Постанова

від 26.03.2019 по справі 916/2825/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/2825/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Л.В. Поліщук,

суддів: В.В. Бєляновського, К.В. Богатиря,

секретар судового засідання - І.В. Іванов,

за участю представників учасників справи:

від Одеської міської ради: А.Ю. Неруш,

від Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Привалової Євгенії Євгенівни: не з'явився;

від Державного реєстратора Одеського міського управління юстиції Антінескул Юлії Василівни: не з'явився;

від Юридичного департаменту Одеської міської ради: не з'явився;

від Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Білоусової Наталії Володимирівни: не з'явився;

від Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області: не з'явився;

від Спільного підприємства "Літучий Голландець": не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської міської ради

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.01.2019 року (суддя Петров В.С., м.Одеса, повний текст складено 04.01.2019 року) про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову

у справі № 916/2825/18

за позовом Одеської міської ради

до відповідачів:

- Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Привалової Євгенії Євгенівни,

- Державного реєстратора Одеського міського управління юстиції Антінескул Юлії Василівни,

- Юридичного департаменту Одеської міської ради,

- Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Білоусової Наталії Володимирівни,

- Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області,

- Спільного підприємства "Літучий Голландець"

про визнання незаконними та скасування рішення про державну реєстрацію права власності і свідоцтва про право власності, скасування реєстрації декларацій, зобов'язання знести об'єкт самочинного будівництва,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Привалової Євгенії Євгенівни, Державного реєстратора Одеського міського управління юстиції Антінескул Юлії Василівни, Юридичного департаменту Одеської міської ради, Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Білоусової Наталії Володимирівни, Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, Спільного підприємства "Літучий Голландець", в якій просила суд визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 27079067 від 14.12.2015 року, прийняте державним реєстратором управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області Приваловою Євгенією Євгеніївною, про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - майновий комплекс Радіоринок загальною площею 2537,4 кв.м, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, будинок 3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 804904151101, за спільним підприємством Літучий Голландець (ідентифікаційний код: 22467327; 65003, м. Одеса, вул. Одарія, будинок 3); визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності від 14.12.2015 року № 49832654 на нерухоме майно - майновий комплекс Радіоринок загальною площею 2537,4 кв. м, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, будинок 3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 804904151101, видане державним реєстратором Одеського міського управління юстиції Антінескул Юлією Василівною; скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт, здійснену Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області 27.02.2016 року за № ОД 083160551346; скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації, здійснену Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області 11.04.2016 року за № ОД 143161021719; визнати незаконним та скасувати рішення приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Білоусової Наталії Володимирівни від 06.06.2016 року, індексний номер рішення: 29922189, яким у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно змінено відомості про об'єкт нерухомості - майновий комплекс Радіоринок , розташований за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, будинок 3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 804904151101, шляхом зміни загальної площі 2537,4 кв. м на загальну площу 2382,9 кв. м.; зобов'язати спільне підприємство Літучий Голландець (ідентифікаційний код: 22467327; 65003, м. Одеса, вул. Одарія, будинок 3) власними силами і за свій рахунок знести об'єкт самочинного будівництва - нерухоме майно - майновий комплекс Радіоринок загальною площею 2382,9 кв.м, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, будинок 3, а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідачів судові витрати.

Разом з позовною заявою Одеська міська рада надала заяву про забезпечення позову, в якій просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони органам та суб'єктам державної реєстрації прав, в тому числі нотаріусам, приймати рішення та вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією прав щодо об'єкта нерухомого майна - майнового комплексу Радіоринок загальною площею 2382,9 кв.м, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, будинок 3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 804904151101.

Заява мотивована тим, що у разі відчуження наведеного об'єкта нерухомого майна (його частин) до набрання законної сили рішенням у справі, задоволення позовних вимог про визнання незаконними та скасування рішення про державну реєстрацію прав власності на такий об'єкт нерухомості, свідоцтва про право власності, скасування реєстрації декларацій, рішення приватного нотаріусу, яким у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно змінено відомості про спірний об'єкт нерухомості шляхом зміни загальної площі 2537,4 кв.м на загальну площу 2382,9 кв.м, а також про знесення цього об'єкту нерухомості вже не дозволить відновити порушені права територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради на земельну ділянку за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 3, адже стосовно такого об'єкта нерухомого майна державним реєстратором вже буде прийняте інше рішення про державну реєстрацію права власності та/або внесено інші записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки матиме місце факт державної реєстрації права власності третіх осіб на це майно як офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття речових прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.01.2019 року у справі №916/2825/18 (суддя Петров В.С.) у задоволенні заяви Одеської міської ради про забезпечення позову відмовлено.

Ухвала суду мотивована необґрунтованістю заяви про забезпечення позову, зокрема тим, що з матеріалів справи та поданої заяви не вбачається саме вчинення відповідачем, Спільним підприємством "Літучий Голландець", будь-яких дій, спрямованих на відчуження ним майнового комплексу "Радіоринок", загальною площею 2382,9 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, будинок 3, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що заява про вжиття заходів до забезпечення позову ґрунтується лише на особистому припущенні Одеської міської ради щодо здійснення відповідачем дій, направлених на відчуження майнового комплексу "Радіоринок" за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, буд. 3, що в подальшому, на її думку, може унеможливити виконання рішення господарського суду.

Одеська міська рада з ухвалою суду не погодилась, тому звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.01.2019 року у справі № 916/2825/18 про відмову у вжитті заходів забезпечення позову скасувати і прийняти нове рішення, яким заяву Одеської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 916/2825/18 задовольнити у повному обсязі.

Скаржник вважає, що ухвалу суду прийнято із суттєвим порушенням норм процесуального права при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, що є підставою для її скасування.

В апеляційній скарзі зазначено, що судом першої інстанції не було враховано те, що вказаний майновий комплекс незаконно побудований Спільним підприємством Літучий Голландець на земельній ділянці, яка є комунальною власністю та належить територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради, чим порушені права Одеської міської ради як власника земельної ділянки.

На думку Одеської міської ради існує реальна загроза подальшого порушення прав територіальної громади м. Одеси, оскільки Спільне підприємство Літучий Голландець не обмежений у здійснені правомочності власника нерухомого майна, яке він набув незаконно, може у будь-який час відчужити спірний об'єкт, що унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення даного позову, а також унеможливить ефективний захист та поновлення прав.

Як зазначає позивач, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали, проігнорував доводи та обґрунтовані припущення Одеської міської ради щодо того, що за наявності незаконного будівництва та незаконної реєстрації прав на самочинні об'єкти нерухомого майна, звернення Одеської міської ради до суду з цим позовом може спонукати Спільне підприємство Літучий Голландець на здійснення дій, спрямованих на зміну відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у тому числі шляхом відчуження спірного майна на користь третіх осіб. Внаслідок таких дій утрудниться або стане неможливим виконання рішення у даній справі у разі задоволення позову, у зв'язку з чим вжиття заходів забезпечення позову, про які просить Одеська міська рада, є необхідними.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 року у справі № 916/2825/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Одеської міської ради на ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.01.2019 року у справі №916/2825/18 і призначено розгляд справи на 26.03.2019 року о 12:00 год.

Інші учасники справи своїм правом згідно з ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористались, відзив на апеляційну скаргу не надали, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженої протокольної ухвали суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник Одеської міської ради підтримав вимоги апеляційної скарги. Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення. Учасники справи про причини неявки суд не повідомили та не скористались своїми процесуальними правами на участь у судових засіданнях. Ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду, які надсилались сторонам завчасно за належними адресами, явка сторін не визнавалась обов'язковою.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що за результатами здійснення неодноразової безпідставної забудови земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 3, що є власністю територіальної громади міста Одеси, за Спільним підприємством Літучий Голландець зареєстровано право власності на нерухоме майно - майновий комплекс Радіоринок загальною площею 2537,4 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 3, яке оскаржується міською радою.

Одеська міська рада вважає, що в порушення Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868, забудова земельної ділянки відбувалася за відсутності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, документа, що підтверджує виникнення речових прав на земельну ділянку, які б надавали Спільному підприємству Літучий Голландець право на її забудову, в тому числі реконструкцію, а також документа, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, та за відсутності документів, які б надавали Спільному підприємству Літучий Голландець право здійснювати будівництво майнового комплексу Радіоринок за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 3, а також відомостей стосовно наявності відповідної проектної документації на таке будівництво.

На думку позивача, у разі задоволення позову у даній справі Одеська міська рада має намір вживати всі необхідні заходи щодо відновлення свого порушеного права на володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, яка знаходиться під відповідним об'єктом самочинного будівництва, зокрема, заходи, спрямовані на приведення безпідставно зайнятої земельної ділянки у первісний вигляд, що був до забудови, усуваючи усі негативні наслідки, завдані цій земельній ділянці такою забудовою, а також шляхом ініціювання якнайшвидшого виконання судового рішення. Однак, враховуючи звичну недобросовісну практику відчуження особами, які здійснюють самочинне будівництво, нерухомого майна, що є об'єктом спору у цій судовій справі, виконання судового рішення про знесення об'єкта самочинного будівництва, на думку Одеської міської ради, стане неможливим. Так, позивач наголошує, що протягом судового розгляду даної справи та до набрання відповідним судовим рішенням законної сили Спільне підприємство "Літучий Голландець" має безперешкодну реальну можливість вільно розпорядитися самочинно збудованим об'єктом нерухомого майна - майновим комплексом "Радіоринок", загальною площею 2382,9 кв.м, розташованим за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, будинок 3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 804904151101, здійснити його відчуження або передавати у користування повністю чи частково.

З огляду на викладене, позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду та ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Господарський суд Одеської області відмовив у задоволенні позову, зазначивши про недоведеність утруднення виконання рішення суду в майбутньому.

Південно-західний апеляційний господарський суд не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини вказав, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Отже, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Більш того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Забезпечення позову спрямоване перш за все проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Передбачивши різні види забезпечення позову, закон не встановлює конкретно, який вид в яких судових справах застосовується. Це питання вирішується судом за заявою заявника (особи, яка бере участь у справі), враховуючи причини, у зв'язку з якими необхідно забезпечити позов, характер спірних правовідносин тощо.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В силу приписів ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

У даній справі Одеська міська рада просила суд застосувати такий захід до забезпечення позову як заборона органам та суб'єктам державної реєстрації прав, в тому числі нотаріусам, приймати рішення та вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією прав щодо об'єкта нерухомого майна - майнового комплексу Радіоринок .

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника по забезпеченню позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Поряд з викладеним, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів ст.ст. 13, 15, 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов'язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, зокрема у вигляді арешту грошових коштів або майна відповідача з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді арешту тощо) права цього учасника (відповідача), а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у разі, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.

Заявник обґрунтовує необхідність у забезпечення позову тим, що протягом судового розгляду даної справи та до набрання відповідним судовим рішенням законної сили Спільне підприємство Літучий Голландець має безперешкодну реальну можливість вільно розпорядитися самочинно збудованим об'єктом нерухомого майна - майновим комплексом Радіоринок , загальною площею 2382,9 кв. м, розташованим за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, будинок 3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 804904151101, здійснити його відчуження або передавати у користування повністю чи частково.

Одеська міська рада вказує, що ускладнить виконання рішення у такому випадку й передача цього нерухомого майна повністю чи частково у користування іншим особам, права яких також підлягають державній реєстрацій у визначених законом випадках. Зазначена ситуація може матиме наслідком об'єктивну необхідність звернення Одеської міської ради після вирішення даного спору із іншими позовами також до користувачів (орендодавців) спірного об'єкта, права яких також можуть бути порушені внаслідок передачі їм самочинно збудованого об'єкта нерухомості або його частини та які користуватимуться цим майном на той момент, коли воно підлягатиме знесенню на виконання рішення суду.

При вжитті запобіжних заходів суд повинен з'ясувати наявність зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, предметом судового розгляду у цій справі є вимоги Одеської міської ради про визнання незаконними та скасування рішення про державну реєстрацію права власності і свідоцтва про право власності, скасування реєстрації декларацій, зобов'язання знести об'єкт самочинного будівництва.

Судова колегія зазначає, що виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у випадку задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи не відчужить або передасть в користування Спільне підприємство Літучий Голландець , спірний об'єкт нерухомості іншим особам, що значно ускладнить знесення об'єкта самочинного будівництва.

Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав Одеської міської ради на захист свого права власності щодо вищевказаної земельної ділянки, на якій розташований об'єкт самочинного будівництва, та ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, якщо воно буде прийнято на користь Одеської міської ради.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що застосування заходів забезпечення позову, обраних Одеською міською радою, безпосередньо пов'язано з предметом позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У даному випадку заходи до забезпечення позову направлені на заборону органам та суб'єктам державної реєстрації прав, в тому числі нотаріусам, приймати рішення та вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією прав щодо об'єкта нерухомого майна - майнового комплексу Радіоринок загальною площею 2382,9 кв.м, розташований за адресою: м.Одеса, вул. Одарія, будинок 3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 804904151101.

Оскільки перехід права власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації, доцільним є заявлення Одеською міською радою у якості забезпечення позову заборони державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, приймати рішення та вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією прав щодо об'єкта нерухомого майна - майнового комплексу Радіоринок , загальною площею 2382,9 кв.м, розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Одарія, будинок, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 804904151101.

Колегія суддів зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвідношення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Аналогічна правова позиція наведена в п. 15 постанови Верховного Суду від 14.06.2018 року у справі № 916/10/18 та в п. 14 постанови Верховного суду від 15.01.2019 року у справі № 915/870/18.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

У даному випадку заходами забезпечення позову наразі не вирішується спір по суті, а необхідність їх застосування викликана насамперед наявністю судового спору щодо володіння та користування спірною земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт самочинного будівництва та суб'єктів цього володіння та користування, під час розгляду якого фактично можуть бути вчинені відповідачами дії, які можуть призвести до зміни власника.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду і є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Необхідно враховувати, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рл/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року № П-рп/2012).

Складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду. Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішення Європейського суду з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.

Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення.

При цьому, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість заподіяння шкоди позивачу без наведення відповідного обґрунтування ухилення відповідної особи від виконання судового рішення не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Судова колегія погоджується з доводами Одеської міської ради про те, що якщо у даній справі не обмежити відповідача у можливості розпоряджатися спірним майном, то виконати рішення суду після зміни власника у разі задоволення позову буде неможливим.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду.

У даному випадку питання заява про забезпечення позову заявлена одночасно з позовною заявою і вирішена судом першої інстанції в межах підготовчого засідання.

За таких обставин, судова колегія вважає, що аргументи, викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскарженої ухвали, у зв'язку з чим апеляційна скарга Одеської міської ради підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Одеської області від 04.01.2019 року про забезпечення позову не відповідає вимогам чинного процесуального законодавства України і є достатні правові підстави для її скасування з ухваленням нового рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.

Витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд ухвали суду будуть розподілені після вирішення справи по суті.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 271, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської міської ради задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.01.2019 року у справі №916/2825/18 про відмову у задоволенні заяви Одеської міської ради про забезпечення позову скасувати.

Заяву Одеської міської ради про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи до забезпечення позову шляхом заборони органам та суб'єктам державної реєстрації прав, в тому числі нотаріусам, приймати рішення та вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією прав щодо об'єкта нерухомого майна - майнового комплексу Радіоринок загальною площею 2382,9 кв. м, розташований за адресою: м.Одеса, вул. Одарія, будинок 3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 804904151101.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 27.03.2019 року.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя В.В. Бєляновський

Суддя К.В. Богатир