Постанова

від 31.07.2019 по справі 420/580/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/580/19 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019р. по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Петрол Трейд" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2019р. ПП "Петрол Трейд" звернулося в суд із позовом до ГУ ДФС в Одеській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №0058661414 від 27.12.2018р..

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що у грудні 2018р. посадовими особами податкового органу проведено документальну планову виїзну перевірку ПП "Петрол Трейд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.01.2015р. по 30.09.2018р..

За результатами перевірки 18.12.2018р. складено акт за №973/15-32-14-14/3776065, у висновках якого встановлено низку порушень, серед іншого встановлено порушення вимог: п.185.1 ст.185, п.198.5 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, ст.1, п.2 ст.3, ст.4, п.6 ст.8, п.1, п.2 ст.9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , наказів Міністерства фінансів України за №88 від 24.05.1995р., за №966 від 23.09.2014р., за №1307 від 31.12.2015р., в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 250 028,83грн..

На підставі встановлених порушень 27.12.2018р. контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення за №0058661414, яким ПП "Петрол Трейд" збільшено податкове зобов`язання по податку на додану вартість (14060100) в розмірі 250 028,83грн. та застосовано штрафі санкції в розмірі 62 507грн. (25%).

Позивач вважає вказане рішення ДФС протиправним та незаконним, у зв`язку із чим звернувся в суд із відповідним позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області за №0058661414 від 27.12.2018р..

Стягнуто з бюджетних асигнувань ГУ ДФС в Одеській області на користь ПП "Петрол Трейд" судові витрати у розмірі 4 688,04грн..

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Сторони були сповіщені по час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, проте, в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили.

З урахуванням належного сповіщення сторін, судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення не надав належної оцінки наданим до перевірки первинним документам податкового та бухгалтерського обліку, які підтверджують реальність господарських операцій та надання господарських послуг.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у грудні 2018р. співробітниками податкового органу проведено документальну планову виїзну перевірку ПП Петрол-Трейд з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 1.01.2015р. по 30.09.2018р., за результатами якої складено акт за №973/15-32-14-14/37760651 (а.с.12-38), у висновках якого, серед іншого, встановлено порушення вимог п.185.1 ст.185, п.198.5 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, ст.1, п.2 ст.3, ст.4, п.6 ст.8, п.1, п.2 ст.9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , наказів Міністерства фінансів України за №88 від 24.05.1995р., за №966 від 23.09.2014р., за №1307 від 31.12.2015р., а саме встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 250 028,83грн..

На підставі встановлених порушень, 27.12.2018р. ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення за №0058661414, яким ПП Петрол-Трейд збільшено податкове зобов`язання по податку на додану вартість (14060100) в розмірі 250 028,83грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 62 507 грн. (25%).

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки податкового органу про відсутність доказів реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами: ТОВ ТЕПЛОДІМ ПІВДЕНЬ , ФГ СОЧЕСЛО , ТОВ ПОРТО ФРАНКО УКРАЇНА , ТОВ ШИРЯЄВЕАГРОШЛЯХБУД , а також не підтвердження реальності відображених у податковому обліку господарських операцій.

Перевіряючи правомірність дій та рішень податкового органу, з урахування підстав, за якими позивач пов`язує їх протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.

Спірні правовідносини щодо формування витрат та податкового кредиту з ПДВ визначені Податковим Кодексом України, ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, Затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. №246.

Приписами п.2 ст.3 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999р. (із змінами та доповненнями з змінами та доповненнями) визначено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Положеннями ст.9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Необхідність підтвердження господарських операцій. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2. ст.1, п.2.1 ст.2 Положення №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Згідно з п.2.4 Положення №88, первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як зазначено в п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витратами - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

За правилами п.135.1 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

У відповідності до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п.138.4, 138.6 - 138.9, пп.138.10.2 - 138.10.4 п.138.10, п.138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з п.138.5, пп.138.10.5, 138.10.6 п.138.10, п.138.11, 138.12 цієї статті, п.140.1 ст.140 та ст.141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у п.138.3 цієї статті та у ст.139 цього Кодексу.

Положеннями пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України закріплено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.п.138.2, 138.4, 138.6 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Отже, вищевказані норми податкового законодавства чітко визначають порядок формування платником податку витрат та вказують які первинні документи такі витрати підтверджують.

Так, як вбачається із матеріалів справи, а саме із акту перевірки, що посадові особи ДФС визнали операції ПП Петрол Трейд із контрагентами ТОВ ТЕПЛОДІМ ПІВДЕНЬ та ТОВ ПОРТО ФРАНКО УКРАЇНИ такими, що неможливо пов`язати з придбаними роботами. Зокрема, зазначено: відсутність супроводжувальних документів .

Судова колегія зазначає, що між ПП Петрол Трейд та ТОВ ТЕПЛОДІМ ПІВДЕНЬ від 9.02.2016р. №б/н (а.с.187-189), та між ПП Петрол Трейд та ТОВ ПОРТО ФРАНКО УКРАЇНИ (а.с.57-62) укладено договори поставки нафтопродуктів. На підтвердження виконання умов вказаних договорів підприємством, як до перевірки, так і в суд, надано вичерпаний пакет документації по господарським операціям, в тому числі й супровідну документацію, які в повній мірі відображають зміст господарської операції, етапи її виконання, в т.ч. транспортування нафтопродуктів, тощо.

При цьому в ході перевірки не було встановлено, що відомості у документах є неповними, недостовірними або суперечливими. Натомість в акті перевірки взагалі не вказано про наявність відповідних документів, зазначивши при цьому, про їх відсутність.

Отже, апеляційний суд вважає, що операції поставки нафтопродуктів повністю підтверджується бухгалтерською документацією та документами, що складаються в результаті транспортного перевезення.

Що ж стосується встановлених в акті перевірки порушень по господарським операціям між ПП Петрол Трейд та ФГ СОЧЕСЛО , ТОВ ПОРТО ФРАНКО УКРАЇНА (операція 5.10.2016р. на суму ПДВ 15 996грн.), ТОВ ШИРЯЄВАЕАГРОШЛЯХБУД , судова колегія зазначає, що встановлені порушення в акті перевірки взагалі суперечать дійсним обставинам, окрім того податковим органом не враховані подані ПП Петрол Трейд уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок та розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, податкову декларацію з ПДВ, що відображено у податковій інформації, яка є в наявності у податкового органу.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи об`єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами та правомірність віднесення підприємством до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Отже, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного прозову ПП Петрол Трейд , оскільки податковий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення діяв не в межах та з порушенням податкового законодавства України, чим порушив права позивача.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019р. - залишити без змін.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача 31211256026001; код класифікації доходів бюджету 22030106.) судовий збір у розмірі 7 032,06грн..

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.В. Крусян

О.В .Яковлєв