Рішення

від 21.03.2019 по справі 906/711/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/711/18

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Нероди І.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, адвокат, довіреність № 3800 від 10.12.18,

від відповідача: ОСОБА_2., довіреність № 4 від 22.10.18р., дійсна до 22.10.19р.,

від третіх осіб 1,2,4: не прибули

від третьої особи-3: ОСОБА_3, довіреність № 04-26/2234 від 26.12.18р., дійсна до 31.12.19р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком"

до ОСОБА_4 праці та соціального захисту населення ОСОБА_5 адміністрації Житомирської області (смт. Брусилів)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. ОСОБА_4 Державної казначейської служби України в Брусилівському районі Житомирської області;

2. ОСОБА_5 районної ради Житомирської області (смт. Брусилів, Житомирська область);

3. ОСОБА_5 селищної ради (смт. Брусилів, Житомирська область);

4. ОСОБА_6 сільської ради (с.Ставище, Брусилівський район)

про стягнення 223350,34грн

У провадженні Господарського суду Житомирської області знаходиться справа за позовом ПАТ "Укртелеком" в особі ЖФ ПАТ "Укртелеком" до відповідача ОСОБА_4 праці та соціального захисту населення ОСОБА_5 РДА про відшкодування заборгованості за надані телекомунікаційні послуги пільговій категорії осіб на суму 223350,34 грн за період січня - грудня 2017року.

В обґрунтування підстав поданого позову позивач посилається на те, що останній, як оператор зв'язку, визначений Законом України "Про телекомунікації", надає телекомунікаційні послуги пільговим категоріям населення, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, а відповідач зобов'язаний відшкодовувати їх вартість.

В якості правових підстав позову позивач посилається, серед іншого, на ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою КМУ від 04.03.2002 року за №256.

Ухвалою від 22 серпня 2018 року господарський суд відкрив провадження у справі №906/711/18 за правилами спрощеного позовного провадження, вжив заходи по підготовці справи до розгляду, зокрема, залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 Державної казначейської служби України у Брусилівському районі Житомирської області.

17 вересня 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує позовні вимоги в повному розмірі. Заперечення відповідача мотивовані тим, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" субвенції на пільги з оплати послуг зв'язку не передбачена та ст. 91 Бюджетного кодексу України функції соціального захисту громадян передано до місцевих бюджетів, однією з яких є забезпечення надання пільг з послуг зв'язку окремим категоріям громадян, тому, відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг з послуг зв'язку, з 01.01.2017р належить до компетенції громади ОСОБА_5 селищної ради, а відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг населенню ОСОБА_6 сільської ради - до компетенції безпосередньо ОСОБА_6 сільської ради, яка не ввійшла до новоствореної громади. Статтею 102 Бюждетного кодексу України, як і раніше передбачалося надання пільг населенню з послуг зв'язку за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

18 вересня 2018 року до суду надійшли заперечення позивача на відзив відповідача згідно яких позивач вважає доводи відзиву необгрунтованими. Зокрема, доводить, що відповідно до п. 10 Положення "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", затвердженого Постановою КМУ від 29.01.2003 №117, підприємства та організації, що надають послуги, щомісячно до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2 пільга". Позивач направляв відповідачу щомісячно для здійснення розрахунку за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів відповідні розрахунки та акти звірки.

18 вересня 2018 року третя особа ОСОБА_4 Державної казначейської служби України у Брусилівському районі Житомирської області надіслав суду пояснення, згідно яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з посиланням, серед іншого, гп п. 35,36 та п. 6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджету, затв. постановою КМУ від 03.08.2011 за №845.

Ухвалою від 25 вересня 2018р господарський суд відклав розгляд справи по суті, залучив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 районної ради Житомирської області.

12 жовтня 2018 року третя особа ОСОБА_5 районна рада подала суду заяву про залучення у справу третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_5 селищну об'єднану територіальну громаду, а також письмові пояснення. В письмових поясненнях ОСОБА_5 районна рада зазначає, що з 2017 року ОСОБА_5 селищна об'єднана територіальна громада отримала повний контроль над місцевим бюджетом, відповідно до визначених Бюджетним кодексом України умов. Після цього до бюджету ОСОБА_5 районної ради передбачені законодавством податки та збори надходили лише з ОСОБА_6 сільської ради. ОСОБА_6 сільська рада відшкодувала кошти за надані послуги населенню, яке користується пільгами, в зв'язку з цим фінансування пільг передбачених у п. 20-4 ч. 1 ст. 91 Бюджетного кодексу України не здійснювалося, бо пільгові категорії осіб яким це фінансування передбачене знаходяться на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, яке має свій бюджет та повноваження щодо розпорядження таким.

Ухвалою від 23 жовтня 2018 року господарський суд ухвалив розглядати справу №906/711/18 за правилами загального позовного провадження та змінив судове засідання, призначене на 23.10.18 для розгляду справи по суті, підготовчим засіданням; залучив до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_5 селищну раду.

29 жовтня 2018 року відповідач подав суду перелік населених пунктів Брусилівського району, де проживають пільгові категорії населення, які згідно з чинним законодавством мають право користуватися послугами зв'язку.

Ухвалою від 05 листопада 2018 року господарський суд залучив до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 селищну раду; серед іншого, зобов'язав відповідача перевірити надаану позивачем у 2017 році у формі "2-пільга" інформацію з тією, що міститься в Реєстрі впродовж 2017 року, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надавалися конкретному пільговику впродовж 2017 року, зафіксувати останні, окремо по пільговикам ОСОБА_5 селищної ради та ОСОБА_6 селищної ради, а також вказати окремо розмір сум відшкодування окремо по кожній селищній раді; в свою чергу, третім особам перевірити надану відповідачем інформацію в частині загальної кількості пільговиків, що проживали в межах адміністративно-територіальних одиниць, на яких поширювалися повноваження органів місцевого самоврядування впродовж 2017 року.

27 листопада 2018 року до суду відповідач надіслав повідомлення, в якому зазначив, що інформація у формі "2-пільга", надана позивачем у 2017 році, була звірена в ручному режимі з Єдиним державним автоматизованим реєстром осіб, які мають право на пільги з тією, що містилася у Реєстрі впродовж 2017 року, окремо по ОСОБА_6 сільській та ОСОБА_5 селищних радах. В ході перевірки було виявлено інформацію про осіб, які померли впродовж 2017 року, але не виключені з відповідних розрахунків, в зв'язку з цим, сума на яку має зменшитися заборгованість становить 1303, 07 грн. По ОСОБА_6 сільській раді вираховано суму заборгованості у розмірі 1763, 22 грн та відшкодувано витрати, пов'язані з наданням пільг з послуг зв'язку за 2017 рік. По ОСОБА_5 селищній раді сума заборгованості становить 220284, 05 грн.

Ухвалою від 18 грудня 2018 року господарський суд продовжив строк підготовчого провадження до 23.01.2019 року включно, замінив третю особу з ОСОБА_6 селищну раду на ОСОБА_6 сільську раду, зобов'язав позивача, відповідача, третю особу-3 ОСОБА_5 селищну раду вчинити певні дії.

16 січня 2019 року відповідач надіслав суду лист в якому повідомив про те, що наслідками перевірки складено акт, згідно якого сума загального боргу за 2017 рік по ОСОБА_5 селищній раді зменшується на 1412, 94 грн. Вказав про необхідність здійснення додаткової звірки по деяких пільговиках району.

Ухвалою від 17 січня 2019 року суд продовжив строк підготовчого провадження по 08.02.19 включно, застосувавши ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та зобов'язав позивача, відповідача та третю особу ОСОБА_5 селищну раду вчинити певні дії.

07 лютого 2019 року відповідач надіслав суду лист в якому повідомив про те, що в результаті звірки складено акт про зняття пільги абонентам за 2017 рік в сумі 1664, 91 грн по ОСОБА_5 селищній раді.

Ухвалою від 08 лютого 2019 року господарський суд продовжив строк підготовчого провадження по 04.03.19, одночасно зобов'язав позивача, відповідача та третю особі- 3 ОСОБА_5 селищну раду вчинити певні дії.

Ухвалою від 04.03.2019 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу №906/711/18 до судового розгляду по суті.

В засіданні суду 21.03.2019р представник позивача подав суду акт звірки за 2017 рік, в якому вказано, що борг за 2017 становить 219 279, 32 грн, коригування по пільговиках, які відпрацьовано в 2018 році становить 2 307, 80 грн.

В засіданні суду за наслідками судових дебатів судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

Заслухавши уповноважених представників сторін, третьої особи-3, розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Частиною 1, 2 статті 3 Закону України "Про телекомунікації" від 18.11.03р за №1280-ІV передбачено, що сфера телекомунікацій є складовою частиною галузі зв'язку України. Телекомунікації є невід'ємною частиною виробничої та соціальної інфраструктури України і призначені для задоволення потреб фізичних та юридичних осіб, органів державної влади в телекомунікаційних послугах.

Згідно статті 6 вказаного Закону визначено принципи діяльності у сфері телекомунікацій, основним принципами діяльності у сфері телекомунікацій є, зокрема доступ споживачів до загальнодоступних телекомунікаційних послуг, які необхідні їм для задоволення власних потреб, участі в політичному, економічному та громадському житті.

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" є оператором зв'язку з надання телекомунікаційних послуг та включено до Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій за №74.

У період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року позивач надавав послуги зв'язку споживачам, які проживають на території Брусилівського району та які згідно з нормами чинного законодавства належать до пільгових категорій громадян відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України "Про охорону дитинства", Закону України "Про статус ветеранів військової служби і органів внутрішніх справ та їх соціального захисту", тощо.

За даними позивача, у період з 01.01.2017 по 31.12.2017 пільговим категоріям населення надано послуги зв'язку на загальну суму 223 350, 34 грн., про що повідомлено відповідача відповідною інформацією за формою "2-пільга".

Однак відповідач визнав, що протягом 2017 року не здійснював перевірку наданої інформації у формі "2-пільга" через програмний продукт Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, не складав та не підписував з позивачем акти звірки заявлених до відшкодування сум, не реєстрував в органах державного казначейства бюджетні зобов'язання, у зв'язку з відсутністю будь-якого фінансування таких видатків, як з Державного бюджету України, так і з місцевого бюджету ОСОБА_5 селищною радою.

Спір, що виник між позивачем та відповідачем щодо компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговим категоріям громадян в період з 01.01.17р по 31.12.17р. на суму 223 350, 34 грн передано на вирішення суду.

В ході вирішення спору третя особа ОСОБА_6 сільська рада відшкодувала витрати з надання пільг зв'язку в сумі 1763, 22 грн, про що свідчить копія платіжного доручення №411 від 19.11.2018р (а.с. 163, т.1)

Також в ході здійснення звірки сторони з'ясували, що із 174 осіб, пред'явлених для звірки уповноваженою особою ОСОБА_5 селищною ради, виявлено інформацію про осіб, які не перебували на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, а організація-надавач послуг проводила нарахування пільгових послуг за відповідний період. Також список містив інформацію щодо пільговиків, які померли впродовж 2017 року, по яких зроблено перерахунок по звірці 05.02.2019 (звірка по відповідній інформації відбулася в ручному режимі та надано список померлих (вибувших) за 2017 рік ПАТ "Укртелеком" для проведення закриття пільг та перерахунку суми заборгованості), тому сума, на яку зменшилась заборгованість становить 2307, 80 грн, а заборгованість ОСОБА_5 селищної ради становить 219279, 32 грн.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо, в порядку ст. 86 ГПК України, розглянув наявні у справі докази, прийшов до висновку позов задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону України Про телекомунікації та пункту 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11 квітня 2012 року (далі - Правила), споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Законом України "Про телекомунікації" та Правилами не передбачено жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.

Вказані норми законодавства закріплюють реалізацію державних соціальних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов'язок оператора телекомунікаційних послуг надавати послуги зв'язку тим категоріям громадян, які мають установлені законодавством пільги з їх оплати, кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати вартість таких послуг суб'єкту господарювання, який їх надає.

За змістом ч.1, 2 ст.19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Категорії громадян, яким позивачем надано пільги споживачам у Брусилівському районі з оплати послуг зв'язку, визначені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України "Про охорону дитинства", Закону України "Про статус ветеранів військової служби і органів внутрішніх справ та їх соціального захисту".

Згідно п.19 ч.1 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 за №3551-XII учасникам бойових дій надаються такі пільги: позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.

Пунктом 10 ч.1 ст.13 зазначеного Закону вказано, що особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги, зокрема, позачергове безплатне встановлення квартирних телефонів і позачергове користування всіма послугами зв'язку. Абонементна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів, а для осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни зі 100-процентною знижкою від затверджених тарифів;

Також частиною 6 ст. 12 вказаного Закону передбачено, що учасникам бойових дій у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років та війни 1945 року з імперіалістичною Японією, яким виповнилося 85 років і більше, надаються пільги, передбачені статтею 13 цього Закону для інвалідів війни I групи.

Згідно із п.18 ч.1 ст.14 вказаного Закону передбачено, що учасникам війни (статті 8, 9) надаються такі пільги, зокрема, позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів. Порядок користування послугами та оплати за встановлення квартирних телефонів визначається Кабінетом Міністрів України.

Крім того, пунктом 20 ч.1 ст.15 визначеного Закону передбачено, що особам, на яких поширюється чинність цього Закону (стаття 10), надаються такі пільги, серед іншого, позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів. Порядок користування послугами зв'язку та оплати за встановлення квартирних телефонів визначається Кабінетом Міністрів України;

За змістом п.11, 28 ч.1 ст.20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 за №796-XII передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема, 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирної плати, плати за управління багатоквартирними будинками), комунальними послугами (газ, електрична і теплова енергія, водопостачання, водовідведення та інші послуги) у межах середніх норм споживання, передбачених законом, телефоном (абонентна плата, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при посекундному обліку їх тривалості). Зазначені у цьому пункті пільги надаються також членам сімей громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які проживають у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності в межах норм, передбачених законом. До членів сімей громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, належать: дружина (чоловік), неповнолітні діти, непрацездатні батьки, особа, яка проживає разом з постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею, за умови, що ця особа не перебуває у шлюбі; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, що має право на пільги, та проживає разом з ним; позачергове встановлення телефону з оплатою 50 процентів вартості його встановлення.

Частиною 3 ст.20 вказаного Закону зазначено, що пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 частини першої цієї статті, надаються дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов'язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт. Дружинам (чоловікам) зазначеної категорії померлих громадян видається посвідчення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.1 ч.1 ст.21 названого Закону вбачається, що особам, віднесеним до категорії 2 (пункт 2 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема, пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 17, 18, 20, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 29, 30, 31 статті 20.

Пільги, передбачені пунктами 1, 2, 17, 26, 27 статті 20, поширюються на неповнолітніх дітей померлих громадян, віднесених до категорії 2, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою. Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 статті 20, надаються дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, або опікуну (на час опікунства) дітей померлого. Дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого видається посвідчення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 21 Закону №796-XII).

За змістом п.4 ч.3 ст.13 Закону України "Про охорону дитинства" багатодітним сім'ям надаються такі пільги, серед іншого, позачергове встановлення квартирних телефонів. Абонентна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 відсотків від затверджених тарифів.

За змістом п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів військової служби і органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" від 24.03.98р за №203/98 передбачено, що ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам Національної поліції, ветеранам податкової міліції, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України надаються такі пільги, зокрема, 50- відсоткова знижка плати за користування телефоном ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ, ветеранами Національної поліції, ветеранами податкової поліції, ветеранами державної пожежної охорони, ветеранами Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранами служби цивільного захисту, ветеранами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України і членів їх сімей, які проживають разом з ними, в жилих будинках усіх форм власності в межах норм, передбачених законодавством.

Як визначено у ст.178 ГК України та ст.633 ЦК України договір про надання телекомунікаційних послуг є публічним, оператор, провайдер телекомунікацій зобов'язаний здійснювати надання послуг зв'язку кожному, хто до нього звертається на законних підставах, не має права відмовити у наданні послуг за наявності у нього такої можливості або надавати перевагу одному споживачеві перед іншими щодо укладення публічного договору, крім випадків, передбачених законодавством. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Отже, вищенаведеними нормами чинного законодавства встановлено право фізичних осіб, які мають визначений вищевказаними законами соціальний статус, на отримання послуг зв'язку на пільгових умовах (з частковою оплатою їх вартості або безкоштовно), та обов'язок провайдера, оператора телекомунікацій надавати такі послуги з урахуванням встановлених чинним законодавством пільг.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів на засадах адресності та цільового використання.

Конституційний Суд України у Рішенні від 9 лютого 1999 року у справі N 1-7/99 ( справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) розтлумачив принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Насамперед суд звертає увагу, що на відміну від частини 4 статті 48 Бюджетного кодексу України, частина 6 цієї статті Кодексу містить наступне імперативне правило: бюджетні зобов'язання щодо послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, о б л і к о в у ю т ь с я Казначейством України н е з а л е ж н о від визначених на цю мету б ю д ж е т н и х п р и з н а ч е н ь.

Станом на 01.01.2017 року частина 1 статті 102 Бюджетного кодексу України "Субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту" діяла в наступній редакції: видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, до якого відсилає ч.1 статі 102 Кодексу, не передбачено компенсувати видатки місцевих бюджетів на здійснення державних програм соціального захисту щодо надання пільг з послуг зв'язку за рахунок субвенцій з д е р ж а в н о г о б ю д ж е т у.

Окрім того, Законом № 1789-VIII від 20.12.2016, який набрав чинності 01.01.2017 року , із статті 102 Бюджетного кодексу України виключено частину п'яту.

У зв'язку з цим, доводи сторін спору щодо застосування до спірних відносин Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 р. N 256 з наступними змінами та доповненнями після 01.01.2017року не заслуговують на увагу.

Водночас Законом № 1789-VIII від 20.12.2016, який набрав чинності 01.01.2017 року, частину першу статті 91 Бюджетного кодексу України "Видатки місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів" доповнено пунктом 20-4 наступного змісту : п і л ь г и з п о с л у г з в ' я з к у, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали інвалідами під час проходження військової служби; інвалідам, дітям-інвалідам та особам, які супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім'ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сімям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сімям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування.

Оскільки у статті 91 Бюджетного кодексу України передбачено, що видатки місцевих бюджетів на відшкодування наданих пільг з послуг зв'язку можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, застосуванню підлягає стаття 93 цього Кодексу, яка передбачає наступне:

- місцева рада може передати кошти на здійснення окремих видатків місцевих бюджетів іншій місцевій раді у вигляді міжбюджетного трансферту до відповідного місцевого бюджету (ч.1 ст. 93);

- передача коштів між місцевими бюджетами здійснюється на підставі рішень відповідних місцевих рад, прийнятих кожною із сторін, і укладання договору. Усі договори про передачу коштів між місцевими бюджетами згідно з такими рішеннями укладаються до 1 серпня року, що передує плановому (ч.3 ст. 93).

Так, стаття 89 Бюджетного кодексу України визначає видатки, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Стаття 90 Бюджетного кодексу України визначає видатки, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів.

Предметом вирішення цього спору не є питання, яка місцева рада (ОСОБА_5 районна рада Житомирської області, ОСОБА_5 селищна рада, ОСОБА_6 сільська рада чи Житомирська обласна) повинна прийняти рішення про передачу (виділення) коштів на здійснення видатків місцевих бюджетів, про які йдеться у п.20-4 ст. 91 Бюджетного кодексу України, на оплату наданих позивачем послуг зв'язку пільговій категорії громадян, що проживають на території Брусилівського району.

Водночас за визначенням статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

У ч. 1 статті 6 цього Закону передбачено, що первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Відповідно до ч. 2 цієї статті територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об'єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову.

Судом встановлено, що на території Брусилівського району діє, зокрема, ОСОБА_5 селищна рада та ОСОБА_6 сільська рада.

Однак спірні відносини виникли між позивачем та відповідачем.

До їх вирішення суд застосовує постанову Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", в редакції, чинній станом на 01.01.2017рік (надалі за текстом - Положення № 117).

Відповідно до змісту ч. 3 Положення № 117 уповноваженими органами на ведення Реєстру осіб, які мають право на пільги можуть бути :

- структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій;

- структурні підрозділи з питань соціального захисту населення виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.

Відповідач є структурним підрозділом ОСОБА_5 державної адміністрації та уповноважений на ведення Реєстру осіб, які мають право на пільги на території Брусилівського району.

Відповідно до п.3 Положення № 117 відповідач, як уповноважений орган, зобов'язаний: організовувати збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечувати її автоматизоване використання для к о н т р о л ю в і д о м о с т е й, які подаються п і д п р и є м с т в а м и та організаціями, що н а д а ю т ь п о с л у г и, для р о з р а х у н к і в за надані пільговикам п о с л у г и.

Таким чином, зміна законодавцем з 01.01.2017 джерел фінансування наданих позивачем послуг зв'язку з коштів державного бюджету на кошти місцевих бюджетів, не відмінила обов'язки відповідача як контролювати надану позивачем інформацію про надані пільги та їх розмір, так і здійснювати розрахунок за надані пільговикам послуги.

В свою чергу, позивач на виконання вимог п.10 Положення № 117 надавав відповідачу щомісяця до 25 числа на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".

Натомість відповідач всупереч вимог п. 11 Положення № 117 ухилився від виконання обов'язку щомісяця звіряти інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходила від позивача та виявляти розбіжності щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надавалися конкретному пільговику.

П.11 Положення № 117 надає право відповідачу не проводити розрахунки, що стосуються виявлених розбіжностей, лише до уточнення цієї інформації позивачем.

У п.п. 2 п. 11 Положення № 117 передбачено, що після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, уповноважений орган складає:

- реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою "5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою "7-пільга";

- акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга".

Однак відповідач ухилився від виконання обов'язку скласти та підписати з позивачем акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга".

У п. п. 3 п. 11 Положення № 117 передбачено, уповноважений орган до 15 числа подає: фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою "3- пільга".

Однак відповідач не подав будь-яким фінансовим органам (чи то ОСОБА_5 районній державній адміністрації чи ОСОБА_5 селищній раді) акти звіряння розрахунків згідно з формою "3-пільга". Судом встановлено, що відповідач вів листування з цими органами. Однак у статті 19 Конституції України чітко передбачено, що органи державної влади, а відповідач має статус місцевого органу державної влади, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Окрім того, судом встановлено, що відповідач всупереч вимог ч.6 статті 48 Бюджетного кодексу України не подавав до ОСОБА_4 Державної казначейської служби України у Брусилівському районі Житомирської області для обліку бюджетні зобов'язання щодо витрат на оплату послуг зв'язку перед позивачем у 2017 році.

Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 45) визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Відповідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору

З огляду на вказані норми законодавства у ПАТ "Укртелеком" виникло цивільне право на відшкодування фактичних витрат, що виникли у зв'язку з наданням послуг зв'язку особам, які згідно із чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а в ОСОБА_4 як органу, через який діє держава у цивільних відносинах, - цивільний обов'язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги, оскільки: по-перше, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України); по-друге, держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади в межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 цього Кодексу).

Отже, відповідач зобов'язаний здійснити розрахунки з позивачем на підставі поданих ним щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які згідно із чинним законодавством мають право на соціальні пільги.

Частиною другою статті 218 ГК України та статтею 617 ЦК України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007). У цитованих рішення органу конституційної юрисдикції йшлося про видатки державного бюджетного України. Та в спірних правовідносинах надане Конституційним Судом України тлумачення заслуговує на увагу, оскільки позивач не вправі не надавати гарантовані законом пільги з послуг зв'язку лише з тих підстав, що на їх компенсацію не передбачені видатки місцевих бюджетів.

Судом достовірно встановлено, що позивач надав послуги зв'язку пільговій категорії населення Брусилівського району впродовж 2017 року на загальну суму 219 279, 32 та на суму 2307, 80 грн зняв пільгу абонентам за 2017 рік (а. с. 9, т.2).

Крім того, відповідач провів частково розрахунок на суму 1763, 22 грн, що є підставою для закриття провадження у справі в цій частині відшкодування вартості телекомунікаційних послуг пільговій категорії населення за 2017 рік.

Оскільки до ухвалення рішення суду у цій справі позивач не скористався процесуальним правом подати заяву про відмову від позовних вимог на суму 2307, 80 грн на підставі ст.ст. 46,191 ГПК України, суд ухвалює відмовити у цих вимогах.

Згідно ст. 129 ГПК України, витрати щодо судового збору покладаються на сторін спору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_4 праці та соціального захисту населення ОСОБА_5 районної державної адміністрації Житомирської області (12601, Житомирська область, Брусилівський район, вул. Лермонтова, 9, ід. код 13577913) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 18, ід. код 21560766) в особі Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (10014, м. Житомир, вул. Київська, 20, ід. код 01184114) - 219279,32 грн відшкодування вартості телекомунікаційних послуг пільговій категорії населення за 2017 рік та 3289,19грн судового збору. Видати наказ.

3. У стягненні 2307,80грн відшкодування вартості телекомунікаційних послуг пільговій категорії населення за 2017 рік відмовити.

4. Закрити провадження в частині стягнення 1763,22 грн відшкодування вартості телекомунікаційних послуг пільговій категорії населення за 2017 рік.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 27.03.19

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1 - у справу,

2-3 позивачу на дві адреси 1. 01601, м. Київ, бульвар Шевченка, 18 (рек. з повідомл.), 2- 10014, м. Житомир, вул. Київська, 20 - простою,

4- відповідачу (простою),

5- третій особі ОСОБА_4 Державної казначейської служби України у Брусилівському районі Житомирської області (12601, Житомирська обл., смт. Брусилів, вул. Лермонтова, 3) рек. з повідомл.,

6- третій особі ОСОБА_5 районній раді Житомирської області (12601, Житомирська обл., смт. Брусилів, вул. Небесної Сотні, буд. 2) рек. з повідомл.,

7- третій особі ОСОБА_5 селищній раді (12601, Житомирська область, Брусилівський район, смт. Брусилів, вул. Митрополита Іларіона, буд. 50) рек. з повідомл.,

8 - третій особі ОСОБА_6 сільській раді (12610, Житомирська область, Брусилівський район, с.Ставище, вул.Садова, 1, код ЄДРПОУ 04348697) (рек. з повід.),