Рішення

від 28.03.2019 по справі 640/21594/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 березня 2019 року № 640/21594/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства Автотранспортна акціонерна співдружність Славутич-Бориспіль до Міністерства інфраструктури України про зобов'язання вчинити дії, -

Суд прийняв до уваги таке:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось приватне акціонерне товариство Автотранспортна акціонерна співдружність Славутич-Бориспіль (далі - позивач, ПрАТ АТАСС-Бориспіль ) з позовом до Міністерства інфраструктури України (далі - відповідач, Мінінфраструктури), в якому просить суд зобов'язати відповідача надіслати повідомлення та копії документів до Головного сервісного центру МВС України для внесення даних про пункт технічного контролю органу інспектування позивача до реєстру суб'єктів проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з метою включення ПрАТ АТАСС-Бориспіль до реєстру суб'єктів проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів направило відповідачу повідомлення про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів для включення Головним сервісним центром МВС України в реєстр суб'єктів проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів. Однак, відповідач безпідставно не направив повідомлення та копії документів, надані товариством до Головного сервісного центру МВС України, а надав відповідь з порушенням 10-денного строку про невідповідність наданих документів. Позивач наполягав на тому, що висновки відповідача є необґрунтованими та зазначив, що надані документи відповідають вимогам законодавства, а тому мали бути направлені до Головного сервісного центру МВС.

Відповідач проти задоволення позову заперечив. Зазначив, що за результатом перевірки поданих ПрАТ АТАСС-Бориспіль документів, встановлено, що останнім не забезпечено виконання пункту 12 Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 №137 (далі - Порядок №137) та розділу ІІ Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затверджених наказом Мнінфраструктури від 26.11.2012 №710, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.12.2012 №2469/22481. Відповідач зазначив, що про виявлені недоліки товариство було повідомлено відповідним листом та запропоновано надати нове повідомлення після усунення недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2018 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ПрАТ АТАСС-Бориспіль отримало атестат про акредитацію, зареєстрований в реєстрі 27.04.2018 за №7С274, дійсний до 26.04.2023 відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 17020:2014 (ISO/IEC 17020:2012) в сфері інспектування: обов'язковий технічний контроль колісних транспортних засобів.

Для включення до реєстру суб'єктів проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів ПрАТ АТАСС-Бориспіль направило до Мінінфраструктури лист від 07.08.2018 №197 із повідомленням про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів з додатками.

До повідомлення позивачем додано наступні документи: копія атестата про акредитацію №7С274, сфера акредитації, паспорт органу з інспектування ПрАТ АТАСС-Бориспіль , копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №1001023644, копія довідки про зміну форми власності, копія договору оренди землі, копія додаткового договору до договору оренди землі, копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно, копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, завірені печаткою фотографії загального вигляду території з виробничими приміщеннями, робочі місця з установленим обладнанням та вид обладнаного місця прийому громадян.

За результатом поданих позивачем документів Мінінфраструктури листом від 27.08.2018 №9365/39/10-18 повідомило наступне: За результатами аналізу поданих разом із повідомленням про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов'язкового технічного контролю документів встановлено, що ПрАТ АТАСС-Бориспіль не забезпечує виконання пункту 12 Порядку, та розділу ІІ Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затверджених наказом Мінінфраструктури від 26.11.2012 №710, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2012 за №2469/22481.

Вважаючи висновки відповідача про невідповідність поданих документів вимогам Порядку №137 та Наказу №710 безпідставними та необґрунтованими, ПрАТ АТАСС-Бориспіль звернулось до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Законом України Про технічні регламенти та оцінку відповідності №124-VIII від 15.01.2015 визначено правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, а також здійснення добровільної оцінки відповідності.

Відповідно до статті 1 цього Закону, орган з оцінки відповідності це підприємство, установа, організація чи їх структурний підрозділ, що здійснює діяльність з оцінки відповідності, включаючи випробування, сертифікацію та інспектування.

Статтею 35 Закону України Про дорожній рух визначено, що транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю (далі - ОТК) відповідно до цієї статті. Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.

Порядок №137 визначає процедуру проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

Пунктом 5 Поряду №137 встановлено, що юридична особа або фізична особа - підприємець надсилає Мінінфраструктури повідомлення про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів згідно з додатком 1 (далі - повідомлення) у разі, коли вона має:

1) устатковання згідно з переліком обладнання, необхідного для проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів, згідно з додатком 2;

2) атестат про акредитацію органу з оцінки відповідності згідно із Законом України Про акредитацію органів з оцінки відповідності .

Відповідно до пункту 6 Порядку №137 Мінінфраструктури протягом 10 днів з дня надходження повідомлення перевіряє зазначену в ньому інформацію про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів шляхом аналізу поданих разом з повідомленням документів та в разі підтвердження такої інформації надсилає повідомлення та копії документів до Головного сервісного центру МВС.

У разі виявлення недостовірної інформації, зазначеної в повідомленні, Мінінфраструктури письмово повідомляє юридичній особі або фізичній особі - підприємцю про невідповідність поданих документів вимогам цього Порядку або Вимогам до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затвердженим наказом Мінінфраструктури від 26.11.2012 №710 (далі - Вимоги до перевірки), з обов'язковим зазначенням виявлених недоліків.

Після усунення недоліків, що стали причиною неможливості надіслання повідомлення та копій документів до Головного сервісного центру МВС, юридична особа або фізична особа - підприємець має право подати нове повідомлення відповідно до пункту 5 цього Порядку.

Згідно із пунктом 7 Порядку №137 Головний сервісний центр МВС протягом трьох робочих днів вносить дані про пункт технічного контролю із зазначенням категорії і призначення транспортних засобів до реєстру суб'єктів проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів та інформує виконавця.

Отже, відповідно до наведених норм відповідач зобов'язаний або направити повідомлення та копії документів позивача до Головного сервісного центру МВС, або письмово повідомити позивача про невідповідність поданих документів вимогам Порядку №137 або Вимогам №710, з обов'язковим зазначенням виявлених недоліків.

При цьому, повідомлення мало бути надіслане відповідачем протягом 10 днів з дня надходження повідомлення ПрАТ АТАСС-Бориспіль . Матеріали справи свідчать про те, що лист позивача від 07.08.2018 №197 надійшов до Мінінфраструктури 13.08.2018 та зареєстрований за вхідним №27552/0/7-18. Таким чином, рішення за результатами розгляду документів позивача мало бути прийняте до 23.08.2018. Однак, лист №9365/39/10-18 із повідомленням про невідповідність поданих документів складений відповідачем 27.08.2018, тобто із пропуском законодавчо встановленого терміну.

Відповідач не пояснив причини порушення 10-денного терміну розгляду повідомлення про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів.

Дослідивши зміст листа Мінінфраструктури від 27.08.2018 №9365/39/10-18 суд встановив, що він містить тільки загальні зауваження щодо невідповідності поданих позивачем документів вимогам пункту 12 Порядку №137 та розділу ІІ Вимог №710 без конкретизації, які саме недоліки виявлені у поданих документах, в якому з документів позивача такі недоліки міститься, та їх зміст.

Таким чином, відповідачем не виконано вимоги пункту 7 Порядку №137 щодо обов'язкового зазначення виявлених недоліків.

Відповідно до пункту 12 Порядку №137 обов'язковий технічний контроль транспортного засобу проводиться після здійснення його зовнішнього огляду з метою ідентифікації транспортного засобу, звірки ідентифікаційних номерів та номерних знаків транспортного засобу з даними реєстраційних документів, встановлення комплектності.

У разі невідповідності ідентифікаційних номерів та (або) номерних знаків даним реєстраційних документів транспортного засобу обов'язковий технічний контроль не проводиться.

Розділ ІІ Вимог №710 містить порядок ідентифікації конструкції ТЗ та норм щодо перевірки його технічного стану.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що ПрАТ АТАСС-Бориспіль не є акредитованим органом у сфері випробувань, здійснення яких є необхідним для виконання обов'язкового технічного контролю транспортних засобів відповідно до Порядку №137 та Вимог №710. В обґрунтування цих доводів відповідач зазначив, що з аналізу сфери акредитації органу з інспектування ПрАТ АТАСС-Бориспіль встановлено, що у сфері не визначено можливості і компетенції позивача щодо ідентифікації транспортних засобів, натомість Національне агентство з акредитації України засвідчило виключно компетентність позивача у: сфері інспектування (процеси, продукція, послуги, персонал); вид інспектування (під час експлуатації, нового продукту).

Суд відхиляє наведені доводи відповідача, оскільки вони не відповідають змісту сфери акредитації органу інспектування ПрАТ АТАСС-Бориспіль . Так, відповідачем фактично наведено тільки назви графи 2 сфери акредитації сфера інспектування (процеси, продукція. Послуги, персонал) та графи 3 вид інспектування (під час експлуатації, нового продукту) . При цьому не надано оцінку змісту сфери акредитації, де на 18 сторінках деталізовано щодо яких транспортних засобів, за яких умов та за якою процедурою позивач акредитований на здійснення обов'язкового технічного контролю колісних транспортних засобів.

Стосовно посилання Мінінфраструктури на віднесення ПрАТ АТАСС-Бориспіль до категорії органів інспектування С , що, на думку відповідача, потягне за собою порушення: а) неможливість забезпечення у повному обсязі неупередженого виконання вимог чинного законодавства України з організації роботи пунктів технічного контролю б) неможливість забезпечення відповідного контролю з боку держави, в) створення працівникам позивача можливостей проводити оцінювання у будь-якому місці на власний розсуд та в неконтрольованих умовах слід зазначити. Доводи відповідача не можуть стосуватися ймовірних протиправних дій, а наявні порушення мають бути підтверджені належними і допустимими доказами. Оскільки атестат про акредитацію та сфера акредитації не містять інформацію про те, що позивач належить до категорії органів інспектування С , відповідні докази не надані, доводи відповідача про неможливість забезпечення у повному обсязі неупередженого виконання вимог чинного законодавства України з організації роботи пунктів технічного контролю та неможливість забезпечення відповідного контролю з боку держави є безпідставними, з огляду на що суд не приймає їх до уваги.

Також суд відхиляє доводи відповідача про те, що у сфері акредитації органу з інспектування ПрАТ АТАСС-Бориспіль в графі 4 Позначення, назва, розділ та пункт нормативного документа, де встановлені показники, методи та процедури інспектування не зазначені посилання на нормативно-правові акти: ДСТУ 3525-97 Засоби транспортні дорожні. Маркування ; ДСТУ 7013:2009 Автобуси спеціалізовані для перевезення школярів. Технічні вимоги ; ДСТУ ГОСТ ИСО 4100:2005 Дорожній транспорт. Міжнародний ідентифікаційний код виробника деталей ; ДСТУ ГОСТ 30478:2006 Автобуси для перевезення інвалідів. Загальні технічні вимоги (ГОСТ 30478-96, IDT) .

Наведені доводи спростовуються змістом сфери акредитації органу інспектування ПрАТ АТАСС-Бориспіль , в якому наявні нормативно-правові акти ДСТУ 7013:2009 Автобуси спеціалізовані для перевезення школярів. Технічні вимоги ; ДСТУ ГОСТ 30478:2006 Автобуси для перевезення інвалідів. Загальні технічні вимоги (ГОСТ 30478-96, IDT) .

Крім того, суд зазначає, що правові, організаційні та економічні засади акредитації органів з оцінки відповідності в Україні визначені Законом України Про акредитацію органів з оцінки відповідності .

Статтею 1 Закону України Про акредитацію органів з оцінки відповідності визначено, що акредитація органів з оцінки відповідності - це засвідчення національним органом України з акредитації того, що орган з оцінки відповідності відповідає вимогам національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та у разі необхідності будь-яким додатковим вимогам щодо акредитації у відповідних сферах для провадження визначеної діяльності з оцінки відповідності.

Відповідно до статті 6 названого Закону Акредитація здійснюється національним органом України з акредитації. Національний орган України з акредитації є державною організацією, яка утворюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, та провадить некомерційну господарську діяльність. Положення про національний орган України з акредитації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, не має права втручатися в діяльність з акредитації національного органу України з акредитації.

Відповідно до Положення про Національне агентство з акредитації України, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.02.2017 №161 національним органом України з акредитації є Національне агентство з акредитації України (далі - НААУ). НААУ є державною організацією, яка утворюється Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку), належить до сфери його управління та провадить некомерційну господарську діяльність.

Стаття 10 Закону України Про акредитацію органів з оцінки відповідності передбачає, що Національний орган України з акредитації може акредитувати органи з оцінки відповідності, зокрема, органи з інспектування.

Суд приймає до уваги, що обладнання позивача пройшло акредитацію, тобто НААУ вже встановило відповідність обладнання Вимогам до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затверджених наказом Мінінфраструктури від 26.11.2012 № 710. У доданій до атестату сфері акредитації вказані всі нормативні документи, стандарти, відповідно до яких позивач має право проводити інспектування.

Відповідно до чинного законодавства України не передбачено повноважень відповідача або інших державних органів щодо повторного інспектування після отримання атестату про акредитацію.

Мінінфраструктури не наділене також повноваженнями перевіряти компетентність ПрАТ АТАСС-Бориспіль в сфері інспектування: обов'язкового технічного контролю колісних транспортних засобів, оскільки така компетенція позивача підтверджується виключно атестатом про акредитацію, виданим НААУ.

Решту доводів, наведених у відзиві на позов суд відхиляє, оскільки вони не доводять наявності недоліків у поданих позивачем до Мінінфраструктури документів. Крім того, суд враховує, що такі аргументи стосовно недоліків поданих позивачем документів до повідомлення, не були викладені в листі відповідача від 27.08.2018 №9365/39/10-18, тому такі аргументи не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки вони не є підставою відмови у надісланні повідомлення та копій документів до Головного сервісного центру МВС.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено наявності недоліків у поданих ПрАТ АТАСС-Бориспіль документів з повідомленням про відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 у справі Волохи проти України (заява №23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є передбачуваною , якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. …надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання .

Отже, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб'єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з у рахуванням принципу верховенства права.

Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов'язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов'язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

Зобов'язання відповідача надіслати повідомлення та копії документів до Головного сервісного центру МВС України для внесення даних про пункт технічного контролю органу інспектування позивача до реєстру суб'єктів проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів, в даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження, оскільки, з урахуванням встановлених судом обставин, відповідно до положень законодавства, Мінінфраструктури повинно було направити повідомлення та копії документів до Головного сервісного центру МВС України.

Позивачем було надано відповідачу повний пакет документів, передбачений вимогами законодавства, який підлягає подальшому направленню до Головного сервісного центру МВС України. Вказані документи не були повернуті позивачу разом із листом відповідача від 07.08.2018 №9365/39/10-18 та знаходяться в Мінінфраструктури. Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач безпідставно направив позивачу лист про невідповідність поданих позивачем документів вимогам Порядку №137 або Вимогам №710, то єдиним доступним варіантом дій для відповідача є направлення повідомлення та копій документів до Головного сервісного центру МВС України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Зобов'язати Міністерство інфраструктури України надіслати повідомлення та копії документів до Головного сервісного центру МВС України для внесення даних про пункт технічного контролю органу інспектування приватного акціонерного товариства Автотранспортна акціонерна співдружність Славутич-Бориспіль до реєстру суб'єктів проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів на підставі повідомлення відповідність матеріально-технічної бази та персоналу вимогам щодо проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів, направленого листом від 07.08.2018 №197.

Присудити на користь приватного акціонерного товариства Автотранспортна акціонерна співдружність Славутич-Бориспіль (код 05538833, адреса: 08300, Київська обл., місто Бориспіль, вулиця Володимира Момота, будинок 42) сплачений ним судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства інфраструктури України (код 37472062, адреса: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 14).

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Р.О. Арсірій