Ухвала

від 28.03.2019 по справі 308/8826/17

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/8826/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2019 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СУ ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42016070000000238 від 09 листопада 2016 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 ч. 2 КК України, погодженого прокурором, про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СУ ГУНП в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду із клопотанням, у кримінальному провадженні №42016070000000238 від 09 листопада 2016 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 ч. 2 КК України, погодженого прокурором, про арешт майна.

Клопотання мотивовано тим, що як встановлено в ході проведення досудового розслідування посадові особи Держгеокадастру в Ужгородському районі та Ужгородської міської ради, достовірно знаючи, що земельна ділянка за адресою вул. Руська, 38 належить до земель закладів комунального обслуговування, що підтверджується Довідкою з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками по вул. Руській № Ш-1124/0-1114/6-16 від 27.07.2017 та викопіюванням з генерального плану міста Ужгорода, надали відповідні висновки погодження та забезпечили таким чином, перехід права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 2110100000:10:001:0294 площею 0,0951 га. та 2110100000:10:001:0293 площею 0,0995 га., загальною площею 0,1946 га. до інших осіб з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлових будинків (класифікатор Ж1), хоча згідно містобудівної документації зазначені ділянки є землями загальноміського центру (класифікатор Г-1).

В клопотанні вказано, що зазначені земельні ділянки згідно Генерального плану м. Ужгорода, що діяв на момент прийняття зазначених рішень та складання висновків, згідно класифікатора Г-1 могли бути надані у власність виключно шляхом викупу у відповідності до ст. 134 Земельного кодексу України, оскільки передбачались для багатоквартирної забудови.

Слідчий вказує, що після реєстрації права власності на первинних отримувачів громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5 земельні ділянки неодноразово були відчужені, а на даний час вони придбані ОСОБА_6 та об`єднані в одну зі спільним кадастровим номером 2110100000:10:001:0303, площею 0,2346 га., при цьому до земельних ділянок приєднано також земельну ділянку, яка вже перебувала у власності ОСОБА_6 , площею 0,04 га., згідно договору купівлі-продажу 10.02.2017, яким придбано будівлю котельні по АДРЕСА_1 та земельну ділянку до неї.

В клопотанні вказано, що 23.08.2017, з огляду на те, що земельні ділянки з кадастровими номерами 2110100000:10:001:0294 та 2110100000:10:001:0293 загальною площею 0,1946 га. не можуть бути відокремлені, оскільки об`єднані під загальним кадастровим номером 2110100000:10:001:0303, площею 0,2346 га., прийнято постанову про визнання у даному кримінальному провадженні речовим доказом раніше оглянутої земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:10:001:0303, площею 0,2346 га.

Земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:10:001:0303 23.08.2017 у кримінальному провадженні визнана речовим доказом на тій підставі, що по своїй суті є матеріальним об`єктом, який буде використано як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також є предметом, який був об`єктом кримінально протиправних дій та імовірно набута кримінально протиправним шляхом.

Слідчий вказує, що 20.10.2017 до Київського науково дослідного інституту судових експертиз призначено проведення судової експертизи з питань землеустрою та судової земельно-оціночної експертизи, за результатами якої встановлено що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд з кадастровими номерами 2110100000:10:001:0294 площею 0,0951 га. та 2110100000:10:001:0293 площею 0,0995 га., не відповідають вимогам земельного законодавства чинного на дату їх затвердження.

Слідчий вказує, що таким чином достовірно встановлено, що при передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 порушено вимоги законодавства та вчинено кримінальний злочин.

03.11.2017 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_7 задоволено клопотання слідчого та накладено арешт у вигляді заборони на відчуження та заборони на зміну цільового призначення земельної ділянки що є речовим доказом у кримінальному провадженні з кадастровим номером 2110100000:10:001:0303. Ухвала супровідним листом 6021/106/7-2017 від 10.11.2017 була скерована для виконання до Ужгородської міської ради.

В клопотанні вказано, що 13.03.2019 органу досудового розслідування з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що ОСОБА_6 здійснив поділ земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:10:001:0303 загальною площею 0, 2346 га по АДРЕСА_2 на земельні ділянки з кадастровими номерами 2110100000:10:001:0324 площею 0,1266 га та 2110100000:10:001:0325 площею 0, 108 га.

Крім цього, з телефонного дзвінка начальника юридичного відділу Ужгородської міської ради ОСОБА_8 стало відомо, що ОСОБА_6 звернувся із заявами про зміну цільового призначення новоутворених внаслідок поділу земельних ділянок з кадастровими номерами 2110100000:10:001:0324 площею 0, 1266 га та 2110100000:10:001:0325 площею 0, 108 га.

В клопотанні вказано, що таким чином відслідковується чітке бажання ОСОБА_6 , уникнути накладеного ухвалою слідчого судді арешту земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:10:001:0303 загальною площею 0, 2346 га по АДРЕСА_2 .

Крім цього, згідно отриманих даних з офіційного сайту https://rada-uzhgorod.gov.ua Ужгородської міської ради опубліковано проект рішення «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» яким на сесії Ужгородської міської ради 27.03.2019 планується затвердити проекти землеустрою ОСОБА_6 земельних ділянок з кадастровими номерами 2110100000:10:001:0324 площею 0, 1266 га та 2110100000:10:001:0325 площею 0, 108 га зі зміною цільового призначення.

Також органом досудового розслідування вжито заходів щодо недопущення зміни цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 2110100000:10:001:0324 площею 0, 1266 га та 2110100000:10:001:0325 площею 0, 108 га громадянином ОСОБА_6 шляхом скерування 19.03.2019 до Ужгородського міськрайонного суду погоджене з прокурором у кримінальному провадженні клопотання про накладення арешту у вигляді заборони на відчуження, користування та заборони на зміну цільового призначення земельних ділянок, які утворені внаслідок поділу земельної ділянки, що є речовим доказом у кримінальному провадженні з кадастровими номерами 2110100000:10:001:0324 площею 0, 1266 га та 2110100000:10:001:0325 площею 0, 108 га. по вул. Руська в м. Ужгороді, вказане клопотання було призначено для розгляду 25.03.2019 на 10:20 години слідчим суддею ОСОБА_9 , однак розгляд не відбувся з причин перебування слідчого судді на лікарняному.

У відповідності до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна, втому числі серед іншого, є також і запобігання можливості його перетворення, відчуження.

Кодекс встановлює прямий обов`язок слідчого та прокурора повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

п.1ч.2ст.170КПК Українивстановлено,що арештмайна допускаєтьсяз метоюзабезпечення: збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Таким чином, органом досудового розслідування ставиться клопотання перед слідчим суддею про арешт земельної ділянки з метою забезпечення збереження речового доказу у незмінному правовому статусі, як земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлових будівель та споруд, а також не обтяжену заборонами та іпотеками у власності однієї особи, а саме ОСОБА_6 .

Слідчий зазначає що підставою застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження є той факт, що 12.09.2017 рішенням сесії Ужгородської міської ради №770 надано дозвіл на розробку містобудівної документації, де п. 1.4. вказує на територію обмежену вул. Руською, Робочою, Мукачівською та Анкудінова, що дасть можливість за умови відсутності діючого Генеральному плану м. Ужгорода, затвердити Проект про зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:10:001:0303, тобто здійснити її перетворення, що продовжує здійснювати ОСОБА_6 про що свідчать його умисні дії по поділу земельних ділянок та звернення до Ужгородської міської ради про зміну їх цільового призначення.

ч. 11 ст. 170 КПК України чітко встановлює, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

В клопотанні вказано, що не вжиття заходів щодо організації заборони відчуження вказаних новоутворених земельних ділянок, призведе до зміни цільового призначення та можливо їх продажу, що порушить права осіб, які набудуть право власності на земельну ділянку та перешкодить скасуванню права власності, а в подальшому поверненню земельних ділянок у власність Ужгородської міської ради. Стаття 2 КПК України визначає, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Слідчий вважає, що співставляючи обмеження права власності ОСОБА_6 та завдання кримінального провадження, обмежуючи його право розпорядження належним йому майном, орган досудового розслідування жодним чином не намагається впливати на його права в частині володіння належним йому майном.

На підставі викладеного, відповідно до вимог ст. ст. 40, 98, 131, 132, 170, 171 КПК України, слідчий просить накласти арешт у вигляді заборони на відчуження, користування та заборони на зміну цільового призначення земельних ділянок, які утворені внаслідок поділу земельної ділянки, що є речовим доказом у кримінальному провадженні з кадастровими номерами 2110100000:10:001:0324 площею 0, 1266 га та 2110100000:10:001:0325 площею 0, 108 га. по АДРЕСА_2 , власник ОСОБА_6 (код картки платника податків НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований АДРЕСА_3 .

Слідчий в судове засідання не з`явився про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду рапорт в якому вказав, що подане клопотання підтримує, та просить таке розглянути без його участі.

Власник майна в судове засідання не з`явився про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Неприбуття в судове засідання власника майна, відповідно до вимог ч.1 ст.172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

За змістомч.1ст.170КПК арештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомзлочину,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно доч.2ст.170КПК України арештмайна допускаєтьсяз метоюзабезпечення:збереження речовихдоказів;спеціальної конфіскації;конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи;відшкодування шкоди,завданої внаслідоккримінального правопорушення(цивільнийпозов),чи стягненняз юридичноїособи отриманоїнеправомірної вигоди. За змістом ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу. Згідно ч.1 ст.98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч.2ст.173КПК Українипри вирішенніпитання проарешт майнаслідчий суддя,суд повиненвраховувати правовупідставу дляарешту майна; можливістьвикористання майнаяк доказуу кримінальномупровадженні (якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніособою кримінальногоправопорушення абосуспільно небезпечногодіяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); можливістьспеціальної конфіскаціїмайна (якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); розумністьта співрозмірністьобмеження прававласності завданнямкримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

З матеріалів клопотання встановлено, що СУ ГУ НП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016070000000238 від 09 листопада 2016 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 ч. 2 КК України.

Разом із тим, у органу досудового розслідування виникла об`єктивна необхідність у застосуванні такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Слідчий суддя вважає доведеним, необхідність накладення арешту на земельні ділянки, які утворені внаслідок поділу земельної ділянки, що є речовим доказом у кримінальному провадженні з кадастровими номерами 2110100000:10:001:0324 площею 0, 1266 га та 2110100000:10:001:0325 площею 0, 108 га. по вул. Руська в м. Ужгороді, власник ОСОБА_6 (код картки платника податків НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований АДРЕСА_3 .

Приймаючи рішення про накладення арешту слідчий суддя враховує також, що земельні ділянки з кадастровими номерами 2110100000:10:001:0324 площею 0,1266 га та 2110100000:10:001:0325 площею 0, 108 га, утворилися внаслідок поділу ОСОБА_6 земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:10:001:0303 загальною площею 0, 2346 га по АДРЕСА_2 , на яку відповідно до ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 03.11.2017 року накладено арешт у вигляді заборони на відчуження та заборони на зміну цільового призначення земельної ділянки що є речовим доказом у кримінальному провадженні з кадастровим номером 2110100000:10:001:0303.

На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речових доказів, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

З огляду на положення ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який непризведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Слідчий суддя вважає, що заборона користуватися нерухомим майном може завдати надмірного обмеження прав власників (володільців) майна. Заборона розпорядження вказаними майном забезпечить збереження речових доказів та не призведе до приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження останніх.

Крім того, володілець майна має право звернутися до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту одразу ж після зникнення підстав для застосування арешту.

Таким чином, з поданих слідчим матеріалів вбачається наявність підстав для задоволення клопотання, зокрема, про накладення арешту на нерухоме майно, що полягає у забороні розпоряджатися таким майном, оскільки її незастосування призведе до приховування, знищення майна (ч.11 ст.170 КПК України). Обмеження права власності в даному випадку буде розумним і співмірним із завданням кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СУ ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42016070000000238 від 09 листопада 2016 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 ч. 2 КК України, погодженого прокурором, про арешт майна задовольнити частково.

Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна, а саме на земельні ділянки які утворені внаслідок поділу земельної ділянки, що є речовим доказом у кримінальному провадженні з кадастровими номерами з кадастровими номерами 2110100000:10:001:0324 площею 0, 1266 га та 2110100000:10:001:0325 площею 0, 108 га. по вул. Руська в м. Ужгороді, власник ОСОБА_6 (код картки платника податків НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований АДРЕСА_3 , із забороною розпорядження, але без заборони законних володільців права користування вказаним нерухомим майном до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1