Постанова

від 25.03.2019 по справі 918/696/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2019 року Справа №918/696/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Савченко Г.І.

при секретарі судового засідання - Вавренчук А.І.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 (ордер № РН-415 59 від 19.03.2019 року)

відповідача: ОСОБА_2 (представник (керівник)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС ЕНЕРЖІ" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 04.01.2019 року по справі №918/696/18 (про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, суддя Войтюк В.Р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС ЕНЕРЖІ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокор-М"

про стягнення заборгованості, пені, індексу інфляції та трьох відсотків річних в сумі 10 325 381 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 04.01.2019 року по справі №918/696/18 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС ЕНЕРЖІ" у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявивши про необхідність застосування заходів до забезпечення позову, позивач не навів жодних достатніх підстав, які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у даній справі.

12.02.2019р. апелянт - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС ЕНЕРЖІ" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 04.01.2019 року по справі №918/696/18 та прийняти нове рішення, яким застосувати захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокор-М" №2600000106709, №2062000106709 в межах суми грошової вимоги, яка складає 10 325 381,50 грн.

Апелянт вважає, що при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції неповно встановлені обставини, які мають значення для справи, неправильно оцінені надані позивачем докази, що призвело до прийняття незаконного рішення.

В обгрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що TOB АГРОКОР-М протягом значного періоду часу, з 2015 року, ухиляється від взятих на себе зобов'язань по поверненню грошових коштів, при цьому, в цей же період. значну матеріальну вигоду користуючись грошовими коштами, які зобов'язаний був повернути ВЕЛЕСЕНЕРЖІ , що випливає із змісту позовної заяви та підтверджується доданими до неї доказами.

Загальна сума основного боргу ТОВ АГРОКОР-М перед ТОВ ВЕЛЕС ЕНЕРЖІ є значною і складає 7 694 486 грн.

ТОВ АГРОКОР-М має значну кредиторську заборгованість перед ПАТ Комерційний сінх ГЛОБУС в розмірі 50 000 000 грн. з терміном виконання зобов'язання до 31.01.2019 року, у відповідності до Кредитного договору №55/ЮКЛ - 13 від 19.07.2013 року, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №143580348 від 01 листопада 2018 року.

Єдиним значним активом ТОВ АГРОКОР-М є нерухоме майно, у вигляді комплексу будівель та споруд (свинокомплекс), що знаходяться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Грабів, вулиця Адамківська, будинок 9, та цей актив перебуває в іпотеці ПАТ Комерційний банк ГЛОБУС , згідно Іпотечного договору №55/Ю31-13 від 27.11.2013 року.

ТОВ АГРОКОР-М має значну кредиторську заборгованість термін погашення якої спливає через 1,5 місяці, яка може бути більш значною ніж описано вище та відома Позивачу, при цьому основний актив Товариства перебуває в іпотеці та на нього не може бути звернено стягнення, а інші активи, за рахунок яких Позивач може задовольнити в майбутньому свої позовні вимоги є надто оборотоздатні:

- кошти можуть бути направлені на погашення кредиту або перераховані на будь-якому іншому підприємству з метою уникнення від виконання зобов'язання;

- біологічні активи, у вигляді свиней в живій вазі вирощуються на протязі 90-100 днів та швидко реалізуються покупцям.

ТОВ «АГРОКОР-М» за погодженням з ПАТ «Комерційний банк «ГЛОБУС» (Іпотекодержателя) може реалізувати власний свинокомплекс, повернути кредитні кошти, в результаті чого підприємство припинить займатися основним видом діяльності та перестане отримувати будь-які прибутки, у зв'язку із відсутністю виробничої бази, про можливість чого говорить дії ТОВ «АГРОКОР-М» по розміщенню оголошення про продаж свинокомплексу.

13.02.2019 року листом №918/696/18/789/19 з господарського суду Рівненської області було витребувано справу №918/696/18.

22.02.2019 року до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла справа №918/696/18.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.02.2019 року поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС ЕНЕРЖІ" пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Рівненської області від 04.01.2019 року по справі №918/696/18, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС ЕНЕРЖІ" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 04.01.2019 року по справі №918/696/18 та призначено її до розгляду на 25 березня 2019 р

Зупинено дію ухвали господарського суду Рівненської області від 04.01.2019 року по справі №918/696/18.

07.03.2019 року від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу залишити без змін.

В судове засідання 25.03.2019 року з'явились представники позивача та відповідача.

Представник позивача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача апеляційну скаргу заперечив з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні присутніх представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.12.2018 року відкрито провадження у справі №918/696/18 за позовом ТОВ "Велес Енержі" до ТОВ "Агрокор - М" про стягнення заборгованості, пені, індексу інфляції та трьох відсотків річних на загальну суму 10 325 381 грн. 50 коп.

04 січня 2019 року до господарського суду Рівненської області від позивача надійшла заява №26/12 від 26 грудня 2018 року про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти у розмірі ціни позову - 10 325 381 грн. 50 коп., які обліковуються на розрахунковому рахунку ТОВ "Агрокор-М" в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк Глобус", МФО 380526.

В обгрунтування заяви про забезпечення позову №26/12 від 26 грудня 2018 року, позивач посилався на те, що відповідач порушує вимоги договору поставки свиней № 10 від 10 вересня 2014 року, вважає, що невжиття заходів щодо накладення арешту на грошові суми ТОВ "Агрокор-М", може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Крім того, позивач посилається на те, що відповідач протягом значного терміну, ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань по поверненню грошових коштів. Вказує на те, що відповідач в цей же період часу, отримує значну матеріальну винагороду користуючись грошовими коштами, які зобов'язаний повернути позивачу, що випливає зі змісту позовної заяви. Також, ТОВ "Велес Енержі" зазначає, що відповідач має значну кредиторську заборгованість перед Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк Глобус" в розмірі 50 000 000 грн. 00 коп., з терміном виконання до 31 січня 2019 року у відповідності до кредитного договору №55/ЮКЛ-13 від 19 липня 2013 року, що підтверджується довідною №143580348 від 01 листопада 2018 року.

Враховуючи вказані обставини, позивач вважає, що є підстави вважати, що ТОВ "Агрокор-М" намагається продати власну нерухомість (свинокомплекс), що на переконання позивача унеможливить виконання рішення суду.

Розглянувши заяву ТОВ "Велес Енержі" №26/12 від 26 грудня 2018 року про забезпечення позову, господарський суд Рівненської області дійшов висновку, що вище зазначена заява не підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

За приписами ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

З огляду на викладене, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, в кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Колегією суддів встановлено, що позивач заявивши про необхідність застосування заходів забезпечення позову не навів достатніх підстав, а також не надав належних доказів які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у справі №918/696/18.

Враховуючи, що забезпечення позову є в першу чергу гарантією реального виконання рішення у справі №918/696/18, приймаючи до уваги ненадання позивачем доказів які б підтверджували вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність позивачем наявності обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, що унеможливлює вжиття заходів забезпечення позову на підставі ст. 137 ГПК України.

А тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні заяви ТОВ "Велес Енержі" №26/12 від 26 грудня 2018 року про забезпечення позову.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Згідно ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції в зв'язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали господарського суду Рівненської області від 04.01.2019 року по справі №918/696/18.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вище викладене в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що ухвала господарського суду Рівненської області від 04.01.2019 року по справі №918/696/18 винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права та з врахуванням обставин справи, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС ЕНЕРЖІ" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 04.01.2019 року по справі №918/696/18 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 04.01.2019 року по справі №918/696/18 залишити без змін.

3. Справу №918/696/18 повернути до господарського суду Рівненської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "25" березня 2019 р.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Савченко Г.І.