Постанова

від 13.03.2019 по справі 911/1395/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 911/1395/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду : Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 та ухвалу Господарського суду Київської області від 10.08.2018 у справі

за скаргою на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області у виконавчому провадженні № 48356182 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 23.07.2015 у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит" до Фізичної особи-підприємця Шевченка Вадима Віталійовича та Закритого акціонерного товариства "Продсервіс" про стягнення 217 979,44 доларів США,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст вимог скарги

1.1. У липні 2018 року ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, стягувач) звернувся до Господарського суду Київської області зі скаргою на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі - ДВС) та просив суд визнати протиправною бездіяльність ДВС щодо не зняття арешту з майна, яке знаходиться у заставі; зобов'язати державного виконавця винести постанову про зняття розшуку з майна, яке перебуває у заставі, та зняття арешту із цього майна, а також постанову про вилучення відомостей стосовно Шевченка Вадима Віталійовича (далі - Шевченко В.В., боржник) із Єдиного реєстру боржників.

1.2. Скаргу мотивовано тим, що ДВС у порушення вимог статей 9, 40 Закону України "Про виконавче провадження" після винесення на підставі заяви ОСОБА_3 постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, не було винесено постанови про зняття арешту з майна Шевченка В.В., заставодержателем якого є заявник, і зняття з розшуку цього майна, а також про вилучення відомостей стосовно Шевченка В.В. із Єдиного реєстру боржників.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.08.2018 (суддя Черногуз А.Ф.), залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 (колегія суддів: Дикунська С.Я., Жук Г.А., Мальченко А.О.), у задоволенні скарги відмовлено.

Судові рішення мотивовані посиланнями на те, що боржником не виконано постанови ДВС про стягнення виконавчого збору від 27.07.2018 у сумі 437 442,70 грн та про стягнення витрат виконавчого провадження від 27.07.2018 у сумі 500 грн, тому у державного виконавця відсутні правові підстави для скасування вжитих ним заходів для виконання рішення.

3. Короткий зміст доводів і вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій вимог частини 7 статті 9, частини 3 статті 37, частини 2 статті 40, частини 1 статті 51 Закону України "Про виконавче провадження", просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове рішення про задоволення скарги.

4. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

4.1. Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходили.

5. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

5.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, рішенням Господарського суду Київської області від 15.06.2015 у справі № 911/1395/15 вирішено стягнути з ФОП Шевченка В.В. і ЗАТ "Продсервіс" 162 357,07 доларів США заборгованості за кредитом, 24 655,88 доларів США заборгованості за процентами, 10 202,11 грн заборгованості зі сплати комісії, 2 218,76 доларів США пені за несвоєчасну сплату процентів, 15 656,37 доларів США пені за несвоєчасну сплату кредиту, 520,69 грн пені за несвоєчасну сплату комісії, 308,75 доларів США 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів, 2 003,95 доларів США - 3 % річних за несвоєчасну сплату кредиту, 55,86 грн - 3 % річних за несвоєчасну сплату комісії, а всього - 207 200,78 доларів США, що станом на день прийняття рішення еквівалентно 4 363 648,43 грн та 107 78,66 грн.

5.3. 23.07.2015 на виконання рішення Господарським судом Київської області видано два накази.

5.4. 06.08.2015 ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 48356182.

5.5. 06.08.2015 ДВС на підставі статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно що належить боржнику.

5.6. 14.08.2015 ДВС підставі статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження.

5.7. 10.09.2015 ДВС підставі статті 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність" і статей 11, 52 Закону України "Про виконавче провадження" накладено арешт на кошти боржника.

5.8. 21.06.2016 ДВС, керуючись статтею 40 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про розшук майна боржника, а саме: вантажного автокрану 10-20Т КС 35715 на базі МАЗ 5337, 2006 року випуску, білого кольору, номер шасі транспортного засобу НОМЕР_4, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, та легкового седану Mercedes-Benz Е 200 Kompr, 2004 року випуску, бежевого кольору, номер шасі транспортного засобу НОМЕР_3, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2.

5.9. 24.05.2017 ДВС підставі статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про розшук майна боржника, а саме: вантажний автокран 10-20Т КС 35715 на базі МАЗ 5337, 2006 року випуску, білого кольору, номер шасі транспортного засобу НОМЕР_4, реєстраційний номерний з НОМЕР_1 та легковий седан Mercedes-Benz Е 200 Kompr, 2004 року випуску, бежевого кольору, номер шасі транспортного засобу НОМЕР_3, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2.

5.10. 22.06.2018 ухвалою Господарського суду Київської області здійснено заміну сторони у виконавчому провадженні, а саме: стягувача ПАТ "Банк Національний кредит" замінено його правонаступником - ОСОБА_3

5.11. 27.07.2018 на підставі заяви стягувача ОСОБА_3 про повернення виконавчого документа ДВС згідно зі статтею 37 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, а постанову про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження виділено в окремі виконавчі провадження.

5.12. 27.07.2018 на підставі статей 3, 27, 40 Закону України "Про виконавче провадження" ДВС винесено постанову про стягнення виконавчого збору, а на підставі статті 42 цього Закону - постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.

5.13. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження є завершальному стадією судового провадження.

5.14. Згідно вимог частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

5.15. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

У разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною 1 цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску. У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини 1 цієї статті арешт з майна знімається (частина 3 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження").

5.16. Згідно з положеннями частини 7 статті 9 Закону України "Про виконавче провадження" відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини 1 статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

5.17. У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини 1 статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною 9 статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини 1 статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом (частини 1, 3 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження").

5.18. Відповідно до частини ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини 1 статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною 9 статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини 1 статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

У постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною 1 статті 40 Закону.

5.19. Згідно з частиною 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження.

Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1 - 4, 6, 7 і 9 частини 1 статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини 1 статті 39 Закону.

У разі якщо при закінченні виконавчого провадження або поверненні виконавчого документа витрати виконавчого провадження не були стягнуті, постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом.

Державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження, виділеною в окреме провадження, не пізніше наступного робочого дня після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа.

5.20. Таким чином, зазначені положення Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень зобов'язують державного виконавця одночасно із винесенням постанови про повернення виконавчого документа стягувачу виключити із Єдиного реєстру боржників відомості про боржника, зняти арешт, накладений на майно (кошти) боржника, та скасувати інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення.

5.21. При цьому якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа повинен винести постанову про стягнення виконавчого збору, яка підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

5.22. Відповідно до частини 1 статті 51 Закону України "Про виконавче провадження" для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; наявна письмова згода заставодержателя.

5.23. Згідно із витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 02.02.2018 № 54754520, ОСОБА_3 є заставодержателем рухомого майна з якого він просить зняти арешт.

5.24. Накладений ДВС арешт на кошти та майно боржника в межах суми боргу присудженого до стягнення не є співрозмірним із сумою виконавчого збору та витрат на виконавче провадження, які підлягають стягненню з боржника, а не з нового кредитора.

5.25. За таких обставин колегія суддів вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій про відсутність у ДВС правових підстав для винесення постанови про зняття арешту з майна Шевченка В.В. і зняття з розшуку цього майна та вилучення відомостей щодо Шевченка В.В. із Єдиного реєстру боржників, оскільки обов'язок вчинення таких дій ДВС встановлений вимогами частини 7 статті 9 та частини 3 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

5.26. Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, зважаючи на положення статті 19 Конституції України та статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець повинен вчиняти виконавчі дії не лише із дотриманням Закону України "Про виконавче провадження", а й відповідно до інших законів, додержання яких є обов'язковим при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов'язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.

5.27. Принцип юридичної визначеності вимагає, щоб у разі прийняття спеціального закону з певного питання, цей закон не ставився під сумнів (зокрема шляхом його невиконання), а сторони, яких він стосується, мають обґрунтовано очікувати, що цей закон буде застосовуватися.

5.28. Господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 02.04.2018 у справі № 17/116/2011, і колегія суддів не вбачає правових підстав відступати від неї.

5.29. Водночас право на звернення із скаргою до суду регулюється приписами статті 339 ГПК України, згідно з якою сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

5.30. Разом з тим, судами попередніх інстанцій обставини порушення прав ОСОБА_3, як стягувача та заставодержателя рухомого майна, власником якого є Шевченко В.В., та з якого заявник просить зняти арешт, не встановлювалися та не можуть бути встановлені судом касаційної інстанції враховуючи визначені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, у зв'язку з чим постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

5.31. Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, встановити з врахуванням правової природи застави та заяви стягувача про повернення виконавчого документа чи порушуються спірною бездіяльністю ДВС права ОСОБА_3 і залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

6. Судові витрати

6.1. Відповідно до статті 129 ГПК у зв'язку із скасуванням попередніх судових рішень і передачею справи на новий розгляд, розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 306, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 та ухвалу Господарського суду Київської області від 10.08.2018 у справі №911/1395/15 скасувати.

3. Справу № 911/1395/15 передати на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Краснов

Суддя Г. Мачульський

Суддя І. Кушнір