Постанова

від 20.03.2019 по справі 924/1287/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 924/1287/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Галс-2005"

представник позивача - не з'явився

відповідач -1 - Фізична особа - підприємець Телесницький Євген Миколайович

представник відповідача -1 - не з'явився

відповідач-2 - Кам'янець - Подільське міжміське бюро технічної інвентаризації

представник відповідача - 2 - не з'явився

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_5

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Галс-2005"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду у складі Демидюк О.О. - головуючого, Павлюк І.Ю., Савченко Г.І. від 10 січня 2019 року та ухвалу Господарського суду Хмельницької області у складі Заверухи С.В. від 06 листопада 2018 року

Історія справи

22.12.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Галс-2005" (далі -ТОВ "Галс-2005") звернулося до суду з позовом до (1) ФОП Телесницького Є.М. та (2) Кам'янець-Подільського міжміського бюро технічної інвентаризації про 1) визнання за ТОВ "Галс-2005" права власності на незавершене будівництво житлового будинку, 2) визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав від 27.12.2012 про державну реєстрацію за Телесницьким Є.М. права власності на об'єкт незавершеного будівництва.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26.04.2017 у справі №924/1287/16 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 зазначене рішення скасовано в частині відмови в задоволенні позову про визнання за ТОВ "Галс-2005" права власності на незавершене будівництво житлового будинку, загальною площею 3 899,10 кв.м, яке розташоване за адресою: Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вул. Пушкінська, 53-а. Прийнято в цій частині нове рішення, яким позов задоволено, визнано за ТОВ "Галс-2005" право власності на спірний об'єкт незавершеного будівництва. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 04.07.2018 задоволено частково касаційну скаргу ФОП Телесницького Є.М., рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.04.2017р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2017р. - скасовано, справу №924/1287/16 направлено на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

Місцевий суд ухвалою від 06.11.2018 закрив провадження у справі в частині вимог ТОВ "Галс-2005" до Телесницького Євгена Миколайовича на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) враховуючи, що після набрання чинності новою редакцією ГПК України відповідач 1 - Телесницький Євген Миколайович не мав статусу фізичної особи-підприємця. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відповідач-1 не є суб'єктом підприємницької діяльності та відсутністю між позивачем та відповідачем договірних відносин.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 06.11.2018 залишено без змін. Апеляційний суд погодився з висновком місцевого суду, що спір про визнання права власності зі стороною - фізичною особою Телесницьким Є.М., який не є суб'єктом підприємницької діяльності, не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а тому провадження у справі в частині вимог до останнього підлягає закриттю.

Не погоджуючись з прийнятими по справі рішеннями, ТОВ "Галс-2005" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

У своїй касаційній скарзі скаржник зазначає, що на момент подачі позову та порушення місцевим господарським судом провадження у справі, відповідач-1 - Телесницький Є.М. мав статус фізичної особи-підприємця, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, осіб-підприємців та громадських формувань. Таким чином, на час порушення провадження у даній справі її розгляд належав до юрисдикції господарського суду.

Водночас, зміна статусу, що відбулася після порушення провадження у справі, не зумовлює наслідків у вигляді зміни підвідомчості такої справи і відповідно - припинення провадження у ній, оскільки на час порушення господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.18 у справі №916/559/17.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_5, подала відзив на касаційну скаргу ТОВ "Галс-2005", в якій зазначила, що вказана касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, оскільки мотиви та підстави, зазначені в касаційній скарзі щодо скасування ухвали Господарського суду Хмельницької області від 06.11.2018 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 є необґрунтованими, натомість, рішення судів попередніх інстанцій прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства із вірним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, аналогічні мотивам, з яких виходили суди, закриваючи провадження у справі.

Верховний Суд, здійснивши перегляд судових рішень у справі, дійшов висновку, що вони прийняті з не правильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, виходячи з наступного.

Суди попередніх інстанцій, закриваючи провадження у справі, на підставі пункт 1 частини 1 статті 231 ГПК України, посилалися на те, що після набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України (після повернення справи на новий розгляд) відповідач 1 - Телесницький Є.М., не мав статусу фізичної особи-підприємця, у зв'язку з чим закрив провадження в частині вимог ТОВ "Галс-2005" до Телесницького ЄМ. Крім того, місцевий суд зазначив, що в новій редакції ГПК України відсутня така процесуальна дія, як припинення провадження у справі. Також, ГПК України в редакції від 15.12.2017 визначає юрисдикцію господарських судів, а не підвідомчість, в свою чергу, юрисдикція господарських судів не допускає об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.

Крім того, згiдно пункту 9 Перехідних положень ГПК України (в редакції від 15.12.2017) справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 1 ГПК України (у редакції, чинній на момент звернення з позовом) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з установленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини другої та третьої статті 21 цього Кодексу позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 ГПК України у вказаній вище редакції, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Відповідно до частини першої статті 12 ГПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, тобто на момент звернення з позовом) господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів. Тобто критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб'єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , яким ГПК України викладено в новій редакції.

ГПК України в редакції, чинній на час розгляду судами справи після повернення на новий розгляд, також установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; й інші справи у спорах між суб'єктами господарювання (пункти 6, 10, 15 частини першої статті 20 цього Кодексу).

Закриваючи провадження у справі, суди застосували пункт 1 частини 1 статті 231 ГПК України (у редакції чинній після 15.12.2017), відповідно до приписів якої, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.12.ТОВ "Галс-2005" звернулось до суду із позовом до ФОП Телесницького Є.М. та Кам'янець-Подільського міжміського бюро технічної інвентаризації.

На наступний день, 23.12.2016 ухвалою Господарського суду Хмельницької області порушено провадження у даній справі.

В подальшому, 30.12.2016 відповідач 1 - Телесницький Є.М. припинив здійснення підприємницької діяльності, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.11.2018.

Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції як за суб'єктним критерієм, так і за характером спірних відносин.

Вирішуючи питання про порушення провадження у справі, суд першої інстанції пересвідчився, що відповідач є суб'єктом підприємницької діяльності та належним чином зареєстрований у Реєстрі та правильно порушив провадження у справі за позовом, поданим на захист порушеного права.

За положеннями статті 51 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Частиною восьмою статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (у редакції, чинній на час порушення провадження у справі, далі - Закон № 755- IV) визначено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Відповідно до витягу з Реєстру державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності Телесницького Є.М. здійснено 30.12.2016, тобто після порушення місцевим судом провадження у справі.

Тобто, оскільки зміна статусу особи відбулася після порушення провадження у справі, вона не спричиняє наслідків у виді зміни підвідомчості такої справи і відповідно - закриття провадження у ній, оскільки на час порушення господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду.

Відповідно до статті 52 ЦК України ФОП відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону № 755-IV у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (із внесенням до Реєстру запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за зобов'язаною особою, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Отже, у справі, що розглядається, провадження у справі правильно порушено судом першої інстанції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін.

Якщо стороною господарського спору є громадянин, який мав статус суб'єкта підприємницької діяльності, але на дату прийняття судового рішення втратив цей статус, то зміна статусу, що відбулася після порушення провадження у справі, не зумовлює наслідків у вигляді зміни підвідомчості такої справи і відповідно - припинення провадження у ній, оскільки на час порушення господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 916/559/17.

Верховний Суд зазначає, що застосування судами попередніх інстанцій приписів пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України (в редакції від 15.12.2017) щодо обов'язку суду закриття провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства є безпідставними, оскільки на момент порушення провадження у даній справі ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 23.12.2016 дана справа підлягала розгляду в порядку господарського судочинства, а подальша зміна статусу відповідача, що відбулася після порушення провадження у справі, не зумовила наслідків у вигляді зміни підвідомчості такої справи.

Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд дійшов висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій статей 1, 12 (у редакції, що діяла до 15.12.2017 ) та пункт 1 частини 1 статті 231 ГПК України (у редакції чинній від 15.12.2017), у зв'язку з чим суди не здійснили розгляд справи по суті в частині вимог до ФОП Телесницького Є.М., а отже, оскаржувані рішення підлягають скасуванню з направленням справи для продовження її розгляду до суду Господарського суду Хмельницької області.

Відповідно до ст. 300 ГПК України Верховний Суд розглядає справи за правилами перегляду судових рішень у касаційному порядку, тому не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку.

Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з'ясувати дійсні обставини справи перешкоджає ухвалити нове рішення, а тому справу слід передати на новий розгляд суду першої інстанції.

З огляду на те, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а справа має бути передана на нових розгляд, згідно ст. 129 ГПК України, розподіл судових витрат зі справи, у тому числі сум судового збору за подання скарги про перегляд рішення в апеляційному і у касаційному порядку, має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Галс-2005" задовольнити.

2 . Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 06 листопада 2018 року та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 січня 2019 року у справі № 924/1287/16 скасувати.

3. Справу направити до Господарського суду Хмельницької області на новий розгляд.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.