Постанова

від 26.03.2019 по справі 909/654/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 909/654/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Поліщук Ю.В.,

учасників справи:

позивача - державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (далі - Організація) в інтересах позивачів: PERFORMING RIGHT SOCIETY LIMITED (PRS) та BROADCAST MUSIC, INC (BMI) - не з'яв.,

відповідача - приватного підприємства "Телерадіокомпанія "РАІ" (далі - Підприємство) - Большакової О.Ю. - адвокат (посвідчення від 30.03.2017 №КВ1484),

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Всеукраїнської громадської організації "Скарбниця авторів музики" (далі - ВГО "Скарбниця авторів музики") - не з'яв.,

розглянув касаційну скаргу Організації

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2018

(головуючий - суддя Гриців В.М., судді: Данко Л.С. і Кравчук Н.М.)

у справі № 909/654/17

за позовом Організації в інтересах позивачів: PERFORMING RIGHT SOCIETY LIMITED (PRS) та BROADCAST MUSIC, INC (BMI)

до Підприємства

про стягнення 192 000 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ВГО "Скарбниця авторів музики".

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позов було подано про стягнення з відповідача 192 000 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.

2. Позовні вимоги мотивовано неправомірним (без надання відповідного дозволу) використанням Підприємством шляхом публічного сповіщення музичних творів: "Angel in Blue Jeans"; "Up"; "Let's Hurt Tonight"; "I Can't Dance".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 12.01.2018 (головуючий - суддя Скапровська І.М., судді: Максимів Т.В. і Рочняк О.В.): позов задоволено частково; з Підприємства стягнуто на користь Організації 96 000 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав та 1 440 грн. судового збору.

Рішення мотивоване тим, що публічне сповіщення музичних творів відбулося без отримання відповідних дозволів на їх використання та без виплати авторської винагороди. У задоволенні вимог про стягнення компенсації за порушення авторського права Zancanella Noel при публічному сповіщенні відповідачем музичного твору "Lets Hurt Tonight" відмовлено з огляду на те, що Організацією не подано доказів на підтвердження укладення Організацією відповідного договору з особою, яка здійснює управління майновими правами Zancanella Noel.

4. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2018: апеляційну скаргу Підприємства задоволено; рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.01.2018 скасовано і прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено; з Організації стягнуто на користь Підприємства 4 320 грн. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Постанова мотивована тим, що Організацією не доведено належними і допустимими доказами наявності у неї права колективного управління на території України майновими правами суб'єктів авторського права на музичні твори "Angel in Blue Jeans"; "Up"; "Let's Hurt Tonight"; "I Can't Dance".

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі Організація просить скасувати постанову апеляційної інстанції від 25.09.2018, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. Суд апеляційної інстанції помилково та необґрунтовано дійшов висновку про те, що наказу Мінекономрозвитку від 23.03.2017 № 395 не існує та Організація не вправі діяти на основі наданого нею суду статуту.

7. Твердження суду апеляційної інстанції про ненадання доказів видачі Організації свідоцтва про облік організації колективного управління є безпідставним.

8. Висновок суду апеляційної інстанції про відсутність доказів звернення Організації до позивачів щодо надання копій авторських договорів і доказів отримання запитуваних документів є таким, що не відповідає суті спору та не входить до предмета доказування у межах вирішення даного спору.

9. Суд апеляційної інстанції не врахував того, що відповідач не спростував презумпцію винного заподіяння шкоди, передбачену статтями 614, 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

10. Судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права: частини першу та другу статті 86, частину п'яту статті 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Доводи інших учасників справи

11. Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Підприємством подано суду письмову заяву про наявність підстав для закриття касаційного провадження, яка Касаційним господарським судом розглядатиметься у процесі розгляду даної справи.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Організація є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України свідоцтвом про облік організацій колективного управління від 22.08.2003 № 3/2003.

Організація діє на підставі статуту, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.03.2017 №395, та є членом Міжнародної конфедерації авторських та композиторських товариств CISAC. Їй відповідно до укладеної із Швейцарським товариством з прав авторів на музичні твори SUISA угоди від 30.01.2006 надано доступ до системи ІРІ. Система ІРІ - це база даних та інформаційна система, яка є підсистемою загальної інформаційної системи (CIS), в якій містяться дані щодо правовласників авторських майнових прав на музичні твори, передані в колективне управління авторсько-правовим організаціям - членам CISAC.

13. 31.12.2004 BROADCAST MUSIC, INC та державним підприємством "Українське агентство з авторських і суміжних прав" (правонаступником якого є Організація) укладено договір про взаємне представництво інтересів (далі - Договір від 31.12.2004), за умовами якого слово "термін" означає період, що починається з 31.12.2004 та закінчується 31.12.2007, причому даний період дії Договору від 31.12.2004 буде продовжуватися із року в рік автоматично, якщо він не буде розірваний іншою стороною рекомендованим листом, листом-підтвердженням або іншим еквівалентним повідомленням не пізніше ніж за шість місяців до закінчення кожного періоду (підпункт "а" пункту 1 Договору від 31.12.2004). За Договором від 31.12.2004 Організація є єдиним представником інтересів позивача на території України протягом терміну дії Договору від 31.12.2004. Кожна сторона підтверджує та гарантує, що вона має повні права та повноваження укладати Договір від 31.12.2004 та передавати права, що в ньому містяться, і права, передані за Договором від 31.12.2004, не будуть мати у своїй правовій охороні перешкод та претензій (пункт 7 Договору від 31.12.2004). Кожна сторона погоджується захищати, відшкодовувати збитки та оберігати та всіляко сприяти іншій стороні та її ліцензіатам від завдання будь-яких збитків (у тому числі обґрунтованої оплати адвокатів), що можуть виникнути внаслідок позовних чи судових дій щодо охоронних документів, виданих згідно з Договором цією стороною іншій, або у зв'язку з виконанням одного або більше творів зазначеної сторони на території іншої сторони.

14. 01.08.2006 державним підприємством "Українське агентство з авторських і суміжних прав" (правонаступником якого є Організація) укладено договір про взаємне представництво інтересів з PERFORMING RIGHT SOCIETY LIMITED (PRS; далі - Договір від 01.08.2006), за умовами якого надано Організації невиключне право видавати на території України необхідні дозволи на всі види публічного виконання музичних творів з текстом чи без тексту з репертуару PRS, а Організацією надало PRS невиключне право видавати на території, на якій PRS здійснює управління майновими правами (додаток ІІ до даного договору), дозволи на всі види публічного виконання музичних творів з текстом чи без тексту з репертуару Організації.

Статтею 1 Договору від 01.08.2006 визначено, що публічне виконання включає, зокрема, й виконання, що передається за допомогою засобів бездротового прийому (радіо- і телеприймачів).

Відповідно до статті 2 даного договору невиключне право видавати дозволи на виконання включає право:

- дозволяти або забороняти як від свого імені, так і від імені зацікавленого власника авторського права публічні виконання творів з репертуару іншого товариства, а також надавати усі необхідні дозволи на такі виконання;

- збирати всі роялті за дозволи, що воно видає, та отримувати всі суми, належні йому як компенсація або відшкодування збитків за неправомірне виконання відповідних творів;

- пред'являти та підтримувати як від свого імені, так і від імені зацікавленого власника авторського права будь-які судові позови проти будь-яких фізичних або юридичних осіб, органів виконавчої влади або інших органів, що несуть відповідальність за неправомірне виконання відповідних творів, вести справи, укладати мирові угоди;

- здійснювати будь-які інші дії з метою забезпечення захисту права на публічне виконання творів, передбачених цим договором.

Договір від 01.08.2006 вступає в силу з 01.06.2006 та діє до 31.12.2007, якщо його не буде припинено будь-якою із сторін повідомленням рекомендованим листом до закінчення цього періоду (пункт 13 Договору від 01.08.2006).

01.11.2007 сторонами було підписано додаткову угоду, якою внесено зміни до пункту 13 Договору від 01.08.2006 та узгоджено, що за умови дотримання положень статті 14 даний договір продовжує діяти до тих пір, поки його не буде припинено яким-небудь із товариств шляхом надсилання письмового повідомлення не менш ніж за три місяці.

Наведене, окрім іншого, свідчить про відсутність підстав для закриття касаційного провадження, про яке клопотало Підприємство (пункт 11 даної постанови) з наведених ним у відповідному клопотанні мотивів.

15. З поданої Організацією виписки із системи ІРІ вбачається, що:

авторами музичного твору "Angel in Blue Jeans", у виконанні гурту "Train", є Bjoerklund Amund Ivarsson, Lind Espen та Monahan Patrick T; організацією, яка здійснює управління майновими правами Bjoerklund Amund Ivarsson та Lind Espen, є PRS, в інтересах якої подано позов;

авторами музичного твору "Up" у виконанні Olly Murs feat Demi Lovato є Cottone Maegan Severia, Davidsen Daniel Heloey, Hansen Mich Hedin, Hector Wayne Anthony та Wallevik Peter; організацією, яка здійснює управління майновими правами Cottone Maegan Severia, є BMI, а організацією, яка здійснює управління майновими правами Davidsen Daniel Heloey, Hansen Mich Hedin, Hector Wayne Anthony та Wallevik Peter, є , в інтересах яких подано позов;

авторами музичного твору "Let's Hurt Tonight" у виконанні гурту "One Republic" є Tedder Ryan B та Zancanella Noel; організацією, яка здійснює управління майновими правами Tedder Ryan B, є PRS, в інтересах якої подано позов;

авторами музичного твору "I Can't Dance" у виконанні Genesis є Collins Phillip David Charles, Rutherford Michael та Banks Anthony George; організацією, яка здійснює управління майновими правами цих авторів, є PRS, в інтересах якої подано позов.

16. Надання авторами музичних творів ("Angel in Blue Jeans", "Up", "Let's Hurt Tonight", "I Can't Dance") прав на управління своїми майновими авторськими правами PRS та BMI підтверджується також копіями: договорів про членство авторів в PRS; членських договорів композиторів з PRS; актів передачі авторських прав між PRS та авторами; договором про передачу авторських прав між Cottone Maegan Severia та BMI.

17. Організація листом від 24.01.2017 заборонила Підприємству здійснювати публічне сповіщення та/або виконання творів, що належать до репертуарів іноземних авторсько-правових організацій, у тому числі позивачів: PERFORMING RIGHT SOCIETY LIMITED (PRS) та BROADCAST MUSIC, INC (BMI), та попередила про відповідальність, передбачену чинним законодавством.

18. Проте відповідач без дозволу Організації 24.03.2017 з 15 год. 47 хв. до 16 год. 18 хв. здійснював публічне сповіщення музичних творів: "Angel in Blue Jeans" у виконанні гурту "Train"; "Up" у виконанні Olly Murs feat Demi Lovato; "Let's Hurt Tonight" у виконанні

гурту "One Republic"; "I Can't Dance" у виконанні Genesis та ін., про що представником Організації Гурським В.Й. складено акт фіксації публічного використання творів від 24.03.2017. Даний акт складено у присутності громадськості у салоні автомобіля на в'їзді до міста Бурштин.

Факт сповіщення Організація підтверджує також записом використання музичних творів; фіксація здійснювалася на карту пам'яті Transcend 4 GB № D 176654648.

19. Суд першої інстанції: з посиланням на приписи статті 204 ЦК України; врахувавши те, що відповідач не заперечує факту сповіщення спірних творів; виходячи з вимог пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII, яким за розрахункову величину встановлено суму в розмірі 1 600 грн., притягнув Підприємство до відповідальності у вигляді сплати компенсації в сумі 96 000 грн.

20. Договір, укладений ВГО "Скарбниця авторів музики" та Підприємством від 01.01.2017 №71-Р-Ав, на який посилається відповідач як на обґрунтованість (правомірність) сповіщення спірних творів, не прийнято судом першої інстанції як такий, що не підтверджує передачу авторами та іншими суб'єктами авторського права повноважень на колективне управління майновими правами, а, відповідно, й право ВГО "Скарбниця авторів музики" на передачу цього права іншим особам.

21. У задоволенні позовної вимоги про стягнення компенсації за порушення авторського права Zancanella Noel при публічному сповіщенні відповідачем музичного твору "Let's Hurt Tonight" відмовлено, оскільки суду не надано доказів на підтвердження укладення Організацією відповідного договору з особою, яка здійснює управління майновими правами Zancanella Noel.

22. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що не існує наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.03.2017 № 395, яким нібито затверджено статут Організації. Натомість є наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.03.2017 за № 395 зовсім іншого змісту - "Про тимчасове зупинення дії спеціальної санкції, що застосована до "TURK DEMIR DOKUM FABRIKALARI A.S.".

Отже, статут Організації, яким обґрунтовано позовні вимоги, не затверджений у встановленому порядку, як цього вимагає стаття 48 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон). Відповідно, Організація не вправі діяти на основі цього статуту. Свідоцтво Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про облік організації колективного управління від 22.08.2003 №3/2003 видане державному підприємству "Українське агентство з авторських та суміжних прав"; однак суду не надано доказів видачі Організації свідоцтва про облік організації колективного управління.

23. Організацією не доведено наявності у неї майнових авторських прав на музичні твори, про які вказано в позові. Подані до суду виписки з системи ІРІ не можна вважати ні виписками, ні перекладом, тому що вони не містять дати їх отримання; виконані українською і англійською мовами без вказівки про переклад оригіналу виписки підписані в.о. генерального директора Костюком Л.Д. Тому немає підстав вважати названі виписки із системи IPI належними, допустимими і достовірними доказами, які відображають дійсні відомості із бази IPI станом на дату складення акта фіксації. Подані суду договори належним чином не засвідчені.

Отже, суду не надано належних, допустимих і достовірних доказів того, що позивачі: PERFORMING RIGHT SOCIETY LIMITED (PRS) та BROADCAST MUSIC, INC (BMI) управляють на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права: Bjoerklund Amund Ivarsson, Lind Espen, Davidsen Daniel Heloey, Hansen Mich Hedin, Hector Wayne Anthony, Wallevik Peter, Tedder Ryan B, Collins Phillip David Charles, Rutherford Michael, Banks Anthony George, Cottone Maegan Severia. Відповідно, немає й підстав для висновку про передачу майнових прав цих авторів у колективне управління Організації.

24. Що ж до поданого відповідачем договору про виплату винагороди (роялті) від 01.01.2017 №71-Р-Ав, укладеного Підприємством (користувач) і ВГО "Скарбниця авторів музики", на підставі якого (на думку відповідача) йому було надано право на використання на території України необмеженого переліку об'єктів авторського права, які хоч і не перебувають в управлінні ВГО "Скарбниця авторів музики", але не вилучені в установленому законом порядку з її управління, то суд апеляційної інстанції зазначив таке.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору від 01.01.2017 №71-Р-Ав ВГО "Скарбниця авторів музики" згідно із статтями 43, 48 та 49 Закону без згоди з відповідними суб'єктами авторського та (або) суміжних прав (правоволодільців) надає невиключне право на використання та здійснює збір і розподіл винагороди (роялті) за використання користувачем на території України необмеженого переліку об'єктів авторського права, які хоча й не перебувають в управлінні ВГО "Скарбниця авторів музики", але не вилучені з її управління в установленому чинним законодавством порядку, а саме за публічне сповіщення та (або) ретрансляцію (повторне публічне сповіщення) творів науки, літератури і мистецтв, у тому числі зафіксованих у фонограмах у передачах ефірного, супутникового радіомовлення. Збір винагороди (роялті) здійснюється для подальшого його розподілу між організаціями колективного управління та правоволодільцями, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами.

Суд апеляційної інстанції вважає, що договір від 01.01.2017 №71-Р-АВ про виплату винагороди (роялті) не є авторським договором відповідно до вимог статей 7, 15, 31, 32, 33 Закону і з цих підстав відхилив доводи відповідача про правомірне здійснення ним публічного сповіщення спірних музичних творів на підставі даного договору.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

25. Відповідно до статті 1 Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) публічне сповіщення (доведення до загального відома) - це передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 Закону: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Відповідно до статті 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління.

У свою чергу, використання твору без дозволу суб'єкта авторського права є порушенням авторського права, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону, за яке пунктом "г" частини другої статті 52 цього ж Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, погодився з висновком суду першої інстанції про те, що договір від 01.01.2017 №71-Р-АВ, укладений ВГО "Скарбниця авторів музики" та Підприємством про виплату винагороди (роялті), не свідчить про правомірність здійснення Підприємством публічного сповіщення спірних музичних творів.

27. Однак суди попередніх інстанцій не врахували, що ВГО "Скарбниця авторів музики" є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами авторів і виконавців, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України свідоцтвом про облік організацій колективного управління від 24.12.2010 № 16/2010 (т.3, а.с. 171).

Згідно з приписами пункту "в" частини першої статті 49 Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до функцій організацій колективного управління належить збір, розподіл і виплата зібраної винагороди за використання об'єктів авторського і (або) суміжних прав не лише суб'єктам авторського і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також й іншим суб'єктам прав відповідно до цього Закону.

Водночас згідно з положеннями частини другої тієї ж статті суб'єкти авторського права, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами, в тому числі щодо збирання винагороди, мають право вимагати від організацій колективного управління, які таку винагороду за використання їхніх творів і об'єктів суміжних прав зібрали, виплати цієї винагороди, а також вимагати вилучення своїх творів і об'єктів суміжних прав із дозволів на використання, які надаються організаціями колективного управління шляхом укладення договорів з особами, які використовують ці об'єкти.

Отже, надавши організаціям колективного управління можливість дозволяти використання об'єктів авторського права, які хоча й не перебувають в їх управлінні, але не вилучені з нього в установленому порядку, законодавець врахував специфіку діяльності суб'єктів господарювання, які здійснюють постійне використання великої кількості різноманітних об'єктів авторського права, завчасне визначення переліку яких (із встановленням правовласників та одержанням необхідного дозволу від кожного з них) є надмірно складним або взагалі неможливим (телерадіоорганізації; особи, що здійснюють ретрансляцію телерадіопрограм; власники закладів, де відбувається публічне виконання творів, тощо).

Такий підхід водночас забезпечує дотримання прав суб'єктів авторського права, - як щодо дозволу на використання творів, так і стосовно отримання винагороди, - та дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати використання необмеженого переліку творів без порушення майнових авторських прав, уклавши відповідний договір з однією організацією колективного управління.

Організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права.

28. Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У матеріалах справи відсутні докази визнання договору від 01.01.2017 №71-Р-АВ недійсним, отже, на час вирішення даного спору такий договір є чинним; правомірність дій ВГО "Скарбниця авторів музики" зі збирання винагороди (роялті) за використання творів підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності свідоцтвом про визначення організацій колективного управління 24.12.2010 № 16/2010.

29. Таким чином, беручи до уваги презумпцію правомірності правочину, Підприємство правомірно здійснювало публічне сповіщення спірних музичних творів, а саме на підставі договору від 01.01.2017 №71-Р-АВ, який укладено з організацією колективного управління.

Доводи касаційної скарги даного висновку не спростовують.

30. Касаційний господарський суд не може погодитися з правовим висновком апеляційного господарського суду про те, що договір №71-Р-АВ не є авторським договором відповідно до вимог статей 7, 15, 31, 32, 33 Закону, оскільки такий висновок не ґрунтується ні на зазначених нормах матеріального права, ані на встановлених судами фактичних обставин справах. Водночас судом апеляційної інстанції з'ясовано сам факт укладення відповідного договору і відсутність доказів визнання його недійсним; тому наведене не впливає на правильність резолютивної частини оскаржуваної постанови і не може слугувати підставою для її скасування.

31. Що ж до посилання скаржника на те, що договір від 01.01.2017 №71-Р-АВ є неукладеним, оскільки: при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору; обов'язковим атрибутом умови про предмет ліцензійного договору є визначення об'єкту(ів) авторського права і (або) суміжних прав, щодо використання якого(их) укладається такий договір, а, отже, відсутність такого визначення є ознакою відсутності погодження сторін ліцензійного договору, щодо його предмета, то суд зазначає таке.

Надання організацією колективного управління дозволу на публічне виконання (демонстрацію) музичних творів, фонограм, відеограм та зафіксованих у них виконань без будь-якого обмеження їх переліку якраз і свідчить про узгодження сторонами відповідної істотної умови такого договору, оскільки за відсутності будь-яких винятків (стосовно певних об'єктів та/або суб'єктів прав) не потребує подальшої конкретизації. Відомості щодо вилучення правовласниками у встановленому порядку спірних творів з управління ВГО "Скарбниця авторів музики" у матеріалах справи відсутні.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

32 . Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 слід залишити без змін, але з мотивів, викладених у даній постанові. Касаційна скарга Організації підлягає залишенню без задоволення.

Судові витрати

33. У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, на скаржника покладаються витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 у справі № 909/654/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов