Рішення

від 27.11.2009 по справі 2-3499/2009

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 № 2- 3499/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

27 листопада 2009 року                                                                           м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого -     судді                         Діденко С.О.

при секретарі                                         Сухіна О.Ю.

за участю позивача                             ОСОБА_1

відповідачки                                 ОСОБА_2

розглянувши  у попередньому судовому засіданні в залі суду м.Добропілля цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

17 листопада 2009 року ОСОБА_1 звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області  з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_2 Вказав, що з 17 вересня 2005 року перебуває з відповідачкою в зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають малолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який на теперішній час мешкає разом з ним.  Позивач зазначив,  що спільне життя з відповідачкою не склалося із-за різних характерів та поглядів на життя. З жовтня 2009 року вони  з дружиною мешкають окремо. Вважає, що шлюб носить формальний характер, тому він прийшов до твердого рішення, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу – не можливі.

У попередньому судовому засіданні позивач – ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, і суду пояснив, що з відповідачкою перебуває в шлюбі з 17 вересня 2005 року, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Добропілля Добропільського міськрайонного управління юстиції Донецької області, актовий запис № 254. Від даного шлюбу мають малолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюбні відносини з відповідачкою припинили  30 жовтня 2009 року, мешкають окремо. Сім’я розпалася з приводу зрад. Позивач вважає, що шлюб зберегти неможливо, тому прийняв остаточне рішення про розірвання шлюбу. Майнового спору між ним та дружиною -  не має, але існує спір  щодо  місця мешкання малолітньої дитини. Витрати при реєстрації розірвання шлюбу позивач просить покласти на нього.

Відповідачка у попередньому судовому засіданні позов визнала і суду пояснила, що дійсно, вона перебуває з ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі з 17 вересня 2005 року, від якого вони мають малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який мешкає разом з нею. Шлюбно-сімейні відносини з чоловіком припинили місяць тому, мешкають окремо. Вважає, що їх шлюб розпався остаточно, оскільки між ними відсутнє взаємопорозуміння, вони мають різні погляди на життя, тому на розірвання шлюбу – погоджується.

Суд дійшов до висновку, що рішення у справі можна постановити при проведенні попереднього судового засіданні.

Відповідно до ч. 4 статті 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 статті 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи прийшов до наступного.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться у шлюбі з ОСОБА_2 з  17 вересня 2005 року, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Добропілля Добропільського міськрайонного управління юстиції Донецької області, актовий запис № 254(а.с.4).

 Від даного шлюбу мають малолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).

Проголошена ст.51 Конституції України охорона сім’ї державою полягає, зокрема в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Згідно статті 112 Сімейного кодексу України, суд  з’ясував фактичні взаємини подружжя, які з 30.10.2009 року фактично припинили шлюбні відносини і мешкають окремо, сумісне господарство не ведуть, втратили почуття любові та поваги один до одного, майнового спору не мають. Сторони мають спір щодо визначення місця мешкання їх малолітньої дитини.

Враховуючи фактичні взаємини подружжя, суд  приходить до висновку, що подальше збереження шлюбу буде суперечити інтересам як позивача, так і відповідача, а також інтересам їх дитини.

На підставі викладеного, та керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст. 110, 111, 112  СК України, ст. ст. 3, 130, 174 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище Нікітіна) ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 17 вересня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Добропілля Добропільського міськрайонного управління юстиції Донецької області, актовий запис № 254.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути на користь держави судовий збір з ОСОБА_1 в розмірі 17 гривень, ОСОБА_2 – від витрат звільнити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

             Суддя                                                                                   С.О. Діденко

.