Постанова

від 26.03.2019 по справі 902/664/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року Справа № 902/664/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Коломис В.В. , суддя Дужич С.П.

секретар судового засідання Полюхович І.Г.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський молокозавод" на рішення господарського суду Вінницької області, ухваленого 21.01.19р. суддею Банаськом О.О. о 14:34 у м.Вінниці, повний текст складено 28.01.19р. у справі №902/664/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес Секьюріті", м. Київ

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський молокозавод", м. Гайсин, Гайсинський район, Вінницька область

про стягнення 118 258,71 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес Секьюріті" звернулося до господарського суду Вінницької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський молокозавод" про стягнення 118 258,71 грн, з яких 109 200,00 грн основний борг, 7 051, 97 грн пеня, та 2 006,74 грн 10 % річних за договором про надання охоронних послуг № 21 від 12.02.2018 р.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на ст.ст. 4, 162, 171, 172, 233, 247, 249 ГПК України та вказує на укладення з відповідачем договору № 21 від 12.02.2018 р. про надання охоронних послуг, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес Секьюріті" (виконавець) зобов'язується надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Гайсинський молокозавод" (замовник) послуги охорони об'єктів - територію ТОВ "Гайсинський молокозавод", що знаходиться за адресою: вул. Заводська, буд. 45, м. Гайсин, Вінницька область, 23700, а Замовник зобов'язується своєчасно та повному обсязі сплачувати надані Виконавцем послуги. В зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором у відповідача утворилась заборгованість в сумі 118 258,71 грн., а тому, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 109 200,00 грн основний борг, 7 051, 97 грн пеня, та 2 006,74 грн 10 % річних.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 21.01.2019 року у справі №902/664/18 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський молокозавод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес Секьюріті" 109 200 грн 00 коп. - боргу, 591 грн 04 коп. - 10 % річних, 2 040 грн 97 коп. - пені, 1 677 грн 48 коп. - відшкодування витрат по сплаті судового збору. У стягненні 5 011 грн 00 коп. - пені, 1 415 грн 70 коп. - 10 % річних відмовлено.

В обґрунтування рішення, суд з посиланням на ст.ст. 11, 525, 526, 527, 530, 625, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 144, 193 ГК України, п.п. 4.3., 4.4. договору зазначив, що вимога позивача про стягнення з відповідача 109 200 грн 00 коп. заборгованості за надані охоронні послуги є правомірною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, з посиланням на ст.ст. 6, 546, 548, 549, 550, 610, 611, 612, 614, 627, 628, 629 ЦК України, ст.ст. 230, 232 ГК України, п.п. 4.3., 8.7., 8.8. договору, п. 8.1 ст. 8, п. 30.1 ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" суд вказує, що вимоги щодо стягнення з відповідача пені, 10 % річних є правомірними та обґрунтованим, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинного законодавства України, проте, судом встановлено помилки при їх розрахунку. А тому, суд здійснивши перерахунок пені та 10% річних, прийшов до висновку про стягнення пені в сумі 2 040 грн 97 коп. та 10 % річних в сумі 591 грн 04 коп., а у стягненні пені в сумі 5 011 грн 00 коп. та 10% річних в сумі 1 415 грн 70 коп. слід відмовити як заявлених безпідставно.

Не погодившись із винесеним рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 21.01.2019 року у справі №902/664/18 в частині стягнення основного боргу в сумі 25200,00 грн. за послуги надані в вересні 2018 року.

Вважає, що рішення щодо стягнення за послуги, надані в вересні 2018 року, в розмірі 25 200,00 грн. є необґрунтованим, в зв'язку з неправильним встановленням обставин, які мають значення для справи, та неправильною їх оцінкою.

Вказує, що неналежне виконанням своїх обов'язків охоронниками стало причиною припинення договору відповідно до додаткової угоди №2 від 18.09.2018 року.

Звертає увагу, що у зв'язку з підписанням додаткової угоди №2 від 18.09.2018 року та врахуванням недоліків в роботі охоронників виконавця, виконавцем направлено електронною поштою акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №0136 від 18.09.2018року на суму з ПДВ в розмірі 25200,00 грн. та рахунок - фактуру №0131 від 18.09.2018 року про оплату послуг охорони за період з 01-18 вересня 2018 року в сумі 25 200,00 (двадцять п'ять тисяч двісті) гривень 00 коп..

Зазначає, що надісланий електронною поштою акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №0136 від 18.09.2018 року на суму з ПДВ в розмірі 25200,00 грн. в день підписання додаткової угоди №2 від 18.09.2018 року підписаний замовником і завірений печаткою, два примірники якого передані виконавцю для підписання і завірення печаткою, один з яких підлягав поверненню.

Підписаний виконавцем рахунок - фактура №0131 від 18.09.2018 року про оплату послуг охорони за період з 01-18 вересня 2018 року в сумі 25 200,00 (двадцять п'ять тисяч двісті) гривень 00 коп., узгоджений замовником до оплати та здійснена його оплата 18.09.2018 року згідно платіжного доручення №4587.

На підтвердження цього відповідачем надано суду електронний доказ, з якого вбачається домовленість сторін щодо розрахунків, в зв'язку з припиненням договору відповідно до додаткової угоди №2 від 18.09.2018 року.

Однак, скаржник зауважує, що суд не взяв до уваги зазначені докази, а підтримав твердження позивача про направлення в день підписання додаткової угоди №2 від 18.09.2018 року про припинення договору про надання послуг №21 від 12.02.2018 року (із змінами) на електрону адресу відповідача акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) №0136 за вересень 2018 року на суму 50400,00 грн., хоча зазначене не відповідало дійсності і спростовувалось електронним доказом.

Зазначає, що надіслання документів замовнику на суму 25 200,00 грн. в день підписання додаткової угоди №2 від 18.09.2018 року про припинення договору про надання послуг №21 від 12.02.2018 року (із змінами), та суми, визначені в них, були узгодженні замовником і виконавцем з урахуванням неналежного виконання обов'язків охоронниками та відповідають якості виконаних робіт, що виконавцем не заперечувалось при підписанні додаткової угоди №2.

Всупереч добросовісності та діловій етиці контрагента акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) №0136 від 18.09.2018 року, рахунок - фактура №0131 від 18.09.2018року про оплату послуг охорони за період з 01-18 вересня 2018 року на суму 50 400,00 (п'ятдесят тисяч чотириста) грн. 00 коп. позивачем направлено разом із претензією від 24.09.2018 року № 7, номера і дати яких відповідали реквізитам документів, надісланих електронною поштою замовнику в день підписання додаткової угоди №2 №0131 від 18.09.2018 року про оплату послуг охорони за період з 01-18 вересня 2018 року на суму 25200,00 грн.

В відповіді на претензію від 05.10.2018 року №195/-03-03, надіслану 09.10.2018року та отриману позивачем, ТОВ «Гайсинський молокозавод» звернувся до позивача з проханням про надання акту здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 25200,00 грн., на суму, що була визначена в рахунку - фактурі №0131 від 18.09.2018року про оплату послуг охорони в сумі 25 200,00 грн. за період з 01-18 вересня 2018 року ТОВ «Гайсинський молокозавод» та акті здачі-приймання робіт (наданих послуг) №0136 від 18.09.2018 року при підписані додаткової угоди №2 від 18.09.2018 року.

В зв'язку з оплатою послуг охорони за період з 01-18 вересня 2018 року в сумі, визначеній в рахунку - фактурі №0131 від 18.09.2018 року та узгодженій сторонами, ТОВ «Гайсинський молокозавод» вважає, що були відсутні підстави щодо стягнення за послуги, надані в вересні 2018 року, в розмірі 25 200,00 грн. та нарахування і стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань за вересень 2018 року.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Гермес Секьюріті» вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим. Просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Гайсинський молокозавод» - без задоволення.

Сторони не скористалися правом участі під час апеляційного перегляду справи та не забезпечили явку своїх представників у судове засідання апеляційного господарського суду, хоча про час та місце апеляційного перегляду справи повідомлені заздалегідь та належним чином, про, що свідчать рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, реєстр на відправку рекомендованої кореспонденції, повідомлення про надіслання на електронну адресу ТОВ «Гермес Секьюріті» ухвали суду від 04.03.2019р. (а.с. 167-171, 182).

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника ТОВ «Гермес Секьюріті».

Таким чином, враховуючи норми ст.ст.269,273 ГПК Українипро межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, враховуючи заявлене клопотання позивача про розгляд скарги за відсутності уповноваженого представника, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін, за наявними у справі доказами.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 12.02.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гайсинський молокозавод" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гермес Секьюріті" (виконавець) укладено договір № 21 від 12.01.2018 р. (а.с. 20-28, т. 1).

Відповідно п. 1.1 договору виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги охорони об'єктів визначених в п. 1.2 договору, а замовник зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані виконавцем послуги.

Згідно п. 1.2 договору об'єктами, які підлягають охороні є територія ТОВ "Гайсинський молокозавод", що знаходиться за адресою: буд. 45, вул.Заводська, м. Гайсин, Вінницька область, 23700.

Сторони домовились, що видом послуг охорони, які надаються за договором є послуги фізичної охорони об'єктів вказаних в п. 1.2 договору, які включають цілодобове або протягом визначеного часу доби патрулювання території об'єктів, виявлення та затримання осіб, які здійснюють розкрадання, псування або знищення майна та ТМЦ на території об'єктів, контроль за дотриманням громадського порядку та забезпечення безпеки працівників замовника у випадку виникнення надзвичайних ситуацій на об'єкті, а також забезпечення контролю - пропускного режиму на об'єктах або окремих постах, де такий режим передбачений замовником з метою унеможливлення несанкціонованого доступу до будь-яких осіб, припинення протиправного винесення/вивезення з їх території майна та ТМЦ належних замовнику, унеможливлення пронесення працівниками замовника або будь-якими іншими особами на їх територію заборонених речовин та предметів (алкогольні напої, наркотичні засоби, зброя тощо) (п. 1.3 договору).

Система охорони об'єкту, кількість, місцезнаходження та межі постів охорони на які поділяється об'єкт, а також регламент їх роботи, визначається виконавцем, узгоджується Замовником та відображається в дислокації постів охорони, яка є додатком до договору (п. 1.4 договору).

Відповідно п. 3.1 договору послуги починають надаватися з моменту підписання сторонами акту прийому - передачі об'єктів під охорону, який складається уповноваженими представниками сторін після прибуття охоронців виконавця на об'єкт для надання послуг.

Згідно п. 4.1 договору щомісячний розмір плати за послуги надані виконавцем згідно договору становить без ПДВ 64 166,67 грн, ПДВ - 20% - 12 833,33 грн, загальна вартість в т.ч. ПДВ - 77 000,00 грн і складається з загальної вартості всіх постів охорони вказаних у Дислокації постів охорони, вартість яких відповідно становить:

- щомісячна вартість цілодобового посту охорони становить - 18 000,00 грн в т.ч. ПДВ;

- щомісячна вартість одного денного посту охорони становить - 12 000,00 грн в т.ч. ПДВ;

- щомісячна вартість роботи начальника відділу охорони становить - 12 000,00 грн в т.ч. ПДВ;

- щомісячна вартість надання послуг патрулювання з службовою собакою становить - 5 000,00 грн в т.ч. ПДВ.

Оплата замовником вартості послуг наданих за відповідний календарний місяць здійснюється до 05 числа місяця, наступного за ним в розмірі визначеному п. 4.1 договору (п. 4.3 договору).

Оплата послуг виконавця здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахунку відповідної суми коштів з банківського рахунку замовника на банківський рахунок виконавця після попереднього надання виконавцем рахунку на здійснення оплат або без такого (п. 4.4 договору).

Згідно п. 4.6 договору датою оплати наданих послуг вважається дата зарахування коштів на банківський рахунок виконавця.

За змістом п. 7.1 договору факт надання послуг, що становлять предмет договору підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг, який складається виконавцем в двох примірниках за результатами кожного календарного місяця протягом строку дії договору. Такий акт приймання - передачі наданих послуг складається на весь період календарного місяця протягом якого відбувалось надання послуг.

Акт приймання - передачі наданих послуг не пізніше 03 числа місяця наступного за звітним, підписується виконавцем та передається замовнику особисто або надсилається листом з повідомленням про вручення на поштову адресу замовника вказану у договорі (п. 7.2 договору).

П. 7.3. договору визначено, що у випадку відсутності претензій, замовник протягом одного банківського дня з моменту отримання від виконавця акту приймання – передачі наданих послуг, зобов'язаний його підписати та повернути виконавцеві один підписаний та скріплений печаткою замовника (за наявності) примірник.

Згідно із п. 7.5. договору у випадку наявності у замовника претензій до змісту акту приймання – передачі наданих послуг, замовник зобов'язаний повідомити про це виконавця у строк встановлений п. 7.3. цього договору засобами електронного зв'язку зазначеними в цьому договорі. Вказані розбіжності узгоджуються з виконавцем шляхом переговорів в строк не більше одного банківського дня, після чого замовник зобов'язаний підписати акт приймання-передачі наданих послуг та повернути виконавцеві один підписаний та скріплений печаткою замовника (за наявності) примірник.

У п.7.6. договору сторони погодили, що у випадку, якщо замовник не повідомить виконавця у строк встановлений п. 7.3. цього договору про наявність претензій до змісту акту приймання – передачі наданих послуг, вважається, що замовник не має претензій до змісту акту приймання – передачі наданих послуг і повернути виконавцеві один підписаний та скріплений печаткою замовника (за наявності) примірник.

У випадку порушення договору, сторони несуть відповідальність визначену за цим договором та (або) чинним законодавством України (п. 8.1 договору).

Відповідно п. 8.7 договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором, замовник зобов'язаний сплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання такого грошового зобов'язання.

У випадку прострочення виконання грошових зобов'язань, замовник на вимогу зобов'язаний сплатити на користь виконавця суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10 % річних від простроченої суми (п. 8.8 договору).

Договір вступає в силу з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2018 р, а у частині невиконаних сторонами зобов'язань - до моменту їх повного виконання (п. 9.1 договору).

На виконання умов договору № 21 від 12.02.2018 р. між сторонами підписано додаток № 1, відповідно до умов якого сторонами погоджено дислокацію постів охорони (а.с. 29, т. 1).

Крім того, до договору № 21 від 12.02.2018 р. між сторонами підписано додаткову угоду № 1 від 02.04.2018 р. (а.с. 30-31, т.1 ).

Відповідно до п. 1.1 додаткової угоди, у зв'язку зі зміною кількості постів охорони, сторони домовились з 02.04.2018 р. застосувати п. 4.1 договору про надання охоронних послуг № 21 від 12.02.2018 р. в наступній редакції: "Щомісячний розмір плати за послуги надані виконавцем згідно договору становить без ПДВ 70 000,00 грн, ПДВ - 20 % - 14 000,00 грн, загальна вартість в т.ч. ПДВ - 84 000,00 грн і складається з загальної вартості всіх постів вказаних в дислокації постів охорони, вартість яких відповідно становить:

- щомісячна вартість одного цілодобового посту охорони становить - 18 000,00 грн в т.ч. ПДВ;

- щомісячна вартість роботи начальника відділу охорони становить - 12 000,00 грн в т.ч. ПДВ".

Згідно п. 1.2 у зв'язку зі зміною кількості постів охорони затверджено додаток № 1 у новій редакції.

Також між сторонами підписано додаткову угоду № 2 від 18.09.2018 р. до договору № 21 від 12.02.2018 р., відповідно до п. 1.1. якої сторони домовились припинити з 18.09.2018 р. дію договору про надання послуг № 21 від 12.02.2018 р. (а.с. 32, т. 1).

18.09.2018 р. між сторонами підписано акт повернення об'єкту з-під охорони, відповідно якого, сторони засвідчують, що в зв'язку з припиненням договору про надання охоронних послуг № 21 від 12.02.2018 р. виконавець повертає, а замовник приймає з-під охорони об'єкт вказаний в п. 1.2 договору та все майно, що передавалося виконавцю під охорону і не має заперечень щодо обсягу та кількості майна, яке повертається (а.с. 33, т. 1).

За період дії договору № 21 від 12.02.2018 р. позивачем надано послуги відповідачу на загальну суму 547 166,67 грн.

В підтвердження чого, в матеріалах справи містяться акти здачі приймання робіт (надання послуг) № 0040 від 31.03.2018 р. на суму 77 000,00 грн, № 0054 від 30.04.2018 р. на суму 83 766,67 грн, № 0067 від 31.05.2018 р. на суму 84 000,00 грн, № 0075 від 30.06.2018 р. на суму 84 000,00 грн, № 0103 від 31.07.2018 р. 84 000,00 грн, 0124 від 31.08.2018 р. на суму 84 000,00 грн, № 0136 від 18.09.2018 р. на суму 50 400,00 грн (а.с. 34-40, т. 1).

Відповідачем проведено розрахунок частково в сумі 437 966,67 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги станом на 18.09.2018 р. становить 109 200,00 грн. (547 166,67 грн - 437 966,67 грн), що підтверджується обігово-сальдовою відомістю за рахунком (а.с. 47, т. 1).

24.09.2018 р. на адресу відповідача надіслано претензію № 7 з вимогою сплати заборгованості за надані послуги з охорони за період з 01.08.2018 р. по 18.09.2018 р. в сумі 109 200,00 грн (а.с. 41-43, т.1).

Однак відповіді на претензію надано не було, заборгованість не погашено.

Оскільки відповідач в добровільному порядку заборгованість за надані послуги з охорони не сплатив, позивач звернувся з даним позовом до господарського суду Вінницької області.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що склалися апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відносини суб'єктів господарювання під час організації та здійснення ними охоронної діяльності регулюються Законом України "Про охоронну діяльність" (ч.1 ст. 3 Закону).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про охоронну діяльність", охорона майна - діяльність з організації та практичного здійснення заходів охорони, спрямованих на забезпечення недоторканності, цілісності визначених власником і належних йому будівель, споруд, територій, акваторій, транспортних засобів, валютних цінностей, цінних паперів та іншого рухомого і нерухомого майна, з метою запобігання та/або недопущення чи припинення протиправних дій щодо нього, для збереження його фізичного стану, припинення несанкціонованого власником доступу до нього та забезпечення здійснення власником цього майна всіх належних йому повноважень стосовно нього.

Крім того, ст. 8 Закону України Про охоронну діяльність визначено, що суб'єкт охоронної діяльності надає послуги з охорони на підставі договору, укладеного із замовником у письмовій формі відповідно до законодавства. У договорах про надання послуг з охорони майна та фізичних осіб відповідно до положеньЦивільного кодексу Українивизначаються умови відшкодування суб'єктом охоронної діяльності шкоди, заподіяної через неналежне виконання ним своїх зобов'язань. Замовник послуг з охорони майна зобов'язаний надати суб'єкту охоронної діяльності для ознайомлення оригінали документів або завірені в установленому порядку їх копії, що підтверджують його право володіння чи користування майном на законних підставах, охорона якого є предметом договору, а також правомірність знаходження такого майна, транспортного засобу чи особи у визначеному місці охорони.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно дост. 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі укладеного ними 12.02.2018р. договору про надання охоронних послуг № 21, до якого застосовуються положення ст. 901 ЦК України, відповідно до якої, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідност.978 ЦК Україниза договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1ст.526 ЦК України).

Згідно ч.1ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалося вище, відповідно п. 4.3 оплата замовником вартості послуг наданих за відповідний календарний місяць здійснюється до 05 числа місяця, наступного за ним в розмірі визначеному п. 4.1 договору.

Оплата послуг виконавця здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахунку відповідної суми коштів з банківського рахунку замовника на банківський рахунок виконавця після попереднього надання виконавцем рахунку на здійснення оплат або без такого (п. 4.4 договору).

Відповідно достатті 610 Цивільного кодексу Українипорушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За частиною 1статті 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як убачається з матеріалів справи, та зазначалося вище, позивачем надано охоронні послуги відповідачу на загальну суму 547 166,67 грн., про що свідчать акти здачі приймання робіт (надання послуг) № 0040 від 31.03.2018 р. на суму 77 000,00 грн, № 0054 від 30.04.2018 р. на суму 83 766,67 грн, № 0067 від 31.05.2018 р. на суму 84 000,00 грн № 0075 від 30.06.2018 р. на суму 84 000,00 грн, № 0103 від 31.07.2018 р. 84 000,00 грн, 0124 від 31.08.2018 р. на суму 84 000,00 грн, № 0136 від 18.09.2018 р. на суму 50 400,00 грн. Послуги позивачем надавалися належним чином, недоліків та порушень у роботі охоронців матеріали справи не містять. Відповідачем проведено розрахунок частково в сумі 437 966,67 грн.

Отже, відповідач зі свого боку порушив зобов`язання щодо своєчасної плати за надані охоронні послуги, у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість у сумі 109200,00 грн, щопідтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

На момент розгляду справи, як у суді першої, так і в суді апеляційної інстанції відповідачем не подано доказів щодо погашення вказаної суми заборгованості, не спростовано її розмір.

При цьому, судом апеляційної інстанції не береться до уваги твердження скаржника про неналежне виконання обов'язків охоронцями позивача своїх обов'язків за договором та безпідставне стягнення ще 25200 грн., в зв'язку з оплатою послуг охорони за період з 01-18 вересня 2018 року в сумі, визначеній в рахунку - фактурі №0131 від 18.09.2018 року та узгодженій сторонами, з огляду на таке.

Так, за положеннями п.п.7.3, 7.5, 7.6 договору замовник при прийнятті-передачі наданих послуг за наявності претензій повідомляє про вказане виконавця.

Однак в матеріалах справи міститься підписаний сторонами без зауважень та будь-яких застережень, зокрема, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 0124 від 31.08.2018 р.

Крім того, в матеріалах справи наявні підписані сторонами та скріплені печатками 18.09.2018 р., додаткова угода № 2 до договору № 21 від 12.02.2018 р. та акт повернення об'єкту з-під охорони без будь-яких зауважень та застережень зі сторони відповідача (а.с. 32-33), що спростовує твердження відповідача про неналежне виконання позивачем своїх обов'язків за договором.

Отже, позивач, як виконавець за договором має право на оплату наданих ним послуг за період з 01.09.2018 р. по 18.09.2018 р.

Разом з тим, відповідно до умов договору, а саме п. 4.4. визначено, що оплата послуг виконавця здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахунку відповідної суми коштів з банківського рахунку замовника на банківський рахунок виконавця після попереднього надання виконавцем рахунку на здійснення оплат або без такого, тобто надіслання рахунку фактури є необов'язковим.

При цьому, в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» рахунок - фактура не є первинним документом. Таким документом відповідно до умов договору, що підтверджує факт надання послуг слугує акт приймання – передачі наданих послуг.

Крім того, згідно із умовами додаткової угоди №1 сторони визначили, щомісячну вартість надання послуг у розмірі 84000,00 грн. (будь-яких змін до порядку та розміру розрахунку сторони у додатковій угоді №2 не визначили), отже здійснений позивачем розрахунок за надані послуги у розмірі 50400,00 грн. за період з 01.09.2018 року по 18.09.2018 року про що зазначено у акті приймання – передачі наданих послуг №0136 від 18.09.2018 року відповідає умовам договору.

Також, судова колегія зауважує, що наявний в матеріалах справи рахунок –фактура №0131 від 18.09.2018 року на суму 25200 грн. підписаний бухгалтером ТОВ "Гайсинський молокозавод", будь - яких доказів на уповноваження керівником бухгалтера на підписання вказаного рахунку матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, Північно-західний апеляційний господарський суд вважає правильнимвисновок суду першої інстанції про задоволення позову в частиністягнення основного боргу в сумі 109200,00 грн.

Крім того, позивачем було нараховано, згідно із умовами договору 2 006 грн 74 коп. 10% річних та 7 051 грн 97 коп. пені.

В силу дії статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань настають такі правові наслідки як сплата неустойки (штрафу, пені).

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно п. 8.7 договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором, замовник зобов'язаний сплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання такого грошового зобов'язання.

Крім того, відповідно до ч. 2ст. 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, п. 8.8 договору сторони погодили, що у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань, замовник на вимогу зобов'язаний сплатити на користь виконавця суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10 % річних від простроченої суми.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується із місцевим господарським судом, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача пені, 10 % річних є правомірними та обґрунтованим, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинного законодавства України, проте їх розрахунок здійснений із помилками.

Отже, судова колегія перевіривши розрахунок пені та 10% річних здійснений судом першої інстанції вважає їх правильними та арифметично вірними, а тому погоджується із судом першої інстанції про стягнення із відповідача пені в сумі 2 040 грн 97 коп. та 10 % річних в сумі 591 грн 04 коп., а у стягненні пені в сумі 5 011 грн 00 коп. та 10% річних в сумі 1 415 грн 70 коп. слід відмовити як заявлених безпідставно.

Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленимисудом обставинами справи.

Отже, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 21.01.2019р. у даній справі прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гайсинський молокозавод" на рішення господарського суду Вінницької області від 21.01.2019 року у справі №902/664/18 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 21.01.2019 року у справі №902/664/18 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку, встановленому ст. ст. 287-291 ГПК України.

4. Справу №902/664/18 повернути до господарського суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "27" березня 2019 р.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Дужич С.П.