Постанова

від 28.02.2019 по справі 920/298/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2019 р. Справа№ 920/298/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Калатай Н.Ф.

Мартюк А.І.

секретар Добрицька В.С.

за участю

представників: прокуратури - Вакулюк Д.С.

позивача-1 - Бабій А.Б.

позивача-2 - не з'явився

відповідача-1 - не з'явився

відповідача-2 - Гордієнко Т.В., Євдокименко М.С.

третьої особи-1 - не з'явився

третьої особи-2 - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Сумської області

на рішення Господарського суду Сумської області від 16.08.2018 р. (повний текст складено 20.08.2018 р.)

у справі № 920/298/18 (суддя - Коваленко О.В.)

за позовом Заступника прокурора Сумської області в інтересах держави в особі:

1. Фонду державного майна України

2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області

до 1. Виконавчого комітету Сумської міської ради

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Система"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. Федерації професійних спілок України

2. Сумської обласної ради професійних спілок

про визнання незаконним рішення, недійсним свідоцтва, визнання права власності та витребування майна

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2018 року Заступника прокурора Сумської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Виконавчого комітету Сумської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Система" про:

- визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 16.10.2003 р. № 668 "Про оформлення права приватної власності юридичної особи на нежитлові приміщення і будівлю";

- визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.10.2003 р. серії САА № 341587, видане виконкомом Сумської міської ради Товариству з обмеженою відповідальністю "Проф Альянс" на адміністративну будівлю, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Петропавлівська, 61;

- визнання за державою в особі Фонду державного майна України права власності на нерухоме майно - адміністративну будівлю площею 1741,8 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Петропавлівська, 61;

- витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Сиситема" на користь держави в особі Фонду державного майна України нерухоме майно - адміністративну будівлю площею 1741,8 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Петропавлівська, 61.

Вимоги прокуратури обґрунтовані тим, що постановою президії Сумської обласної ради професійних спілок від 29.09.2003 р. № П-16-2 при створенні ТОВ Проф Альянс до його статутного капіталу внесено нерухоме майно, закріплене за профспілкою, зокрема нежитлове приміщення по вул. Петропавлівська, 61 у м. Суми, що суперечить інтересам держави.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 16.08.2018 р. у справі № 920/298/18 відмовлено у задоволенні зазначеного позову заступника прокурора Сумської області.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Заступник прокурора Сумської області звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини справи, які мають значення для справи, та порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокуратура посилається на те, що адміністративна будівля по вул. Петропавлівська, 61 у м. Суми була майном союзного підпорядкування, розташованого на території України та за указом Президій Верховної Ради України від 30.08.1991 р. № 1452-ХІІ і Закону України Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України належить до державної форми власності.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.09.2018 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 920/298/18 та встановлено учасникам справи строк, протягом якого вони мають право подати відзиви на апеляційну скаргу.

До суду на виконання вимог ухвали від 27.09.2018 р. відповідачем-1 та позивачем-2 подано письмові відзиви на апеляційну скаргу.

Разом з цим суд зазначає, що указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" № 454/2017 від 29.12.2017 р. ліквідовано Харківський апеляційний господарський суд та утворено Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ.

Згідно з п. 8 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їх повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

25.06.2018 р. в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про юридичну особу - Північний апеляційний господарський суд.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Рішенням зборів суддів Північного апеляційного господарського суду № 1 від 02.10.2018 р. визначено днем початку роботи Північного апеляційного господарського суду 03.10.2018 р., про що в газеті "Голос України" № 185 (6940) від 03.10.2018 р. опубліковано відповідне повідомлення. Отже в силу приписів ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.

Частиною 5 статті 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Розпорядженням керівника апарату Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2018 р., на виконання п. 4 розділу ІІІ Плану заходів з ліквідації апеляційних судів, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України № 475 від 20.09.2018 р., справу № 920/298/18 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2018 р. апеляційну скаргу у справі № 920/298/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Мартюк А.І., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 р. було прийнято дану справу до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду та призначено її до розгляду на 14.01.2019 р.

У засіданні суду 14.01.2019 р. оголошено перерву до 06.02.2019 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2019 р. було оголошено перерву до 28.02.2019 р.

У засідання суду, призначене на 28.02.2019 р., представники позивача-2, відповідача-1 та третіх осіб не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Доказів поважності причин відсутності зазначених представників суду не надано.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання вказаних представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення може призвести до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача-1 та відповідача-2, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради трудящих від 20.11.1958 р. № 1415 "О выделении земельного участка Сумскому областному совету профессиональных союзов под строительство служебного здания по улице Сталина, 13" Сумській обласній раді професійних спілок виділено земельну ділянку площею 1691 кв.м під будівництво службової будівлі по вул. Сталіна, 13 у м. Суми.

Згідно з протоколом засідання виконавчого комітету Сумської міської ради трудящих від 29.11.1962 р. затверджено акт приймання в експлуатацію адміністративної будівлі профспілок по вул. Леніна (колишньої Сталіна).

Рішенням Сумської міської ради народних депутатів № 88 від 18.02.1997 р. підтверджено право власності Сумської обласної ради професійних спілок на вищезгадану будівлю, якій після чергового перейменування вулиці присвоєно адресу: вул. Петропавлівська, 61, м. Суми.

Відповідно до статуту професійних спілок СРСР, затвердженого постановою XVIII з'їзду профспілок СРСР від 01.01.1987 р., професійні спілки були загальносоюзною громадською організацією, до складу якої входили республіканські ради, у тому числі й Українська республіканська рада профспілок (далі - Укрпрофрада).

У свою чергу, до складу Української республіканської ради профспілок входила Сумська обласна рада профспілок як територіальне об'єднання профспілок Сумської області.

Постановою XIX з'їзду профспілок СРСР від 27.10.1990 р. "Про особливості профспілок СРСР" встановлено, що профспілкові об'єкти є єдиною власністю профспілок СРСР.

Таким чином, профспілки СРСР були загальносоюзною громадською організацією, що діяла за загальним статутом та володіла єдиною власністю, незалежно від її місцезнаходження та підпорядкування територіальним об'єднанням.

Нежитлове приміщення по вул. Петропавлівська, 61 у м. Суми було майном громадської організації колишнього Союзу РСР, розташованим на території України, оскільки перебувало у віданні Української республіканської ради профспілок.

Відповідно до прийнятої 06.10.1990 р. на XV з'їзді профспілок України Декларації про утворення Федерації незалежних профспілок України проголошено незалежність профспілок України від державних і господарських органів республіки та СРСР.

На вказаному з'їзді прийнято Положення про Федерацію незалежних профспілок України, яким визначено її правовий статус, організаційну структуру, права та обов'язки, у тому числі майнові, та, зокрема, передбачено, що Рада Федерації незалежних профспілок України є правонаступником Укрпрофради, а основні фонди, майно, які їй належали та необхідні для виконання цілей та завдань Федерації незалежних профспілок України, становлять її власність і охороняються законом.

У листопаді 1992 року на II (позачерговому) з'їзді Федерацію незалежних профспілок України було перейменовано на Федерацію професійних спілок України.

Таким чином після розпаду СРСР правонаступником Укрпрофради стала Рада Федерації незалежних профспілок України, правонаступником якої, у свою чергу, на цей час є Федерація професійних спілок України, членською організацією якої на території Сумської області є Сумська обласна рада професійних спілок.

Згідно з указом Президії Верховної Ради України від 30.08.1991 р. № 1452-ХІІ "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави" та Законом України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташованих на території України, є державною власністю України.

З метою збереження в інтересах громадян України майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Верховна Рада України своєю постановою від 10.04.1992 р. № 2268-ХІІ "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" передбачено, що майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, передані тимчасово Фонду державного майна України.

За змістом постанови Верховної Ради України "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" від 04.02.1994 р. № 3943-ХІІ тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

Відповідно до постанови Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29.11.1990 р. № 506-ХІІ на території республіки введено мораторій на будь-які зміни форми власності та власника державного майна до введення у дію Закону Української РСР про роздержавлення майна.

Одночасно указом Президії Верховної Ради України "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави" від 30.08.1991 р. № 1452-ХІІ визнано недійсними майнові договори, якими змінено форму власності, укладені під час дії мораторію, встановленого постановою Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29.11.1990 р. № 506-ХІІ.

Вбачається, що постановою президії Сумської обласної ради професійних спілок від 29.09.2003 р. № П-16-2 при створенні ТОВ "Проф Альянс" до його статутного капіталу внесено нерухоме майно, закріплене за профспілкою, зокрема нежитлове приміщення по вул. Петропавлівська, 61 у м. Суми.

Відповідно до акту приймання-передавання нежитлових приміщень та будинку у власність від 07.10.2003 р. Сумська обласна рада професійних спілок передала, а ТОВ "Проф Альянс" прийняло вищезгаданий об'єкт нерухомості.

На підставі вищезгаданих документів рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 16.10.2003 р. № 668 оформлено право власності вказаного товариства на зазначену нежитлову будівлю та видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 20.10.2003 р. серії САА № 341587.

В подальшому ТОВ "Проф Альянс" вказану нежитлову будівлю відчужило на користь ЗАТ "Страхова компанія "Страховий капітал" на підставі договору купівлі-продажу від 20.10.2003 р. № 1, а останнім її реалізовано на користь ЗАТ "ДВ Система" (у подальшому перетворено на ПрАТ "ДВ Система" та потім - ТОВ "ДВ Система") відповідно до договору купівлі-продажу від 22.02.2007 р. № 564.

Отже на даний час об'єкт нерухомості перебуває у володінні ТОВ "ДВ Система".

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що об'єкт нерухомості по вул. Петропавлівська, 61 у м. Суми, як майно колишньої громадської організації СРСР, на думку прокуратури, перебувало у державній власності та відповідно до норм чинного законодавства не могло бути відчуженим у приватну власність.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" дія цього Закону поширюється на діяльність профспілок, їх об'єднань, на утворені ними профспілкові органи та на профспілкових представників у межах їх повноважень, на роботодавців, а також органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 12 вказаного Закону професійні спілки, їх об'єднання у своїй діяльності незалежні від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні і не підконтрольні.

Як передбачено ч. 3 ст. 12 зазначеного вище Закону, забороняється втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у діяльність профспілок, їх організацій та об'єднань, яке може призвести до обмеження прав профспілок або перешкодити законному здійсненню їх статутної діяльності.

Стосовно коштів та майна профспілок, то починаючи з 1999 p., згідно зі ст. 34 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" профспілки, їх об'єднання можуть мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення їх статутної діяльності.

Також вказаною вище статтею передбачено наступні права профспілок: право власності профспілок, їх об'єднань виникає на підставі: придбання майна за рахунок членських внесків, інших власних коштів, пожертвувань громадян, підприємств, установ та організацій або на інших підставах, не заборонених законодавством; передачі їм у власність коштів та іншого майна засновниками, членами профспілки, органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Профспілки, їх об'єднання мають право власності також на майно та кошти, придбані в результаті господарської діяльності створених ними підприємств та організацій.

Втручання у статутну діяльність профспілок, їх об'єднань органів державної влади, громадських організацій не допускається, крім випадків, передбачених законами України.

Позбавлення профспілок права власності, а також права володіння та користування майном, переданим їм у господарське відання, може мати місце лише за рішенням суду на підставах, визначених законами.

Від імені членів профспілки розпорядження коштами, іншим майном профспілок, їх об'єднань, що належить їм на праві власності, здійснюють керівні органи профспілки або об'єднання, створені відповідно до їх статуту чи положення (загальні збори, конференції, з'їзди тощо).

Отже в період передачі спірного нежитлового приміщення до статутного капіталу ТОВ "Проф Альянс" у 2003 році право власності Сумського обласного фонду професійних союзів було законним, дозвіл державного органу на відчуження майна Законом не був передбачений.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази з'ясування організаційно-правового статусу профспілок УРСР у структурі організацій профспілок СРСР, а саме того, що Сумська обласна рада професійних спілок на час виникнення спірних правовідносин належала до загальносоюзних громадських організацій.

За змістом п. 10 ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції від 01.08.2003 р.) до відання виконавчого комітету Сумської міської ради за делегованими повноваженнями належав обов'язок щодо обліку та реєстрації відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

24.07.2002 р. Сумською міською радою було прийнято рішення № 92-МР "Про затвердження тимчасового положення про державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна та права власності на них у м. Суми".

За даним Тимчасовим положенням нерухоме майно в місті Суми, до створення державного реєстру прав власності на нерухоме майно (діяв з 01.01.2013 р.), реєструвалося майно через рішення виконавчого комітету Сумської міської ради та перебувало на обліку Державного комунального підприємства Сумське обласне об'єднання бюро технічної інвентаризації. На підставі даного Тимчасового положення фізичні та юридичні особи реалізували своє право на підтвердження за ними з боку держави права власності на нерухомі об'єкти (майно), а орган місцевого самоврядування, в особі виконавчого комітету Сумської міської, мав встановлений Законом України обов'язок по реалізації такого права.

Отже, виконавчий комітет Сумської міської ради не мав права відмовити у реєстрації права власності на нерухоме майно заявнику без поважних причин і станом на жовтень 2003 року законних підстав для відмови у реєстрації не було.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 12.05.2006 р. у справі № 8/241-06 за позовом Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал" до Комунального підприємства "Сумське міське бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності та зобов'язання вчинити дії, яке набрало чинності у встановленому законом порядку, було визнано право власності Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал" на реконструйоване приміщення, а саме: адміністративну будівлю, що знаходиться за адресою: Україна, м. Суми, вул. Петропавлівська, 61, загальною площею 1736,5 кв.м.; визнано здійснені реконструкцію та перепланування в приміщенні адміністративної будівлі, що знаходиться за адресою: Україна, м. Суми, вул. Петропавлівська, 61, загальною площею 1736,5 кв.м., такими, що не потребують узгодження та дозволу органів місцевого самоврядування та архітектури на реконструкцію та перепланування, а також зобов'язано Комунальне підприємство "Сумське міське бюро технічної інвентаризації" вчинити дії по реєстрації права власності Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал" на реконструйоване приміщення, а саме: адміністративну будівлю, що знаходиться за адресою: Україна, м. Суми, вул. Петропавлівська, 61, загальною площею 1736,5 кв.м.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 29.05.2007 р. у справі № 13/150-07 було відмовлено в позові Сумської обласної ради професійних спілок до Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПрофАльянс" про визнання недійсним договору № 1 купівлі-продажу адміністративної будівлі загальною площею 1741,8 кв.м., яка знаходиться в м. Суми по вул. Петропавлівський, 61, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.09.2007 р.

В постанові Харківського апеляційного господарського суду від 03.09.2007 р. у справі № 13/150-07 встановлено, що станом на дату укладання оспорюваного договору (20 жовтня 2003 року) ТОВ "ПрофАльянс" володів спірним приміщенням на праві власності на підставі акту приймання-передачі від 07.10.2003 р. та установчого договору від 07.10.2003 р. про створення та діяльність ТОВ "ПрофАльянс", яким передбачено, що позивач передає товариству у власність будинок № 61 у м. Суми по вул. Петропавлівський в якості внеску до статутного фонду ТОВ "ПрофАльянс".

Згідно зі ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи те, що рішення суду не скасовані та набрали чинності у передбаченому законом порядку, на підставі яких підтверджується факт виникнення права власності у Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал" на спірне приміщення, а також підтверджують в подальшому факт переходу права власності від Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПрофАльянс".

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 16.10.2003 р. № 668 "Про оформлення права приватної власності юридичної особи на нежитлові приміщення і будівлю" є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Інші позовні вимоги прокуратури є похідними від основної та також не підлягають задоволенню.

Що стосується заявленого ТОВ ДВ Система клопотання про застосування строків позовної давності, судова колегія його відхиляє, оскільки правила про позовну давність мають застосовуватися лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права. У випадку відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а у зв'язку з необґрунтованістю самої вимоги.

Так, відповідно до п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду Сумської області від 16.08.2018 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Заступника прокурора Сумської області задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Сумської області залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 16.08.2018 р. у справі № 920/298/18 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд апеляційної скарги покладаються на Прокуратуру Сумської області.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту відповідно до ст. ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 27.03.2019 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді Н.Ф. Калатай

А.І. Мартюк