Ухвала

від 26.03.2019 по справі 28/83-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення скарги на дії чи бездіяльності

державного виконавця без розгляду

26.03.2019м. ДніпроСправа № 28/83-08

Суддя Рудь І.А., розглянувши скаргу Виконавчого комітету Дніпровської міської ради на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої Міністерства юстиції України у справі:

за позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", Дніпро

до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, м.Дніпро

про стягнення 76 751 400 грн. 00 коп.

ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2008 (суддя Манько Г.В.) позов задоволено повністю; стягнуто з Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" збитки від різниці в тарифах у розмірі 76 751 400 грн. 00 коп., державне мито 25 500 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118 грн. 00 коп.

17.11.2008 на виконання вказаного рішення господарським судом видано накази.

25.03.2019 Виконавчий комітет Дніпровської міської ради звернувся до господарського суду зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просить суд:

- скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження від 07.11.2013 №40567665;

- скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору від 04.02.2019 №40567665.

Розпорядженням керівника апарату суду № 297 від 25.03.2019 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу матеріалів справи, у зв'язку із перебуванням судді Манько Г.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл скарги Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради та відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2019 вказану скаргу передано на розгляд судді Рудь І.А.

Дослідивши матеріали справи та поданої скарги, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з ст. 340 Господарського процесуального кодексу України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

За приписами ст. 341 Господарського процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Нормами ст. 118 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Господарський суд констатує, що скаржником пропущено визначений п. а) ч. 1 ст. 341 Господарського процесуального кодексу України строк на подання до суду скарги на постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження від 07.11.2013 №40567665.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський суд зазначає, що жодних обґрунтувань щодо пропуску процесуального строку на звернення до суду у скарзі не наведено, заяву про поновлення процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 07.11.2013 №40567665 скаржником не надано.

Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті Господарського процесуального кодексу України судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

З огляду на викладене скарга Виконавчого комітету Дніпровської міської ради в частині оскарження постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження від 07.11.2013 №40567665 підлягає залишенню без розгляду.

Водночас, як свідчать додані до скарги докази, скаржником також оскаржується постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору від 04.02.2019 №40567665.

05.10.2016 набрав чинності Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження".

Згідно із п. 5 ст. 3 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Частиною 2 ст. 74 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, з 05.10.2016 Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII чітко встановлено юрисдикцію судів щодо розгляду скарг на дії органу державної виконавчої служби в частині виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору. Розгляд таких скарг віднесено до підвідомчості відповідного адміністративного суду.

В п.6 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України № 5 від 21.05.2012 "Про внесення змін до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" вказано, що судам необхідно враховувати, що для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України Про виконавче провадження порядку.

Прийнята державним виконавцем постанова про стягнення виконавчого збору на боржника, не виконана самостійно, є підставою для її примусового виконання.

За змістом п. 5 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору є виконавчими документами.

У п. 6 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України № 5 від 21.05.2012 зазначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. Також до юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

З наведених вище норм права вбачається, що Законом України Про виконавче провадження встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Отже, дана скарга в частині оскарження постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 04.02.2019 №40567665 не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Зазначена правова позиція викладена у постановах ОСОБА_2 Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 921/16/14-г/15, від 14.11.2018 у справі № 906/515/17.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 175 і п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

З огляду на викладене, господарський суд відмовляє у відкритті провадження за даною скаргою в частині оскарження постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору від 04.02.2019 №40567665.

При цьому суд роз'яснює, що скарга на дії державного виконавця щодо стягнення з боржника виконавчого збору у даному випадку відноситься до юрисдикції адміністративного суду.

Керуючись ст.ст. 118, 119, 175, 234, 339, 340, 341 Господарського процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

Скаргу Виконавчого комітету Дніпровської міської ради в частині оскарження постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження від 07.11.2013 №40567665 залишити без розгляду.

Відмовити у відкритті провадження за скаргою Виконавчого комітету Дніпровської міської ради в частині оскарження постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої Міністерства юстиції України про стягнення виконавчого збору від 04.02.2019 №40567665.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 26.03.2019.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя ОСОБА_1