Постанова

від 20.03.2019 по справі 910/6659/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2019 р. Справа№ 910/6659/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Іоннікової І.А.

секретар судового засідання: Ніконенко Ю.А.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 20.03.2019,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Тас-Фарма

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2018 (повний текст складено 18.10.2018)

у справі №910/6659/17 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Лабораторія Фінансів

до Товариства з обмеженою відповідальністю Тас-Фарма

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, на стороні позивача : Товариства з обмеженою відповідальністю Фрам Ко

про стягнення 1 059 959,73 грн.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Тас-Фарма (далі, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Фрам Ко (далі, третя особа), про стягнення 2 952 459,64 грн. заборгованості за Договором поставки від 18.11.2014 №366.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати за поставлений йому товар згідно Договору поставки від 18.11.2014 № 366, право вимоги за яким позивач отримав на підставі укладеного з третьою особою договору надання послуги факторингу від 10.03.2017 № Ф100317/1.

У свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю Тас-Фарма звернулось із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації та Товариства з обмеженою відповідальністю Фрам Ко про визнання недійсним Договору надання послуги факторингу №Ф100317/1 від 10.03.2017.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.08.2017 у справі №910/6659/17 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Тас-Фарма на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації 2952459 (два мільйони дев'ятсот п'ятдесят дві тисячі чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 64 коп. заборгованості, а також 44286 (сорок чотири тисячі двісті вісімдесят шість) грн. 89 коп. судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 у справі №910/6659/17 апеляційну скаргу задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2017 у справі №910/6659/17 змінено: позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації до Товариства з обмеженою відповідальністю Тас-Фарма задоволено частково; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Тас-Фарма на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації 109 897 (сто дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто сім) грн. 31 коп. заборгованості та 1 648 (одну тисячу шістсот сорок вісім) грн. 46 коп. судового збору. В іншій частини позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.05.2018 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2017 у справі №910/6659/17 скасовано; справу №910/6659/17 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в частині первісних позовних вимог.

Касаційний суд у вказаній постанові зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що заборгованість відповідача на суму 1 782 602,60 грн. підлягає зменшенню у зв'язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог за заявою відповідача від 23.03.2017.

Водночас, направляючи справу на новий розгляд в частині первісних позовних вимог, суд касаційної інстанції зазначив, що судом не було надано належної оцінки доводам позивача із приводу того, що на дату укладення договору факторингу (10.03.2017), крім відступлених грошових вимог фактору, у ТОВ Тас-Фарма перед ТОВ Фрам Ко у зобов'язанні за договором поставки №366 від 18.11.2014 існувала заборгованість за товар, який був поставлений до 01.02.2017 і здійснені відповідачем оплати за період з 28.02.2017 по 17.03.2017 на суму 1 059 959,73 грн., враховані третьою особою за попередні неоплачені поставки за період з 14.01.2017 по 30.01.2017. Судом не перевірено, за які саме періоди поставки відповідачем сплачено грошові кошти у розмірі 1 059 959,73 грн. на виконання договору поставки, та за які поставки третьою особою зараховані дані кошти. Зазначаючи, що ТОВ Фрам Ко , визначаючи розмір заборгованості ТОВ Тас-Фарма на момент відступлення права вимоги, не могло врахувати оплату відповідача, яка була проведена ним пізніше, зокрема в період з 10.03.2017 по 17.03.2017, суд не перевірив чи була наявна у відповідача заборгованість за поставлений товар, крім тієї, що була відступлена третьою особою позивачу, а відтак чи була третьою особою відступлена вся заборгованість позивачу, чи залишилась інша заборгованість, в рахунок якої ТОВ Фрам Ко мало підстави зарахувати сплачені кошти в розмірі 1 059 959,73 грн. Апеляційний суд не відреагував на непідписання відповідачем акту звірки взаєморозрахунків з додатком за період дії договору поставки №366 від 18.11.2014 з 03.12.2014 по 10.03.2017 та не зобов'язав відповідача здійснити звірку взаєморозрахунків, чи надати контррозрахунок заборгованості, а у разі необхідності, не вирішив питання щодо призначення судової економічної експертизи щодо встановлення дійсної суми заборгованості за договором поставки №366 від 18.11.2014.

За змістом статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Після передачі справи на новий розгляд Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації 03.09.2018 подало до Господарського суду міста Києва заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій просило суд стягнути з ТОВ Тас-Фарма на користь ТОВ Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації суму заборгованості у розмірі 1 059 959,73 грн.

За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду міста Києва від 08.10.2018 у справі №910/6659/17 (суддя Спичак О.М.) позов (із урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 03.09.2018) задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Тас-Фарма на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації 1 059 959,73 грн. основного боргу, 15 899,40 грн. судового збору та 88 573,78 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Рішення суду мотивоване тим, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт порушення відповідачем зобов'язань за Договором щодо своєчасної та повної сплати за поставлений товар, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання основного зобов'язання за Договором на суму 1 059 959,73 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, 12.11.2018 (про що свідчить відмітка Укрпошти експрес) Товариство з обмеженою відповідальністю Тас-Фарма звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2018 у справі №910/6659/17 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

До апеляційної скарги апелянтом також додано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2018 у справі №910/6659/17, оскільки повний текст складено 18.10.2018, а вручено відповідачу 26.10.2018, що підтверджується розпискою представника відповідача, яка міститься в матеріалах справи, а тому апелянт має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до наступного:

- суд першої інстанції присудив до стягнення кошти, що вже були сплачені апелянтом та не врахував при цьому висновків, викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.05.2018;

- суд не з'ясував періоди, за які зараховувалась сплачена спірна сума;

- місцевий господарський суд прийняв оскаржене рішення на підставі недопустимих доказів (довідки Офісу великих платників податків ДФС) та на підставі експертизи, яку було складено на підставі ТТН, що містять ознаки підробки (підпис відповідача на 16-ти накладних може бути підробленим), безпідставно відмовивши відповідачу у задоволенні його клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи підписів на спірних ТТН;

- наданий третьою особою до матеріалів справи акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2016 по 31.10.2016 містить ознаки підробки, оскільки головним бухгалтером відповідача ніколи не підписувався.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Тас-Фарма у справі №910/6659/17 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Скрипки І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2018 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю Тас-Фарма пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2018 у справі №910/6659/17, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Тас-Фарма на рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2018 у справі №910/6659/17 та розгляд справи призначено на 15.01.2019.

13.12.2018 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від директора Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Лабораторія Фінансів надійшла заява про вступ у справу, у якій останній просив суд залучити до участі у справі правонаступника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Лабораторія фінансів .

13.12.2018 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від директора Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації надійшла заява про залучення до участі у справі правонаступника, у якій останній просив суд залучити до участі у справі правонаступника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Лабораторія фінансів .

Вказані заяви мотивовані тим, що 28.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації (Клієнт) (позивачем у даній справі), Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Лабораторія фінансів (Фактор, ТОВ ФК Лабораторія Фінансів ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фрам Ко було укладено Договір надання послуги факторингу №Ф280918, відповідно до якого Фактор зобов'язується передати грошові кошти в сумі 1006961,74 грн. в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт зобов'язується відступити Факторові своє право грошової вимоги за Договором надання послуги факторингу №Ф100317/1 від 10.03.2017 до Товариства з обмеженою відповідальністю Тас-Фарма , код 16280214, в розмірі 1 059 959,73 грн. Отже, до ТОВ Фінансова компанія Лабораторія фінансів перейшло право вимоги щодо стягнення заборгованості з ТОВ Тас-Фарма у даній справі, а тому наявні підстави для заміни кредитора у зобов'язанні та залучення до участі у даній справі правонаступника позивача - ТОВ Фінансова компанія Лабораторія фінансів .

Також, 13.12.2018 позивач подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому просив суд у її задоволенні відмовити, оскаржене рішення суду залишити без змін.

14.12.2018 від представника відповідача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про повернення переплаченої суми внесеного судового збору, у якому відповідач просив суд повернути йому надмірно сплачену за апеляційну скаргу суму судового збору в розмірі 42 581,25 грн.

17.12.2018 від третьої особи через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому остання просила суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

Також, 14.01.2019 третя особа подала заяву про розгляд справи без участі представника ТОВ Фрам Ко .

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 №09.1-08/198/19, у зв'язку із перебуванням судді Скрипки І.М. у відпустці, яка не є головуючою суддею (суддею-доповідачем), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2019 справу №910/6659/17 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Тас-Фарма на рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2018 у справі №910/6659/17 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Іоннікова І.А. та розгляд справи призначено на 21.02.2019.

22.01.2019 представник відповідача подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду відповіді на відзиви позивача та третьої особи, а також заперечення проти заяви про вступ у справу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Лабораторія фінансів .

Заперечуючи проти задоволення заяви про вступ у справу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Лабораторія фінансів , відповідач зазначав, що ТОВ Фінансова компанія Лабораторія фінансів не має права вимоги до відповідача, оскільки не було дотримано процедури переходу права вимоги. Так, відповідач у відповідності до частини 1 статті 1082 Цивільного кодексу України не отримував від Фактора письмове повідомлення про відступлення йому клієнтом права грошової вимоги із визначенням грошової вимоги, яка підлягає виконанню і вказанням на фактора, якому має бути здійснено платіж. Крім того, відповідач наголошував, що за своєю правовою природою договір №Ф280918 не є договором факторингу, а станом на дату його укладання не існувало рішення суду, що набрало законної сили, яким би було визнано будь-які боргові зобов'язання відповідача перед позивачем.

20.02.2019 третя особа подала через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду заяву про розгляд справи без участі представника ТОВ Фрам Ко .

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 у справі №910/6659/17 оголошено перерву до 12.03.2019.

06.03.2019 представник позивача подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду копію договору №1 від 01.10.2018 до договору надання послуги факторингу №Ф280918 та копію повторного повідомлення відповідача ТОВ ФК Лабораторія фінансів від 01.03.2019 з доказами направлення відповідачу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 задоволено заяву позивача про залучення до участі у справі його правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Лабораторія фінансів та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Лабораторія фінансів про вступ у справу в якості правонаступника позивача та залучено до участі у справі правонаступника позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Лабораторія фінансів . Судом встановлено, що ТОВ ФК Лабораторія Фінансів належним чином виконало покладений на нього обов'язок щодо направлення боржнику повідомлення про відступлення права вимоги, а заперечення ТОВ Тас-Фарма з цього приводу, враховуючи вищевстановлені обставини справи, безпідставні. Посилання відповідача на те, що Договір №Ф280918 насправді не є договором факторингу, оскільки укладений за участю третьої сторони (ТОВ Фрам Ко ), яка не є ні фактором, ні клієнтом, відхилені з огляду на презумпцію правомірності правочину.

У судовому засіданні, призначеному на 12.03.2019, представником відповідача було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 розгляд справи відкладено на 19.03.2019.

15.03.2019 представник відповідача подав через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду пояснення стосовно заміни позивача у справі, у яких наголосив, що не одержував письмового повідомлення про відступлення права вимоги за договором факторингу №Ф280918 та що вказаний договір набув чинності до винесення оскарженого рішення суду, а відтак первісний позивач станом на дату прийняття рішення вже не мав права вимоги до відповідача, а у задоволенні позову слід було відмовити.

У судовому засіданні, призначеному на 19.03.2019, представником відповідача було заявлено усне клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 у справі оголошено перерву до 20.03.2019.

У судове засідання 20.03.2019 з'явились представники сторін.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, що, з огляду на наявність у матеріалах справи заяв про розгляд справи у його відсутності, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу , просив у її задоволенні відмовити, оскаржене рішення суду залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримував доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржене рішення суду першої інстанції скасувати, у позові відмовити.

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як підтверджується матеріалами справи, 18.11.2014 між ТОВ Фрам Ко , як постачальником, та ТОВ Тас-Фарма , як покупцем, укладено Договір поставки №366, відповідно до пункту 2.1. якого постачальник зобов'язався поставляти товари разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець зобов'язався прийняти такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість в порядку та на умовах, що визначені договором.

З поданих до матеріалів справи документів судом встановлено, що на виконання договору поставки ТОВ Фрам Ко поставляло ТОВ Тас-Фарма медичні товари, однак ТОВ Тас-Фарма , як покупець за договором, не в повному обсязі оплатило отриманий на підставі укладеного договору товар, у зв'язку з чим у нього перед постачальником виникла заборгованість.

10.03.2017 між ТОВ Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації , як фактором, та ТОВ Фрам Ко , як клієнтом, було укладено Договір надання послуги факторингу №Ф100317/1, згідно з пунктом 1.1. якого фактор зобов'язався передати грошові кошти в сумі 2 952 459,64 грн. у розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язався відступити факторові своє право грошової вимоги до ТОВ Тас-Фарма за договором поставки в розмірі 2 952 459,64 грн.

Відповідно до пункту 2.1. вказаного Договору факторингу детальна інформація про вимогу, строк та порядок відступлення вимоги, строки та умови проведення відповідних розрахунків між клієнтом і фактором визначені у Додатку №1 та Додатку №2 до договору. Фактор сплачує клієнтові кошти в строк до 01.07.2017 шляхом перерахування на його банківський рахунок 2 804 836,66 грн. Винагорода фактора дорівнює 5% від суми відступленої грошової вимоги.

Відповідно до Додатку №2 до Договору факторингу клієнт передав фактору договір поставки від 18.11.2014 №366, реєстр податкових накладних за лютий-березень 2017 та акт звірки взаємних розрахунків з 01.01.2017 по 10.03.2017 включно.

Листом №20/04 від 20.04.2017 ТОВ Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації повідомило ТОВ Тас-Фарма про відступлення права грошової вимоги та просило ТОВ Тас-Фарма , як боржника за договором поставки №366 від 18.11.2014, погасити заборгованість у розмірі 2 952 459,64 грн. Даний лист був направлений на адресу ТОВ Тас-Фарма 20.04.2017, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та копією фіскального чеку.

У свою чергу, як наголошує позивач, ТОВ Тас-Фарма не виконало вимогу ТОВ Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації та не сплатило позивачу суму у розмірі 2 952 459,64 грн.

Враховуючи вищенаведені обставини, ТОВ Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації і звернулося до господарського суду із вимогами до відповідача про стягнення з останнього 2 952 459,64 грн. заборгованості.

03.09.2018 позивачем було подано до суду першої інстанції заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку із проведеним заліком зустрічних однорідних вимог сторін на суму 1 782 602,60 грн. (законність проведення такого зустрічного зарахування встановлена у постанові суду касаційної інстанції від 10.05.2018 у даній справі) та сплатою відповідачем заборгованості у сумі 109 897,31 грн. згідно платіжного доручення №2514 від 27.02.2018. Враховуючи це, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 1 059 959,73 грн.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, у відзиві на позовну заяву та апеляційній скарзі наголошував на тому, що ТОВ Тас-Фарма у період з 28.02.2017 по 17.03.2017 сплатило на рахунок ТОВ Фрам Ко 1 059 959,73 грн. з призначенням платежу за реалізований товар згідно договору поставки №366 від 18.11.2014 , у зв'язку із чим, на думку відповідача, у останнього взагалі відсутня будь-яка заборгованість за договором поставки.

Заперечуючи проти зарахування коштів у сумі 1 059 959,73 грн. в рахунок оплати заборгованості ТОВ Тас-Фарма , яка була відступлена позивачу у справі, ТОВ Фрам Ко стверджує, що такі оплати були враховані ним в оплату раніше поставленого товару. На підтвердження такого зарахування позивач та ТОВ Фрам Ко посилаються на Акт звірки взаєморозрахунків, на довідку Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, яка підтверджує вартість поставленого відповідачу товару, на банківські виписки, що підтверджують оплату за отриманий товар. Крім того, на підтвердження наявної заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 1 059 959,73 грн. позивачем було надано до суду першої інстанції Висновок експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи за матеріалами справи №910/6659/17, складений 30.08.2018 за №109/07/17-18.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у даній справі (із урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), а доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не приймає до уваги з огляду на наступне.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За змістом статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Аналіз умов укладеного між сторонами Договору №366 від 18.11.2014 свідчить про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

При цьому, частиною 1 статті 603 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі заміни кредитора боржник має право пред'явити проти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора.

Згідно зі статтею 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Частиною 2 статті 516 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та зазначалось вище, 10.03.2017 між ТОВ Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації , як фактором, та ТОВ Фрам Ко , як клієнтом, було укладено Договір надання послуги факторингу №Ф100317/1, згідно з пунктом 1.1. якого фактор зобов'язався передати грошові кошти в сумі 2 952 459,64 грн. у розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язався відступити факторові своє право грошової вимоги до ТОВ Тас-Фарма за Договором поставки від 18.11.2014 №366 в розмірі 2 952 459,64 грн.

Відповідно до Додатку №2 до договору клієнт передав фактору договір поставки від 18.11.2014 №366, реєстр податкових накладних за лютий-березень 2017 та акт звірки взаємних розрахунків з 01.01.2017 по 10.03.2017 включно.

Листом №20/04 від 20.04.2017 ТОВ Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації повідомило ТОВ Тас-Фарма про відступлення права грошової вимоги та просило ТОВ Тас-Фарма , як боржника за договором поставки №366 від 18.11.2014, погасити заборгованість у розмірі 2 952 459,64 грн.

У свою чергу, 23.03.2017 між ТОВ Тас-Фарма та ТОВ Мовіс Хелс укладено Договір відступлення права вимоги, відповідно до пунктів 1.1-1.3. якого ТОВ Мовіс Хелс (первісний кредитор) відступило ТОВ Тас-Фарма (новий кредитор) право грошової вимоги в сумі 1 782 602,60 грн. до боржника - ТОВ Фрам Ко , що виникло на підставі Договору поставки №38 від 02.12.2014, укладеного між ТОВ Мовіс Хелс та ТОВ Фрам Ко .

23.03.2017 боржника - ТОВ Фрам Ко було повідомлено про укладення вказаного договору відступлення як первісним кредитором, так і новим кредитором.

У зв'язку з набуттям зустрічних грошових вимог ТОВ Тас-Фарма надіслало ТОВ Фрам Ко , як кредитору за договором поставки №366 від 18.11.2014, заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог №65/1 від 23.03.2017, на підставі якої здійснило залік зустрічних однорідних вимог на суму 1 782 602,60 грн.

Законність проведення вказаного зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1 782 602,60 грн. підтверджена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.05.2018 у даній справі.

Водночас, під час нового розгляду справи позивачем визнано зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1 782 602,60 грн. в порядку статті 601 Цивільного кодексу України, в результаті чого останнім було зменшено позовні вимоги.

Крім того, судом першої інстанції правомірно прийнято до уваги сплату відповідачем заборгованості за Договором поставки у сумі 109 897,31 грн., на підтвердження чого у матеріалах справи міститься платіжне доручення №2514 від 27.02.2018.

Як вбачається зі змісту вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 10.05.2018, які у відповідності до статті 316 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, суду слід встановити дійсну суму заборгованості ТОВ Тас-Фарма перед ТОВ Фрам Ко , з урахуванням всіх здійснених оплат, а у разі необхідності призначити та провести судову економічну експертизу.

Згідно статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

За змістом статті 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов'язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Так, під час розгляду справи судом першої інстанції Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації на підтвердження наявної заборгованості відповідача перед позивачем надано до матеріалів справи Висновок експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи за матеріалами справи №910/6659/17, складений 30.08.2018 за №109/07/17-18 (том 6, а.с. 10-39).

Як уже зазначалося, за змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані можуть встановлюватися, зокрема, висновками експертів.

Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У пункті 17 постанови пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 №8 Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах зазначається, що при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати:

- чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи;

- чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі;

- компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень;

- достатність поданих експертові об'єктів дослідження;

- повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним;

- узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи;

- обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Колегія суддів, дослідивши наданий позивачем висновок експертів від 30.08.2018 за №109/07/17-18, зазначає про те, що останній не викликає сумнівів у його правильності, не містить розбіжностей, узгоджується із наявними матеріалами справи та відповідає вимогам чинного законодавства, в тому числі, стосовно критеріїв повноти, ясності, обґрунтованості.

У висновку зазначено, що його підготовлено для подання до суду згідно вимог діючого законодавства, а експерти повідомлені про відповідальність за завідомо неправдивий висновок за статтею 384 Кримінального кодексу України.

У вищезазначеному висновку судових експертів вказано, що дослідження проводилось методом документальної перевірки та зіставлення. На дослідження були надані документи, що підтверджують здійснення господарських операцій протягом періоду з 03.12.2014 по 10.03.2017 (включно) з поставки ліків та товарів медичного призначення з боку постачальника на адресу покупця на загальну суму 58762540,31 грн.

Як встановлено у висновку судових експертів по восьмому питанню, заборгованість ТОВ ТАС-Фарма перед ТОВ Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації відповідно до умов договору надання послуги факторингу № ф 100317/1 від 10.03.2017 станом на дату проведення судово-економічної експертизи документально та нормативно підтверджується в сумі 1 059 959,73 грн.

Отже, з огляду на наведене у сукупності, беручи до уваги наявні докази у справі, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 1 059 959,73 грн.

В апеляційній скарзі відповідач стверджує, що висновок експертів не є належним доказом, оскільки ґрунтується на доказах, що містять ознаки підроблення, зокрема 16 товарно-транспортних накладних, за якими свідки - особи, що їх підписували, не підтвердили автентичність власних підписів.

Зазначені доводи скаржника не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до статті 201 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Так, у матеріалах справи міститься копія листа-відповіді Офісу великих платників податків ДФС від 17.08.2018 з додатком (том 6, а.с. 4-5), відповідно до якого за період з грудня 2014 року по березень 2017 року включно податковий кредит відповідача, як покупця товару згідно зі звітністю з ПДВ склав 4274954,28 грн., а сума податкових зобов'язань продавця ТОВ Фрам Ко склала 4275306,94 грн. Різниця між зазначеними показниками дорівнює 352,66 грн.

ТОВ Фрам Ко на суму нарахованого податку на додану вартість надала відповідачу відповідні податкові накладні, у зв'язку з цим у останнього виникло право на формування податкового кредиту.

Доказів не включення податку на додану вартість до податкового кредиту за спірними поставками відповідачем суду не надано. Також, доказів того, що ним не заявлялася до відшкодування відповідна сума податку, не подано.

Із вказаних дій сторін щодо формування податкового кредиту та податкових зобов'язань вбачається підтвердження відповідачем факту отримання від ТОВ Фрам Ко товару за спірними видатковими накладними.

Податкові накладні не є первинними бухгалтерськими документами у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , однак, у сукупності із наявними у матеріалах справи доказами - товарно-транспортними накладними, додатково підтверджують факт здійснення поставки товару відповідачу у кількості та за ціною, що вказана у спірних видаткових накладних.

Відповідно до висновку експертів, даними податкової звітності ТОВ Тас-Фарма та ТОВ Фрам Ко обсяг задекларованих поставок товару на адресу ТОВ Тас-Фарма відповідно до договору поставки товару № 366 від 18.11.2014 за період з 03.12.2014 по 21.03.2017 підтверджується в сумі 58 963 907,46 грн. Перерахування грошових коштів ТОВ Тас-Фарма на адресу ТОВ Фрам Ко за період з 08.01.2015 по 10.03.2017 документально підтверджується в сумі 55 301 710,99 грн. (відповіді на питання 2,8 експертизи).

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів зазначає, що за наявності у матеріалах справи товарно-транспортних накладних, у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, зокрема, довідкою Офісу великих платників податків ДФС від 17.08.2018, висновком експертів, підтверджуються обставини щодо отримання відповідачем товару за спірними накладними, що, в свою чергу, спростовує заперечення відповідача із посиланням на заяви свідків щодо непідписання таких накладних зі сторони відповідача та неотримання товару на відповідну суму.

Посилання скаржника на те, що експертами не міг бути взятий до уваги Акт звірки взаєморозрахунків, підписаний сторонами Договору поставки (ТОВ Тас-Фарма і ТОВ Фрам Ко ) станом на 31.10.2016, оскільки відповідно до показів головного бухгалтера відповідача, остання вказаний документ не підписувала, за вищевстановлених обставин справи, не впливає на висновки суду щодо наявності у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі 1 059 959,73 грн. Поруч із цим судом враховано, що підпис гол.бухгалтера ТОВ Тас-Фарма на вказаному акті звірки взаєморозрахунків завірений печаткою підприємства відповідача, який, як суб'єкт підприємницької діяльності, несе повну відповідальність за законність використання його печатки, в тому числі за засвідчення видаткових накладних. При цьому колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять документів, які б свідчили про втрату зазначеної печатки, її підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі скаржника.

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що належними засобами доказування у даній справі є товарно-транспортні накладні, сума поставок за якими додатково підтверджується даними податкової звітності (довідка Офісу великих платників податків) та висновком комісійної судово-економічної експертизи.

Доводи скаржника про безпідставність відмови судом першої інстанції у задоволенні клопотань відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи підписів на спірних товарно-транспортних накладних, з огляду на вищевикладене, судом до уваги не приймаються.

Отже, судом першої інстанції достовірно були встановлені обставини наявності заборгованості відповідача перед ТОВ Фрам Ко за договором поставки товару від 18.11.2014 у розмірі 1 059 959,73 грн., право вимоги стягнення боргу за яким станом на дату подання позовної заяви перейшло за договором факторингу №Ф100317/1 від 10.03.2017 до ТОВ Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації .

Сплату вказаної суми заборгованості відповідачем не здійснено, доказів перерахування коштів на користь позивача суду не надано, документів, які б підтверджували безпідставність нарахування основного боргу, а також матеріалів, які б спростовували твердження позивача, суду також не надано.

Водночас, як встановлено судом апеляційної інстанції в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2019, якою здійснено заміну позивача у справі на його правонаступника, наразі право вимоги щодо стягнення заборгованості за договором поставки товару від 18.11.2014 у розмірі 1 059 959,73 грн. перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Лабораторія фінансів згідно Договору надання послуги факторингу №Ф280918 від 28.09.2018, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації , Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Лабораторія фінансів та Товариством з обмеженою відповідальністю Фрам Ко .

Посилання відповідача у поясненнях від 15.03.2019 на те, що Договір факторингу №Ф280918 набрав чинності 28.09.2018, а тому станом на дату прийняття оскарженого рішення ТОВ Європейське бюро реструктуризації було неналежним позивачем за даним позовом, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки обов'язок у відповідача здійснити платіж фактору виникає не з моменту укладення договору факторингу, а лише після отримання відповідачем повідомлення про відступлення права грошової вимоги, оцінка чому була надана колегією суддів в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2019.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Усі інші доводи та міркування сторін, викладені у заявах по суті спору, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі Серявін проти України від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Тас-Фарма є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Стосовно розподілу судових витрат колегія суддів зазначає наступне.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, вирішуючи питання розподілу судових витрат, керуючись нормами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача, враховуючи повне задоволення позовних вимог (із урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), підлягає стягненню судовий збір в сумі 15 899,40 грн. за подання позовної заяви та 88 573,78 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Відповідачем 14.12.2018 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду було подано клопотання про повернення переплаченої суми внесеного судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 42 581,25 грн.

Відповідно до пункту 1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Із цього приводу судом встановлено, що відповідачем за подання апеляційної скарги згідно платіжного доручення №24267 від 06.11.2018 було сплачено судовий збір у розмірі 69 073,34 грн.

Водночас, відповідно до Закону України Про судовий збір арифметично вірною сумою судового збору, який підлягав сплаті за подання відповідачем апеляційної скарги на рішення суду в даній справі, враховуючи, що справу на новий розгляд касаційним господарським судом було передано лише в частині первісних позовних вимог та з урахування заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, є 23 849,10 грн. (1 059 959,73 грн. х 1,5%) х 150%)).

Отже, відповідачем за подання апеляційної скарги надмірно сплачено судовий збір у розмірі 45 224,24 грн. (69 073,34 грн. - 23 849,10 грн.).

Однак, оскільки відповідачем заявлено клопотання про повернення суми надмірно сплаченого судового збору лише у розмірі 42 581,25 грн., саме вказана сума підлягає наразі поверненню відповідачу.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України Про судовий збір , Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Тас-Фарма на рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2018 у справі №910/6659/17 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2018 у справі №910/6659/17 залишити без змін.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Тас-Фарма про повернення переплаченої суми внесеного судового збору задовольнити.

Повернути переплачену суму внесеного судового збору у розмірі 42 581,25 грн. за подання апеляційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю Тас-Фарма (код ЄДРПОУ 16280214) на рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2018 у справі №910/6659/17 на банківський рахунок особи, що її переплатила: Товариство з обмеженою відповідальністю Тас-Фарма , код ЄДРПОУ 16280214, рахунок №26008000991001 у ПАТ Креді Агріколь банк , код банку: 300614.

Матеріали справи №910/6659/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 28.03.2019.

Головуючий суддя Ю.Б.Михальська

Судді А.І. Тищенко

І.А. Іоннікова