Провадження № 2/641/73/2019 Справа № 641/13624/14-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2019 року Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - Колодяжної І.М.
за участю секретаря - Ягодіній М.С.
справа №641/13624/14-ц
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_5 акціонерне товариство УкрСиббанк ( далі - ПАТ УкрСиббанк ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в якому просить звернути стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру, житловою площею 45,8 кв.м., загальною площею 59,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для задоволення вимог ПАТ УкрСиббанк в рахунок погашення суми боргу по поверненню кредитних коштів та відсотків за користування кредитом у розмірі 35 064,79 доларів США та 18214,26 грн., встановивши спосіб реалізації нерухомого майна, що належить ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України Про іпотеку за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 22.06.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк» ) правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11174298000, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 44000 доларів США, та зобов'язався повернути його у повному обсязі в строк до 22.06.2014 року згідно з графіком погашення кредиту та сплатити 13,50 % річних за користування кредитом. 03.02.2009 року було укладено додаткову угоду №1 до договору, згідно якої сторони домовились про зміну кінцевого терміну повернення кредиту, та позичальник зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 03.07.2019 року.Додатковою угодою № 2 від 03.02.2009 року до договору про надання споживчого кредиту № 11174298000 від 22.06.2007 року сторони домовились: для ідентифікації кредитного договору в системі обліку банку можуть використовуватись, як номер зазначений при його укладенні № 11174298000 так і № 11174298001, змінити схему погашення кредиту, день сплати ануїтетного платежу 25 число кожного календарного місяця строку кредитування, розмір ануїтетного платежу становить 445 доларів США. З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за вказаним договором між банком та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, було укладено договір іпотеки від 22.06.2007 року, відповідно до умов якого в іпотеку банку було передано нерухоме майно, а саме - трикімнатну квартиру, житловою площею 45,8 кв.м., загальною площею 59,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцям.Відповідачі взятих на себе зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконують, у зв'язку з чим у них утворилась заборгованість.
13 січня 2015 року ухвалою судді провадження у справі відкрито .
10 лютого 2015 року ухвалою суду явку представника позивача визнано обов.язковою.
23 березня 2015 року ухвалено заочне рішення .
13 березня 2017 року ухвалою суду заочне рішення від 23 березня 2015 року скасовано .
24 жовтня 2017 року ухвалою суду провадження у справі зупинено.
03 вересня 2018 року провадження у справі поновлено.
10 грудня 2018 року до суду надішли письмові пояснення відповідачів, в яких послалися на те,що позовна заява в тому вигляді в якому воан подана не підлягає задоволенню , бо є необгрунтованою та не забезпеченою доказами, та не має визначеної початкової ціни предмета іпотеки , актуальний загальний розмір вимог та всі його складові , що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
Суд , вивчивши матеріали справи, докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судо встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини .
Судом встановлено, що 22.06.2007 року між АКІБ «УкрСиббанк» правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11174298000, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 44000 доларів США, та зобов'язався повернути його у повному обсязі в строк до 22.06.2014 року згідно з графіком погашення кредиту та сплатити 13,50 % річних за користування кредитом. Погашення кредиту повинно відбуватися щомісячно, не пізніше визначеного числа кожного календарного місяця протягом всього строку дії договору. Погашення нарахованих процентів згідно з п. 1.3.4 кредитного договору відбувається з 01 по 25 число кожного місяця, наступного за тим, за які були нараховані проценти .
Згідно до п. 4.1 кредитного договору за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в наступному порядку, а саме: в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні; в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті.
03.02.2009 року між банком та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору про надання споживчого кредиту № 11174298000 від 22.06.2007 року, згідно якої сторони домовились про зміну кінцевого терміну повернення кредиту, та позичальник зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 03.07.2019 року
Додатковою угодою № 2 від 03.02.2009 року до договору про надання споживчого кредиту № 11174298000 від 22.06.2007 року встановлено, що для ідентифікації кредитного договору в системі обліку банку можуть використовуватись, як номер зазначений при його укладенні № 11174298000 так і № 11174298001, змінити схему погашення кредиту, день сплати ануїтетного платежу 25 число кожного календарного місяця строку кредитування, розмір ануїтетного платежу становить 445 доларів США (а.с. 14-15).
З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за вказаним договором про надання споживчого кредиту № 11174298000 від 22.06.2007 року між банком та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки від 22.06.2007 року, відповідно до умов якого в іпотеку банку було передано нерухоме майно, а саме - трикімнатну квартиру, житловою площею 45,8 кв.м., загальною площею 59,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцям на підставі Свідоцтва про право власності на житло виданого Відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Виконавчого комітету Харківської міської ради, 19.09.2002 року, реєстраційний № 3-02-233844, згідно з розпорядження № 5284 від 19.09.2002 року, зареєстрованого в КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації 27.09.2002 року, записано в реєстрову книгу за № П-3-26728 (а.с. 16-19).
Абзацом другим п. 1.1 договору іпотеки встановлено, що за домовленістю сторін вартість предмету іпотеки становить 339 865,00 грн.
Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивач виконав свої зобов'язання надав в визначений строк грошові кошті.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У зв'язку з неналежним виконанням умов договору про надання споживчого кредиту № 11174298000 у відповідача ОСОБА_1 станом на 03.12.2014 року утворилась заборгованість у розмірі 36270,55 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом складає 28 555,56 доларів США, заборгованість за відсотками - 6509,23 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 357,87 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками - 847,89 доларів США.(а.с.21-33).
Забезпечення виконання зобов'язань у відповідності до положень ст. 546 ЦК України може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.
Відповідно до статті 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини п'ятої статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 35 Закону України Про іпотеку у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені цим Законом та/або іпотечним договором, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач через наявність заборгованості у позичальника по сплаті кредиту, в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку» направив 27.10.2014 року повідомлення іпотекодавцям .
Згідно Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , відповідно до положень якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме майно, яке вважається предметом застави або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України Про іпотеку , якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитним установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно і загальна площа такого нерухомого майна не перевищує 140 кв.м. для квартири та 250 кв.м. для жилого будинку.
Таким чином, за змістом, вказаний Закон забороняє примусове стягнення чи відчуження нерухомого майна переданого в заставу чи іпотеку на забезпечення виконання кредитних договорів, отриманих в іноземній валюті.
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно № 34265698 від 27.02.2015 року виданої Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області вбачається, що відповідачу ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належить спірна трикімнатна квартира, житловою площею 45,8 кв.м., загальною площею 59,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та на праві приватної власності належать: Ѕ частка житлового будинку № 31 по вул. Анапській в м. Харкові .
Отже, з наданої суду інформації вбачаться, що окрім спірної квартири у власності відповідача ОСОБА_1 також знаходиться інше житлове приміщення, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ УкрСиббанк про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають задоволенню, що відповідає положенням абзацу другого п. 1 ст. 1 Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті .
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч. 3 та ч. 4 ст. 12, ч. 1 та ч. 2 ст. 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Посилання відповідачів на необгрунтвоаність позовної заяви в частині не визначення початкової ціни предмета іпотеки , актуального розміру вимог та всіх його складових , що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки , суд не приймає до уваги , посилаючись на наступне.
Виходячи зі змісту поняття "ціна", як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України "Про іпотеку" можна зробити висновок, що у розумінні норми статті 39 Закону України "Про іпотеку" встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону.
Разом з тим відповідно до статей 19 (Закон N 1404-VIII), 57 Закону України "Про виконавче провадження" (Закон N 1404-VIII) сторони виконавчого провадження під час здійснення виконавчого провадження не позбавлені можливості заявляти клопотання про визначення вартості майна, тобто визначення іншої ціни предмета іпотеки, ніж буде зазначена в резолютивній частині рішення суду, якщо наприклад, така вартість майна змінилася.
ОСОБА_6 Верхового Суду у своїй постанові від 21.03.2018 року по справі №235/3619/15-ц дійшла висновку про те, що у спорах цієї категорії, лише не зазначення у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні не має вирішального значення.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ УкрСиббанк заявлені обгрунтовано, знайшли своє підтвердження , в зв»язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати понесені ним при подачі позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4,5,13,76-83,141,265 ЦПК України
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення - задовольнити.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ОСОБА_5 акціонерним товариством УкрСиббанк (рахунок № 29090000000113 в АТ УкрСиббанк , МФО 351005, код 09807750, місцезнаходження - м. Харків, пр. Московський,60), за договором про надання споживчого кредиту № 11174298000 від 22 червня 2007 року у розмірі 35 064 (тридцять п'ять тисяч шістдесят чотири ) долари США 79 центів та 18 214 (вісімнадцять тисяч двісті чотирнадцять) грн. 26 коп., звернути стягнення на нерухоме майно, а саме: квартиру № 125 , що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Слинька, 4, житловою площею 45,8 кв.м., загальною площею 59,9 кв.м., що належить на праві спільної сумісної власності: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, на підставі свідоцтва про право власності на житло виданого Відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Виконавчого комітету Харківської міської ради, 19.09.2002 року, реєстраційний № 3-02-233844, згідно з розпорядження № 5284 від 19.09.2002 року, зареєстрованого в КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації 27.09.2002 року, записано в реєстрову книгу за № П-3-26728, шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною на рівні, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності.
Встановити для подальшої реалізації початкову ціну нерухомого майно, а саме: квартири загальною площею 59,9 кв.м., житловою площею 45,8 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності / незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк (рахунок № 29090000000113 в АТ УкрСиббанк , МФО 351005, код 09807750, місцезнаходження - м. Харків, пр. Московський,60), судові витрати у розмірі 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ПАТ УкрСибБанк , код 09807750, м. Харків, пр. Московський, 60.
Відповідачі:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_3.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_2, АДРЕСА_3.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, РНОКПП НОМЕР_3, АДРЕСА_3.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_3.
Повний текст судового рішення складено 28 березня 2019 року.
Суддя: ОСОБА_7
Суд | Комінтернівський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 26.03.2019 |
Оприлюднено | 29.03.2019 |
Номер документу | 80771316 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Комінтернівський районний суд м.Харкова
Колодяжна І. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні