151).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 120387771 від 12.04.2018 вбачається, що з 28.12.2016 ОСОБА_3, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 2274 від 28.12.2016, є власником земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, площею 6,1098 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Олександрівської сільської ради Валківського району Харківської області (т. 1 а. с. 20).

13.06.2017, 10.10.2017, 04.12.2017 ОСОБА_3 листами-повідомленнями повідомлено Нове життя про відсутність намірів продовжувати договір оренди землі на новий термін, у зв'язку з чим просила звільнити належну їй земельну ділянку після збору врожаю в 2017 році та не засівати її під врожай 2018 року. Зазначили, що в подальшому земельну ділянку будуть використовувати самостійно (т. 1 а. с. 86-89, 92-94).

Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя на адресу ОСОБА_3 надіслано лист-повідомлення від 01.10.2017 року щодо переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, а також до листа додано проекти додаткової угоди від 01.10.2017 до договору оренди землі від 30.12.2005 (т. 1 а. с. 15-17).

28.03.2018 між ОСОБА_3 та Фермерським господарством Фортуна 2017 укладено договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), строком на три роки, предметом якого є земельна ділянка розміром 6,1098 га, що розташована на території Олександрійвської сільської ради Валківського району Харківської області, кадастровий номер НОМЕР_1, право використовувати яку, згідно даного договору, ОСОБА_3 надала ФГ Фортуна 2017 для сільськогосподарських потреб на праві емфітевзису (т. 1 а. с. 140-143).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 120387771 від 12.04.2018, у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься інформація про укладення 28.03.2018 року між ОСОБА_3 та Фермерським господарством Фортуна 2017 договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав 05.04.2018 (т. 1 а. с. 20).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції свої висновки мотивував тим, що оспорюваний договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 28.03.2018, укладений між ОСОБА_3 та Фермерським господарством Фортуна 2017 вже після припинення дії договору оренди землі від 30.12.2005, що був укладений між ОСОБА_5 та Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя , та про відсутність у Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк, оскільки останнім не дотримано процедури такого поновлення, встановленої статтею 33 Закону України Про оренду землі , а продовження користування орендованою земельною ділянкою Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя не є підставою для визнання укладеного з Фермерським господарством Фортуна 2017 договору користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) недійсним та скасування його державної реєстрації, оскільки договором емфітевзису не порушено переважне право Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя на поновлення договору оренди землі від 30.12.2005 на новий строк.

Крім того, суд не прийняв до уваги доводи представника позивача щодо того, що у разі якщо строк дії договору оренди землі від 30.12.2005 закінчився 31.01.2013 та додаткова угода до нього не продовжила строк дії договору, сторони врегулювали у п. 33 договору оренди землі, що якщо за місяць до закінчення строку дії договору ні одна із сторін не повідомила про розірвання договору, то він вважається продовженим на той же термін та на тих же умовах, тобто договір оренди землі діяв до 31.01.2018, оскільки статтею 33 Закону України Про оренду землі (в редакції, що діяла на момент закінчення строку дії договору оренди землі) був визначений порядок поновлення договору оренди землі, який зокрема передбачав обов'язкове направлення орендарем листа - повідомлення про намір скористатись переважним правом на укладення договору на новий строк з проектом додаткової угоди до закінчення строку дії договору оренди землі, а тому, з урахуванням положень ст. 203 ЦК України, доводи представника позивача про продовження договору оренди землі у відповідності до п 33 договору оренди землі, є необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як безспірно встановлено судом, орендодавець до закінчення договору оренди, як це розуміє орендар, не бажав продовжувати його дію, орендар не погодився на пропозицію орендаря продовжити орендні відносини. Натомість власник земельної ділянки після закінчення дії договору оренди уклав з ФГ Фортуна 2017 договір емфітевзису.

Передбачене ст. 33 Закону України Про оренду землі право орендаря на переважне укладення договору оренди не може бути порушено внаслідок укладення орендодавцем іншого договору, договору емфітевзису, оскільки переважне право на поновлення договору оренди не розповсюджує свою дію на інші види договорів, на які не поширюється Закон України Про оренду землі . Суд першої інстанції в цьому контексті правильно врахував правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

З огляду на те, що у даній справі договір емфітевзису був укладений вже після припинення договору оренди землі, який орендар вчасно, не надаючи орендарю жодних сподівань іншого змісту, відмовився продовжувати, - колегія суддів не враховує правову позицію, яка була висловлена у постанові Верховного суду від 23 травня 2018 року у справі № 379/672/16-ц, де касаційний суд вказав, що договір емфітевзису не відповідає вимогам чинного законодавства, так як укладений до закінчення строку дії попереднього договору оренди землі та з порушенням процедури реалізації переважного права орендаря, який належно виконує свої обов'язки за договором, на поновлення договору оренди.

Колегія суддів відхиляє доводи скарги про автоматичну пролонгацію договору оренди відповідно до норми ст. 33 Закону України Про оренду землі та умов п. 33 договору оренди і в цьому контексті відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України застосовує правову позицію, яка була висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18). Касаційний суд зазначив, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

У даній справі орендодавець завчасно повідомив орендаря про небажання поновлювати договір оренди землі, і при цьому він іншої волі з цього приводу не висловлював. Тому, виходячи з загальних положень ч. 3 ст. 203 ЦПК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину, щодо вільного волевиявлення учасника правочину та відповідності його внутрішній волі, колегія суддів відхиляє доводи скарги про виникнення у орендодавця обов'язку продовжити дію договору оренди внаслідок такого бажання у орендаря, який належно виконує свої обов'язки за договором оренди.

Дії орендодавця, який своєчасно повідомив орендаря про свої небажання продовжувати договір оренди, відповідає умовам договору та змісту ст. 33 Закону України Про оренду землі і не порушує принцип правової визначеності. Тому безпідставним є посилання апелянта у доводах скарги на рішення Європейського суду з прав людини від 24 червня 2003 року у справі Стретч проти Сполученого Королівства ( Stretch v. United Kingdom ), заява № 44277/98. Крім того, обставини цієї справі є істотно відмінними від тих, що були предметом розгляду національними судами Великобританії по вказаній справі, за суб'єктним складом та діями орендодавця, який неодноразово повідомляв орендаря про своє небажання продовжувати орендні відносини.

Позивач також не довів порушення, допущених судом першої інстанції при ухваленні додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, яке є законним і обґрунтованим.

Так, при ухвалені оскарженого судового рішення, судом першої інстанції було призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати пов'язані з розглядом справи на 26.11.2018.

Представник позивача у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення заяви про відшкодування витрат пов'язаних з розглядом справи та заявила клопотання про зменшення витрат на оплату правової допомоги, посилаючись на те, що представником відповідача не надано документів, що підтверджують порядок обчислення гонорару, підстави для його зміни, порядок сплати. Так само, відсутні докази здійснення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу саме по цій справі. Відсутнє підтвердження, що консультування відповідача з земельних питань стосується саме цієї справи. Завищено час на надання послуг. Сума витрат, згідно наданого акту представником відповідача, не відповідає попередньому розрахунку.

Представники відповідачів у судовому засіданні просили задовольнити заяву та вирішити питання про судові витрати пов'язані з розглядом справи.

З матеріалів справи судом встановлено, що 13.11.2018 до суду від представника відповідача Фермерського господарства Фортуна 2017 - адвоката Мітрохіна Д.В. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження розміру понесених Фермерським господарством Фортуна 2017 витрат на правову допомогу.

До вказаного клопотання представником позивача додані копія акту приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 62/18 від 01.02.2018, копія платіжного доручення від 13.11.2018.

Відповідно до договору про надання правової допомоги № 62/18, укладеного 01.02.2018 між Адвокатським об'єднанням Корт Райдер (виконавець) та Фермерським господарством Фортуна 2017 (замовник) (надалі - Договір), замовник доручає виконавцю, а останній приймає на себе зобов'язання з надання правової допомоги (юридичних послуг) на умовах, передбачених договором (т. 1 а. с. 76).

Згідно Розділу 5. Договору, вартість послуг за цим договором вказується в актах виконаних робіт (наданих послуг), які складаються сторонами по мірі необхідності за результатами наданих послуг.

Замовник сплачує вартість послуг впродовж 10 календарних днів після підписання акту виконаних робіт (наданих послуг), який підтверджує обсяг та вартість наданих послуг.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг до договору № 62/18 від 01.02.2018 про надання правової допомоги, складеного 08.11.2018 та підписаного сторонами (т. 2 а. с. 50), надані наступні послуги:

- підготовка доказової бази для подання відзиву на позов ПСП Нове життя про визнання недійним договору користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) та визнання поновленим договору оренди землі та визнання укладеною додаткової угоди, складання відзиву з додатками (доказами) до Валківського районного суду Харківської області за направленням їх поштою, обсягом 5 годин, вартістю 500 грн. за одну годину та загальною вартістю 2500,00 грн.;

- правовий аналіз, отриманої 30.07.2018 року відповіді на відзив від ПСП Нове життя , обсягом 1 година, вартістю 500 грн. за одну годину та загальною вартістю 500,00 грн.;

- правовий аналіз науково-правового висновку, підготовленого кандидатом юридичних наук, доцентом кафедри цивільного права № 1 Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого ОСОБА_7 та складання клопотання про доручення висновку до матеріалів справи, обсягом 1 година, вартістю 500 грн. за одну годину та загальною вартістю 500,00 грн.;

- підготовка до судового розгляду справи та виїзд до суду для участі у судовому засіданні 27.06.2018 року (з урахуванням витрат часу на проїзд), обсягом 2 години, вартістю 500 грн. за одну годину та загальною вартістю 1000,00 грн.;

- підготовка до судового розгляду справи та виїзд до суду для участі у судовому засіданні 16.10.2018 року (з урахуванням витрат часу на проїзд), обсягом 3 години, вартістю 500 грн. за одну годину та загальною вартістю 1500,00 грн.;

- підготовка до судового розгляду справи та виїзд до суду для участі у судовому засіданні 08.11.2018 року (з урахуванням витрат часу на проїзд), обсягом 3 години, вартістю 500 грн. за одну годину та загальною вартістю 1500,00 грн.;

- консультування замовника з приводу регулювання земельних відносин, права власності на землю та права користування землею, інших речових прав на землю, а також консультування замовника стосовно процесуальних питань, що виникали протягом судового процесу, обсягом 2 години, вартістю 500 грн. за одну годину та загальною вартістю 1000,00 грн.

Загальна вартість наданих послуг складає 8000,00 грн.

Згідно наданого представником відповідача Фермерського господарства Фортуна 2017 - адвокатом Мітрохіним Д.В. платіжного доручення № 221 від 13.11.2018 року, Фермерським господарством Фортуна 2017 здійснено оплату Адвокатському об'єднанню Корт Райдер за послуги згідно рахунку № б/н від 08.11.2018 року за правові послуги справа № 615/515/18 у розмірі 8000,00 грн.

Витрати на професійну правничу допомогу за надані послуги з підготовки до судового розгляду справи та виїзд до суду для участі у судових засіданнях, призначених на 27.06.2018, 16.10.2018, а також консультування замовника з приводу регулювання земельних відносин, права власності на землю та права користування землею, інших речових прав на землю, а також процесуальних питань, що виникали протягом судового процесу, не підлягають відшкодуванню з огляду на наступне.

Згідно матеріалів справи, підготовче судове засідання, яке було призначено на 27.06.2018, відкладено до 26.07.2018, у зв'язку із перебуванням судді у відрядженні (т. 1 а.с. 64), при цьому, доказів, які б підтверджували явку представника відповідача Фермерського господарства Фортуна 2017 до суду 27.06.2018 надано не було.

Крім того, згідно протоколу судового засідання від 16.10.2018, у судовому засіданні 16.10.2018 брала участь представник відповідача Фермерського господарства Фортуна 2017 ОСОБА_13, яка діяла на підставі довіреності від 11.04.2018, виданої керівником ФГ Фортуна 2017 ОСОБА_14.(т. 2 а. с. 9, 11-14).

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_13 є учасником Адвокатського об'єднання Корт Райдер , і так само доказів того, що ОСОБА_13 залучена до виконання укладеного між Адвокатським об'єднанням Корт Райдер та Фермерським господарством Фортуна 2017 договору про надання правової допомоги № 62/18 від 01.02.2018.

Таким чином, Адвокатське об'єднання Корт Райдер не здійснювало представництво інтересів відповідача Фермерського господарства Фортуна 2017 у судових засіданнях 27.06.2018 та 16.10.2018.

Також, з акту приймання-передачі наданих послуг до договору № 62/18 від 01.02.2018 про надання правової допомоги, складеного 08.11.2018, вбачається, що серед наданих Адвокатським об'єднанням Корт Райдер послуг з правничої допомоги зокрема Фермерському господарству Фортуна 2017 була надана послуга з консультування з приводу регулювання земельних відносин, права власності на землю та права користування землею, інших речових прав на землю, а також консультування замовника стосовно процесуальних питань, що виникали протягом судового процесу, обсягом 2 години, вартістю 500 грн. за одну годину та загальною вартістю 1000,00 грн.

Разом з тим, акт приймання-передачі наданих послуг до договору № 30/17 від 01.08.2017 про надання правової допомоги, складений 08.11.2018, не містить детального опису і так само представником відповідача не надано доказів з яких саме земельних відносин відповідачу надавалась консультації, а також консультація щодо процесуальних питань, що виникали протягом судового процесу.

Ухвалюючи додаткове рішення про розподіл судових витрат, суд першої інстанції свої висновки мотивував тим, що не підлягає компенсації вартість консультування з приводу регулювання земельних відносин, права власності на землю та права користування землею, інших речових прав на землю, а також консультування замовника стосовно процесуальних питань, що виникали протягом судового процесу, обсягом 2 години, вартістю 500 грн. за одну годину, послуг адвоката за участь у судових засіданнях, які фактично не відбулись, та в яких приймав участь адвокат, який не є членом АО Корт Райдер .

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду, які є законними і обґрунтованими і доводами скарги не спростовуються.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування норм статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує особі право на справедливий суд, то пункт 1 статті 6 Конвенції вимагає, щоб суди мотивували висновки в рішеннях. Однак ця вимога не означає обов'язку суду надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Таке питання вирішується виключно з урахуванням сукупності обставин конкретної справи (рішення у справах Гарсія Руїз проти Іспанії від 21 січня 1999 року, Красуля проти Росії від 22 лютого 2007 року, Ільяді проти Росії від 05 травня 2011 року, Трофимчук проти України від 09 грудня 1994 року).

З огляду на те, що судом першої ухвалено рішення відповідно до вимог закону, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції на підставі ст.. 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

При цьому відповідно до ст. 141 ЦПК України суд апеляційної інстанції вважає за необхідне частково задовольнити заяву представника відповідача - ФГ Фортуна 2017 про відшкодування понесених цим відповідачем витрат на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до статті 137 ЦПК України:

1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

6. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

7. Витрати фізичних осіб, пов'язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.

На обґрунтування клопотання про стягнення судових витрат, понесених під час апеляційного розгляду справи, у вигляді витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 7000 грн. представник ФГ Фортуна 2017 надала оригінал розрахунку-фактури № 15/515/18 від 04.03.2019 на суму 7000 грн., квитанцію 0.0.1286225618.1 про сплату ФГ Фортуна 2017 через касу АТ КБ ПриватБанку на рахунок КОРТ РАЙДЕР АО, де працює представник ФГ Фортуна 2017 адвокат Прокопченко К.А., 7000 грн. за правничу допомогу адвоката у цивільній справі № 615/515/18 у Харківському апеляційному суді згідно рахунку-фактурі № 615/515/18 від 04.03.2019, та Акт приймання-передачі від 11 березня 2019 року наданих послуг до Договору про надання правової допомоги № 62/18 від 01.02.2019 з якого вбачається, що вартість правового аналізу апеляційної скарги ПСП Нове життя з додатками (всього на 21 арк.) на рішення Валківського районного суду Харківської області від 08.11.2018 та Додаткове рішення цього ж районного суду від 26.11.2018 у цивільній справі № 615/515/18 за три години складає 3000 грн.; вартість складання відзиву на 8 арк. на вказану апеляційну скаргу ПСП Нове життя за 4 години становить 4000 грн., а всього - 7000 грн.

Відповідно до принципу пропорційності, ст. 11 ЦПК України, а також передбачених у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальних засад цивільного законодавства, справедливість, добросовісність та розумність, з урахуванням незначного об'єму справи, один том, та апеляційної скарги; часу, необхідного для вивчення апеляційної скарги та складання відзиву; обсягу наданих адвокатом під час апеляційного розгляду справи правових послуг, - колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування понесених ФГ Фортуна 2017 витрат на правову допомогу адвоката до 1000 грн., яка відповідно до ст.ст. 137, 141 ЦПК України підлягає стягненню з позивача на користь вказаного відповідача

Таким чином, оскільки суд першої інстанції ухвалив судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи скарги цього висновку не спростовують, то відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 381-384, 389-392 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя - залишити без задоволення.

Рішення Валківського районного суду Харківської області від 08 листопада 2018 року та на додаткове рішення Валківського районного суду Харківської області від 26 листопада 2018 року - залишити без змін.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя (код ЄДРПОУ 30957436, місцезнаходження: 63054, Харківська обл. Валківський район, село Олександрівка, вул. Центральна, 3) на користь ФГ Фортуна 2017 (код ЄДРПОУ 41240551, місцезнаходження: 63054, Харківська обл., Валківськаий район, село Олександрівка, вул. Нова, 8) понесені під час апеляційного розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 1000 (одна тисяча) гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 25 березня 2019 року.

Головуючий суддя

В.Б. Яцина

Судді колегії

П.В. Кісь.

О.М. Хорошевський.