ПОСТАНОВА
Іменем України
26 березня 2019 року
Київ
справа №826/14672/16
адміністративне провадження №К/9901/6265/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді - доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 3 липня 2017 року у справі № 826/14672/16 за позовом Дочірнього підприємства Паллада-Україна Товариства з обмеженою відповідальністю Юнілівер Україна до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Дочірнє підприємство Паллада-Україна Товариство з обмеженою відповідальністю Юнілівер Україна (далі - позивач, ДП Паллада-Україна ТОВ Юнілівер Україна ) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0011671406 та № 0011711406 від 07.07.2016.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2017 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0011671406 та № 0011711406 від 07.07.2016.
Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанції, контролюючий орган подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 03.07.2017 відповідно до частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) відмовив у відкритті касаційного провадження.
Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.07.2017 контролюючий орган подав до Верховного Суду України заяву про її перегляд з підстав, встановлених п. 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції Закону до 15 грудня 2017 року), посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Верховного Суду України від 13.09.2017 відкрито провадження у справі № 826/14672/16 за позовом Дочірнього підприємства Паллада-Україна Товариства з обмеженою відповідальністю Юнілівер Україна до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень КАС України (у редакції цього Кодексу, викладеній згідно із Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень КАС України (у редакції цього Кодексу, викладеній згідно із Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII) заяви і скарги, зазначені в підпунктах 1, 3 - 6 цього пункту, передаються відповідно до Касаційного адміністративного суду, Великої Палати Верховного Суду за розпорядженням керівника апарату суду, до якого подані такі заяви і скарги, протягом тридцяти днів з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заява зареєстрована у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду 19 січня 2018 року.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 січня 2018 року у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Олендер І.Я. (суддя-доповідач), Гончарова І.А., Ханова Р.Ф.
Розгляд заяви ГУ ДФС у м. Києві здійснюється Верховним Судом за правилами глави третьої Розділу 4 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII, без повідомлення та виклику учасників справи.
За правилами пункту 2 частини першої статті 237 КАС України судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті Верховним Судом України з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.
У заяві контролюючий орган просить переглянути вказану ухвалу Вищого адміністративного суду України посилаючись на наявність підстав, встановлених пунктом 2 частини першої статті 237 КАС України, а саме - неоднакове застосування судом касаційної інстанції статті 214 КАС України, та скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 03.07.2017, а справу направити для продовження її розгляду до суду касаційної інстанції.
На обґрунтування заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.07.2017 ГУ ДФС у м. Києві надало копії ухвали Вищого адміністративного суду України від 24.05.2017 (№ К/800/11898/17), ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.05.2017 (№ К/800/12123/17), які, на думку відповідача, підтверджують неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм процесуального права у подібних правовідносинах, що регулюють питання поновлення пропущеного строку касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій. Положеннями частини четвертої статті 214 КАС України встановлено, що якщо заяву про поновлення строків не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Проте, аналіз зазначених судових рішень, наданих контролюючим органом, не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права, оскільки прийняття судом касаційної інстанції протилежних процесуальних рішень зумовлено не різним тлумаченням норм процесуального права, а відмінними обставинами, викладеними у поданих касаційних скаргах, з яких виходив суд при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження та поновлення пропущених процесуальних строків.
З наданих для порівняння відповідачем ухвал вбачається, що суд касаційної інстанції у цих справах встановив наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та відкриття касаційного провадження, тоді як в оскаржуваній ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03.07.2017 суд відмовив у відкритті касаційного провадження у зв'язку із невиконанням вимог ухвали про усунення недоліків касаційної скарги та ненаведенням контролюючим органом належних доводів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Крім того, контролюючим органом не було надано до суду касаційної інстанції доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій з метою отримання суми грошових коштів необхідної для своєчасної сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі та вжиття ним всіх необхідних заходів спрямованих на подання касаційної скарги у встановлені процесуальним законодавством строки.
Питання поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження вирішується судами у кожному конкретному випадку з урахуванням обґрунтованості заяв про поновлення таких строків та доказів, наданих на підтвердження поважності підстав пропуску строків.
Таким чином, аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм процесуального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними обставинами, встановленими судами при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до частини першої статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України непідтвердження обставин, які стали підставою для перегляду справи, або якщо норма права у рішенні, про перегляд якого подана заява, застосована правильно, у задоволенні заяви про перегляд судового рішення належить відмовити.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 241 - 244, 244-1 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII, пунктом 1 частини першої Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Суд,
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні заяви Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 3 липня 2017 року у справі № 826/14672/16 відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова,
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 26.03.2019 |
Оприлюднено | 28.03.2019 |
Номер документу | 80729265 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Олендер І.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні