Ухвала

від 25.02.2019 по справі 757/3554/19-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3554/19-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар Павленко В.О.

учасники справи

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за борговою розпискою, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за борговою розпискою, шляхом накладення арешту на корпоративні права ОСОБА_2 у ТОВ Лугела Україна (код ЄДРПОУ 41622917) в межах суми боргу - 314 908, 11 грн., оскільки не вжиття вказаного заходу забезпечення позову зможе утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд розглянув заяву у відсутність сторін в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вказаної заяви з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Окрім того, згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України Постанова № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Разом з тим, зі змісту заяви такої реальної загрози невиконання чи утруднення виконання відповідачем можливого рішення суду про задоволення позову не вбачається.

Доводи позивача в обґрунтування забезпечення позову ґрунтуються лише на його припущеннях, не доведено співмірність заходу забезпечення позову пред'явленим позовним вимогам. Також, позивачем не конкретизовано на яке саме майно відповідача необхідно накласти арешт.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, оскільки заява про забезпечення позову не містить обґрунтування, як саме незастосування забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду, та не вказано правових підстав для забезпечення зазначеного позову шляхом накладення арешту на корпоративні права ОСОБА_2 у ТОВ Лугела Україна .

На підставі викладеного та керуючись ст. 149, 150, 153 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за борговою розпискою - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Суддя О.В. Батрин