Ухвала

від 29.03.2019 по справі 640/4715/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

29 березня 2019 року м. Київ № 640/4715/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши клопотання представника фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом

фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Головного управління Держпраці у Київській області

про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - позивач, ФОП ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_1) до Головного управління Держпраці у Київській області (надалі - відповідач, адреса: 04060, місто Київ, вулиця Вавілових, будинок 10), в якій позивач просить: - визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 05 березня 2019 року №КВ389/1520/АВ/ТД/ФС-149; - визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області від 05 березня 2019 року про накладення штрафу уповноваженими особами №КВ389/1520/АВ/ІП/ФС-150.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2019 року у задоволенні заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

27 березня 2019 року представником позивача через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження представник позивача послався на те, що зазначена справа є вкрай важливою для позивача, адже сума накладеного штрафу є критичною для масштабів господарської діяльності останньої.

Крім того, представник позивача послався й на те, що на підставі оскаржуваних постанов відповідачем може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі 254553,00 грн, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що, за доводами представника позивача, є підставою для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне. У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність , за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, судом встановлено, що даний позов до цього переліку винятків не відноситься.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеn v. Germany , заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року Varela Assalino contre le Portugal , заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Тобто, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагає проведення судового засідання, а бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які висловлені нею або можуть бути висловлені, не зумовлює необхідність призначення до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

За таких підстав, а також враховуючи, що будь - яких інших достатніх причин, з яких вбачається необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження представником не наведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав на даній стадії розгляду справи для задоволення клопотання представника позивача та розгляду справи за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання. При цьому, суд не позбавлений можливості перейти до вирішення справи в порядку загального провадження, якщо під час розгляду справи в порядку спрощеного провадження, дійде висновку про необхідність таких дій та наявність для цього об'єктивних підстав.

Керуючись статтями 241 - 243, 248, 257, 258, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає

.

Суддя Н.В. Клочкова