Рішення

від 18.03.2019 по справі 916/2152/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" березня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2152/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,

при секретарі судового засідання Орлов О.О.

розглянувши у судовому засіданні справу №916/2152/18

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Комерц Істейт»

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство «Адміністрація морських портів України»

про розірвання договору оренди, та повернення майна, -

за участю представників :

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 14 від 004.02.2019р.

від відповідача: не з'явився (присутня особа ОСОБА_3В.)

від третьої особи: ОСОБА_4, ордер серія КВ №774466 від 25.02.2019р., свідоцтво серія КД №001052 від 17.12.2018р.

Суть спору: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області звернулось до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Комерц Істейт» з позовом, в якому просить господарський суд Одеської області:

- розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.04.2014р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Комерц Істейт» ;

- повернути державне нерухоме майно, а саме технологічний майданчик, що розташований під шляхопроводом з двома пандусами (інв. №073011, реєстровий №38727770.10.АААІГБ015), загальною площею 154,83 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 8а, балансоутримувачу Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» шляхом підписання акту прийому-передачі (повернення).

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.04.2014р. щодо страхування орендованого майна.

07.11.2018р. за вх. № 22756/18 господарським судом одержано письмові пояснення третьої особи, згідно з якими ДП «Адміністрація морських портів України» посилається на проведення комісійного обстеження об'єкту оренди, внаслідок якого встановлено, що фактично займана орендарем площа значно перевищує вказану у договорі площу. У зв'язку із чим орендар повинен сплачувати оренду плату з урахуванням надмірно займаної території. Також третя особа посилається на те, що відповідачем порушено умови договору щодо передачі об'єкту в суборенду. Окрім того, орендарем не здійснено нової оцінки об'єкту оренди та систематично порушуються строки сплати орендних платежів.

У відзиві на позовну заяву за вх. № 25646/18 від 11.12.2018р. відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки відповідачем 04.10.2018р. укладено із ПрАТ СК БРОКБІЗНЕС договір № 004/009-0091757/04МА добровільного страхування орендованого майна. Відповідач посилається на те, що позивачем не доведено факту істотного порушення відповідачем умов договору оренди. Оскільки відповідачем укладено договір страхування до моменту відкриття провадження у даній справі, відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, так як в такому випадку не здійснюватиметься ані захист прав позивача, ані їх поновлення в силу відсутності факту їх порушення.

У відповіді на відзив за вх. № 26049/18 від 17.12.2018р. позивач посилається на те, що за умовами договору оренди орендар зобов'язаний надати орендодавцю підтверджуючі документи щодо страхування орендованого майна. Однак, відповідач не виконує вказані умови договору. Оскільки відповідачем не виконуються зобов'язання за договором щодо страхування орендованого майна протягом двох років, то вказана обставина, на думку позивача, є порушенням істотних умов договору, а від так підставою для розірвання договору. Позивач зазначає, що підставою для розірвання договору є також нездійснення відповідачем незалежної оцінки орендованого майна.

Заперечення на відповідь на відзив відповідач до суду не надав, як у строк, який встановлений в ухвалі від 12.11.2019р., так і в подальшому у підготовчому провадженні.

У судовому засіданні щодо розгляду справи по суті представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судові засідання щодо розгляду справи по суті не з'явився, про причини свого нез'явлення суд не повідомив.

При цьому, ухвала суду від 26.12.2018р. про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті у судовому засіданні 09.01.2019р., ухвала суду від 14.01.2019р. про призначення судового засідання щодо розгляду справи по суті на 25.02.2019р., які направлені відповідачу на адресу, що міститься у ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернуті до суду органами поштового зв'язку з довідкою про „не розшук» . Ухвала суду від 25.02.2019р. про оголошення перерви у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті до 18.03.2019р., яка також направлена відповідачу на адресу, що міститься у ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута до суду органами зв'язку з довідкою „за закінченням терміну зберігання» .

Також у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 18.02.2019р. господарським судом постановлено ухвалу у протокольній формі, якою ОСОБА_3 не допущено до участі у справі в якості представника відповідача, оскільки всупереч вимог ч.1 ст.58 ГПК України вказана особа не є адвокатом.

Представник третьої особи у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті підтримав позов та просив його задовольнити.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 18.03.2019р. у присутності представників позивача та третьої особи оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і третьої особи господарським судом встановлено:

30.04.2014р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області /позивач, орендодавець/ та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Комерц Істейт» /відповідач, орендодавець/ укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності /а.с. 14-21/, згідно з яким орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: технологічний майданчик, що розташований під шляхопроводом з двома пандусами (інв. № 073011, реєстровий № 38727770.10.АААІГБ015), загальною площею 154,83 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 8 а, що обліковується на балансі Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» , вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ТОВ Експертне агентство Укрконсалт станом на 15.11.2013р. і становить 231 736,00 грн.

Згідно п. 1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення виробничого критого об'єкту з легко збірних металевих конструкцій (розміщення офісу).

Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМ України від 04.10.95р. № 786 (зі змінами) та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (грудень 2013р.) - 3500,41 грн. /п. 3.1/.

Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством /п. 3.4/.

Згідно п. 3.5 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМ України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Відповідно до п. 5.7 договору, орендар зобов'язується протягом 15 днів з моменту укладення цього договору застрахувати орендоване майно на весь термін дії договору оренди на суму не менше, ніж на його вартість за звітом про незалежну оцінку на користь балансоутримувачу, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди, у порядку, визначеному законодавством, і надати орендодавцю копії страхового полісу і платіжного доручення. Невиконання цієї умови є підставою для розірвання договору оренди.

У разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути балансоутримувачу об'єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкту оренди з вини орендаря /п. 5.10/.

Орендар не має права передавати об'єкт оренди у суборенду та приватизувати /п. 5.14/.

Пунктом 8.2 договору визначено, що орендодавець та балансоутримувачу мають право виступати з ініціативою щодо внесення змір до цього договору, стягнення збитків по заборгованості з орендної плати, пені, неустойки, його розірвання в разі погіршення стану об'єкта оренди, а також його втрати (повної або часткової) внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору.

Умовами пп. в) п. 9.4. договору встановлено, що орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди та (або) відшкодування збитків у разі, якщо орендар, зокрема, не здійснив страхування об'єкту оренди відповідно до п. 5.7 та не застрахував об'єкт оренди у подальшому на весь термін дії цього договору .

Згідно п. 10.1 договору, цей договір укладено строком на 1 рік, який діє з моменту підписання його сторонами з 30.04.2014р. до 30.04.2015р. Умови цього договору зберігають силу протягом усього строку договору.

Пунктом 10.4 договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця та у разі належного виконання орендарем умов цього договору, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором та чинним законодавством за умови відсутності заперечень органу уповноваженого управляти об'єктом оренди, наданих орендодавцю у встановлений законодавством термін.

Відповідно до п.10.8 договору, у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання орендарем та орендодавцем акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендодавця.

30.04.2014р. між сторонами договору підписано акт приймання-передавання державного нерухомого майна, що обліковується на балансі ДП Адміністрація морських портів України до договору оренди від 30.04.2014р., укладеного з ТОВ КОМЕРЦ ІСТЕЙТ /а.с. 22/.

Також судом встановлено, що у претензії №11-05-06681 від 26.12.2016р. орендодавець повідомив орендаря про те, що термін дії страхового полісу закінчився, але документів, які підтверджують страхування орендованого майна орендарем не надано.

У претензії №11-05-04897 від 10.10.2017р. орендодавець повідомив орендаря про те, що термін дії страхового полісу закінчився, але документів, які підтверджують страхування орендованого майна орендарем не надано.

У листі №11-05-05436 від 02.11.2017р. орендодавець повідомив орендаря, що термін дії договору оренди закінчується 30.04.2017р. і на новий термін може бути продовжений за умови здійснення нової експертної оцінки.

У листі №11-06-00048 від 04.01.2018р. орендодавець повідомив орендаря, що договір оренди вважається таким, що припинив свою дію та орендарю необхідно здійснити повернення орендованого майна.

У претензії №11-06-01679 від 12.04.2018р. орендодавець повідомив орендаря про те, що те, що термін дії страхового полісу закінчився, але документів, які підтверджують страхування орендованого майна орендарем не надано.

При цьому на відправлення вищевказаних претензій та листів орендарю орендодавцем складені відповідні реєстри на відправку простої кореспонденції.

16.07.2018р. орендодавцем одержано заяву орендаря від 10.07.2018р., в якій останній просив не розривати договір оренди та зобов'язався в найкоротший термін виконати взяті на себе зобов'язання за договором оренди, а саме: здійснити нову незалежну оцінку; застрахувати орендоване майно та надати новий договір страхування; погасити заборгованість з орендної плати та пені.

04.10.2018р. орендодавцем подано до суду позовну заяву про розірвання договору оренди, який укладений з орендарем та повернення державного майна.

Тією ж датою, 04.10.2018р. між ТОВ КОМЕРЦ ІСТЕЙТ і ПрАТ СК БРОКБІЗНЕС укладений договір № 004/009-0091757/04МА добровільного страхування орендованого майна, згідно з яким об'єктом страхування є технологічний майданчик (інв. № 073011), загальною площею 154,83 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 8 а. Страхова сума становить 231 736,00 грн. /п. 4.6 договору/ та строк дії договору встановлений з 05.10.2018р. по 04.10.2019р. /п . 4.11 договору/.

05.10.2018р. відповідачем перераховано 6 952,08 грн. на рахунок ПрАТ СК БРОКБІЗНЕС на виконання умов договору страхування, що підтверджується платіжним дорученням № 36 від 05.10.2018р. /а.с. 111, 188/.

Окрім того, у матеріалах справи наявний акт перевірки виконання умов договорів оренди державного нерухомого майна, яке знаходиться на балансі Одеської філії ДП Адміністрація морських портів України , який складений 28.09.2018р. , та згідно з яким комісією встановлено, що фактично займана ТОВ «Комерц Істейт» площа значно перевищує вказану у договорі оренди, що орендарем порушена умова договору оренди щодо заборони передавати об'єкт оренди в суборенду, що орендар своєю будівлею поглинув опору шляхопроводу, який на теперішній час підлягає реконструкції.

Про встановлені під час перевірки обставини ДП Адміністрація морських портів України повідомило РВ ФДМУ по Одеській області відповідними листами /а.с. 51, 52, 56, 57/ та 11.10.2018р. направило вимогу ТОВ Комерц Істейт про перерахування недоотриманої балансоутримувачем суми за користування орендарем надмірно займаної площі об'єкту оренди за період з 30.04.2014р. по 31.08.2018р. у розмірі 488 829,63 грн. /а.с. 58-63/.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Як вище встановлено господарським судом користування технологічним майданчиком, що розташований під шляхопроводом з двома пандусами (інв. № 073011, реєстровий № 38727770.10.АААІГБ015), загальною площею 154,83 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 8 а, здійснюється ТОВ КОМЕРЦ ІСТЕЙТ на підставі договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.04.2014р.

Отже спірні відносини сторін за даним договором передусім регулюються Законом України „Про оренду державного та комунального майна» , у ч.ч. 1,2 ст.17 якого встановлено, що термін дії договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічні умови щодо продовження терміну дії договору встановлені і в укладеному між сторонами договорі оренди, зокрема у п.10.4. договору.

Таким чином, виходячи із встановленого сторонами строку дії договору оренди з 30.04.2014р. до 30.04.2015р., тобто, 1 рік, а також відсутності заяв однієї із сторін про припинення договору оренди або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця, тобто, до 30.05.2016р., до 30.05.2016р., до 30.05.2017р., до 30.05.2018р., господарський суд дійшов висновку, що термін дії договору оренди щорічно продовжувався сторонами на 1 рік з 30.04.2015р. по 30.04.2016р., з 30.04.2016р. по 30.04.2017р., та з 30.04.2017р. до 30.04.2018р., 30.04.2018р. до 30.04.2019р.

Відповідно до вимог ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, за умовами п.5.7. укладеного між сторонами договору оренди відповідач зобов'язався протягом 15 днів з моменту укладення цього договору застрахувати орендоване майно на весь термін дії договору оренди на суму не менше, ніж на його вартість за звітом про незалежну оцінку на користь балансоутримувачу, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди, у порядку, визначеному законодавством, і надати орендодавцю копії страхового полісу і платіжного доручення.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Між тим, як вище встановлено господарським судом, орендоване майно не було застраховане орендарем на весь термін дії договору, який продовжений сторонами з 30.04.2018р. по 30.04.2019р. Більш того, копія договору страхування, який укладеного орендарем з ПрАТ СК БРОКБІЗНЕС 04.10.2018р. та копія відповідного платіжного доручення № 36 від 05.10.2018р. не були надані орендарем орендодавцю.

Такі обставини свідчать про порушення відповідачем зобов'язань, встановлених умовами договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне викання).

У п.1 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що розірвання договору є одним із правових наслідків, встановлених договором або законом, який настає у разі порушення зобов'язання.

У ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно з ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу .

Відповідно до ч.1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У пп. в) п.9.4. укладеного між сторонами договору оренди встановлено, що орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди у разі, якщо орендар, зокрема, не здійснив страхування об'єкту оренди відповідно до п. 5.7 та не застрахував об'єкт оренди у подальшому на весь термін дії цього договору .

У п.5.7. укладеного між сторонами договору оренди також встановлено, що невиконання умов щодо страхування орендованого майна і надання орендодавцю копії страхового полісу і платіжного доручення є підставою для розірвання договору оренди.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання укладеного між сторонами договору оренди.

При цьому, господарським судом враховується висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 05.12.2018р. у справі № 922/4287/17, згідно з яким судам необхідно враховувати положення договору оренди про обов'язок відповідача застрахувати орендоване приміщення на весь строк дії договору оренди.

Отже, із врахуванням цього висновку Верховного Суду договір № 004/009-0091757/04МА добровільного страхування орендованого майна від 04.10.2018р., який наданий позивачем до суду, не свідчить про належне виконання відповідачем умов п. 5.7 та пп. „в» п. 9.4 договору оренди, оскільки укладений з пропуском строку, встановленого для його укладення, та не охоплює весь період дії договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України „Про оренду державного майна та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Як встановлено судом вище п. 10.8 договору визначено, що у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання орендарем та орендодавцем акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендодавця.

У разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути балансоутримувачу об'єкт оренди у належному стані /п. 5.10 договору/.

Таким чином, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача повернути балансоутримувачу орендоване нерухоме майно визнаються господарським судом обґрунтованими і правомірними, та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання третьої особи у письмових поясненнях, які свідчать про наявність інших підстав для розірвання укладеного між сторонами договору оренди, господарський суд до уваги не приймає, оскільки в силу вимог ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Тобто, посилання, які наведені третьою особою у письмових поясненнях є підставою для пред'явлення до суду самостійних вимог згідно ст.49 ГПК України.

Посилання відповідача про недоведеність позивачем факту істотного порушення відповідачем умов договору оренди господарський суд до уваги не приймає, оскільки вимогами чинного законодавства України передбачена можливість розірвання договору, як у випадку істотного порушення умов договору стороною цього договору, так і випадку, який встановлений умовами самого договору.

В даному випадку умовами самого договору оренди встановлено, що орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди у разі, якщо орендар не здійснив страхування об'єкту оренди відповідно до п. 5.7 та не застрахував об'єкт оренди у подальшому на весь термін дії цього договору.

Посилання позивача на нездійснення орендарем нової експертної оцінки орендованого за договором майна не приймаються до уваги господарським судом в якості достатніх підстав для задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди, оскільки наявність оцінки об'єкту оренди пов'язується вимогами ст.11 Закону України „Про оренду державного та комунального майна» з можливістю продовження (поновлення) договору оренди. При цьому, господарським судом враховано, що незважаючи на відсутність оцінки об'єкту оренди договір оренди продовжувався сторонами з 30.04.2017р. до 30.04.2018р. та з 30.04.2018р. по 30.04.2019р. Також відповідно до умов Положення про конкурсний відбір суб'єктів оціночної діяльності, затвердженого наказом ФДМУ від 31.12.2015р. №2075, саме позивач обирає суб'єктів оціночної діяльності на конкурсних засадах, тобто уповноважений забезпечити проведення незалежної оцінки об'єктів оренди.

Окрім того, господарський суд критично оцінює лист №11-06-00048 від 04.01.2018р., в якому орендодавець повідомив орендаря, що договір оренди вважається таким, що припинив свою дію та орендарю необхідно здійснити повернення орендованого майна, оскільки зміст наступної претензії №11-06-01679, яка складена орендодавцем 12.04.2018р., а також звернення в подальшому орендодавця до суду з даним позовом, свідчить, що договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності не є таким, що припинив свою дію.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при пред'явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 3524,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 311 від 26.09.2018 року (а.с. 13).

Таким чином, враховуючи рішення суду про задоволення позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області у повному обсязі, судовий збір у розмірі 3524,00 грн. підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Комерц Істейт» .

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області задовольнити.

2. Розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.04.2014р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Комерц Істейт» .

3. Повернути державне нерухоме майно, а саме технологічний майданчик, що розташований під шляхопроводом з двома пандусами (інв. №073011, реєстровий №38727770.10.АААІГБ015), загальною площею 154,83 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 8а, балансоутримувачу Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» /01135, м. Київ, пр.-т. Перемоги, 14 ,код ЄДРПОУ 38727770/ шляхом підписання акту прийому-передачі (повернення).

4. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Комерц Істейт» /04074, м. Київ, вул. Новобазарська, 2/6, код ЄДРПОУ 38216576/ на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області /65012, м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 20984091/ судовий збір у розмірі 3 524 /три тисячі п'ятсот двадцять чотири/ гривень 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 27 березня 2019 р.

Суддя Г.Є. Смелянець