Постанова

від 26.03.2019 по справі 910/6690/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року

м. Київ

справа № 910/6690/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Хоменко І.М.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "АТП "Батуринське",

представник позивача - Ковалюх В.М., адвокат (договір від 06.03.2017 б/н, ордер від 26.03.2019 № 054907),

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "ЛД-Лізинг",

представник відповідача - не з'явився,

третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Техномагнат",

представник третьої особи - не з'явився,

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЛД-Лізинг"

на рішення господарського суду міста Києва від 30.08.2018 (головуючий суддя Щербаков С.О.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2018 (головуючий Дідиченко М.А., судді: Скрипка І.М. і Пономаренко Є.Ю.)

у справі № 910/6690/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АТП "Батуринське" (далі - ТОВ "АТП "Батуринське")

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЛД-Лізинг" (далі - ТОВ "ЛД-Лізинг"),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Техномагнат" (далі - ТОВ "Техномагнат"),

про розірвання договору від 10.07.2014 № ФЛ-2014/07-02 та стягнення 305 354,29 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "АТП "Батуринське" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "ЛД-Лізинг" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ "Техномагнат", про розірвання договору фінансового лізингу від 10.07.2014 № ФЛ-2014/07-02 (далі - Договір лізингу) та стягнення 305 354,29 грн., з яких: 204 081,16 грн. - сума попередньої оплати (авансового платежу) та 101 273,13 грн. процентів, нарахованих на суму попередньої оплати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що: за Договором лізингу ТОВ "ЛД-Лізинг" зобов'язувалось набути у власність предмет лізингу та надати його ТОВ "АТП "Батуринське" за плату на умовах цього договору; строк передачі предмета лізингу був встановлений протягом 20 банківських днів з дати отримання всієї суми авансового платежу; ТОВ "АТП "Батуринське" платіжними дорученнями від 15.07.2014 № 163 та від 21.08.2014 № 198 перерахувало авансовий платіж повністю у сумі 204 081,16 грн., проте ТОВ "ЛД-Лізинг" предмет лізингу досі не поставило, а тому є підстави для розірвання договору, повернення сплаченого авансового платежу та стягнення процентів, нарахованих за користування коштами.

Справа господарськими судами розглядалась неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.08.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2018, позовні вимоги задоволено частково. Розірвано Договір лізингу. Стягнуто з ТОВ "ЛД-Лізинг" на користь ТОВ "АТП "Батуринське" 204 081,16 грн. попередньої оплати (авансового платежу), 3 061,32 грн. судового збору, 4 678,40 грн. витрат на правову допомогу адвоката. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що: Договір лізингу підлягає розірванню в односторонньому порядку, оскільки ТОВ "ЛД-Лізинг" було порушено його істотні умови, а саме ТОВ "ЛД-Лізинг" своєчасно не здійснило передачу предмета лізингу ТОВ "АТП "Батуринське"; ТОВ "ЛД-Лізинг" не виконало вимоги ТОВ "АТП "Батуринське" про повернення попередньої оплати (авансового платежу), а тому з ТОВ "ЛД-Лізинг" підлягають стягненню кошти в сумі 204 081,16 грн.; вимога про стягнення з ТОВ "ЛД-Лізинг" 101 273,13 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами є необґрунтованою, оскільки вибір продавця (постачальника) предмета Договору лізингу у даному випадку був здійснений ТОВ "АТП "Батуринське", а, отже, з огляду на статтю 808 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) продавець (постачальник) має нести відповідальність перед лізингоодержувачем (ТОВ "АТП "Батуринське") за порушення зобов'язання з доставки предмета лізингу та передачі його лізингодавцю (ТОВ "ЛД-Лізинг").

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "ЛД-Лізинг" звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що:

- у матеріалах справи міститься замовлення на придбання лізингового майна у ТОВ "Техномагнат", тобто вибір продавця предмета лізингу був здійснений саме лізингоодержувачем;

- до укладання Договору лізингу ТОВ "ЛД-Лізинг" не мало будь-яких відносин з ТОВ "Техномагнат";

- з метою належного виконання взятих на себе зобов'язань перед лізингоодержувачем у частині повернення ТОВ "АТП "Батуринське" авансового платежу ТОВ "ЛД-Лізинг" звернулося до суду з позовом до ТОВ "Техномагнат" про стягнення авансу за договором купівлі-продажу;

- відповідальним у даному випадку є ТОВ "Техномагнат".

ТОВ "АТП "Батуринське" подало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Від ТОВ "Техномагнат" відзив на касаційну скаргу не надходив.

ТОВ "ЛД-Лізинг" подало клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень та відкладення розгляду справи, яке відхилено Касаційним господарським судом.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представника ТОВ "АТП "Батуринське", Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 10.07.2017 ТОВ "ЛД-Лізинг" (лізингодавець) та ТОВ "АТП "Батуринське" (лізингоодержувач) укладено Договір лізингу, за умовами якого лізингодавець набуває у власність предмет лізингу та надає його лізингоодержувачу за плату у володіння та користування на умовах цього договору та Правил фінансового лізингу (додаток № 1 до Договору лізингу). Найменування предмета лізингу, його ціна та технічні характеристики вказані у специфікації (додаток № 2 до Договору лізингу). Сторони визначають статус цього договору як договір фінансового лізингу відповідно до норм Податкового кодексу України.

Пунктом 6 Договору лізингу визначено предмет лізингу: напівпричіп самоскид ВОDЕХ.

Відповідно до пункту 5.2 Договору лізингу строк передачі предмета лізингу: 20 (двадцять) банківських днів з дати отримання всієї суми авансового платежу, що наведений в пункту 9 та додатку № 3 до цього Договору, і надання всіх необхідних документів із встановленого лізингодавцем переліку.

Згідно з пунктом 8.1 Договору лізингу загальна сума договору складає 571 863,92 грн., у тому числі ПДВ - 76 106,67 грн.

Пунктом 9 Договору лізингу передбачено, що авансовий платіж (перша частина) в розмірі 78 641,67 грн. має бути сплачений до 15.07.2014. Авансовий платіж (друга частина) в розмірі 114 160,00 грн. - протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання повідомлення про перебування предмета лізингу на митній території України.

Також сторонами погоджено Правила фінансового лізингу, які є додатком № 1 до Договору лізингу і за умовами яких лізингодавець зобов'язується передати предмет лізингу у комплектації відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, у належному технічному стані, який дозволяє його використання за цільовим призначенням, у користування лізингоодержувачу протягом строку, що наведений в пункті 5.2 Договору лізингу. У разі затримки платежу строк поставки предмета лізингу може бути відповідно подовжено.

Відповідно до пункту 3.6 Правил фінансового лізингу документом, який підтверджує передавання предмета лізингу від лізингодавця у користування лізингоодержувачу, є акт приймання-передавання предмета лізингу в користування (додаток № 4), який підписується представниками лізингодавця, лізингоодержувача та продавця/постачальника в трьох екземплярах, по одному для кожної сторони і продавця/постачальника. У разі необхідності підписується додатковий екземпляр акта для передання до сервісного центру, який обслуговуватиме предмет лізингу.

Згідно з пунктом 9.4.1 Правил фінансового лізингу лізингодавець зобов'язаний передати лізингоодержувачу на умовах лізингу предмет лізингу у номенклатурі та кількості, визначених в додатку № 2 до Договору лізингу (специфікація).

Пунктом 10.1 Правил фінансового лізингу передбачено, що дія договору припиняється після закінчення строку його дії та після виконання лізингоодержувачем усіх своїх зобов'язань за договором, або достроково - згідно з умовами пунктом 9.1.2 цих правил.

На виконання умов Договору лізингу ТОВ "ЛД-Лізинг" було виставлено ТОВ "АТП "Батуринське" рахунок-фактуру від 11.07.2014 № СФ-0000325 на суму 78 641,67 грн.

Платіжним дорученням від 15.07.2014 № 163 ТОВ "АТП "Батуринське" перерахувало на рахунок ТОВ "ЛД-Лізинг" першу частину авансового платежу в сумі 78 641,67 грн.

21.08.2014 ТОВ "ЛД-Лізинг" та ТОВ "АТП "Батуринське" укладено додаткову угоду № 1 до Договору лізингу (далі - Додаткова угода № 1).

За умовами Додаткової угоди № 1 сторони внесли зміни до Договору лізингу, а саме пункт 6.1 виклали в новій редакції: "Напівпричіп Montenegro SCHF-3S/3G".

Пункт 8 Договору лізингу викладено в такій редакції: "Загальна сума договору 618 440,68 грн., у тому числі ПДВ 80 606,67 грн. У тому числі ціна предмета лізингу 483 640,00 грн., у тому числі ПДВ - 80 606,67 грн. Сума лізингових відсотків - 134 800,68 грн., без ПДВ".

Пункт 9.2 Договору лізингу викладено у такій редакції: "Авансовий платіж (друга частина) - 125 439,49 грн., у тому числі ПДВ - 20 826,67 грн. - протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання рахунку від лізингодавця".

Додатком № 2 до Додаткової угоди № 1 до Договору лізингу сторони погодили специфікацію на майно, що передається у лізинг.

Додатком № 3 до Додаткової угоди № 1 до Договору лізингу сторони погодили графік внесення платежів.

З урахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 1, ТОВ "ЛД-Лізинг" було виставлено ТОВ "АТП "Батуринське" рахунок-фактуру від 21.08.2014 № СФ-0000377 на суму 125 439,49 грн.

21.08.2014 ТОВ "АТП "Батуринське" платіжним дорученням № 198 перерахувало на рахунок ТОВ "ЛД-Лізинг" другу частину авансового платежу в сумі 125 439,49 грн.

Як зазначає ТОВ "АТП "Батуринське", ним здійснено оплату авансового платежу повністю 21.08.2014, а, отже, ТОВ "ЛД-Лізинг" з урахуванням пункту 5.2 Договору лізингу мало здійснити передачу предмета лізингу ТОВ "АТП "Батуринське" до 19.09.2014.

У зв'язку з невиконанням обов'язку з передачі предмета лізингу ТОВ "АТП "Батуринське" неодноразово зверталось до ТОВ "ЛД-Лізинг" листами від 10.10.2014 № 46, від 17.12.2014 № 48, від 23.12.2014 № 144 та від 15.07.2015 № 52, в яких повідомляло, що ТОВ "Техномагнат" (постачальник предмета лізингу) не поставило товар та не надає ніякої інформації щодо предмета лізингу, у зв'язку з чим просило ТОВ "ЛД-Лізинг" повернути сплачений аванс за предмет лізингу.

Листом № 80 від 30.12.2015 ТОВ "ЛД-Лізинг" повідомило ТОВ "АТП "Батуринське", що ТОВ "Техномагнат" не сплатило ТОВ "ЛД-Лізинг" кошти добровільно, у зв'язку з чим, на підставі рішення суду, державною виконавчою службою було накладено арешт на відкриті в банківських установах рахунки боржника; оскільки кошти на рахунках відсутні, то "на сьогоднішній день" ніяких коштів на користь ТОВ "ЛД-Лізинг" не було стягнуто. У зв'язку з цим ТОВ "ЛД-Лізинг" повідомило ТОВ "АТП "Батуринське", що, як тільки ТОВ "ЛД-Лізинг" отримає кошти з рахунків постачальника предмета лізингу (ТОВ "Техномагнат"), то поверне їх ТОВ "АТП "Батуринське" згідно з умовами Договору лізингу.

Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для розірвання Договору лізингу та стягнення 305 354,29 грн., з яких: 204 081,16 грн. - сума попередньої оплати (авансового платежу) та 101 273,13 грн. процентів, нарахованих на суму попередньої оплати.

Приймаючи оскаржувані рішення, суди виходили з того, що відповідно до статей 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). Аналогічне визначення договору лізингу міститься і у статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Відповідно до частини другої статті 806 ЦК України та частини першої статті 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" відносини, що виникають у зв'язку з договором лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку та Законом України "Про фінансовий лізинг".

Статтею 6 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.

Судами встановлено, що ТОВ "ЛД-Лізинг" були виставлені рахунки-фактури на суму 204 081,16 грн., які ТОВ "АТП "Батуринське" повністю оплачені 21.08.2014, а тому, враховуючи умови пункту 5.2 Договору лізингу, предмет лізингу повинен бути переданий ТОВ "АТП "Батуринське" до 19.09.2014.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із статтями 525, 526 ЦК України та статтею 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У свою чергу, ТОВ "ЛД-Лізинг" не було передано предмет лізингу ТОВ "АТП "Батуринське" ані у встановлений пунктом 5.2 Договору лізингу строк, ані станом на момент розгляду справи.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач має право вимагати розірвання договору лізингу або відмовитися від нього у передбачених законом та договором лізингу випадках.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку.

Згідно із статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У вказаній статті йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

При укладенні Договору лізингу ТОВ "АТП "Батуринське" як лізингоодержувач розраховувало на отримання у володіння та користування предмета лізингу, а саме: "Напівпричіп Montenegro SCHF-3S/3G", проте ТОВ "ЛД-Лізинг" як лізингодавець предмет лізингу ТОВ "АТП "Батуринське" не передало.

З огляду на положення статті 651 ЦК України та з урахуванням суті правовідносин між сторонами, істотності порушення лізингодавцем такої умови Договору лізингу, як непередання в обумовлені строки напівпричепу, що є предметом цього договору, суди дійшли висновку, що вказане є достатньою правовою підставою для розірвання Договору лізингу в судовому порядку, а тому вимога щодо дострокового розірвання Договору лізингу в односторонньому порядку є обґрунтованою.

Що ж до вимоги ТОВ "АТП "Батуринське" про стягнення попередньої оплати у сумі 204 081,16 грн., то судами встановлено, що відповідно до статті 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач має право вимагати відшкодування збитків, у тому числі повернення платежів, що були сплачені лізингодавцю до такої відмови.

Згідно з частиною другою статті 806 ЦК України та частиною першою статті 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" до відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Частиною другою статті 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому судами встановлено, що ТОВ "АТП "Батуринське" неодноразово зверталося до ТОВ "ЛД-Лізинг" з листами, зокрема, про повернення суми попередньої оплати, які залишені ТОВ "ЛД-Лізинг" без задоволення.

У своїх відповідях ТОВ "ЛД-Лізинг" зазначало, що кошти, перераховані ним продавцю, не повернуті. Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 08.04.2015 у справі № 909/76/15 стягнуто з ТОВ "Техномагнат" на користь ТОВ "ЛД-Лізинг" суму авансу в розмірі 193 456,00 грн., наразі рішення суду перебуває на примусовому виконанні у державній виконавчій службі. ТОВ "ЛД-Лізинг" зазначало, що, як тільки воно отримає кошти з рахунків постачальника предмета лізингу - ТОВ "Техномагнат", то відразу поверне їх ТОВ "АТП "Батуринське".

Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Судами встановлено, що вказані обставини є господарським ризиком ТОВ "ЛД-Лізинг", оскільки у випадку неповернення постачальником коштів та неможливості передати предмет лізингу у майбутньому вони не можуть бути підставою для звільнення ТОВ "ЛД-Лізинг" від обов'язку повернути передоплату ТОВ "АТП "Батуринське".

Таким чином, суди дійшли висновку, що посилання ТОВ "ЛД-Лізинг" на недодержання обов'язків контрагентом не є підставою для відмови у поверненні ТОВ "АТП "Батуринське" сплаченої ним передоплати.

Факт наявності заборгованості у ТОВ "ЛД-Лізинг" перед ТОВ "АТП "Батуринське" належним чином доведений та документально підтверджений, а тому позовні вимоги в частині стягнення 204 081,16 грн. попередньої оплати (авансового платежу) є обґрунтованими.

Також ТОВ "АТП "Батуринське" заявлено вимогу про стягнення 101 273,13 грн. процентів, нарахованих на суму попередньої оплати за період з 20.09.2014 по 30.03.2017, щодо якої судами встановлено, що згідно з частиною третьою статті 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір таких процентів визначається договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Судами з умов Договору лізингу встановлено, що він має ознаки непрямого лізингу.

Крім того, у матеріалах справи міститься замовлення на придбання лізингового майна, підписане керівником ТОВ "АТП "Батуринське" і завірене печаткою підприємства, в якому наведено прохання ТОВ "АТП "Батуринське" про придбання для передачі в лізинг майна саме у ТОВ "Техномагнат", тобто вибір продавця був здійснений саме лізингоодержувачем.

Відповідно до частини першої статті 808 ЦК України якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо.

Суди попередніх інстанцій, враховуючи вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 29.03.2018 у даній справі, норми статті 808 ЦК України, дійшли висновку, що вибір продавця (постачальника) предмета Договору лізингу у даному випадку був здійснений ТОВ "АТП "Батуринське", що вбачається із замовлення на придбання лізингового майна (додаток № 4 до Внутрішніх правил надання послуг з фінансового лізингу), отже, саме продавець (постачальник) має нести відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання з доставки предмета лізингу, а тому відсутні підстави для задоволення вимоги ТОВ "АТП "Батуринське" про стягнення 101 273,13 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Що ж до вимоги про покладення на ТОВ "ЛД-Лізинг" витрат, пов'язаних із правовою допомогою, то судами встановлено, що 06.03.2017 ТОВ "АТП "Батуринське" (замовник) та адвокатом Ковалюх В.М. (виконавець) був укладений договір про правову допомогу, за умовами якого виконавець зобов'язується надати замовнику юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього в господарській справі за позовом ТОВ "АТП "Батуринське" до ТОВ "ЛД Лізинг" про розірвання договору фінансового лізину та відшкодування збитків. Послуги надаються шляхом усного та письмового консультування з юридичних питань, складання проектів необхідних процесуальних документів, скарг, претензій та позовних заяв тощо, особистої участі та представництва замовника в господарських судах України.

Відповідно до пункту 4.1 договору про правову допомогу за послуги замовник сплачує виконавцю винагороду в розмірі 14 000,00 грн. 7 000,00 грн. замовник виплачує виконавцю протягом двох днів з моменту підписання цього договору, а інші 7 000,00 грн. замовник виплачує виконавцю протягом двох днів після постановлення позитивного рішення у справі.

На виконання умов договору про правову допомогу ТОВ "АТП "Батуринське" здійснено оплату послуг виконавця, що підтверджується платіжним дорученням від 07.03.2017 № 984 на суму 7 000,00 грн.

Згідно із статтею 126 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на викладене та враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суди дійшли висновку про часткове задоволення вимоги ТОВ "АТП "Батуринське" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а саме у розмірі 4 678,40 грн.

Посилання в касаційній скарзі на те, що: у матеріалах справи міститься замовлення на придбання лізингового майна у ТОВ "Техномагнат", тобто вибір продавця предмета лізингу був здійснений саме лізингоодержувачем; до укладання Договору лізингу ТОВ "ЛД-Лізинг" не мало будь-яких відносин з ТОВ "Техномагнат"; з метою належного виконання взятих на себе зобов'язань перед лізингоодержувачем у частині повернення ТОВ "АТП "Батуринське" авансового платежу ТОВ "ЛД-Лізинг" звернулося до суду з позовом до ТОВ "Техномагнат" про стягнення авансу за договором купівлі-продажу; відповідальним у даному випадку є ТОВ "Техномагнат", - не приймаються Касаційним господарським судом, оскільки спростовуються викладеними у даній постанові доводами судів попередніх інстанцій.

Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки судами було прийнято рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що надає підстави для залишення їх без змін.

У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше прийняті у даній справі судові рішення, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЛД-Лізинг" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 30.08.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2018 у справі № 910/6690/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко