Рішення

від 13.03.2019 по справі 199/9284/18

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/9284/18

(2/199/1106/19)

РІШЕННЯ

Іменем України

13.03.2019 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

судді Скрипник О.Г..

секретарі Шеленок С.М.

позивач: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЕСВІ - Машинобудівний завод , про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до товариства обмеженою відповідальністю ВЕЕСВІ - Машинобудівний завод , про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що в грудні 2012 року він був прийнятий на посаду начальника цеху ТОВ ВЕЕСВІ - Машинобудівний завод з розміром щомісячної заробітної плати 5000, 0 грн.

У період з грудня 2012 року по березень 2013 року заробітна плата виплачувалася позивачу частинами та з затримками. Починаючи з квітня 2013 року відповідач перестав виплачувати позивачу заробітну плату. Впродовж чотирьох місяців позивач працював на підприємстві, заробітну плату не отримував, заборгованість по заробітній платі склала 20 000. 0 грн.

В серпні 2013 року , не отримавши заробітну плату, позивач написав заяву про звільнення за власним бажанням. Крім невиплати заробітної плати, відповідач також не вніс запис в трудову книжку про роботу позивача в ТОВ ВЕЕСВІ - Машинобудівний завод .

Оскільки керівником підприємства були порушення вимог трудового законодавства, позивач звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинене кримінальне правопорушення та вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська директора ТОВ ВЕЕСВІ - Машинобудівний завод визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 172 КК України.

Зважаючи на викладене вище, позивач просить стягнути з ТОВ ВЕЕСВІ - Машинобудівний завод на сою користь несплачену заробітну плату за період з 01.04.2013 року по 31.07.2013 рік у сумі 20 000, 0 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені у сумі 84 490, 0 грн, всього 104 490, грн; зобов'язати ТОВ ВЕЕСВІ - Машинобудівний завод нарахувати, обчислити і сплатити в повному обсязі : єдиний соціальний внесок , що складає 3, 6 % від заробітної плати ОСОБА_1 - 219, 60 грн щомісяця; податок на дохід фізичних осіб, що складає 15 % від заробітної плати ОСОБА_1 - 882, 02 грн щомісячно; єдиний соціальний внесок , що становить 36, 8 % від заробітної плати ОСОБА_1 - 2244, 80 грн щомісячно за період з 01.12.2012 р. по 31.07.2013р.

В судовому засіданні позивач просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з явився, про день та час розгляду справи був належним чином повідомлений.

Заслухавши думку позивача, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що в грудні 2012 року позивач був прийнятий на посаду начальника цеху ТОВ ВЕЕСВІ - Машинобудівний завод з розміром щомісячної заробітної плати 5000, 0 грн.

У період з грудня 2012 року по березень 2013 року заробітна плата виплачувалася позивачу частинами та з затримками. Починаючи з квітня 2013 року відповідач перестав виплачувати позивачу заробітну плату. Впродовж чотирьох місяців позивач працював на підприємстві, заробітну плату не отримував, заборгованість по заробітній платі за чотири місяці склала 20 000. 0 грн.

В серпні 2013 року , не отримавши заробітну плату, позивач написав заяву про звільнення за власним бажанням. Крім невиплати заробітної плати, відповідач також не вніс запис в трудову книжку про роботу позивача ТОВ ВЕЕСВІ - Машинобудівний завод .

Вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 13.10.2014 року директора товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЕСВІ - Машинобудівний завод , ОСОБА_2 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 172 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850, 0 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата повинна виплачуватися регулярно в робочі дні в терміни, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць.

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації , провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. При нарахуванні суми, належні працівникові при звільненні , власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки про день фактичного розрахунку. при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування на час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

В пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці судам роз'яснено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку з затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи в день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Так, як невиплата заробітної плати позивача сталася з вини керівника Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЕСВІ-Машинобудівний завод , суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заробітну плату за період з 01.04.2013 року по 31.07.2013 рік у сумі 20 000, 0 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку розмірі 84 490, 0 грн без урахування утримання податку та обов'язкових платежів.

В частині позовних вимог щодо зобов'язати ТОВ ВЕЕСВІ - Машинобудівний завод нарахувати, обчислити і сплатити в повному обсязі : єдиний соціальний внесок , що складає 3, 6 % від заробітної плати ОСОБА_1 - 219, 60 грн щомісяця; податок на дохід фізичних осіб, що складає 15 % від заробітної плати ОСОБА_1 - 882, 02 грн щомісячно; єдиний соціальний внесок , що становить 36, 8 % від заробітної плати ОСОБА_1 - 2244, 80 грн щомісячно за період з 01.12.2012 р. по 31.07.2013р слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ст. 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату. інші заочувальні та компенсаційні виплати. у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до закону України Про оплату праці , та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт ( надання послуг) за цивільно-правовими договорами нараховується єдиний внесок, який перераховується страхувальником відповідно до п.5 ст. 9 вищевказаного Закону шляхом внесення відповідних коштів на рахунок Державної фіскальної служби України.

Відповідно до абз. 1 п.8 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок , нарахований за календарний місяць, але не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до пунктів 11 та 12 статті 9 вищевказаного Закону у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Оскільки позивачем не надано доказів щодо несплати ТОВ ВЕЕСВІ-Машинобудівний завод єдиного соціального внеску та податку на дохід фізичних осіб, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 115, 116, 117 КЗпП України, Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , ст.ст. 264, 265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЕСВІ - Машинобудівний завод , про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЕСВІ-Машинобудівний завод , код ЄДРПОУ: 30431695 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН: НОМЕР_1 невиплачену заробітну плату за період з 01.04.2013 року по 31.07.2013 рік у сумі 20 000, 0 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку розмірі 84 490, 0 грн без урахування утримання податку та обов'язкових платежів.

В решті позовних вимог - відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЕСВІ-Машинобудівний завод код ЄДРПОУ: 30431695 на користь держави судовий збір у розмірі 704, 80 грн

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя О.Г.Скрипник