Рішення

від 18.03.2019 по справі 910/15044/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.03.2019Справа № 910/15044/17

За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до 1) Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської

ради (Київської міської державної адміністрації)

2) Компанії "ДЕНСЕК Лімітед"

3) Компанії "ЗАРОВА Лімітед"

4) Приватного акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг"

5) Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ЕНЕРГО"

про визнання недійсними правочинів, повернення та витребування акцій

Суддя Гумега О.В.

секретар судового засідання

Мухіна Я.І.

Представники:

від Прокуратури міста Києва: Лиховид О.С. за посвідченням № 0410773 від 03.02.2016

від позивача: Перепелицін К.М. за довіреністю № 225-КМР-3946 від 01.11.2018

від відповідача-1: Шумінська Ю.Ю. за довіреністю № 062/01/10-10 від 02.01.2019

від відповідача-2: Трохимчук О.І. на підставі ордеру серія КВ № 374288 від 23.04.2018

від відповідача-3: не з'явився

від відповідача-4: не з'явився

від відповідача-5: Поцеловкіна О.В. на підставі ордеру серія КС № 539251 від 28.01.2019

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

05.09.2017 Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до: 1) Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 2) Компанії "ДЕНСЕК Лімітед", 3) Компанії "ЗАРОВА Лімітед", 4) Приватного акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг", 5) Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ЕНЕРГО" з вимогами про визнання недійсними правочинів, повернення та витребування акцій.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням інтересів держави та територіальної громади міста Києва внаслідок відчуження комунального майна територіальної громади міста Києва (пакетів акцій ВАТ "Київенерго", ВАТ "Київводоканал", ВАТ "Київгаз", які були передані до статутного капіталу ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг") без дотримання приписів закону та заниження його вартості при відчуженні.

06.09.2017 через відділ діловодства суду Заступником прокурора міста Києва подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2017 порушено провадження у справі № 910/15044/17 та призначено розгляд справи на 02.10.2017 о 12:10 год.

29.09.2017 через відділ діловодства суду представником відповідача-5 подано клопотання про застосування Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 (Гаага) стосовно повідомлення про розгляд справи відповідачів-2, 3, які є юридичними особами, зареєстрованими за законодавством Республіки Кіпр, та не мають на території України офіційно зареєстрованих представництв.

02.10.2017 через відділ діловодства суду Заступником прокурора міста Києва подано письмове повідомлення на виконання вимог ухвали суду від 08.09.2017.

02.10.2017 через відділ діловодства суду представником відповідача-4 подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 08.09.2017, а саме: копії Статуту Закритого акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг", затвердженого Установчими зборами ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг", протокол, № 1 від 04.04.2006, та копії Статуту Приватного акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг" в чинній редакції, затвердженого позачерговими загальними зборами акціонерів Приватного акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг", протокол від 21.07.2017.

02.10.2017 через відділ діловодства суду представником відповідача-4 подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-4 просив суд вирішити спір у даній справі на підставі доказів, наявних в матеріалах справи та додатково поданих іншими сторонами у справі, враховуючи, що теперішнє керівництво Приватного акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг" (відповідач-4) та інші працівники відповідача-4 не були працівниками ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" (найменування відповідача-4 до зміни типу товариства) у період його створення та формування статутного капіталу чи іншими учасниками подій, про які йдеться у позовній заяві.

В судовому засіданні 02.10.2017 судом розглянуто та задоволено клопотання представників відповідача-5 про застосування Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 (Гаага).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2017 відкладено розгляд справи на 21.05.2018 о 10:00 год., а також, враховуючи необхідність звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до компетентного органу іноземної держави, зупинено провадження у справі № 910/15044/17 до 21.05.2018.

01.11.2017 Господарський суд міста Києва звернувся до компетентного органу іноземної держави із судовим дорученням про вручення за кордоном судових документів відповідачу-2 та відповідачу-3.

10.11.2017 від відповідача-5 через відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення, згідно яких відповідач-5, враховуючи те, що предметом позову у справі № 910/15044/17 є, в тому числі, витребування у ТОВ "ДТЕК ЕНЕРГО" акцій ПАТ "КИЇВЕНЕРГО", повідомив суд про те, що ПАТ "Київенерго" на виконання вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" вирішено скликати позачергові Загальні збори акціонерів на 13.11.2017 з метою прийняття рішення про виділ з ПАТ "Київенерго" оператора системи розподілу - ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", а також прийняття рішення про створення ТОВ "КИЇВСЬКА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ", яке буде виконувати функції електропостачальника відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", водночас, вказана реорганізація ПАТ "Київенерго" не впливатиме на розгляд даної справи.

15.12.2017 набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідно до пункту 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України та приписи ч. 1 ст. 230 цього Кодексу щодо поновлення провадження у справі, а також те, що провадження у справі № 910/15044/17 було зупинено ухвалою суду від 02.10.2017 до 21.05.2018, суд дійшов висновку про поновлення провадження у справі № 910/15044/17 та постановив відповідну ухвалу від 02.02.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2018 призначено здійснювати розгляд справи № 910/15044/17 у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 21.05.2018 о 10:00 год. та зупинено провадження у справі № 910/15044/17 до 21.05.2018.

02.02.2018 Господарський суд міста Києва звернувся до компетентного органу іноземної держави із судовим дорученням про вручення за кордоном судових документів відповідачу-2 та відповідачу-3.

05.02.2018 через відділ діловодства суду від компетентного органу іноземної держави надійшла інформація стосовно вручення документів відповідачу-3.

13.02.2018 через відділ діловодства суду від компетентного органу іноземної держави надійшла інформація стосовно вручення документів відповідачу-2.

14.02.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача-5 надійшла заява про продовження строку надання відзиву на позовну заяву.

14.02.2018 через відділ діловодства суду від Прокуратури міста Києва надійшов супровідний лист з додатками на виконання вимог ухвали суду від 02.02.2018.

20.02.2018 через відділ діловодства суду від Прокуратури міста Києва надійшло письмове повідомлення щодо вжиття заходів для здійснення оплати вартості процесу пересилання та вручення документів відповідачам-2, 3.

21.02.2018 через відділ діловодства суду від Прокуратури міста Києва надійшов супровідний лист з додатками на виконання вимог ухвали суду від 02.02.2018.

23.02.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача-5 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-5 не визнає позовні вимоги та вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, а тому просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі. В якості додатку до відзиву на позовну заяву додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат та заяву про сплив (закінчення) строку позовної давності.

Згідно заяви про сплив (закінчення) строку позовної давності, відповідач-5 стверджував про пропуск Прокуратурою міста Києва строку позовної давності при поданні даного позову до суду та про відсутність будь-яких поважних причин для пропуску строку позовної давності.

03.04.2018 через відділ діловодства суду від представника Прокуратури міста Києва надійшла відповідь на відзив відповідача-5, згідно якої Прокуратурою міста Києва надані пояснення щодо представництва інтересів держави, щодо порушеного інтересу Київської міської ради, щодо пропуску строків позовної давності, щодо наявності підстав для звільнення від доказування, щодо визнання недійсним п. 2.4 Договору про створення Закритого акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг" від 28.02.2006, щодо визнання недійсними правочинів з приводу внеску територіальної громади до статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг", щодо витребування акцій ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" у ТОВ "ДТЕК ЕНЕРГО".

03.04.2018 через відділ діловодства суду від представника Прокуратури міста Києва надійшли заперечення на розрахунок судових витрат відповідача-5. Представник Прокуратури міста Києва вважає, що оскільки наведений розрахунок є необґрунтованим та не підтвердженим належними доказами, то він не може бути прийнятий судом при вирішенні питання щодо розподілу судових втрат.

03.04.2018 через відділ діловодства суду від представника Прокуратури міста Києва надійшли заперечення проти заяви відповідача-5 про сплив (закінчення) строку позовної давності. Представник Прокуратури міста Києва зазначив, що строк позовної давності на захист прав та інтересів держави та територіальної громади м. Києва у спірних правовідносинах пропущено з поважних причин.

03.04.2018 через відділ діловодства суду від представника Прокуратури міста Києва надійшов супровідний лист на виконання вимог ухвали суду від 02.02.2018.

03.04.2018 через відділ діловодства суду від представника Прокуратури міста Києва надійшов супровідний лист з додатками.

04.04.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача-5 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

11.04.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду як такого, що пропущений з поважних причин.

12.04.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли пояснення по справі, відповідно до яких позивач просив суд задовольнити в повному обсязі позовні вимоги Прокуратури міста Києва.

19.04.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача-5 надійшли додаткові пояснення щодо розрахунку судових витрат. Відповідач-5 зазначив, що відповідно до приписів ст. 124 ГПК України наданий ним розрахунок є попереднім (орієнтовним), тоді як вказана норма ГПК не вимагає при його поданні документального підтвердження наявності на момент подання підтверджуючих документів.

19.04.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача-5 надійшли заперечення по заяві про поновлення строку звернення до суду. Згідно поданої заяви відповідач-5 вважає, що у Заступника прокурора міста Києва та Київської міської ради відсутні будь-які поважні причини пропуску строку позовної давності, а відтак, вимога заяви щодо визнання причин пропуску позовної давності поважними є необґрунтованою, не підтвердженою жодними належними доказами та задоволенню не підлягає.

19.04.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача-5 надійшли заперечення по справі, зокрема, на доводи позивача (Київської міської Ради), викладені останнім у поясненнях по справі та у заяві про поновлення строку звернення до суду. Доводи позивача відповідач-5 вважає необґрунтованими та просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

19.04.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача-5 надійшли заперечення, зокрема, на відповідь Прокуратури міста Києва на відзив ТОВ "ДТЕК ЕНЕРГО", заперечення Прокуратури міста Києва на заяву ТОВ "ДТЕК ЕНЕРГО" про сплив позовної давності та заперечення Прокуратури міста Києва на розрахунок судових витрат ТОВ "ДТЕК ЕНЕРГО".

04.05.2018 через відділ діловодства суду від представника Прокуратури міста Києва надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

05.05.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-2 просив суд відмовити у задоволенні вимоги позивача про визнання причин пропуску строку позовної давності поважними, застосувати позовну давність до вимог позивача та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

15.05.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача-5 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

17.05.2018 через відділ діловодства суду від представника Прокуратури міста Києва надійшло клопотання про витребування доказів.

18.05.2018 через відділ діловодства суду від представника Прокуратури міста Києва надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2018 поновлено провадження у справі № 910/15044/17.

21.05.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача-5 надійшло клопотання, відповідно до якого відповідач-5 просив суд зобов'язати Київську міську раду направити копії відповіді на відзив всім учасникам судового розгляду та оголосити перерву на строк, достатній для направлення Київською міською радою зазначеної відповіді на відзив всім учасникам судового розгляду.

21.05.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача-5 надійшло клопотання про залучення доказів до матеріалів справи. Клопотання судом задоволене.

У підготовче засідання, призначене на 21.05.2018, з'явилися представники Прокуратури міста Києва, позивача, відповідача-1 та відповідача-5.

Представники відповідача-2, відповідача-3 та відповідача-4 в підготовче засідання 21.05.2018 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

У підготовчому засіданні, призначеному на 21.05.2018, суд розпочав вчинення дій, визначених частиною другою статті 182 ГПК України, необхідних для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні, призначеному на 21.05.2018, судом долучено до матеріалів справи всі заяви по суті справи, подані учасниками справи через відділ діловодства суду.

У підготовчому засіданні, призначеному на 21.05.2018, здійснювався розгляд клопотання Прокуратури міста Києва, поданого 17.05.2018 через відділ діловодства суду, про витребування доказів.

Представники Прокуратури міста Києва, позивача та відповідача-1 у підготовчому засіданні 21.05.2018 зазначене клопотання підтримали та просили суд витребувати у ВАТ "Київенерго" інформацію та підтверджуючі докази щодо всіх володільців пакету акцій цього товариства, який було внесено до статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" при його створенні, починаючи з травня 2006 року (передавальне розпорядження від 11.05.2006) по даний час.

У підготовчому засіданні, призначеному на 21.05.2018, представники відповідача-5 проти задоволення клопотання Прокуратури міста Києва про витребування доказів заперечували та просили суд надати час для підготовки письмових заперечень та додаткових доказів. Клопотання відповідача-5 судом задоволене.

У підготовчому засіданні, призначеному на 21.05.2018, представники відповідача-5 підтримали клопотання, подане 21.05.2018 через відділ діловодства суду, відповідно до якого просили суд зобов'язати Київську міську раду направити копії відповіді на відзив всім учасникам судового розгляду та оголосити перерву на строк достатній для направлення Київською міською радою зазначеної відповіді на відзив всім учасникам судового розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2018 відкладено підготовче засідання на 11.06.2018 о 09:50 год.

31.05.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

31.05.2018 через відділ діловодства суду від представника Прокуратури міста Києва надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

04.06.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача-5 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

07.06.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача-5 надійшли заперечення щодо задоволення клопотання Прокуратури міста Києва про витребування доказів, відповідно до яких відповідач-5 просив суд відмовити Прокуратурі міста Києва в задоволенні вказаного клопотання.

08.06.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача-5 надійшло клопотання про залучення доказів до матеріалів справи.

У підготовче засідання, призначене на 11.06.2018, з'явилися представники Прокуратури міста Києва, позивача, відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-5.

Представники відповідача-3 та відповідача-4 в підготовче засідання 11.06.2018 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

У підготовчому засіданні, призначеному на 11.06.2018, суд продовжив вчинення дій, визначених частиною другою статті 182 ГПК України, необхідних для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні, призначеному на 11.06.2018, представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, зокрема, доказів направлення відповідачам-2, 3 пояснень у справі.

У підготовчому засіданні, призначеному на 11.06.2018, судом розглянуто та відхилено клопотання Прокуратури міста Києва, подане 17.05.2018 через відділ діловодства суду, про витребування доказів.

У підготовчому засіданні, призначеному на 11.06.2018, здійснювався розгляд заяви Заступника прокурора міста Києва, поданої 06.09.2017 через відділ діловодства суду, про забезпечення позову.

Представники Прокуратури міста Києва, позивача та відповідача-1 у підготовчому засіданні 11.06.2018 зазначену заяву підтримали та просили суд її задовольнити.

У підготовчому засіданні, призначеному на 11.06.2018, представники відповідача-2 та відповідача-5 проти задоволення зазначеної заяви заперечували, а представник відповідача-2 вказав, що вказана заява не відповідає вимогам чинного ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2018 продовжено строк підготовчого провадження за ініціативою суду на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 13.08.2018 о 10:00 год., повідомлено учасників справи про дату, час і місце підготовчого засідання, визнано явку учасників справи у підготовче засідання не обов'язковою.

13.06.2018 через відділ діловодства суду від представника Прокуратури міста Києва надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

26.06.2018 через відділ діловодства суду від представника Прокуратури міста Києва надійшли пояснення щодо заяви про забезпечення позову.

26.06.2018 через відділ діловодства суду від представника Прокуратури міста Києва надійшли заперечення на клопотання відповідача-5 про залучення доказів, подане 08.06.2018 через відділ діловодства суду.

02.07.2018 через відділ діловодства суду від компетентного органу іноземної держави надійшла інформація стосовно вручення документів відповідачу-2.

02.07.2018 через відділ діловодства суду від компетентного органу іноземної держави надійшла інформація стосовно вручення документів відповідачу-3.

03.08.2018 через відділ діловодства суду від представника Прокуратури міста Києва надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

06.08.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача -2 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи. Заява судом задоволена.

06.08.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача - 5 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи. Заява судом задоволена.

13.08.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача-5 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання, з огляду на необхідність подання додаткових доказів у справі та отримання відповіді на адвокатський запит від Прокуратури міста Києва.

Підготовче засідання, призначене на 13.08.2018, не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Гумеги О.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2018 призначено підготовче засідання на 24.09.2018 о 10:00 год.

11.09.2018 через відділ діловодства суду від Прокуратури міста Києва надійшла заява про відшкодування судових витрат, відповідно до якої Заступник прокурора м. Києва просив суд стягнути з відповідачів на користь Прокуратури міста Києва судові витрати на суму 84 євро та 25649 грн., здійснені у зв'язку з розглядом справи № 910/15044/18.

17.09.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача-5 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

19.09.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача-4 надійшла заява згідно п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України, відповідно до якої відповідач-4 просив суд розглядати справу у судовому засіданні 24.09.2018 та у подальших засіданнях за відсутності представника відповідача-4, у зв'язку з неможливістю делегування представника.

21.09.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача-5 надійшло клопотання, відповідно до якого відповідач-5 просив суд долучити до матеріалів справи Науково-правовий висновок з питань застосування кримінального процесуального законодавства.

21.09.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

24.09.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшла заява про витребування оригіналів письмових доказів, відповідно до якої відповідач-2 просив суд витребувати у відповідача-5 оригінали письмових доказів, наданих в копіях 21.05.2018 до Господарського суду міста Києва, для огляду в судовому засіданні.

24.09.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшли заперечення на заяву Заступника прокурора м. Києва про забезпечення позову у справі № 910/15044/17.

У підготовче засідання, призначене на 24.09.2018, з'явилися представники Прокуратури міста Києва, позивача, відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-5.

Представники відповідача-3 та відповідача-4 в підготовче засідання 24.09.2018 не з'явилися, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

У підготовчому засіданні, призначеному на 24.09.2018, суд продовжив вчинення дій, визначених частиною другою статті 182 ГПК України, необхідних для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Представник відповідача-2 у підготовчому засіданні, призначеному на 24.09.2018, подав заяву про витребування доказів та просив суд витребувати матеріали господарських справ № 6/317, № 6/318, № 6/319. При цьому представник відповідача-2 повідомив, що копії матеріалів зазначених судових справ, були долучені ним до відзиву.

Представник відповідача-5 у підготовчому засіданні, призначеному на 24.09.2018, подав пояснення щодо раніше поданих відповідачем-5 доказів у справі, а саме щодо підтвердження дійсної волі територіальної громади міста Києва виступити засновником ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" з часткою у статутному капіталі 61% на загальну суму 230 130 031,00 грн., щодо строків позовної давності, щодо відсутності порушень чинного законодавства при створенні ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" та щодо звільнення від доказування.

У підготовчому засіданні, призначеному на 24.09.2018, здійснювався розгляд заяви Прокуратури міста Києва про забезпечення позову № 05/2/3-194-17 від 05.09.2017 та поданих до неї пояснень № 05/2/3-194-17 від 26.06.2018.

У підготовчому засіданні 24.09.2018 представники позивача та Прокуратури міста Києва зазначену заяву підтримали.

Представник відповідача-1 у підготовчому засіданні 24.09.2018 проти задоволення зазначеної заяви не заперечував.

Представник відповідача-2 у підготовчому засіданні 24.09.2018 заперечував проти задоволення зазначеної заяви та просив суд відмовити у її задоволенні.

Представники відповідача-5 у підготовчому засіданні 24.09.2018 заперечував проти вжиття заходів забезпечення позову та вказали на необхідність забезпечення збитків відповідачу-5 (зустрічне забезпечення), які можуть бути спричинені забезпеченням позову, шляхом заподіяння шкоди діловій репутації.

Заслухавши доводи усіх учасників справи, ознайомившись з заявою Прокуратури міста Києва про забезпечення позову, поясненнями до заяви про забезпечення позову, суд відхилив заяву Прокуратури міста Києва про забезпечення позову.

У підготовчому засіданні 24.09.2018 здійснювався розгляд клопотання відповідача-5, про долучення до матеріалів справи Науково-правового висновку з питань застосування кримінального процесуального законодавства. Клопотання судом задоволено, наведений висновок долучено до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 24.09.2018 здійснювався розгляд клопотання відповідача-5, про долучення доказів до матеріалів справи, поданого 08.06.2018. Клопотання судом задоволено, докази долучено до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 24.09.2018 суд прийняв до розгляду заяву Прокуратури міста Києва про відшкодування судових витрат.

У підготовчому засіданні 24.09.2018 судом розглянуто та задоволено заяву представника відповідача-4, про розгляд справи у судовому засіданні 24.09.2018 та у подальших засіданнях за відсутності представника відповідача-4.

У підготовчому засіданні 24.09.2018 здійснювався розгляд заяви представника відповідача-2 про витребування оригіналів письмових доказів, наданих в копіях 21.05.2018 до Господарського суду міста Києва.

У підготовчому засіданні 24.09.2018 судом оглянуто та досліджено надані відповідачем-5 оригінали доказів, про витребування яких просив відповідач-2, у зв'язку з чим, суд відхилив відповідне клопотання відповідача-2.

У підготовчому засіданні 24.09.2018 здійснювався розгляд заяви представника відповідача-2 про витребування доказів (матеріалів господарських справ № 6/317, № 6/318, № 6/319), поданої у даному підготовчому засіданні.

Заслухавши пояснення представників сторін та розглянувши заяву відповідача-2 про витребування матеріалів господарських справ № 6/317, № 6/318, № 6/319, суд дійшов висновку про її відхилення.

У підготовчому засіданні, призначеному на 24.09.2018, представники Прокуратури міста Києва звернулись до суду з усним клопотанням про відкладення підготовчого засідання, у зв'язку з необхідністю ознайомлення з поданими учасниками справи доказами.

Представник відповідача-2 повідомив суд про необхідність ознайомлення з поданими учасниками справи доказами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2018 відкладено підготовче засідання у справі на 05.10.2018 о 10:00 год., повідомлено учасників справи про дату, час і місце судового засідання, визнано їх явку не обов'язковою.

24.09.2018 через відділ діловодства суду від представника Прокуратури міста Києва надійшло клопотання про видачу ухвали Господарського суду міста Києва від 24.09.2018. Клопотання судом задоволене.

25.09.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2018 повідомлено учасників справи про неможливість розгляду справи № 910/15044/17 05.10.2018 та призначено підготовче засідання у справі на 10.10.2018 о 10:00 год.

28.09.2018 через відділ діловодства суду від представника Прокуратури міста Києва надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

28.09.2018 через відділ діловодства суду від представника Прокуратури міста Києва надійшло клопотання про видачу ухвали Господарського суду міста Києва від 24.09.2018.

01.10.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача-5 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

02.10.2018 через відділ діловодства суду від представника Прокуратури міста Києва надійшло клопотання про видачу ухвали Господарського суду міста Києва від 24.09.2018.

09.10.2018 через відділ діловодства суду від представника Прокуратури міста Києва надійшли заперечення щодо поданого представником відповідача-5 Науково-правового висновку з питань застосування кримінального процесуального законодавства. Представник Прокуратури міста Києва вказав, що, на його думку, зазначений висновок не підлягає врахуванню при винесенні рішення у справі.

У підготовче засідання, призначене на 10.10.2018, з'явилися представники Прокуратури міста Києва, позивача, відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-5.

Представники відповідача-3 та відповідача-4 в підготовче засідання 10.10.2018 не з'явилися, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

У підготовчому засіданні 10.10.2018 представник Прокуратури міста Києва надав усні заперечення щодо поданого представником відповідача-5 Науково-правового висновку з питань застосування кримінального процесуального законодавства.

У підготовчому засіданні, призначеному на 10.10.2018, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 10.10.2018 представники Прокуратури міста Києва, позивача, відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-5 зазначили, що повідомили всі обставини справи, які їм відомі, та надали всі докази, на які вони посилаються у позові і відзивах.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.10.18 о 15:10 год.

У судове засідання, призначене на 22.10.2018, з'явилися представники Прокуратури міста Києва, позивача, відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-5.

Представники відповідача-3 та відповідача-4 в судове засідання 22.10.2018 не з'явилися, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 22.10.2018 судом здійснювався розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні 22.10.2018 судом відповідно до ст. 208 ГПК України заслухано вступне слово представника Прокуратури міста Києва.

Представник Прокуратури міста Києва підтримав позовні вимоги повністю.

У судовому засіданні 22.10.2018 судом оголошеного перерву до 23.10.2018 о 14:00 год.

У судове засідання, призначене на 23.10.2018, з'явилися представники Прокуратури міста Києва, позивача, відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-5.

У судовому засіданні 23.10.2018 суд продовжив здійснювати розгляд справи по суті.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні 23.10.2018 судом відповідно до ст. 208 ГПК України заслухано вступне слово позивача, відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-5.

Представник позивача підтримав позовні вимоги повністю.

Представник відповідача-1 позовні вимоги не заперечував.

Представник відповідача-2 проти позову заперечував повністю, просив відмовити у задоволенні вимоги позивача про визнання причин пропуску позовної давності поважними, застосувати позовну давність до позовних вимог та відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник відповідача-5 проти позову заперечував повністю, підтримав подану ним заяву про пропуск строку позовної давності, зазначив про відсутність поважних причин пропуску строку позовної давності у Заступника прокурора міста Києва та Київської міської ради, а відповідно, про необґрунтованість вимоги про визнання причин пропуску позовної давності поважними, та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

У судовому засіданні 23.10.2018 судом оголошено перерву до 26.11.2018 о 16:00 год.

У судове засідання, призначене на 26.11.2018, з'явилися представники Прокуратури міста Києва, позивача, відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-5.

Представники відповідача-3 та відповідача-4 в судове засідання 26.11.2018 не з'явилися, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 26.11.2018 суд продовжив здійснювати розгляд справи по суті.

При розгляді справи по суті у судовому засіданні 26.11.2018 судом здійснювалось з'ясування обставин справи та дослідження доказів, після чого суд перейшов до судових дебатів.

Представник Прокуратури міста Києва виступив з промовою (заключним словом).

У судовому засіданні 26.11.2018 судом оголошено перерву до 10.12.2018 о 15:40 год.

10.12.2018 через відділ діловодства суду від Заступника прокурора міста Києва надійшла заява про відвід (в порядку ст. 38 ГПК України), відповідно до якої Заступник прокурора міста Києва просив вирішити питання про відвід та постановити ухвалу про відвід судді Господарського суду міста Києва Гумеги О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2018 визнано відвід судді Гумеги О.В. необґрунтованим, зупинено провадження у справі № 910/15044/17 до вирішення суддею визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України, заяви Заступника прокурора міста Києва про відвід судді Гумеги О.В. від розгляду справи № 910/15044/17 та передано заяву Заступника прокурора міста Києва про відвід судді Гумеги О.В. від розгляду справи № 910/15044/17 для визначення судді в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

У зв'язку з наведеними обставинами справи, розгляд справи № 910/15044/17, призначеної на 10.12.2018 не відбувся.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2018 заяву Заступника прокурора міста Києва від 10.12.2018 про відвід судді Гумеги О.В. передано на розгляд судді Грєховій О.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2018 (суддя Грєхова О.А.) у задоволенні заяви Заступника прокурора міста Києва про відвід судді Гумеги О.В. у справі № 910/15044/17 відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2019 поновлено провадження у справі № 910/15044/17, призначено судове засідання у справі на 29.01.2019 о 11:30 год.

29.01.2019 через відділ діловодства суду від Заступника прокурора міста Києва надійшла заява про відвід (в порядку ст. 38 ГПК України) № 05/2/3-194-17 від 28.01.2019, відповідно до якої Заступник прокурора міста Києва просив вирішити питання про відвід судді Господарського суду міста Києва Гумеги О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 визнано відвід судді Гумеги О.В. необґрунтованим, зупинено провадження у справі № 910/15044/17 до вирішення суддею, визначеного у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України, заяви Заступника прокурора міста Києва про відвід судді Гумеги О.В. від розгляду справи № 910/15044/17 та передано заяву Заступника прокурора міста Києва про відвід судді Гумеги О.В. від розгляду справи № 910/15044/17 для визначення судді в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

За результатами проведеного 31.01.2019 автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/15044/17 для розгляду заяви про відвід передано судді Бондаренко Г. П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2019 (суддя Бондаренко Г.П.) у задоволенні заяви Заступника прокурора міста Києва про відвід судді Гумеги О.В. у справі № 910/15044/17 відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2019 поновлено провадження у справі № 910/15044/17, призначено судове засідання у справі на 18.03.2019 о 14:00 год.

У судове засідання, призначене на 18.03.2018, з'явилися представники Прокуратури міста Києва, позивача, відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-5.

Представники відповідача-3 та відповідача-4 в судове засідання 18.03.2018 не з'явилися, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Представник відповідача-3 про поважні причини неявки в судове засідання, призначене на 18.03.2019, суд не повідомив.

Представник відповідача-4 подав 19.09.2018 через відділ діловодства суду заяву, відповідно до якої просив суд розглядати справу за відсутності представника відповідача-4. Наведену заяву судом задоволено у підготовчому засіданні 24.09.2018.

Представник відповідача-5 в судовому засіданні 18.03.2019 подав клопотання про залучення доказів до матеріалів справи, а саме доказів на підтвердження повноважень представника відповідача-5.

У судовому засіданні 18.03.2018 здійснювались судові дебати.

Представники Прокуратури міста Києва, позивача, відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-5 виступили з промовою (заключним словом).

Представник відповідача-2 до закінчення судових дебатів у справі в судовому засіданні 18.03.2019 подав заяву про розподіл судових витрат у справі № 910/15044/17, відповідно до якої зазначив, що докази, які підтверджують розмір судових витрат, які відповідач-2 поніс та має понести у зв'язку із розглядом справи № 910/15044/17 (договір, рахунки тощо), будуть подані до Господарського суду міста Києва в порядку, передбаченому ч. 8 ст. 12 ГПК України.

Представник відповідача-5 до закінчення судових дебатів у справі в судовому засіданні 18.03.2019 заявив усне клопотання про намір подати заяву про розподіл судових витрат в порядку, визначеному ГПК України.

З дозволу суду, в судовому засіданні 18.03.2019 представники Прокуратури міста Києва, позивача, відповідача-2 та відповідача-5 обмінялись репліками.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 18.03.2019 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Заслухавши учасників справи, з'ясувавши обставини справи, на які учасники справи посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими учасники справи обґрунтовували обставини справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Керуючись приписами ст. 2, 29 Господарського процесуального кодексу України (у чинній станом на час подання позову редакції), ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст. 2, 4, 16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до: Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (відповідач-1), Компанії "ДЕНСЕК Лімітед" (відповідач-2), Компанії "ЗАРОВА Лімітед" (відповідач-3), Приватного акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг" (відповідач-4), Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ЕНЕРГО" (відповідач-5) з вимогами про визнання недійсним п. 2.4 Договору про створення Закритого акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг", укладеного 28.02.2006 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва та юридичними особами за законодавством Кіпру - компаніями "ДЕНСЕК Лімітед" та "ЗАРОВА Лімітед", в частині формування частки Головного управління комунальної власності м. Києва на суму 230 130 031 грн. у розмірі 61 % статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" за рахунок внесення комунальних пакетів акцій ВАТ "Київгаз" (3403537 шт. або 60 % + 1), ВАТ "Київводоканал" (470311592 шт. або 67 %) та ВАТ "Київенерго" (13798441 шт. або 12,73 %); визнання недійсними правочинів щодо внесення до статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" на суму 377 262 346 грн. внеску територіальної громади м. Києва своєї частки 61 % у вигляді комунальних пакетів акцій ВАТ "Київгаз" (3403537 шт.) за ціною 17 767 935 грн., ВАТ "Київенерго" (13798441 шт.) за ціною 77 388 677 грн., ВАТ "Київводоканал" (470311592 шт.) за ціною 134 973 419 грн. відповідно до оформленого протоколом від 04.04.2006 № 1 рішення установчих зборів ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг", актів приймання-передачі пакетів акцій від 14.04.2006 № 25, від 11.05.2006 № 26, передавальних розпоряджень від 12.04.2006, від 10.05.2006, від 11.05.2006; зобов'язання Приватного акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг" повернути територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради 3403537 акцій Публічного акціонерного товариства "Київгаз"; зобов'язання Приватного акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг" повернути територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради 470311592 акцій Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"; витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ЕНЕРГО" на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради 13798441 акцій Публічного акціонерного товариства "Київенерго".

Позиція Заступника прокурора міста Києва та позивача (Київської міської ради).

В обґрунтування заявлених позовних вимог Заступник прокурора міста Києва у позовній заяві (а.с. 4-15 т. 1) зазначив наступне:

- під час здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях №№ 42014100000000932, 4201710000000307 Прокуратурою міста Києва встановлено факт порушення вимог законодавства під час вибуття з комунальної власності пакетів акцій відкритих акціонерних товариств "Київгаз", "Київенерго", "Київводоканал", які належали територіальній громаді міста Києва;

- було з'ясовано, що відповідно до рішення Київської міської ради від 24.06.2004 № 316/1526 Київська міська рада виступила співзасновником Закритого акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг" з часткою територіальної громади міста Києва у статутному фонді товариства в розмірі 61 %;

- вказаним рішенням передбачено, що частка територіальної громади міста Києва у ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" формується за рахунок пакетів акцій ВАТ "Київгаз", ВАТ "Київенерго", ВАТ "Київводоканал", які належать територіальній громаді міста Києва;

- суб'єктами оціночної діяльності (ТОВ "Фінансова група "Економ", ТОВ "Міжнародна компанія "Імідж", ТОВ "Укрпромресурс") на підставі договорів від 09.11.2004, укладених з Головним управлінням комунальної власності м. Києва, виконано оцінку у відповідних частинах внеску територіальної громади м. Києва, згідно з якою станом на 31.10.2004 вартість акцій ВАТ "Київгаз" (3 403 537 шт. або 60 % + 1) складає 17 767 935 грн., акцій ВАТ "Київенерго" (13 798 441 шт. або 12,73 %) - 77 388 677 грн., акцій ВАТ "Київводоканал" (470 311 592 шт. або 67 %) - 134 973 419 грн.; загальна вартість трьох пакетів акцій складає 230 130 031 грн.; складені за результатами оцінки висновки про вартість пакетів акцій наведених товариств 30.12.2004 затверджено Головним управлінням комунальної власності м. Києва;

- наказами Головного управління комунальної власності м. Києва від 29.06.2005 №№ 191, 192, 193 прийнято рішення про внесення вказаних пакетів акцій до статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" за ринковою вартістю, визначеною на підставі оцінки (відповідно 17 767 935 грн., 77 388 677 грн. та 134 973 419 грн.);

- рішенням зборів засновників ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" від 27.12.2005 погоджено внески засновників до статутного фонду товариства, зокрема, Головного управління комунальної власності м. Києва на загальну суму 230 130 031 грн. (61 % статутного фонду) за рахунок внесення 3 403 537 акцій ВАТ "Київгаз", 13 798 441 акцій ВАТ "Київенерго" та 470 311 592 акцій ВАТ "Київводоканал";

- у подальшому, між Головним управлінням комунальної власності м. Києва та юридичними особами за законодавством Кіпру - компаніями "ДЕНСЕК Лімітед" та "ЗАРОВА Лімітед" 28.02.2006 укладено Договір про створення Закритого акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг" (далі - Договір), умовами якого передбачено спільні дії його сторін щодо створення вказаного товариства;

- відповідно до п.п. 2.2, 2.3, 2.4 Договору статутний фонд ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" становить 377 262 346 грн. та поділяється на 1 509 049 384 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн., частка у статутному фонді Головного управління комунальної власності м. Києва становить 61 % (грошовий еквівалент 230 130 031 грн.) та формується за рахунок внесення пакетів акцій ВАТ "Київгаз" (3 403 537 шт.), ВАТ "Київенерго" (13 798 441 шт.), ВАТ "Київводоканал" (470 311 592 шт.), які належать територіальній громаді міста Києва;

- відповідно до Протоколу установчих зборів ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" від 04.04.2006 № 1, засновниками вказаного товариства прийнято рішення про його утворення із статутним фондом на суму 377 262 346 грн. При цьому частка Головного управління комунальної власності м. Києва складає 61 % за рахунок внесення зазначених пакетів акцій, грошовий еквівалент якої складає 230 130 031 грн.;

- відповідно до Статуту ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг", затвердженого 04.04.2006 установчими зборами товариства (далі - Статут), вказане товариство (далі - товариство) є власником майна, переданого йому акціонерами у власність як вклад (внесок) до статутного капіталу (п. 3.4), внесок Головного управління комунальної власності м. Києва при створенні товариства складає 61 % статутного фонду товариства, що складає 920 520 124 акцій на загальну суму 230 130 031 грн. та формується за рахунок акцій ВАТ "Київгаз", ВАТ "Київенерго", ВАТ "Київводоканал" (п. 5.3);

- державна реєстрація ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" (код ЄДРПОУ 34239322) проведена 05.04.2006;

- відповідно до актів приймання-передачі пакетів акцій від 14.04.2006 № 25, від 11.05.2006 № 26, передавальних розпоряджень від 12.04.2006, від 10.05.2006, від 11.05.2006 Головним управлінням комунальної власності м. Києва передано ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" акції ВАТ "Київгаз" (3403537 шт.), ВАТ "Київенерго" (13798441 шт.) та ВАТ "Київводоканал" (470311592 шт.);

- за доводами Заступника прокурора міста Києва, Договором про створення Закритого акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг" від 28.02.2006, протоколом установчих зборів ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" від 04.04.2006 № 1, актами приймання передачі пакетів акцій від 14.04.2006 № 25, від 11.05.2006 № 26, передавальними розпорядженнями від 12.04.2006, від 10.05.2006, від 11.05.2006 підтверджується вчинення правочинів щодо внесення комунальних пакетів акцій до статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" за ціною відчуження 230 130 031 грн. (на підставі висновків про вартість пакетів акцій станом на 31.10.2004) в обмін на корпоративні права (акції) цього товариства із часткою 61 %;

- Заступник прокурора міста Києва вважає, що відчуження вищенаведених пакетів акцій ВАТ "Київгаз", ВАТ "Київенерго" та ВАТ "Київводоканал" із комунальної власності територіальної громади м. Києва до статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" відбулося з порушенням закону, а саме ст. 19 Конституції України, ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", ч. 7 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та п.п. 25, 57 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891 (далі - Методика оцінки майна), а тому відповідні правочини, що стали підставою для такого відчуження, підлягають визнанню недійсними;

- Заступник прокурора міста Києва стверджує, що відчуження комунальних пакетів акцій відбулось на підставі висновків про оцінку, які втратили чинність, за ціною, що є істотно меншою за їх балансову вартість, а також внаслідок вчинення злочину, в обґрунтування наведеного зазначив, що:

станом на час вчинення правочинів щодо внесення комунального майна до статутного фонду новоствореного товариства минуло понад рік як з дати оцінки (31.10.2004), так і з дати затвердження Головним управління комунальної власності м. Києва висновків про вартість пакетів акцій (30.12.2004), при цьому, вчинення зазначених правочинів відбулося навіть після закінчення шестимісячного періоду з дати незаконного, на думку Заступника прокурора міста Києва, продовження строків дії цих висновків (наказами Головного управління комунальної власності м. Києва від 30.06.2005 № 194, № 195, № 196);

ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 07.08.2017 у справі № 752/15448/17 з нереабілітуючих підстав відповідно до ст. 49 КК України звільнено начальника Головного управління комунальної власності м. Києва Лисова І.В. від кримінальної відповідальності за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, що полягало, зокрема, у створенні господарського товариства з комунальною часткою без проведення оцінки комунальних пакетів акцій ВАТ "Київгаз", ВАТ "Київенерго" та ВАТ "Київводоканал" в порушення ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та п. 25 Методики. Посилаючись на приписи ст. 49 КК України, ст.ст. 284, 285, 287, 288 КПК України, Заступник прокурора міста Києва зазначає, що умовами звільнення від кримінальної відповідальності є встановлення факту вчинення кримінального правопорушення та сплив строку притягнення до кримінальної відповідальності;

в межах досудового розслідування у кримінальних провадженнях №№ 42014100000000932, 4201710000000307 Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз проведено судово-економічні експертизи щодо вартості активів територіальної громади м. Києва у формі пакетів акцій ВАТ "Київенерго", ВАТ "Київводоканал", ВАТ "Київгаз", які були передані до статутного капіталу ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг"; з висновків експертів № 18119/16-45 від 17.01.2017, № 12093/17-45 від 26.06.2017, № 12095/17-45 від 26.06.2017 вбачається більша ціна наведених комунальних пакетів акцій;

- з огляду на наведені у позовній заяві порушення закону та те, що п. 2.4 Договору про створення Закритого акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг" від 28.02.2016 став однією з правових підстав для внесення комунальних пакетів акцій до статутного фонду вказаного товариства, Заступник прокурора міста Києва вважає, що вказаний пункт (у відповідній частині) підлягає визнанню недійсним відповідно до приписів ст.ст. 203, 215, 217 ЦК України;

- стверджуючи про недійсність правочинів щодо відчуження комунальних пакетів акцій та відсутність належного волевиявлення власника комунального майна (оскільки Київська міська рада, приймаючи рішення про участь майном територіальної громади м. Києва у створенні ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" розраховувала на дотримання законного та в інтересах територіальної громади м. Києва порядку відчуження комунального майна до статутного фонду товариства, який дотримано не було), Заступник прокурора міста Києва вважає, що комунальне майно (пакети акцій ВАТ "Київенерго", ВАТ "Київводоканал", ВАТ "Київгаз", які були передані до статутного капіталу ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг") підлягає поверненню та витребуванню у його теперішніх власників - у Приватного акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг" (власник пакетів акцій ВАТ "Київгаз" (3403537 шт.) та ВАТ "Київводоканал" (470311592 шт.)) та у Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ЕНЕРГО" (власник пакету акцій ВАТ "Київенерго" (13798441 шт.), зокрема, у останнього на підставі ст. 388 ЦК України.

Позиція позивача (Київської міської ради) згідно поданих ним пояснень по справі (а.с. 182-193 т. 2) повністю узгоджується з позицією Заступника прокурора міста Києва, позивач також просив суд поновити строк на звернення до суду як такай, що пропущений з поважних причин, про що подав відповідну заяву (а.с. 171-172 т. 2).

Позиція відповідачів.

Відповідач-1 (Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)) у встановлений судом строк без поважних причин відзив на позов не подав, усно проти позову не заперечував.

Відповідач-2 (Компанія"ДЕНСЕК Лімітед") згідно поданого відзиву на позовну заяву (а.с. 2-15 т. 3) проти позову заперечував, у задоволенні позовних вимог просив відмовити повністю з огляду на те, що позивачем пропущено строк позовної давності за відсутності поважних причин для його пропуску та оскільки позивачем не доведено факту порушення прав та інтересів територіальної громади міста Києва при внесенні комунальних пакетів акцій ВАТ "Київгаз", ВАТ "Київенерго" та ВАТ "Київводоканал" до статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг".

Зокрема, відповідач-2 зазначив, що:

- на жодному етапі створення ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" не порушувались права та інтереси позивача (Київської міської ради) та територіальної громади міста Києва, не створювались перешкоди у реалізації наміру, вираженому у рішенні Київської міської ради № 316/1526 від 24.06.2004;

- розміри внесків засновників при створенні ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" були узгоджені та належним чином зафіксовані у п. 2.4 Договору про створення Закритого акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг" від 28.02.2006 та п. 2 Протоколу № 1 Установчих зборів Закритого акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг" від 04.04.2006;

- у Статуті ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг", у наведених Протоколі № 1 та Договорі відсутні жодні положення щодо порядку оцінки вкладів засновників чи затвердження такої оцінки.

Відповідач-3 (Компанія "ЗАРОВА Лімітед") у встановлений судом строк без поважних причин відзив на позов не подав.

Відповідач-4 (Приватне акціонерне товариство "Компанія Київенергохолдинг") згідно поданих до суду відзиву на позовну заяву та заяви (а.с. 145 т. 1, а.с. 164 т. 4) просив суд вирішити спір на підставі наявних в матеріалах справи доказів та розглянути справу за відсутності представника відповідача-4.

Відповідач-5 (Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ЕНЕРГО") згідно поданих до суду відзиву на позовну заяву (а.с. 80-89 т. 2) та заперечень по справі (а.с. 203-208, 219-225 т. 2) проти позову заперечував у повному обсязі, з огляду на таке:

- Заступник прокурора міста Києва, подаючи позов від імені Київської міської ради, не довів наявність повноважень на представництво інтересів держави в особі Київської міської ради та перевищив свої повноваження на представництво за Законом, оскільки чинне законодавство не передбачає право органів прокуратури здійснювати захист інтересів територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування;

- позивачем та Заступником прокурора міста Києва не надано жодних доказів, які б підтверджували порушення законних прав та інтересів Київської міської ради, жоден з відповідачів та жодним чином не порушив права або законні інтереси територіальної громади міста Києва на участь у ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" з часткою 61% у статутному капіталі цього товариства;

- посилання Заступника прокурора міста Києва на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 07.08.2017 у справі №752/15448/17 як на підставу для звільнення його від доказування, відповідач-5 вважає безпідставними, оскільки з наведеної ухвали вбачається, що Голосіївський районний суд міста Києва 07.08.2017 розглянув клопотання прокурора Прокуратури міста Києва про звільнення від кримінальної відповідальності Лисова І.В., обвинуваченого у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та звільнив останнього від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, тоді як наведена ухвала Голосіївського районного суду міста не встановлює фактичних обстави здійснення Лисовим І.В. кримінального правопорушення, а відтак, на думку відповідача-5, посилання Заступника прокурора міста Києва на підтвердження судом під час розгляду кримінального провадження порушень законодавства під час відчуження комунального майна у статутний фонд ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг", є необгрунтованими;

- вимога Заступника прокурора міста Києва про визнання недійсним п. 2.4 Договору про створення Закритого акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг" від 28.02.2006, на думку відповідача-5, не обґрунтована жодними доводами, а відтак, не підлягає задоволенню;

- відповідач-5 вважає, що внесення до статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" внеску територіальної громади міста Києва відбулось у повній відповідності до вимог законодавства, а відтак, відсутні підстави для визнання недійсними правочинів щодо внесення до статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" внеску територіальної громади. При цьому відповідач-5 зазначив, що ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" було створене не на базі комунального майна, а шляхом здійснення внеску комунальним майном (пакети акцій) територіальної громади до статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" з метою формування частки статутного капіталу господарського товариства, створеного, крім Київської міської ради, за участю інших юридичних осіб, а тому до спірних правовідносин слід застосовувати пункт 26 Методики оцінки майна, який встановлює, що строк дії висновку про вартість майна, складеного для інших випадків проведення оцінки майна, що передбачаються цією Методикою, може визначатися відповідними органами, що використовують результати цієї оцінки, а не пункт 25 Методики (стосовно дійсності висновку про вартість майна протягом шестимісячного строку від дати оцінки), на який посилався Заступник прокурора міста Києва;

- відповідач-5 також вказав, що Заступник прокурора міста Києва не навів жодних доводів, які б підтверджували порушення рішенням установчих зборів ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства;

- на думку відповідача-5, акт приймання-передачі акцій не є окремим правочином, а лише підтверджує факт передання засновником вкладу до статутного фонду (капіталу) товариства, відтак, до нього не застосовуються приписи ст.ст. 203, 215 ЦК України, відповідно, акт приймання-передачі акцій не може бути визнаний недійсним або нікчемним на підставі зазначених норм;

- рішення Київської міської ради від 24.06.2004 № 316/1526 свідчить про наявність волі власника комунального майна передати акції ВАТ "Київгаз", ВАТ "Київенерго" та ВАТ "Київводоканал" шляхом внесення їх до статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" в обмін на 61% акцій в статутному капіталі ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг", у зв'язку з чим відповідач-5 вважає, що спірні акції правомірно перейшли у власність ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" та не підлягають витребуванню Київською міською радою, оскільки остання стала акціонером та власником контрольного пакету акцій ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг", що дає їй право вирішального голосу при здійсненні управління товариством відповідно до Статуту, ЦК України та законів України;

- відповідач-5 звернув увагу, що у п. 1 вищевказаного рішення Київська міська рада ще до оцінки свого внеску до статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" корпоративними права у статутних фондах ВАТ "Київгаз", ВАТ "Київенерго" та ВАТ "Київводоканал" визначила розмір своєї частки у статутному фонді ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" (61%), незалежно від вартісних показників вказаних корпоративних прав, та саме розмір частки у статутному капіталі ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" складав для Київської міської ради першочерговий інтерес;

- відповідач-5 вважає, що жодна з норм чинного законодавства України, на яку посилаються Заступник прокурора міста Києва та Київська міська рада, не дають підстав для встановлення такого порушення законодавства, яке б стало підставою для витребування акцій ВАТ "Київгаз", ВАТ "Київенерго" та ВАТ "Київводоканал" із власності ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг";

- відповідач-5 зазначає, що міркування акціонера господарського товариства щодо можливості іншої оцінки його вкладу до статутного фонду господарського товариства, де він є акціонером, не є підставою для витребування від господарського товариства вкладу у його статутний фонд, та витребування майна господарського товариства від третіх осіб;

- вимога Заступника прокурора міста Києва про витребування акцій ПАТ "Київенерго" з власності ТОВ "ДТЕК ЕНЕРГО", на думку відповідача-5, задоволенню не підлягає, оскільки Заступник прокурора міста Києва не навів жодних обставин та не зазначив доказів, якими він обґрунтовує та підтверджує таку вимогу;

- враховуючи відсутність підстав стверджувати про те, що спірне майно вибуло з комунальної власності територіальної громади без наявності волі представника територіальної громади міста Києва, відповідач-5 вважає, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення ст. 388 ЦК України.

Згідно приписів ч.ч. 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 ГПК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, встановив таке.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Стаття 124 Конституції України регламентує, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Відповідно до приписів ст. 23 Закону України "Про прокуратуру":

- представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1);

- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (ч. 3);

- прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч. 4).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (у чинній станом на час подання позову редакції), господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

За приписами ч. 1 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України (у чинній станом на час подання позову редакції), прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. При цьому прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва.

У рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в господарському суді) встановлено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини зазначеного рішення Конституційного Суду України).

Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються нездатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси чи майно (KOROLEV v. RUSSIA (nо. 2), 5447/03 § 33, ЄСПЛ, від 01.04.2010; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02 § 35, ЄСПЛ, від 15.01.2009).

Згідно зі ст.ст. 5, 7 Конституції України, носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні":

місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (ч. 1 ст. 2);

місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема, законності; поєднання місцевих і державних інтересів; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування (ст. 4);

матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (ч. 3 ст. 16);

від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (ч. 5 ст. 16);

територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження (ч. 1 ст. 60).

Отже, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які належать до їхньої компетенції, а також у захисті прав та свобод органів місцевого самоврядування, які не мають загальнодержавного характеру, але направлені на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку в спосіб, який належить до їх відання. Органи місцевого самоврядування у визначених законом випадках є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Територіальна громада міста Києва як попередній власник спірних пакетів акцій делегує Київській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Тобто воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

Судом встановлено, що Заступник прокурора міста Києва в обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді послався на наведені норми закону та зазначив про порушення інтересів держави, яке, на його думку, полягає у незаконному вибутті із комунальної власності територіальної громади міста Києва комунальних пакетів акцій за заниженою вартістю, чим завдано шкоди інтересам територіальної громади міста Києва. Заступник прокурора міста Києва визначив, що Київська міська рада є позивачем у спірних правовідносинах щодо відчуження комунального майна з порушенням закону, водночас вказав, що незважаючи на обставини неправомірного вибуття із комунальної власності пакетів акцій важливих для міста Києва підприємств, Київською міською радою не вжито заходів щодо повернення спірних пакетів акцій до комунальної власності, що свідчить про неналежне здійснення захисту державних інтересів та відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру шляхом пред'явлення даного позову з метою захисту інтересів держави та територіальної громади міста Києва.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Заступник прокурора міста Києва, звертаючись з даним позовом про визнання недійсними правочинів, повернення та витребування спірних акцій на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради належним чином обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, вказав, у чому полягає порушення інтересів держави, та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (Київську міську раду), що мало наслідком підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави та порушення провадження у справі № 910/15044/17 ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2017.

При цьому судом з'ясовано, що на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", Прокурора міста Києва попередньо повідомив Київську міську раду про звернення до суду з даним позовом про визнання недійсними правочинів, повернення та витребування пакетів акцій ВАТ "Київгаз", ВАТ "Київенерго" та ВАТ "Київводоканал", які належали територіальній громаді міста Києва (повідомлення від 04.09.2017 № 05/2/3-194-17).

Крім того, обґрунтованість представництва інтересів держави в особі органів місцевого самоврядування (міських рад) у справах за позовами прокуратури підтверджується практикою Верховного Суду (постанови від 14.02.2018 у справі № 925/1277/16, від 29.05.2018 у справі № 917/2118/16, від 02.10.2018 у справі № 4/166"Б").

Отже, твердження відповідача-5 про недоведеність Заступником прокурора міста Києва наявності у нього повноважень на представництво інтересів держави в особі Київської міської ради при зверненні з даним позовом до суду відхиляються судом як безпідставні.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, якими можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним; відновлення становища; яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі.

Згідно частини 2 статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення ст. 20 ЦК України та принцип диспозитивності господарського судочинства, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частинами 1, 2 ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України, статтями 207, 208 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Як передбачено частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлено, зокрема, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5).

Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (абз. 4 п.п. 2.1 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом (п. 7 наведеної постанови Пленум Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").

За приписами ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (ч. 1 ст. 217 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Частиною 1 статті 167 ГК України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Київської міської ради від 24.06.2004 № 316/1526 "Про закрите акціонерне товариство "Компанія Київенергохолдинг" (а.с. 210 т. 1), з метою створення єдиного комплексу з постачання енергоресурсів, води та водовідведення в місті Києві Київська міська рада вирішила:

1. Виступити співзасновником закритого акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг" з часткою територіальної громади міста Києва у статутному фонді товариства в розмірі 61%.

2. Встановити, що частка територіальної громади міста Києва формується за рахунок 3403537 шт. або 60% + 1 акція простих іменних акцій відкритого акціонерного товариства "Київгаз", 13798441 шт. або 12,73 % простих іменних акцій відкритого акціонерного товариства "Київенерго" та 470311592 шт. або 67% простих іменних акцій відкритого акціонерного товариства "Київводоканал", що належать територіальній громаді міста Києва, вартість яких визначається шляхом проведення незалежної оцінки вартості в установленому законодавством порядку.

3. Доручити Головному управлінню комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) здійснити за погодженням з постійною комісією Київради з питань власності та постійною комісією Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку організаційно-правові заходи щодо створення закритого акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг".

4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань власності та постійну комісію Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Приймаючи наведене рішення, Київська міська рада визначила свій намір стати співзасновником Закритого акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг" з часткою територіальної громади міста Києва у статутному фонді товариства в розмірі 61%, сформованою за рахунок визначеної кількості акцій ВАТ "Київгаз", ВАТ "Київенерго", ВАТ "Київводоканал".

Разом з тим, рішення Київської міської ради від 24.06.2004 № 316/1526 не є правочином, за яким відбулось відчуження комунального майна (спірних пакетів акцій) та не визначало умов та процедури, за якими таке відчуження мало відбутись.

Основу правового регулювання створення та діяльності господарських товариств станом на час прийняття наведеного рішення Київської міської ради становили положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про господарські товариства".

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про господарські товариства" (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття Київською міською радою рішення від 24.06.2004 № 316/1526 та створення ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг") господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать, зокрема, акціонерні товариства.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України "Про господарські товариства" акціонерним визнається товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про господарські товариства" до акціонерних товариств належать, зокрема, закрите акціонерне товариство, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі.

Згідно ч. 2 ст. 153 ЦК України якщо акціонерне товариство створюється кількома особами, вони укладають між собою договір, який визначає порядок здійснення ними спільної діяльності щодо створення товариства. Цей договір не є установчим документом товариства.

Частиною 6 статті 81 ГК України (у редакції, чинній на час укладення Договору про створення Закритого акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг" від 28.02.2006) передбачено, що засновники акціонерного товариства укладають між собою договір, який визначає порядок здійснення ними спільної діяльності по створенню акціонерного товариства, відповідальність перед особами, що підписали акції, і третіми особами. Аналогічні норми містяться у ч. 2 ст. 26 Закону України "Про господарські товариства".

Статтею 36 Закону України "Про господарські товариства" визначено питання, які вирішують установчі збори акціонерного товариства, зокрема, останні приймають рішення про створення акціонерного товариства і затверджують його статут; обирають органи акціонерного товариства, затверджують оцінку вкладів, внесених у натуральній формі, тощо.

Відповідно до статті 37 наведеного Закону статут акціонерного товариства, крім відомостей, вказаних у статті 4 цього Закону, повинен містити відомості про види акцій, що випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, що купуються засновниками, наслідки невиконання зобов'язань по викупу акцій, строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів) один раз на рік за підсумками календарного року.

Згідно з ч. 1 ст. 155 ЦК України, статутний капітал акціонерного товариства утворюється з вартості вкладів акціонерів, внесених внаслідок придбання ними акцій.

Частиною 1 статті 115 ЦК України визначено, що господарське товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу). Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці (ч. 2 ст. 115 ЦК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 13 Закону України "Про господарські товариства" вкладами учасників та засновників товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, земельні ділянки відповідно до Земельного кодексу України, права користування водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті. Вклад, оцінений у карбованцях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено законодавством України.

Судом встановлено, що 28.02.2006 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради, на виконання рішення Київської міської ради від 24.06.2004 № 316/1526, юридичною особою за законодавством Кіпру - компанія "ДЕНСЕК Лімітед" та юридичною особою за законодавством Кіпру - компанія "ЗАРОВА Лімітед" (разом - сторони), як засновниками Закритого акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг" (далі - Товариство), було укладено Договір про створення Закритого акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг" (далі - Договір від 28.02.2006) (а.с. 25-27 т. 1).

Згідно п. 1.2 Договору від 28.02.2006, цим Договором визначається порядок здійснення засновниками спільної діяльності по створенню Товариства.

Розміри внесків засновників були узгоджені у спірному пункті 2.4 Договору від 28.02.2006, згідно якого:

Статутний фонд (внески засновників) при створенні Товариства розподіляється між сторонами (засновниками) наступним чином:

Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради - 61 % статутного фонду Товариства, що складає 920 520 124 акцій на загальну суму 230 130 031 грн. та формується за рахунок 3403537 штук простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства "Київгаз", код ЄДРПОУ 03346331, 13798441 штук простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства "Київенерго", код ЄДРПОУ 00131305, 47031592 штук простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства "Київводоканал", код ЄДРПОУ 03327664.

Компанія ДЕНСЕК Лімітед - 20% статутного фонду Товариства.

Компанія ЗАРОВА Лімітед - 19% статутного фонду Товариства.

Згідно протоколу № 1 Установчих зборів Закритого акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг" від 04.04.2006 (а.с. 28-30 т. 1) вирішено заснувати (створити) Закрите акціонерне товариство "Компанія Київенергохолдинг" (далі - АТ), сформувати статутний фонд АТ шляхом випуску простих іменних акцій на суму 376 262 346,00 грн. і розподілити на 1 509 049 384 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, поділити акції наступним чином:

Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради - 61% статутного фонду товариства, що складає 920 520 124 (дев'ятсот двадцять мільйонів п'ятсот двадцять тисяч сто двадцять чотири) акцій на загальну суму 230 130 031,00 грн. (двісті тридцять мільйонів сто тридцять тисяч тридцять одна гривня) та формується за рахунок внесення 3403537 штук простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства "Київгаз", 13798441 штук простих іменних акцій відкритого акціонерного товариства "Київенерго", 470311592 штук простих іменних акцій відкритого акціонерного товариства "Київводоканал".

Компанія ДЕНСЕК Лімітед - 20% статутного фонду товариства, що складає 301 809 877,00 (триста один мільйон вісімсот дев'ять тисяч вісімсот сімдесят сім) акцій та формується за рахунок внесення грошових коштів в сумі 75 452 469,25 (сімдесят п'ять мільйонів чотириста п'ятдесят дві тисячі чотириста шістдесят дев'ять) гривень 25 коп.

Компанія ЗАРОВА Лімітед - 19% статутного фонду товариства, що складає 286 719 383, 00 (двісті вісімдесят шість мільйонів сімсот дев'ятнадцять тисяч триста вісімдесят три) акцій та формується за рахунок внесення грошових коштів в сумі 71 679 845,75 (сімдесят один мільйон шістсот сімдесят дев'ять тисяч вісімсот сорок п'ять) гривень 75 коп.

Відповідно до Статуту Закритого акціонерного "Компанія Київенергохолдинг", затвердженого 04.04.2006 установчими зборами товариства (а.с. 60-74 т. 1):

1.1. Закрите акціонерне товариство "Компанія Київенергохолдинг" (далі по тексту - Товариство) засноване відповідно до рішення Київської міської ради від 24.06.2004 № 316/1526, рішення Установчих зборів Товариства (протокол № 1 від 4 квітня 2006), чинного законодавства України.

3.4. Товариство є власником:

- майна, переданого йому акціонерами у власність як вклад (внесок) до статутного капіталу.

5.1. Статутний капітал Товариства становить 377 262 346 грн.

5.2. Статутний капітал Товариства поділяється на 1 509 049 384 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна.

5.3. Статутний капітал (внески засновників) при створенні Товариства розподіляються між сторонами (засновниками) наступним чином:

Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради - 61 % статутного фонду Товариства, що складає 920 520 124 акцій на загальну суму 230 130 031 грн. та формується за рахунок 3403537 штук простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства "Київгаз" номінальною вартістю 5 грн., 13798441 штук простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства "Київенерго" номінальною вартістю 0,25 грн., 47031592 штук простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства "Київводоканал" номінальною вартістю 0,25 грн.

Компанія ДЕНСЕК Лімітед - 20% статутного фонду Товариства.

Компанія ЗАРОВА Лімітед - 19% статутного фонду Товариства.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" (код ЄДРПОУ 34239322) проведена 05.04.2006.

Заступник прокурора міста Києва та Київська міська рада стверджують, що відчуження спірних пакетів акцій ВАТ "Київгаз", ВАТ "Київенерго" та ВАТ "Київводоканал" із комунальної власності територіальної громади міста Києва до статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" за ціною відчуження 230 130 031 грн. (на підставі висновків про вартість пакетів акцій станом на 31.10.2004) в обмін на корпоративні права (акції) цього товариства із часткою 61 % відбулось за заниженою вартістю та з порушенням закону, а саме ст. 19 Конституції України, ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", ч. 7 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та п.п. 25, 57 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891 (далі - Методика оцінки майна), у зв'язку з чим правочини, що стали підставою для такого відчуження, підлягають визнанню недійсними. За змістом позовної заяви, такими правочинами є Договір про створення Закритого акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг" від 28.02.2006 (а саме пункт 2.4 цього договору в частині формування частки Головного управління комунальної власності м. Києва на суму 230 130 031 грн. у розмірі 61 % статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" за рахунок внесення комунальних пакетів акцій ВАТ "Київгаз" (3403537 шт. або 60 % + 1), ВАТ "Київводоканал" (470311592 шт. або 67 %) та ВАТ "Київенерго" (13798441 шт. або 12,73 %), рішення Установчих зборів ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг", оформлене протоколом установчих зборів ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" від 04.04.2006 № 1, акти приймання-передачі пакетів акцій від 14.04.2006 № 25, від 11.05.2006 № 26, передавальні розпорядження від 12.04.2006, від 10.05.2006, від 11.05.2006 (далі разом - оспорювані правочини).

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю правовою природою внесення майна до статутного фонду є правочином, а тому до нього можуть бути застосовані приписи ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Водночас, законодавство не встановлено, яким саме документом такий правочин має бути оформлений.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

З огляду на наявні в матеріалах справи Договір про створення Закритого акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг" від 28.02.2006, протокол установчих зборів ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" від 04.04.2006 № 1, акти приймання-передачі пакетів акцій від 14.04.2006 № 25, від 11.05.2006 № 26, передавальні розпорядження від 12.04.2006, від 10.05.2006, від 11.05.2006 підтверджується, що внесення комунальних пакетів акцій до статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" за ціною відчуження 230 130 031 грн. (на підставі висновків про вартість пакетів акцій станом на 31.10 2004) в обмін на корпоративні права (акції) цього товариства із часткою 61%, фактично відбулось.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 7 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

Згідно ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (у редакції, чинній на час укладення Договору від 28.02.2006), оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках: створення підприємств (господарських товариств) на базі державного майна або майна, що є у комунальній власності; визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна). Проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю.

Відповідно до п. 25 Методики про оцінку майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891 (далі - Методика), висновок про вартість майна у разі його використання для цілей реєстрації статуту господарського товариства, що створюється на базі державного та комунального майна, або уточнення його розміру в частині вартості внесків учасників (засновників) відповідно до пункту 57 дійсний протягом шестимісячного строку від дати оцінки .

Згідно з п. 57 Методики, порядок оцінки майна відповідно до цього розділу ("Особливості визначення вартості внесків учасників та засновників до статутних фондів господарських товариств") застосовується у разі створення господарських товариств, у тому числі державних акціонерних та холдингових компаній, на базі державного майна та майна, що є у комунальній власності, для визначення вартості внесків учасників та засновників, якщо до статутного фонду господарського товариства вноситься державне майно (майно, що є у комунальній власності) або майно господарського товариства з державною часткою (часткою комунального майна).

Таким чином, враховуючи положення п.п. 25, 57 Методики, при створенні господарського товариства на базі державного майна та майна, що є у комунальній власності, проведення незалежної оцінки такого майна є обов'язковим, висновок про вартість такого майна дійсний протягом шестимісячного строку від дати оцінки. Відповідно, після сплину вказаного строку висновок про оцінку майна є недійсним.

Заступник прокурора міста Києва та Київська міська рада стверджували, що всупереч наведеним приписам закону відбулося відчуження пакетів акцій, що перебували у власності територіальної громади міста Києва, за оцінкою, що втратила чинність, та за заниженою вартістю.

Судом по матеріалам справи встановлено, що суб'єктами оціночної діяльності (ТОВ "Фінансова група "Економ", ТОВ "Міжнародна компанія "Імідж", ТОВ "Укрпромресурс") на підставі договорів від 09.11.2004, укладених з Головним управлінням комунальної власності м. Києва, виконано оцінку у відповідних частинах внеску територіальної громади м. Києва, згідно з якою станом на дату оцінки - 31.10.2004 вартість акцій ВАТ "Київгаз" (3 403 537 шт. або 60 % + 1) складає 17 767 935 грн., акцій ВАТ "Київенерго" (13 798 441 шт. або 12,73 %) - 77 388 677 грн., акцій ВАТ "Київводоканал" (470 311 592 шт. або 67 %) - 134 973 419 грн.

За результатами виконаної оцінки суб'єктами оціночної діяльності були складені Висновки про вартість пакетів акцій ВАТ "Київгаз", ВАТ "Київенерго", ВАТ "Київводоканал" (а.с. 18, 19, 22 т. 1), які затверджено Головним управлінням комунальної власності м. Києва 30.12.2004.

Разом з тим, станом на час вчинення оспорюваних правочинів щодо передачі комунального майна (спірних пакетів акцій) до статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг", вищевказані Висновки про вартість пакетів акцій ВАТ "Київгаз", ВАТ "Київенерго", ВАТ "Київводоканал" втратили чинність, що свідчить про порушення ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та Методики про оцінку майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891.

Судом також досліджено, що наказами Головного управління комунальної власності м. Києва від 30.06.2005 №№ 194, 195, 196 (а.с. 17, 21, 24 т. 1) продовжено термін дії висновків про вартість пакетів акцій ВАТ "Київгаз", ВАТ "Київенерго", ВАТ "Київводоканал" до 31.12.2005.

Водночас, у разі створення господарського товариства із внеском комунального майна, Методикою встановлено шестимісячний строк дії висновку про вартість такого майна, а можливість його продовження уповноваженим органом не передбачено (п.п. 25, 57 Методики).

У зв'язку з наведеним, Головне управління комунальної власності м. Києва не мало повноважень на продовження терміну дії висновків про вартість пакетів акцій ВАТ "Київгаз", ВАТ "Київенерго", ВАТ "Київводоканал", що підлягали внесенню до статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг", згідно виданих ним наказів від 30.06.2005 №№ 194, 195, 196.

Таким чином, на час вчинення оспорюваних правочинів щодо внесення комунального майна до статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" (2006 рік) минуло понад рік як з дати оцінки (31.10.2004), так і з дати затвердження Головним управлінням комунальної власності м. Києва висновків про вартість пакетів акцій ВАТ "Київгаз", ВАТ "Київенерго", ВАТ "Київводоканал" (30.12.2004). Крім того, вчинення зазначених правочинів відбулось навіть після закінчення терміну (до 31.12.2005), на який було продовжено дію означених висновків про вартість пакетів акцій наказами Головного управління комунальної власності м. Києва від 30.06.2005 №№ 194, 195, 196.

Враховуючи наведене, суд відхиляє як безпідставні доводи відповідача-5, який зазначив, що оскільки ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" було створене не на базі комунального майна (цілісного майнового комплексу), а шляхом здійснення внеску комунальним майном (пакети акцій) територіальної громади до статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" з метою формування частки статутного капіталу господарського товариства, створеного, крім Київської міської ради, за участю інших юридичних осіб, то у такому випадку до спірних правовідносин слід застосовувати пункт 26 Методики оцінки майна (згідно якого строк дії висновку про вартість майна, складеного для інших випадків проведення оцінки майна, що передбачаються цією Методикою, може визначатися відповідними органами, що використовують результати цієї оцінки), а не пункт 25 Методики (стосовно дійсності висновку про вартість майна протягом шестимісячного строку від дати оцінки). Як встановлено судом, до спірних правовідносин підлягали застосуванню ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та п.п. 25, 57 Методики про оцінку майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891.

Суд вважає безпідставними посилання Заступника прокурора міста Києва на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 07.08.2017 у справі №752/15448/17 як на підставу для звільнення його від доказування (щодо порушення законодавства під час відчуження комунального майна у статутний фонд ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг"), оскільки з наведеної ухвали (а.с. 51-52 т. 1) вбачається, що Голосіївський районний суд міста Києва 07.08.2017 розглянув та задовольнив клопотання прокурора Прокуратури міста Києва про звільнення від кримінальної відповідальності Лисова І.В., обвинуваченого у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у зв'язку з чим постановив наведену ухвалу про звільнення Лисова І.В. від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України (у зв'язку із закінченням строків давності) та про закриття кримінального провадження відносно Лисова І.В., натомість наведена ухвала Голосіївського районного суду міста не встановлює фактичних обстави здійснення Лисовим І.В. кримінального правопорушення.

Вказані обставини у сукупності свідчать про відчуження пакетів акцій ВАТ "Київгаз", ВАТ "Київводоканал", ВАТ "Київенерго" в порушення ч. 7 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", п.п. 25, 57 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891).

Натомість, за приписами ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною першою статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Судом досліджено, що Договір про створення Закритого акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг" від 28.02.2006 укладено сторонами (засновниками) на підставі ч. 2 ст. 153 ЦК України, ч. 6 ст. 81 ГК України, ч. 2 ст. 26 Закону України "Про господарські товариства".

Пунктом 4.3 Договору встановлено, що даний Договір діє з моменту його підписання до дати державної реєстрації товариства.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" (код ЄДРПОУ 34239322) проведена 05.04.2006.

Згідно правової позиції Пленуму Вищого господарського суду України, викладеної у п. 5.6 постанови від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", договір про створення (заснування), зокрема, АТ не регулює відносин між учасниками (акціонерами) товариства під час здійснення його діяльності і припиняє свою дію після досягнення мети - створення та державної реєстрації товариства. Зазначені договори мають відповідати загальним вимогам, що ставляться до правочинів, і під час розгляду спорів про визнання їх недійсними суди повинні керуватися відповідними нормами про недійсність правочинів.

Отже, дія Договору від 28.02.2006 припинилась до моменту подання позову. Разом з тим, відповідна обставина не перешкоджає поданню позову про визнання договору (його частини) недійсним, що відповідає правовій позиції абз. 11 п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

За змістом пункту 2.4 Договору від 28.02.2006, частка у статутному фонді ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради становить 61 % статутного фонду Товариства, що складає 920 520 124 акцій на загальну суму 230 130 031 грн. та формується за рахунок 3403537 штук простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства "Київгаз", 13798441 штук простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства "Київенерго", 47031592 штук простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства "Київводоканал".

Таким чином, наведений пункт Договору від 28.02.2006 став однією з правових підстав для внесення комунальних пакетів акцій до статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" за ціною визначеною на підставі оцінок від 31.10.2004. Однак, як встановлено судом, відчуження комунальних пакетів акцій з власності територіальної громади міста Києва відбулось з порушенням закону.

У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог про визнання недійсними п. 2.4 Договору про створення Закритого акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг" від 28.02.2006 (в частині формування частки Головного управління комунальної власності м. Києва на суму 230 130 031 грн. у розмірі 61 % статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" за рахунок внесення комунальних пакетів акцій ВАТ "Київгаз" (3403537 шт. або 60 % + 1), ВАТ "Київводоканал" (470311592 шт. або 67 %) та ВАТ "Київенерго" (13798441 шт. або 12,73 %) та визнання недійсними правочинів щодо внесення до статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" на суму 377 262 346 грн. внеску територіальної громади м. Києва своєї частки 61 % у вигляді комунальних пакетів акцій ВАТ "Київгаз" (3403537 шт.) за ціною 17 767 935 грн., ВАТ "Київенерго" (13798441 шт.) за ціною 77 388 677 грн., ВАТ "Київводоканал" (470311592 шт.) за ціною 134 973 419 грн. відповідно до оформленого протоколом від 04.04.2006 № 1 рішення установчих зборів ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг".

Разом з тим, акт приймання-передачі (в т.ч. пакета акцій) не є окремим правочином, а лише підтверджує факт передання внеску засновником вкладу до статутного фонду (капіталу) товариства, відтак, до нього не застосовуються приписи ст.ст. 203 та 215 ЦК України щодо недійсності правочинів і, відповідно, він не може визнаватися недійсним або нікчемним на підставі наведених норм. Відповідна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 13.05.2009 у справі № 7/18. Аналогічне стосується і передавальних розпоряджень від 12.04.2006, від 10.05.2006, від 11.05.2006.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання недійсними правочинів щодо внесення до статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" внеску територіальної громади м. Києва своєї частки 61 % у вигляді комунальних пакетів акцій ВАТ "Київгаз" (3403537 шт.) за ціною 17 767 935 грн., ВАТ "Київенерго" (13798441 шт.) за ціною 77 388 677 грн., ВАТ "Київводоканал" (470311592 шт.) за ціною 134 973 419 грн. відповідно до актів приймання-передачі пакетів акцій від 14.04.2006 № 25, від 11.05.2006 № 26, передавальних розпоряджень від 12.04.2006, від 10.05.2006, від 11.05.2006 визнаються судом необґрунтованими.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

Відповідно до статті 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції, встановленої законом. Відтак, територіальна громада, як власник об'єктів права комунальної власності, делегує відповідній раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

Аналіз наведених норм дає підстав для висновку, що воля територіальної громади, як власника, може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 05.10.2016 у справі №916/2129/15, від 25.01.2017 у справі №916/2131/15, постанові Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 916/2130/15.

Таким чином, беручи до уваги, що відчуження комунального майна потребує спеціальної встановленої законом процедури, відчуження спірних комунальних пакетів акцій з порушенням закону свідчить про відсутність волі власника на це, оскільки Київська міська рада, приймаючи рішення про участь майном територіальної громади міста у створенні ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" розраховувала на дотримання законного та в інтересах територіальної громади м. Києва порядку відчуження комунального майна до статутного фонду створюваного товариства, який дотримано не було.

Внаслідок недійсності вищенаведених правочинів щодо відчуження спірних комунальних пакетів акцій та відсутності належного волевиявлення власника спірного комунального майна останнє підлягає поверненню та витребуванню у його теперішніх власників.

А отже, вимоги позивача про зобов'язання Приватного акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг" повернути територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради 3403537 акцій Публічного акціонерного товариства "Київгаз"; зобов'язання Приватного акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг" повернути територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради 470311592 акцій Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"; витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ЕНЕРГО" на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради 13798441 акцій Публічного акціонерного товариства "Київенерго" визнаються судом обгрунтованими.

Таким чином, під час розгляду справи судом встановлено обставини порушення прав Київської міської ради при формуванні частки територіальної громади міста Києва у статутному фонді ЗАТ "Компанія Київенергохолдінг".

Позовна давність.

Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву (а.с. 2-15 т. 3) заявив про пропуск позивачем строку позовної давності на звернення з даним позовом за відсутності поважних причин для його пропуску, зважаючи на таке.

Оскільки позивач вказував на те, що порушення вимог закону при створенні ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" відбулось через закінчення терміну дії висновків про вартість комунальних пакетів акцій ВАТ "Київгаз", ВАТ "Київенерго" та ВАТ "Київводоканал", відповідач-2 вважає, що, перебіг позовної давності на звернення з даним позовом до суду почався з моменту, коли Заступнику прокурора міста Києва або Київській міській раді стало відомо або могло бути відомо про те, що строк дії висновків про вартість спірних пакетів акцій закінчився.

На думку відповідача-2, початок перебігу позовної давності почався з 07.07.2008 - дати винесення Господарським судом міста Києва рішень у справах № 6/317, № 6/318, № 6/319, коли Заступнику прокурора міста Києва та Київській міській раді було відомо про всі деталі створення ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг", зокрема, про зміст та строки дії звітів про оцінку пакетів акцій ВАТ "Київгаз", ВАТ "Київенерго" та ВАТ "Київводоканал", а закінчився строк позовної давності 07.07.2011.

Посилання Заступника прокурора міста Києва на те, що про порушення інтересів держави та територіальної громади м. Києва в спірному випадку не було та не могло бути відомо Київській міській раді та Прокуратурі міста Києва, оскільки вказані обставини встановлено за результатами проведених судово-економічних експертиз (висновки експертів № 18119/16-45 від 17.01.2017, № 12093/17-45 від 26.06.2017, № 12095/17-45 від 26.06.2017) в межах розслідування у кримінальних провадженнях № 42014100000000932, № 4201710000000307, відповідач-2 вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки зазначені висновки експертів не можуть підтвердити необізнаність Прокуратури міста Києва та Київської міської ради про деталі створення ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг", зокрема, щодо строку дії звітів про оцінку комунальних пакетів акцій.

Відповідач-5 згідно поданої ним заяви про сплив (закінчення) строку позовної давності (а.с. 117-119 т. 2), також стверджував про пропуск Прокуратурою міста Києва строку позовної давності при поданні даного позову до суду та про відсутність будь-яких поважних причин для пропуску строку позовної давності, зважаючи на таке:

- враховуючи рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2008 у справах № 6/317, № 6/318, № 6/319, відповідач-5 вважає, що станом на 07.07.2011 для Прокуратури міста Києва сплив строк позовної давності щодо вимог про визнання недійсними правочинів щодо передачі 12,73% акцій АК "КИЇВЕНЕРГО" до статутного капіталу ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг", повернення та витребування акцій 12,73% акцій АК "КИЇВЕНЕРГО";

- враховуючи рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2007 у справі № 6/81, залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2007, відповідач-5 вважає, що Київська міська рада на час розгляду вказаної справи була обізнана про передачу 12,73% акцій АЕК "КИЇВЕНЕРГО" до статутного капіталу ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" на підставі рішення Київської міської ради від 24.06.2004 № 316/1526 "Про закрите акціонерне товариство "Компанія Київенергохолдинг", а отже, станом на 27.09.2010 сплив строк позовної давності на вимоги щодо законності передачі права власності на 12,73% акцій АЕК "КИЇВЕНЕРГО" до статутного капіталу ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг";

- оскільки Заступник прокурора міста Києва посилався на витяги із електронної бази даних Державної установи "Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку країни", яка є загальнодоступною інформаційною базою даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів, та з інформації, розміщеної у вказаній електронній базі даних вбачається, що вже станом наприкінці 2007 року ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" припинило бути власником 12,73% простих іменних акцій АЕК "КИЇВЕНЕРГО", відповідач-5 вважає, що Київська міська рада та Прокуратура міста Києва вже наприкінці 2007 року знали або могли довідатися про те, що вже тоді ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" набуло право власності на акцій АЕК "КИЇВЕНЕРГО";

- Прокуратурою міста Києва було подано протест на рішення Київської міської ради від 24.06.2004 № 316/1526 "Про закрите акціонерне товариство "Компанія Київенергохолдинг", який було винесено на розгляд на пленарному засіданні X сесії Київської міської ради IV скликання 26 травня 2005 року. На думку відповідача-5, вказана обставина підтверджує той факт, що вже у травні 2005 року Київській міській раді та Прокуратурі міста Києва було відомо про створення ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" на виконання рішення Київської міської ради від 24.06.2004 № 316/1526;

- здійснення організаційно-правових заходів щодо створення ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" було покладено на Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) за погодженням з постійною комісією Київради з питань власності та постійною комісією Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку, а отже, на думку відповідача-5, Київська міська рада в особі постійної комісії Київради з питань власності та постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку, здійснюючи погодження організаційно-правових заходів щодо створення ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" та здійснюючи контроль за виконанням рішення Київської міської ради від 24.06.2004 № 316/1526, була проінформована про заснування ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг", а також про всі організаційно-правові заходи, які здійснювалися Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київради в процесі державної реєстрації новоствореного товариства.

У Цивільному кодексі України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Разом з тим, за змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, положення закону про початок перебігу позовної давності поширюються й на звернення прокурора до суду із заявою про захист інтересів держави.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Таким чином, позовна давність пов'язується із судовим захистом суб'єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб'єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов'язаної особи.

Верховний Суд України у постанові від 03.02.2016 у справі № 6-75цс15 вказав, що можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов'язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на позивача.

Згідно правової позиції Верховного Суду України у постанові від 16.11.2016 у справі № 6-2469цс16, порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстав для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Частинами 3, 4, 5 ст. 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до прийняття ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

За змістом ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (абз. 1, 2 п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Чинним законодавством не передбачено переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Закон не визначає, з чиєї ініціативи суд визнає причини пропущення позовної давності поважними. Як правило, це здійснюється за заявою (клопотанням) позивача з наведенням відповідних доводів і поданням належних та допустимих доказів. Відповідна ініціатива може виходити й від інших учасників судового процесу, зокрема, прокурора, який не є стороною у справі (абз. 3, 4, 5 п. 2.2 вищенаведеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10).

Враховуючи, що позовна давність не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, суд відхиляє як безпідставну заяву позивача, подану 11.04.2018 через відділ діловодства суду, про поновлення строку звернення до суду як такого, що пропущений з поважних причин.

Водночас, Заступник прокурора міста Києва, який звернуся з позовом в інтересах держави в особі позивача, у позові просить суд визнати причини пропуску строку позовної давності поважними.

Обгрунтовуючи поважність причин пропуску позовної давності, Заступник прокурора міста Києва зазначив, що про порушення інтересів держави та територіальної громади м. Києва внаслідок вибуття без дотримання приписів закону комунальних пакетів акцій важливих для м. Києва підприємств та заниження їх вартості при відчуженні не було та не могло бути відомо Київській міській раді та Прокуратурі міста Києва, оскільки вказані обставини встановлено за результатами проведених судово-економічних експертиз (висновки експертів № 18119/16-45 від 17.01.2017, № 12093/17-45 від 26.06.2017, № 12095/17-45 від 26.06.2017) в межах розслідування у кримінальних провадженнях № 42014100000000932, № 4201710000000307. У зв'язку з цим, на думку Заступника прокурора міста Києва, строк позовної давності на захист прав та інтересів держави та територіальної громади м. Києва у спірних правовідносинах пропущено з поважних причин.

Оцінивши у сукупності надані учасниками справи пояснення та зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів відповідача-2 та відповідача-5 про пропуск Заступником прокурора міста Києва та позивачем строку на звернення з даним позовом до суду та про відсутність поважних причин пропуску строку позовної давності. При цьому суд виходив з наступного.

Позов Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради обґрунтовано порушенням інтересів держави та територіальної громади м. Києва внаслідок вибуття без дотримання приписів закону комунальних пакетів акцій важливих для м. Києва підприємств.

Заступник прокурора стверджував про порушення вимог закону при створенні ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" з огляду, зокрема, на закінченням терміну дії висновків про вартість комунальних пакетів акцій ВАТ "Київгаз", ВАТ "Київенерго" та ВАТ "Київводоканал", затверджених начальником Головного управління комунальної власності м. Києва 30.12.2004. Отже, суд дійшов висновку, що перебіг позовної давності на звернення з даним позовом до суду почався з моменту, коли Київській міській раді або Прокурорі міста Києва стало відомо або могло бути відомо про те, що строк дії висновків про вартість комунальних пакетів акцій ВАТ "Київгаз", ВАТ "Київенерго" та ВАТ "Київводоканал", що внесені до статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг", закінчився.

По матеріалам даної справи судом встановлено, що у 2007 році до Господарського суду міста Києва звернувся Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Київської міської ради з позовами до :

Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія "Імідж" про визнання недійсним звіту про оцінку пакету акцій Відкритого акціонерного товариства "Київгаз" у розмірі 60% + 1 акція статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" (3403537 шт.) станом на 31.10.2004, проведену ТОВ "Міжнародна компанія "Імідж" (позовна заява №05/2-7468-07 від 12.04.2007);

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромресурси" про визнання недійсним звіту про оцінку пакету акцій Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанії "Київводоканал" у розмірі 67% статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" (470311592 шт.) станом на 31.10.2004, проведену ТОВ "Укрпромресурс" (позовна заява №05/2-7469-07 від 12.04.2007);

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова група "Економ" про визнання недійсним звіту про оцінку пакету акцій Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" у розмірі 12,73% статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" (13798441 шт.) станом на 31.11.2004, проведену ТОВ "Фінансова група "Економ" (позовна заява №05/2-7467-07 від 12.04.2007).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 14.05.2007 прийнято вищенаведені позовні заяви №05/2-7468-07 від 12.04.2007, №05/2-7469-07 від 12.04.2007, №05/2-7467-07 від 12.04.2007 до розгляду та порушено провадження у справах № 6/317, № 6/318, № 6/319 відповідно.

Обгрунтовуючи позовну заяву 05/2-7468-07 від 12.04.2007 у справі № 6/317 (а.с. 17-22 т. 3), Заступник прокурора міста Києва зазначив наступне:

- "Прокуратурою міста Києва проведено перевірку в ході якої встановлено порушення чинного законодавства під час створення ЗАТ "Компанія Київенргохолдинг";

- "Відповідно до рішення Київської міської ради № 316/1526 від 24.06.04 "Про закрите акціонерне товариство "Компанія Київенргохолдинг" з метою створення комплексу з постачання енергоресурсів, води та водовідведення в м. Києві, Київрада вирішила виступити співзасновником зазначеного товариства з часткою територіальної громади міста Києва у його статутному фонді в розмірі 61%, яка формується за рахунок 3403537 шт. або 60% + 1 акція ВАТ "Київгаз", 13798441 шт. або 12,73 % акцій ВАТ "Київенерго", 470311592 шт. або 67% акцій ВАТ "Київводоканал", які належать територіальній громаді м. Києва, вартість яких визначається шляхом проведення незалежної оцінки…";

- "Згідно протоколу № 1 установчих зборів ЗАТ "Компанія Київенргохолдинг" від 04.04.06 засновниками товариства є Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Компанія "Денсек Лімітед" та Компанія "Зарова Лімітед ";

- "Внески Головного управління комунальної власності м. Києва - прості іменні акції ВАТ "Київгаз" у кількості 3 403 537 штук оцінені 31.10.04 суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Міжнародна компанія "Імідж" на загальну суму 17 767 935 грн., що зазначено у звіті про оцінку пакету акцій ВАТ "Київгаз".

Висновок про вартість пакету акцій ВАТ "Київгаз" затверджено начальником Головного управління комунальної власності м. Києва 30.12.2004 року. Згідно висновку ринкова вартість частини внеску територіальної громади м. Києва до статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенргохолдинг" пакету акцій ВАТ "Київгаз", який належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва в розмірі 60% + 1 акція статутного фонду товариства (3 403 537 штук простих іменних акцій) станом на 31.10.2004 складає 17 767 935 грн.

На підставі вказаного звіту про оцінку майна, а також документів, передбачених законодавством, 05.04.06 проведено державну реєстрацію ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг".

Відповідно до статуту та реєстраційної картки статутний фонд Компанії складає 377 262 346 грн. за рахунок внесків засновників: Головне управління комунальної власності м. Києва 230 130 031 грн. - 61%, Компанія "Денсек Лімітед" 75 452 469,25 грн. - 20%, Компанія "Зарова Лімітед" 71 679 845,75 грн. - 19 %";

- "Фондом державного майна України, згідно з вимогами ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", проведено рецензування Звіту про оцінку пакета акцій ВАТ "Київгаз", виконаного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Міжнародна компанія "Імідж" станом на 31.10.04, з метою їх подальшого внеску до статутного фонду ЗАТ "Компанія "Київенергохолдінг".

Згідно рецензії від 26.03.2007 звіт про оцінку пакета акцій ВАТ "Київгаз" не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, які вплинули на достовірність оцінки.

Вищевказане свідчить про порушення закону, допущені при складанні звіту про оцінку пакету акцій ВАТ "Київгаз", що у свою чергу у подальшому потягло неправомірне формування статутного фонду ЗАТ "Компанія "Київенергохолдінг";

- "Враховуючи, що порушення встановлено при формуванні статутного фонду ЗАТ "Компанія "Київенергохолдінг", зокрема при внесенні до нього пакета акцій ВАТ "АЕК "Київенерго", пакета ацій ВАТ "АК "Київводоканал", пакета акцій ВАТ "Київгаз", які належать територіальній громаді м. Києва, інтереси якої представляє Київська міська рада, а також те, що згідно рішення Київради від 24.06.2004 № 316/1526 співзасновником товариства виступила Києїрада (Головному управлінню комунальної власності м. Києва доручено лише здійснити організаційно-правові заходи щодо створення товариства) позов пред'ялено також в її інтересах" .

З огляду на наведені обґрунтування, Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Київської міської ради просив суд визнати недійсним звіт про оцінку пакету акцій Відкритого акціонерного товариства "Київгаз" у розмірі 60% + 1 акція статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" (3403537 шт.) станом на 31.10.2004, проведену ТОВ "Міжнародна компанія "Імідж" (справа № 6/317).

Аналогічні обґрунтування Заступником прокурора м. Києва наведено у позовній заяві №05/2-7469-07 від 12.04.2007 у справі № 6/318 (а.с. 68-73 т. 3) та у позовній заяві №05/2-7467-07 від 12.04.2007 у справі № 6/319 (а.с. 91-96 т. 3), з урахуванням яких Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Київської міської ради просив суд визнати недійсним звіт про оцінку пакету акцій Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанії "Київводоканал" у розмірі 67% статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" (470311592 шт.) станом на 31.10.2004, проведену ТОВ "Укрпромресурс" (справа № 6/318) та звіт про оцінку пакету акцій Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" у розмірі 12,73% статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" (13798441 шт.) станом на 31.11.2004, проведену ТОВ "Фінансова група "Економ" (справа № 6/319).

В якості додатків до вищенаведених позовних заяв Заступником прокурора м. Києва додано такі документи:

- рішення Київської міської ради від 24.06.04 № 316/1526;

- звіт про оцінку пакету акцій ВАТ "Київгаз" (у справі № 6/317) / звіт про оцінку пакету акцій ВАТ "АК "Київводоканал" (у справі № 6/318) / звіт про оцінку пакету акцій ВАТ "АК "Київенерго" (у справі № 6/319;)

- рецензія Фонду державного майна України на звіту про оцінку пакету акцій ВАТ "Київгаз" від 26.03.2007 (справа № 6/317) / рецензія Фонду державного майна України на звіту про оцінку пакету акцій ВАТ "АК "Київводоканал"від 26.03.2007 (справа № 6/318) / рецензія Фонду державного майна України на звіту про оцінку пакету акцій ВАТ "АЕК "Київенерго" від 26.03.2007 (справа № 6/319);

- свідоцтво про державну реєстрацію ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг";

- протокол № 1 установчих зборів ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг";

- висновок про вартість пакету акцій ВАТ "Київгаз" (у справі № 6/317) / висновок про вартість пакету акцій ВАТ "АК "Київводоканал" (у справі № 6/318) /, висновок про вартість пакету акцій ВАТ "АЕК "Київенерго" (у справі № 6/319) (а.с. 23-47, 98-108 т. 3).

Рішеннями Господарського суду міста Києва від 07.07.2008 у справах № 6/317, № 6/318, № 6/319 у позовах відмовлено повністю (а.с. 49-52, 74-77, 110-113 т. 3) з підстав необґрунтованості позовних вимог.

Так, у рішенні Господарського суду міста Києва від 07.07.2008 у справі № 6/317 встановлено такі обставини:

"Для встановлення відповідності спірного звіту вимогам чинного законодавства та встановлення вартості пакету акцій, що потребує спеціальних знань, судом було призначено у справі судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Зокрема, судом було поставлено на вирішення експерта наступні питання:

- чи відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна звіт про оцінку пакету акцій відкритого акціонерного товариства "Київгаз" у розмірі 60 % +1 акція статутного фонду товариства (3403537 шт.) станом на 31.10.2004, проведену товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія "Імідж"? Якщо ні, то яким саме?

- якою була дійсна вартість пакету акцій відкритого акціонерного товариства "Київгаз" у розмірі 60 % +1 акція статутного фонду товариства (3403537 шт.) станом на 31.10.2004?

Без наявності висновку експерта з зазначених питань вирішити спір по суті не вбачається за можливе.

Витрати за проведення експертизи ухвалою суду від 12.06.2007 було покладено на Київську міську раду.

Матеріали справи було повернуто з наведеної вище експертної установи разом з листом № 9378 від 24.04.2008, відповідно до якого ухвала про призначення експертизи залишається без виконання у зв'язку з нездійсненням позивачем-2 оплати експертних досліджень відповідно до рахунку, направленого стороні.

Київська міська рада письмових пояснень щодо причини невиконання вимог суду не подала, представника на виклик суду не направила, жодних заяв та клопотань не подала. …

За таких обставин, оскільки належних та допустимих доказів правомірності позовних вимог суду не подано, останні є необґрунтованими".

Аналогічні обставини встановлені у рішеннях Господарського суду міста Києва від 07.07.2008 у справах № 6/318, № 6/319.

Заступник прокурора м. Києва не погодився з рішеннями Господарського суду міста Києва у справах № 6/317, № 6/318 та № 6/319, якими відмовлено у задоволенні позовів з огляду на те, що прокурором не подано суду належних та допустимих доказів правомірності позовних вимог, у зв'язку з чим подав апеляційні подання № 05/2-7468-07 від 24.09.2008, № 05/2-7469-07 від 24.09.2008, № 05/2-7467-07 від 24.09.2008 на рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2008 у справах № 6/317, № 6/318 та № 6/319 (а.с. 53-57, 78-82, 114-117 т. 3).

Суд звертає увагу, що апеляційні подання на рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2008 у справах № 6/317, № 6/318 та № 6/319 містять обґрунтування Заступника прокурора м. Києва щодо порушень закону, допущених при складанні звіту про оцінку пакетів акцій ВАТ "Київгаз" / ВАТ "АК "Київводоканал" / ВАТ "АЕК "Київенерго".

Так, в апеляційному поданні у справі № 6/317 Заступник прокурора м. Києва зазначив наступне:

"На виконання вимог ст.ст. 13, 23, 24 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", з метою додержання законодавства з оцінки майна суб'єктами оціночної діяльності, Фондом державного майна України 26.03.2007 проведено рецензування звіту про оцінку пакета акцій ВАТ "Київгаз", виконаного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Міжнародна компанія "Імідж", яким встановлено, що останній не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, які вплинули на достовірність оцінки.

Зокрема, рецензією встановлено, що суб'єктом оціночної діяльності на основі майнового підходу був сформований остаточний висновок про ринкову вартість пакету акцій ВАТ "Київгаз", що становить 60%+1 акція, з метою внеску до статутного фонду.

Водночас, розрахунок вартості пакета акцій ВАТ "Київгаз" за майновим підходом містить непідтвердженість орендних ставок та вартості аналогів нерухомості в м. Києві, що унеможливлює перевірку правильності та достовірності визначеної ТОВ "Міжнародна компанія "Імідж" вартості будівель ВАТ "Київгаз". В додатках до Звіту відсутні джерела інформації для розрахунку вартості нерухомого майна товариства, фото фіксації об'єктів товариства, що здійснювався за порівняльним підходом.

Крім того, рецензією зазначено, що вартість машин, обладнання, інструментів, приладів та інвентарю визначалась суб'єктом оціночної діяльності з урахуванням строку економічного життя, розмір якого визначено п. 53 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1981, яка стосується оцінки статутного фонду колективних сільськогосподарських підприємств та акцій товариств, що створюються на базі майна радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств, яка здійснюється комісією з приватизації під час переоцінки повністю зношених за даними бухгалтерського обліку основних засобів.

Проте, особливість визначення вартості внесків учасників та засновників до статутних фондів господарських товариств, створених на базі державного майна та майна, що є у комунальній власності, регулюється п.п. 57-62 Методики. "

Аналогічні зазначення щодо порушень закону, допущених при складанні звіту про оцінку пакету акцій ВАТ "АК "Київводоканал" містяться в апеляційному поданні у справі № 6/318.

Щодо порушень закону, допущених при складанні звіту про оцінку пакету акцій ВАТ "АЕК "Київенерго" в апеляційному поданні у справі № 6/319 зазначено таке:

"Водночас, розрахунок вартості пакета акцій ВАТ "АЕК "Київенерго" за порівняльним підходом здійснювався відповідно до Порядку визначення початкової вартості пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, що підлягають продажу на конкурсах, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 23.01.2004 № 105.

Проте, цей Порядок визначає процедуру проведення стандартизованої оцінки пакетів акцій відкритих акціонерних товариств з визначенням оціночної вартості та використовувати його при здійсненні незалежної оцінки для визначення ринкової вартості пакета акцій є неприпустимим.

Слід зазначити, що більшість документів ВАТ "АЕК "Київенерго" в додатках до звіту не оформлені належним чином, відсутня фінансова та бухгалтерська звітність ВАТ "АЕК "Київенерго" станом на 30.09.2004, фотографії об'єктів товариства".

Київська міська рада подала пояснення № 29/246-1536 від 03.11.2008 на апеляційне подання по справі № 6/317, в якому зазначила, зокрема, наступне:

"...На виконання вказаного рішення (№ 316/1526 від 24.06.04 Про закрите акціонерне товариство Компанія Київенергохолдинг ) Київради, Головним управлінням комунальної власності виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) проведено конкурсний відбір незалежного експерта для здійснення оцінки вартості внесків територіальної громади м. Києва. За результатами конкурсу між Головним управлінням комунальної власності та ТОВ Міжнародна компанія Імідж було укладено договір № 283 від 09.11.04, на підставі якого останнім проведено оцінку пакета акцій ВАТ Київгаз .

Згідно звіту, ринкова вартість частини внеску територіальної громади міста Києва у кількості 3 403 537 штук простих іменних акцій ВАТ Київгаз суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ Міжнародна компанія Імідж станом на 31.10.04 визначена в розмірі 17 767 935 грн.

На підставі вказаного звіту про оцінку майна, а також документів, передбачених чинним законодавством, 05.04.06 проведено державну реєстрацію ЗАТ Компанія Київенергохолдинг .

Відповідно до статуту та реєстраційної картки статутний фонд ЗАТ Компанія Київенергохолдинг становить 377 262 346 грн. за рахунок внесків засновників: Головне управління комунальної власності - 230 130 031 грн., що становить 61% статутного фонду, Компанія Денсек Лімітед 75 452 469,25 грн., що становить 20% статутного фонду, Компанія Зарова Лімітед 71 679 845,75 грн., що становить 19 % статутного фонду.

"На виконання вимог ст.ст. 13, 23, 24 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", з метою додержання законодавства з оцінки майна суб'єктами оціночної діяльності, Фондом державного майна України 26.03.2007 проведено рецензування звіту про оцінку пакета акцій ВАТ "Київгаз", виконаного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Міжнародна компанія "Імідж", яким встановлено, що останній не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, які вплинули на достовірність оцінки.

Зокрема, рецензією встановлено, що суб'єктом оціночної діяльності на основі майнового підходу був сформований остаточний висновок про ринкову вартість пакету акцій ВАТ "Київгаз", що становить 60%+1 акція, з метою внеску до статутного фонду.

Водночас, розрахунок вартості пакета акцій ВАТ "Київгаз" за майновим підходом містить непідтвердженість орендних ставок та вартості аналогів нерухомості в м. Києві, що унеможливлює перевірку правильності та достовірності визначеної ТОВ "Міжнародна компанія "Імідж" вартості будівель ВАТ "Київгаз". В додатках до Звіту відсутні джерела інформації для розрахунку вартості нерухомого майна товариства, фото фіксації об'єктів товариства, що здійснювався за порівняльним підходом.

Крім того, рецензією зазначено, що вартість машин, обладнання, інструментів, приладів та інвентарю визначалась суб'єктом оціночної діяльності з урахуванням строку економічного життя, розмір якого визначено п. 53 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1981, яка стосується оцінки статутного фонду колективних сільськогосподарських підприємств та акцій товариств, що створюються на базі майна радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств, яка здійснюється комісією з приватизації під час переоцінки повністю зношених за даними бухгалтерського обліку основних засобів.

Проте, особливість визначення вартості внесків учасників та засновників до статутних фондів господарських товариств, створених на базі державного майна та майна, що є у комунальній власності, регулюється п.п. 57-62 Методики. " (а.с. 58-60 т. 3).

Аналогічними за змістом вищенаведеним поясненням на апеляційне подання по справі № 6/317 є пояснення Київської міської ради на апеляційні подання по справі № 6/318 (від 03.11.2008 № 29/246-1537) та по справі № 6/318 (від 03.11.2008 № 29/246-1538 (а.с. 83-86, 118-120 т. 3)

Постановами Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2008 у справах № 6/317, № 6/318, № 6/319 вищенаведені рішення Господарського суду міста Києва скасовані, а провадження у наведених справах припинені на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України (в редакції, що діяла на час постановлення відповідних судових рішень) (а.с. 62-65, 86-89, 121-124 т. 3).

Таким чином, аналіз змісту наявних в матеріалах даної справи копій матеріалів справ Господарського суду міста Києва № 6/317, № 6/318, № 6/319 (позовних заяв, рішень Господарського суду міста Києва, апеляційних подань, пояснень на апеляційні подання, постанов Київського апеляційного господарського суду (а.с. 16-124 т. 3) свідчить про те, що Прокуратурі міста Києва в будь-якому разі станом на 07.07.2008 - дату винесення Господарським судом міста Києва рішень у справах № 6/317, № 6/318, № 6/319, було відомо про обставини створення ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг", зокрема, про зміст та строки дії звітів про оцінку пакетів акцій ВАТ "Київгаз", ВАТ "Київенерго" та ВАТ "Київводоканал", які в подальшому були передані до статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг". При цьому в даному випадку має значення саме підтвердження обізнаності Прокуратури міста Києва про певні обставини, що безпосередньо вбачається з матеріалів справ № 6/317, № 6/318, № 6/319, а не про обставини, встановлені рішенням суду, у зв'язку з чим в даному випадку судом не береться до уваги, що наведені справи не були вирішені по суті.

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 19.04.2007 у справі № 6/81, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.09.2007 (а.с. 107-116 т. 2), відмовлено у позові ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" до Київської міської ради та Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання припинення права власності Київської міської ради на 13798441 просту іменну акцію АЕК "Київенерго" та визнання права власності ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" на вказані акції, зобов'язання Головного управління комунальної власності м. Києва укласти з ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" акт приймання-передачі 13798441 простої іменної акції АЕК "Київенерго", що складає 12,73% статутного фонду АЕК "Київенерго".

З огляду на судовий розгляд справи № 6/81, Київська міська рада була обізнана про передачу 12,73% акцій АЕК "Київенерго" до статутного капіталу ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" на підставі рішення Київської міської ради від 24.06.2004 № 316/1526 "Про закрите акціонерне товариство "Компанія Київенергохолдинг".

Судом також враховано, що відповідно до п.п. 3, 4 рішення Київської міської ради від 24.06.2004 № 316/1526 "Про закрите акціонерне товариство "Компанія Київенергохолдинг" Головному управлінню комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) за погодженням з постійною комісією Київради з питань власності та постійною комісією Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку доручено здійснити організаційно-правові заходи щодо створення закритого акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг"; контроль за виконанням цього рішення покладено на постійну комісію Київради з питань власності та постійну комісію Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Питання діяльності постійних комісій Київради визначені рішенням Київської міської ради від 27.03.2003 № 325/485 "Про затвердження Положення про постійні комісії Київради", із змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Київської міської ради від 27.01.2005 № 7/2583 (було чинне станом на час створення ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг").

Відповідно до Положення про постійні комісії Київради, постійні комісії Київської міської ради є органами Київради, що обираються з числа її депутатів для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до їх відання, здійснення контролю за виконанням рішень Київради та її виконавчих органів. Пунктом 2.1 вказаного Положення визначені основні завдання та повноваження Постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку, а пунктом 2.3 - повноваження та основні напрями діяльності Постійної комісії з питань власності.

Таким чином, Київська міська рада в особі постійної комісії Київської міської ради з питань власності та Постійної комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку, добросовісно виконуючи покладені на них повноваження, зокрема, здійснюючи погодження організаційно-правових заходів щодо створення ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" та контроль за виконанням рішення Київської міської ради від 24.06.2004 № 316/1526, не могла не знати про заснування ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг", а також про всі організаційно-правові заходи, які здійснювалися Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради в процесі державної реєстрації новоствореного ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг".

Крім того, судом досліджено наступні докази, наявні в матеріалах справи:

- лист Заступника голови Київської міської державної адміністрації - начальника Головного управління № 042/12/56-4194 від 01.07.2005 на адресу Постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку (далі - Постійна комісія Київради) з доданими до нього в якості додатків проектом Статуту ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" та наказами Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) № 191, № 192, № 193 від 29.06.2005 про визначення внесків ВАТ "Київгаз", ВАТ "Київводоканал" та ВАТ АК "Київенерго", що належать територіальній громаді м. Києва, до статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" (а.с. 136-165 т. 3).

Відповідно до зазначеного листа Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації):

- надіслало Постійній комісії Київради проект Статуту ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг";

- проінформувало Постійну комісію Київради стосовно проведення стандартизованої та незалежної оцінки вартості пакетів акцій ВАТ "Київводоканал", ВАТ "Київгаз" та ВАТ "Київенерго", які належать територіальній громаді м. Києва і пропонуються передати до статутного фонду товариства;

- повідомило Постійну комісію Київради, що внесок територіальної громади м. Києва до статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" визначений за ринковою вартістю незалежними експертами і становить 230 130 031 гривня.

Таким чином, Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) під час здійснення організаційно-правових заходів щодо створення ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" інформувало про свої дії постійні комісії Київради та направляло на погодження необхідні для державної реєстрації документи.

Наведене, в свою чергу, спростовує твердження Прокуратури міста Києва про необізнаність Київради щодо організаційно-правових дій Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та поважність причини пропуску строку позовної давності;

- протокол № 12 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально - економічного розвитку від 04.07.2005 та протокол № 69 засідання постійної комісії Київради з питань власності від 04.07.2005 (а.с. 141-145, 146-153 т. 3).

Згідно наведених протоколів постійні комісії Київради погодили Статут ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" (пункт 9 "Порядку денного", пункт 9 "Розгляду питань" протоколу № 12 від 04.07.2005; пункт 1.9 "Порядку денного", підпункт 1.9 пункту 1 "Проекти рішень Київради" протоколу № 69 від 04.07.2005).

Наведене, в свою чергу, спростовує твердження Прокуратури міста Києва щодо поважних причин пропуску строків позовної давності, оскільки Київрада була проінформована про дії Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та на етапі погодження Статуту ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" мала всі повноваження щодо незатвердження Статуту ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" у випадку вбачання порушень законодавства при створенні ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг";

- лист Київської міської державної адміністрації від 24.07.2006 № 015-285 (а.с. 273 т. 3), яким Київська міська державна адміністрації надала повідомлення та документи на звернення Прокуратури міста Києва № 07/1-384-05 від 12.07.2006, № 24118 від 17.07.2006 щодо створення ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг". Тобто, звертаючись до Київської міської державної адміністрації з відповідними зверненнями, Прокуратура міста Києва у 2006 році була обізнана про створення ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг". Зі змісту наведеного листа Київської міської державної адміністрації також вбачається, що Антимонопольним комітетом України 20.06.2006 розпочато розгляд справи за ознаками вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді здійснення концентрації шляхом створення ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" без отримання відповідного дозволу органів Антимонопольного комітету України. Хоча дозвіл на створення ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" було надано рішенням Антимонопольного комітету України 19.11.2004 за № 464-р.

- лист Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 05.02.2007 № 042/12/56-569 на адресу Прокуратури міста Києва (а.с. 282-283 т. 3). Наведеним листом на запит Прокуратури міста Києва від 17.01.2007 № 072-384-05 повідомлено, зокрема, про погодження Постійною комісією Київради з питань власності та Постійною комісією Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку у липні 2005 року установчих документів ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг", в якості додатків до наведеного листа додано копію рішення Київради від 24.06.2004 № 316/1526, копію листа Компанії "Денсек лімітед" від 29.11.2004 № D/11-3/04, копії наказів ГУКВ від 18.10.2004 № 288, 289, 290, копії висновків про вартість пакету акцій ВАТ "Київгаз", ВАТ "Київводоканал" та ВАТ "Київенерго", копії рецензій на звіти про вартість пакету акцій ВАТ "Київгаз", ВАТ "Київводоканал" та ВАТ "Київенерго", копії витягу з протоколу № 12 від 04.07.2005 засідання постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку та витягу з протоколу № 69 від 04.07.2005 засідання постійної комісії з питань власності.

З огляду на наведений лист, Прокуратура міста Києва 05.02.2007 була проінформована про прийняті постійними комісіями Київради рішення, отримала висновки про вартість пакету акцій ВАТ "Київгаз", ВАТ "Київводоканал" та ВАТ "Київенерго", а відповідно, мала змогу дати належну оцінку щодо дійсності цих висновків на момент державної реєстрації в межах строку звернення до суду;

- протест Прокуратури міста Києва від 17.05.2005 № 07/1/1-111 вих на рішення Київської міської ради від 24.06.2004 № 316/1526 "Про закрите акціонерне товариство "Компанія Київенергохолдинг" (а.с. 274-275 т. 3), згідно якого Прокуратура міста Києва вбачала порушення законодавства України при створенні ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг", зокрема, у тому, що не погоджена дійсна вартість акцій ВАТ "Київгаз", ВАТ "Київводоканал "та ВАТ "Київенерго", не визначена дата, станом на яку повинна проводитися незалежна оцінка цих акцій, та пропонувала скасувати рішення Київської міської ради від 24.06.2004 № 316/1526 "Про закрите акціонерне товариство "Компанія Київенергохолдинг".

Проте, 16.06.2005 Прокуратурою міста Києва листом № 07/1/1-463 вих (а.с. 258 т. 3) повідомлено Заступника Київського голови - секретаря Київради Ялового В.Б. про проведення додаткової перевірки та відкликання протесту Прокуратури міста Києва від 17.05.2005 №07/1/1-111 вих.

Наведені листи станом на час їх складання також свідчать про обізнаність Прокуратури міста Києва стосовно створення ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг";

- вимога Прокуратури міста Києва в порядку ст. 8, 20 Закону України "Про прокуратуру" (повторно) до Начальника Головного управління комунальної власності м. Києва Чуба A.B. (№ 07/1-384-05 від 27.02.2007) (а.с. 280-281 т. 3).

Відповідно до наведеної вимоги, у зв'язку з проведенням Прокуратурою міста Києва, на виконання завдання Генеральної прокуратури України, перевірки дотримання вимог чинного законодавства під час створення ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг", Прокуратура міста Києва просила надати інформацію та документи, а саме: "щодо порядку та обставин проведення конкурсного відбору незалежних експертів для здійснення оцінки вартості внесків територіальної громади м. Києва до статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг", у т.ч. чи враховувались при проведенні оцінки встановлені ст. 8 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" обмеження щодо проведення оцінки майна; який строк дії висновків про вартість пакетів акцій ВАТ "Київгаз", ВАТ АК "Київводоканал" та ВАТ "Київенерго" від 30.12.04, чи проводилась повторна оцінка внесків до статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг", оскільки створення товариства відбулось 05.04.2006", а також "обов'язково долучити копії актів стандартизованої оцінки пакетів акцій ВАТ "Київгаз", ВАТ "Київводоканал" та ВАТ "Київенерго", висновків незалежної оцінки вартості пакетів акцій зазначених товариств, а також звітів про оцінку).

Оцінюючи вищенаведені докази у сукупності , суд дійшов висновку, що Прокуратурі міста Києва та Київській міській раді було відомо про всі обставини створення ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" від моменту його створення та протягом 2006-2007 років, а відтак, Прокуратура міста Києва мала змогу звернутися до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради в межах строків позовної давності.

В свою чергу, повністю спростовуються доводи Заступника прокурора міста Києва, який стверджував, що строк позовної давності на захист прав та інтересів держави та територіальної громади міста Києва у спірних правовідносинах пропущено з поважних причин, враховуючи що про порушення інтересів держави та територіальної громади м. Києва внаслідок вибуття без дотримання приписів закону комунальних пакетів акцій та заниження їх вартості при відчуженні не було та не могло бути відомо Київській міській раді та Прокуратурі міста Києва, оскільки вказані обставини було встановлено за результатами проведених судово-економічних експертиз (висновки експертів № 18119/16-45 від 17.01.2017, № 12093/17-45 від 26.06.2017, № 12095/17-45 від 26.06.2017) в межах розслідування у кримінальних провадженнях № 42014100000000932, № 4201710000000307. Наведені причини пропуску позовної давності судом не визнаються поважними, наразі існування жодних інших поважних причин пропуску строку позовної давності Заступником прокурора міста Києва, рівно як і Київською міською радою, не вказано та не доведено.

При цьому суд критично оцінює зазначення Заступника прокурора міста Києва про те, що при застосуванні інституту позовної давності до позовів прокуратури має бути враховано не обізнаність з окремими обставинами спірних матеріально-правових відносин, а коли зібрано достатні дані, на підставі яких зроблено висновок про порушення інтересів держави. Суд звертає увагу, що зазначаючи таке, Заступник прокурора міста Києва жодним чином не обґрунтував та не зазначив належні і допустимі докази на підтвердження того, що у Прокуратури міста Києва та у Київської міської ради була відсутня можливість зібрати відповідні достатні дані (зокрема, отримати висновки судово-економічних експертиз, тощо) в межах строку позовної давності на звернення з даним позовом до суду.

За таких підстав, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин пропуску позовної давності для звернення Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до господарського суду з даним позовом.

Як зазначалось, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до відповідачів-1, 2, 3, 4, 5 про визнання недійсним п. 2.4 Договору про створення Закритого акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг", укладеного 28.02.2006 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва та юридичними особами за законодавством Кіпру - компаніями "ДЕНСЕК Лімітед" та "ЗАРОВА Лімітед", в частині формування частки Головного управління комунальної власності м. Києва на суму 230 130 031 грн. у розмірі 61 % статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" за рахунок внесення комунальних пакетів акцій ВАТ "Київгаз" (3403537 шт. або 60 % + 1), ВАТ "Київводоканал" (470311592 шт. або 67 %) та ВАТ "Київенерго" (13798441 шт. або 12,73 %); визнання недійсними правочинів щодо внесення до статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" на суму 377 262 346 грн. внеску територіальної громади м. Києва своєї частки 61 % у вигляді комунальних пакетів акцій ВАТ "Київгаз" (3403537 шт.) за ціною 17 767 935 грн., ВАТ "Київенерго" (13798441 шт.) за ціною 77 388 677 грн., ВАТ "Київводоканал" (470311592 шт.) за ціною 134 973 419 грн. відповідно до оформленого протоколом від 04.04.2006 № 1 рішення установчих зборів ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг"; зобов'язання Приватного акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг" повернути територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради 3403537 акцій Публічного акціонерного товариства "Київгаз"; зобов'язання Приватного акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг" повернути територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради 470311592 акцій Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"; витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ЕНЕРГО" на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради 13798441 акцій Публічного акціонерного товариства "Київенерго", задоволенню не підлягають, у зв'язку з пропуском загального строку позовної давності, про що було заявлено відповідачами-2, 5 у справі.

В іншій частині позовні вимоги Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до відповідачів-1, 2, 3, 4, 5 про визнання недійсними правочинів щодо внесення до статутного фонду ЗАТ "Компанія Київенергохолдинг" на суму 377 262 346 грн. внеску територіальної громади м. Києва своєї частки 61 % у вигляді комунальних пакетів акцій ВАТ "Київгаз" (3403537 шт.) за ціною 17 767 935 грн., ВАТ "Київенерго" (13798441 шт.) за ціною 77 388 677 грн., ВАТ "Київводоканал" (470311592 шт.) за ціною 134 973 419 грн. відповідно до актів приймання-передачі пакетів акцій від 14.04.2006 № 25, від 11.05.2006 № 26, передавальних розпоряджень від 12.04.2006, від 10.05.2006, від 11.05.2006, задоволенню не підлягають з підстав їх необґрунтованості.

Стосовно розподілу судових витрат .

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно частини 3 наведеної статті ГПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Заступник прокурора міста Києва відповідно до заяви про відшкодування судових витрат, яка надійшла через відділ діловодства суду 11.09.2018, просив суд стягнути з відповідачів на користь Прокуратури міста Києва судові витрати на суму 84 євро та 25649 грн., здійснені у зв'язку з розглядом справи № 910/15044/18.

Позивач та відповідачі-1, 3, 4 не подали до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вони понесли і які очікують понести у зв'язку із розглядом справи.

Відповідач-5 відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, наданого в якості додатку до відзиву на позову заяву, який надійшов 23.02.2018 через відділ діловодства суду, зазначив, що попередньо очікує понести судові витрати у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції у розмірі 2 286 260,00 грн., які складаються з витрат на професійну допомогу (2 258 960,00 грн.); витрат, пов'язаних з витребуванням доказів, забезпеченням доказів, залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (у разі необхідності) (25 000,00 грн.); витрат, пов'язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (2 300,00 грн.).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 ГПК України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч. 5 ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Представник відповідача-2 до закінчення судових дебатів у справі в судовому засіданні 18.03.2019 подав заяву про розподіл судових витрат у справі № 910/15044/17, відповідно до якої зазначив, що докази, які підтверджують розмір судових витрат, які відповідач-2 поніс та має понести у зв'язку із розглядом справи № 910/15044/17 (договір, рахунки тощо), будуть подані до Господарського суду міста Києва в порядку, передбаченому ч. 8 ст. 12 ГПК України.

Представник відповідача-5 до закінчення судових дебатів у справі в судовому засіданні 18.03.2019 заявив усне клопотання про намір подати заяву про розподіл судових витрат в порядку, визначеному ГПК України.

З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та відмову у позові повністю, суд при здійсненні розподілу судових витрат у судовому засіданні 18.03.2019 дійшов висновку про покладання судового збору за подання позовної заяви та понесених Заступником прокурора міста Києва інших судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, на Прокуратуру міста Києва.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-81, 86, 109, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 28.03.2019

Суддя Гумега О.В.