Рішення

від 29.03.2019 по справі 420/580/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/580/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюка І.В.,

за участю секретаря - Салюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Приватного підприємства Петрол Трейд до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаною позовною заявою, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 27.12.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного підприємства Петрол Трейд з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2015-30.09.2018, за результатами якої складено акт від 18.12.2018 № 973/15-32-14-14/3776065. В ході перевірки виявлено низку порушень, в результаті чого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яке ґрунтується на безпідставних висновках за вказаним актом перевірки. Зокрема, перевіркою встановлено заниження Підприємством податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 250028,83 грн. Зокрема по поставками контрагентів ТОВ Теплодім Південь та ТОВ ОСОБА_1 Україна до перевірки не надано супроводжуючі документи, що посвідчують кількість та якість товарів, в результаті чого сформований податковий кредит за податковими накладними неможливо пов'язати з придбаними роботами , що не відповідає дійсності, так як до перевірки надані транспортні документи, що підтверджують перевезення товару залізничним шляхосполученням, сертифікати відповідності та паспорти якості на бензин. При цьому податковий орган взагалі не уповноважений витребовувавти, досліджувати та оцінювати документацію, яка стосується технічних характеристик (якості) нафтопродукції, оцінюючи останню в аспекті правомірності формування податкової звітності. Крім того, перевіркою безпідставно не враховані уточнюючи розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, що призвело до необґрунтованих висновків. Також в ході перевірки допущені помилки, які не враховують дійсну податкову інформацію, наявну у податкового органу, тобто деякі висновки взагалі не відображають об'єктивну дійсність та фактичні обставини. Позивач зазначає, що при оформленні господарських відносин між сторонами правочинів дотримано норми Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , всі умови договорів між сторонами виконані у повному обсязі та сторони не мають претензій одна до одної. Висновки ж перевіряючих ґрунтуються або на помилкових даних податкових систем, або взагалі не обґрунтовані жодним чином. Зважаючи на неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся за судовим захистом із даним адміністративним позовом.

Ухвалою судді від 05.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; призначено судове засідання на 25.02.2019 о 11:00 годині.

22.02.2019 до суду від ГУ ДФС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та відповідність висновків перевірки фактичним обставинам.

Судове засідання 25.02.2019 відкладено за клопотанням представника позивача на 12.03.2019 о 11:00 год.

06.03.2019 до суду від представника ПП Петрол-Трейд надійшла відповідь на відзив.

Судове засідання 12.03.2019 відкладено за клопотанням представника відповідача на 20.03.2019 о 10:00 год.

В судовому засіданні 20.03.2019 оголошено перерву до 21.03.2019 о 10:00 год.

В судовому засіданні 21.03.2019 оголошено перерву до 26.03.2019 о 11:00 год.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали у повному обсязі та просили відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 29.11.2018 №№ 10120/14-14, 10119/14-14, 10118/14-14, 10117/14-14, 10116/14-14, виданих ГУ ДФС в Одеській області, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 ПК України та наказу ГУ ДФС в Одеській області від 14.11.2018 № 8900 співробітниками податкового управління проведена документальна планова виїзна перевірка ПП Петрол-Трейд з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, за результатами якої складено акт від 18.12.2018 № 973/15-32-14-14/37760651 (а.с. 12-38).

Перевіркою, серед іншого, встановлено порушення ПП Петрол-Трейд п.185.1 ст.185, п.198.5 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, ст.1, п.2 ст.3, ст.4, п.6 ст.8, п.1, п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , наказів Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, від 23.09.2014 № 966, від 31.12.2015 № 1307, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 250028,83 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 27.12.2018, яким ПП Петрол-Трейд збільшено податкове зобов'язання по податку на додану вартість (14060100) в розмірі 250028,83 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 62507 грн. (25%).

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначене податкове повідомлення-рішення необґрунтованим, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.

Згідно акту від 18.12.2018 № 973/15-32-14-14/37760651 перевіркою відображених у рядку 1.1 Декларацій Операції на митній території України, до оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7%, крім ввезення товарів на митну територію України: / Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7 %, крім ввезення товарів на митну територію України: показників за період з 01.11.2015 по 30.09.2018 в загальній сумі 124495244 грн. встановлено, що на формування цього показника мало вплив здійснення операцій із оптового продажу паливо-мастильних матеріалів (бензин, дизельне паливо).

Згідно матеріалів справи між ПП Петрол-Трей (Покупець) та ТОВ Теплодім Південь (Продавець) укладено договір поставки нафтопродуктів від 09.02.2016 № б/н (а.с.187-189).

На виконання вищевказаного договору ТОВ Теплодім Південь 10.02.2016 поставлено обумовлений договором товар (бензин), що оформлено видатковою накладною № 2 від 12.02.2015 на 55,771 т бензинку А-92 Форсаж; рахунком на оплату від 09.12.2016, залізничною накладною № 3/0-0-1-0 на бензин моторний (автомобільний) не етиловий масою 55,771 т, паспорт якості № 21 (дійсний до 31.01.2018), сертифікат відповідності № UA1.094.033830-14.

Вищенаведену операції відображено суб'єктом господарювання ПП Петрол-Трейд в бухгалтерському обліку за відповідний період в обігово-сальдовій відомості за лютий 2016, по рахунку №631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками .

Суми податку на додану вартість по зазначеній податковій накладній включено до податкового кредиту відповідних періодів, пройшли реєстрацію в ЄРПН та відповідають даним податкових Декларації з ПДВ лютий 2016 в загальній сумі в 177833,3 грн. в т.ч. по податковим періодам за лютий 2016 у сумі 177833,3 грн.

Однак за висновком перевіряючих, ПП Петрол-Трейд порушено п.198.5 ПК України, ст.1, п.2 ст.3, ст.4 п.6 ст.8, п.1, п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , з формулюванням мотивів: до перевірки не надано супроводжуючі документи, що посвідчуть кількість та якість товарів, в результаті чого сформований податковий кредит за податковими накладними неможливо пов'язати з придбаними роботами .

В судовому засіданні представник відповідача - співробітник ГУ ДФС в Одеській області, яка безпосередньо брала участь в контрольному заході з 28.11.2018 по 11.12.2018, не змогла пояснити вищезазначений висновок перевірки в аспекті первинних документів бухгалтерського обліку та супровідних документів. Також судом було поставлено питання щодо причин невідображення в акті перевірки залізничної накладної № 3/0-0-1-0 на бензин моторний (автомобільний) не етиловий масою 55,771 т, паспорту якості № 21 (дійсний до 31.01.2018), сертифікату відповідності № UA1.094.033830-14, тобто саме тих документів, на відсутності яких й ґрунтується вищезазначений висновок, проте співробітник ГУ ДФС в Одеській області також не змогла пояснити зазначену обставину. В цілому в контексті стверджуваного вищезазначеного правопорушення з боку суб'єкта владних повноважень в ході судового розгляду справи взагалі були відсутність будь-які аргументи та відповіді на доводи позивача.

Крім того, перевіркою встановлено, що податкова накладна ФГ Сочесло № 12 від 07.04.2016 на суму ПДВ 12237 грн. (дата реєстрації 22.04.2016) не відображена у реєстрі податкових накладних, у Додатку № 5 до декларації з ПДВ за квітень 2016 та не відображена у реєстрі по рядку 1 Декларацій Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів .

Однак, за обставин справи, зазначена помилка виявлена ПП Петрол-Трейд що до початку проведення перевірки, у зв'язку із чим поданий Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, з Додатком № 5 на суму 12237 грн. (зареєстрований у ДПІ в Малиновському районі м. Одеси 14.11.2018 о 10:32 год., реєстраційний номер документу НОМЕР_2), а також оплачено штрафі за самостійно виявлену помилку, що підтверджується податковою накладною від 07.04.2016 № 12 на суму ПДВ 12237,23 грн.; уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданому в листопаді 2018 року, де зазначено в рядку 9 різницю 12237 грн. (а.с.148); розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту, поданому в листопаді 2018 року, де в розділі 1 за кодом ІПН ФГ Сочесло зазначено суму ПДВ 12237,23 грн.

Крім того, перевіркою встановлено по взаємовідносинам із неплатником ПДВ не відображення податкової накладної № 48 на суму ПДВ 6369,95 грн. від 20.04.2016 (дата реєстрації 03.05.2016) у реєстрі податкових накладних, в Додатку № 5 до декларації з ПДВ за квітень 2016 р та не відображення у реєстрі по рядку 1 Декларації Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів .

Натомість відображення зазначеної податкової накладної у реєстрі податкових накладних підтверджується наявною в матеріалах справи копією самого Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2016 р., де зазначено дату податкової накладної 20.04.2016 та суму ПДВ - 6369,95 грн. (а.с.154), чим повністю спростовується стверджуване правопорушення.

Крім того, перевіркою встановлено порушення ст.1, п.2 ст.3, ст.4 п.6 ст.8, п.1, п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні по господарських правовідносинах з ТОВ ОСОБА_1 Україна , зокрема по операціям за генеральним договором поставки нафтопродуктів від 26.04.2016 № 26/04-2016, оскільки до перевірки не надано супроводжуючі документи, що посвідчують кількість та якість товарів, в результаті чого сформований податковий кредит за податковими накладними неможливо пов'язати з придбаними роботами: на суму 15996 грн. за 04.10.2016, 14479,53 грн. - 05.10.2016, 15996 грн. - 05.10.2016.

Згідно матеріалів справи, поставки нафтопродуктів генеральним договором поставки нафтопродуктів від 26.04.2016 № 26/04-2016 оформлені договором перевезення вантажу від 28.03.2016, видатковою накладною № 464 від 05.10.2016, додатковою угодою № 13 від 05.10.2016, товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів № 00000000464 від 05.10.2016, видатковою накладною № 462 від 04.10.2016, додатковою угодою № 12 від 04.10.2016, товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів № 00000000462 від 04.10.2016, сертифікатами відповідності.

Отже операції постачання нафтопродуктів 04.10.2016 на суму ПДВ 15996 грн. та 05.10.2016 на суму ПДВ 14479,53 грн. повністю підтверджуються бухгалтерською документацію та документами, що складаються в результаті транспортного перевезення.

По операції поставки нафтопродуктів 05.10.2016 на суму ПДВ 15996 грн. представник позивача в судовому засіданні пояснив, що зазначена операція в дійсності не відбулася і помилково внесена бухгалтером до податкової бази, у зв'язку із чим 17.10.2016 був поданий розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної та база оподаткування була зменшена на суму операції (79980 грн.).

Зазначені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями податкової накладної від 05.10.2016 № 38 на суму ПДВ 15996 грн.; розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 05.10.2016 № 38, де в розділі А п.ІІ сума коригування зменшена на 15996 грн. (а.с.169); розрахунку коригування сум ПДВ (Д1) за жовтень 2016 року, де в таблиці п.4 ІПН ТОВ ОСОБА_1 Україна зазначено зменшення суми ПДВ на 80106 грн. із загального зменшення на 99913 грн.; податковою декларацією з податку на додану вартість, де в розділі ІІ п.12 зазначено зменшення ПДВ на 99913 грн.

Крім того, перевіркою встановлено не занесення податкової накладної від 22.11.2017 № 79 на суму ПДВ 7117 грн. (а.с.174) до Єдиного реєстру податкових накладних, що не дає право на зменшення податкових зобов'язань.

ОСОБА_1 із тим, згідно матеріалів справи, 19.01.2018 о 10:35:03 ПП Петрол-Трейд зареєстровано в Автоматизованій системі Єдине віно подання електронних документів ДФС України розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 19.01.2018.

Після цього 19.01.2019 суб'єктом господарювання виявлено, що постачальник поставив меншу кількість пального, ніж було заявлено в податковій накладній, у зв'язку із чим ПП Петрол-Трейд самостійно зменшило суму податкового кредиту на 7117 грн., що також зареєстровано в день виписки розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (а.с. 175).

За приписами п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п. 198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону N 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання робіт (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Згідно п.4.1.2, п.4.1.4 ст.4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу; презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами (пп. 21.1.1); не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (пп. 21.1.4); забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій (пп. 21.1.2); забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень (пп. 21.1.3).

Згідно з п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; (83.1.2) податкова інформація; (83.1.3) експертні висновки; (83.1.4) судові рішення; (83.1.6) податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Однак перевіряючі жодним чином не обґрунтували мотиви визнання операцій із контрагентами ТОВ Теплодім Південь та ТОВ ОСОБА_1 Україна , такими, що неможливо пов'язати з придбаними роботами. Зокрема, зазначена в акті перевірки підстава для такого висновку відсутність супроводжувальних документів не узгоджується із фактичними обставинами, оскільки позивачем як до перевірки, так і до суду надано вичерпаний пакет документації по господарським операціям, в тому числі й супровідну документацію, які в повній мірі відображають зміст господарської операції, етапи її виконання, в т.ч. транспортування нафтопродуктів, тощо.

При цьому в ході перевірки не було встановлено, що відомості у документах є неповними, недостовірними або суперечливими. Натомість в акті перевіряючі оминули увагою наявність відповідних документів, зазначивши при цьому, про їх відсутність.

В судовому засіданні співробітник податкового управління ДФС в Одеській області, яка була задіяна в контрольному заході, підтвердила, що з боку податкового органу будь-яких зауважень до форми чи змісту вищезазначених документів не було, а висновки в такій формі, ймовірно, викладені через ненадання актів приймання-передачі поставлених нафтопродуктів.

Відповідно до ст.9 Закону №996 первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88.

Акт приймання виконаних робіт - документ, який фіксує закінчення будь-яких робіт та приймання їх замовником за кількістю та якістю.

Накладна - документ, що використовується при передачі товарно-матеріальних цінностей від однієї особи іншій. Є декілька видів накладних, наприклад, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, тощо. Видаткова накладна фіксує факт отримання/передачі товарів або послуг і по суті завершує купівлю-продажу між продавцем і покупцем. Видаткова накладна може бути замінена актом здачі-приймання. Товарно-транспортна накладна використовується, якщо в процесі купівлі-продажу бере участь транспортна (експедиторська) компанія, що займається перевезенням товару від продавця до покупця.

Таким чином, за наявністю видаткових накладних, що підтверджують передачу товарно-матеріальних цінностей (нафтопродуктів, а саме бензину), перевіряючі вважали за можливе поставити під сумнів зміст операцій постачання нафтопродуктів, зважаючи на відсутність актів приймання, допускаючи при цьому помилку та називаючи зазначені операції операціями з придбання послуг.

Відображені ж в акті перевірки порушення по ФГ Сочесло та ТОВ ОСОБА_1 Україна (операція 05.10.2016 на суму ПДВ 15996 грн.), ТОВ Ширяєваеагрошляхбуд взагалі суперечать дійсним обставинам та не врахують подані уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, податкову декларацію з ПДВ, що відображено у податковій інформації, яка є в наявності у податкового органу, однак, як вбачається з матеріалів справи, не перевірялась та не оцінювалась. Щодо зазначених обставин перевіряюча не змогла надати пояснення та на поставлені судом питання відповіді не мала.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні врахувати, що відповідно до вимог статті 77 КАС України, обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

За таких обставин, на думку суду, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано належних доказів, які могли б свідчити про недобросовісність позивача та наявність обставин, що виключають обґрунтованість віднесення позивачем до складу податкового кредиту спірних сум за результатами господарських операцій з постачальниками.

Разом з тим, недослідження контролюючим органом первинних документів, що стосуються фінансово-господарської діяльності позивача за перевіряємий період вказує на те, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем норм податкового законодавства зроблені без належної оцінки та дослідження необхідних документів, що, як наслідок, вказує на передчасність викладених в акті перевірки висновків про порушення позивачем норм податкового зобов'язання та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 жовтня 2018 року по справі №826/13419/17, адміністративне провадження № К/9901/59416/18, який в силу в силу ч.5 ст.242 КАС України підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Наявні в матеріалах справи первинні документи, бухгалтерські та інші супутні документи, надані позивачем, за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані та під час розгляду справи судом не встановлено.

В той же час відповідачем не наведено будь-яких доводів та не надано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, які свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування податкового кредиту та зобов'язань.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції ЄСПЛ визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Таким чином, вищерозглянуті висновки відповідача в акті перевірки ґрунтуються виключно на припущеннях чи відвертому нівелюванні певних доказів та засвідчених фактів податкової інформації, не підтверджені жодними документами та доказами з боку відповідача. Натомість, позивачем документально підтверджено правомірність формування податкової звітності по господарським операціям з контрагентами, реальність операцій, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про неправомірність податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 27.12.2018.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства Петрол Трейд (65005, м. Одеса, вул. Балківська, 130-Б; код ЄДРПОУ 37760651) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; 39398646) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 27.12.2018.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь Приватного підприємства Петрол Трейд судові витрати у розмірі 4688,04 грн. (чотири тисячі шістсот вісімдесят вісім грн. 4 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 29.03.2019.

Суддя І.В. Завальнюк

.